Фантастична четвірка

Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради рейтинговим голосуванням обрав осіб, здатних представляти парламент в Раді НБУ. Кандидатури Тимофія Милованова, Віри Ричаківської та Олени Щербакової депутати підтримали одноголосно – кожен з них отримав максимально можливі 11 голосів. Саме стільки депутатів з 13 членів комітету були присутні на вчорашньому спеціальному засіданні. На перший публічний відбір кандидатів у члени Ради НБУ так і не прийшли депутати Леонід Клімов (депутатська група «Відродження») і Юрій Солод (фракція «Опозиційний блок»). Четвертим претендентом до Ради Нацбанку став колишній народний депутат Станіслав Аржевітін – голова ради Асоціації українських банків отримав 10 голосів (він виступав напередодні, першим).

Статус «претендента» вони змінять на посаду «члена Ради НБУ» тільки після результативного голосування в сесійній залі – їм потрібна підтримка мінімум 226 голосів. «І Віра Ричаківська, і Олена Щербакова мають великий досвід роботи в НБУ. Вони знають, як приймаються рішення і як працюють всі механізми. Вони знають, які саме питання ставити правлінню, на що звертати увагу під час аудиту. Гадаю, вони повинні стати тією противагою правлінню Нацбанку, який нам потрібен», – пояснив вибір секретар комітету Максим Поляков. Обидва топ-менеджери пішли з НБУ в 2014 році в рамках повного оновлення команди центробанку: Віра Ричаківська пішла на пенсію, а Олена Щербакова звільнилася за власним бажанням.

Підтримка інших кандидатур була більш-менш рівномірною – від чотирьох до восьми голосів за кожного (див. графік). Було лише два винятки з правила. Артемій Єршов отримав підтримку лише одного депутата – Івана Фурсіна, який представляє групу «Воля народу». Ця ж група і висувала Артемія Єршова до Ради НБУ. Представниця «Опозиційного блоку» Ірина Акімова набрала нуль голосів, але не тому, що депутат від цієї політичної сили не прийшов на анонсоване засідання. Сама Ірина Акімова вчора знов не виступила перед комітетом. Відзначимо відразу, що жоден депутат комітету не проголосував проти якоїсь кандидатури. Всі, хто не підтримав будь-кого з кандидатів, утримувалися від голосування.

Новий метод відбору представників до Ради НБУ достатньо незвичайний. «Старожили Ради стверджують: такого відкритого і конкурентного відбору кандидатур до Ради НБУ не було ніколи. Крім кандидатур від фракцій і груп були кандидатури від окремих депутатів і навіть самовисуванці. Нам було дуже складно вибрати чотирьох. Усі кандидати відповідають критеріям, у всіх величезний досвід роботи, який буде корисний у роботі Ради. Але навіть з тими, хто не потрапить до Ради, сподіваюся, продовжимо працювати. Нам ще потрібно визначити представників до наглядових рад держбанків. Кандидати, які не потраплять до Нацбанку, стануть нашим кадровим резервом», – пообіцяв голова комітету Сергій Рибалка. «Обирати було складно, але було з кого. Найголовніше, що була прозорість і змагальність», – сказав член комітету Павло Різаненко.

«Почули кожного»

Засідання почалося зі Skype-включення з США, де працює член редакційної ради сайту VoxUkraine Тимофій Милованов. Його кандидатуру запропонувала фракція «Самопоміч». «Я не макроекономіст. Я теоретик», – розпочав свій виступ Тимофій Милованов. Він підкреслив, що центробанк – це дуже важливий орган, тому що впливає на всю економіку. «НБУ має бути незалежним, але за ним потрібен нагляд», – уточнив Тимофій Милованов, натякнувши на Раду НБУ.

Депутати відразу ж зацікавилися доходом кандидата. «Який ваш дохід і яке у вас постійне місце роботи?» – запитав Віктор Романюк. «Близько $120 тис. на рік. Я займаюся викладацькою діяльністю в Піттсбурзькому університеті. В Україні отримую гонорари за публікації та читання лекцій. З усіх фінансових надходжень я плачу податки. Якщо потрібно, я підготую всі документи», – розміреним голосом відповів Тимофій Милованов. Він став єдиним кандидатом, товщина гаманця якого зацікавила депутатів під час цих співбесід. Віктор Романюк попросив кандидата уточнити, де він регулярно проживає. «50 на 50 – в Україні та за кордоном. Не тільки в США», – уточнив Тимофій Милованов. Після цього депутати почали перемовлятися між собою і завершили трансатлантичний сеанс зв'язку.

На відміну від засідання у вівторок, вчора депутати намагалися дотримуватися регламенту: 3 хвилини на виступ, 7 – на питання та відповіді. Керівник комітету Сергій Рибалка постійно нагадував учасникам про час: засідання могло затягнутися, а їм належало заслухати 10 претендентів, обговорити їх, прийняти рішення і провести рейтингове голосування.

Хоча не можна стверджувати, що саме голова комітету проводив співбесіди. Активно ставили запитання Віктор Романюк, Іван Фурсін і Руслан Демчак. А, наприклад, Максим Поляков від «Народного фронту» запам'ятався питанням до Олени Щербакової, висунутої його фракцією.

Другим був Олександр Морозов. Завідувач секретаріату комітету Ігор Прийма зачитав досьє на кандидата, нагадавши, що Олександр Морозов навіть був членом їхнього комітету. При цьому до комітету надійшов лист від Нацбанку про небездоганну ділову репутацію кандидата. На момент запровадження тимчасової адміністрації в Банк Форум він «входив» до наглядової ради кредитної установи. Ця інформація поставила членів комітету в глухий кут. «І що робитимемо? Дамо йому слово? Хай пояснить, що трапилося», – звернувся до колег Сергій Рибалка.

Олександр Морозов, вочевидь, був готовий до такого повороту. «Я підготував короткий письмовий виклад своєї позиції. Дозвольте, я передам його депутатам. Положення, на яке посилається НБУ, нікчемне, воно суперечить Конституції, в судах триває активне обговорення щодо того, чи може воно бути визнано нелегітимним. Я буду захищати честь і гідність у суді. Таке рішення суперечить здоровому глузду. Це все одно що засуджувати пожежника за те, що він не зміг загасити пожежу, хоча до пожежної служби виклик надійшов пізно, а вже під час пожежі у вогонь підливали бензин», – заявив Олександр Морозов.

Ця теза помітно пожвавила депутатів у залі.

«А чому ви раніше не подали до суду?» – запитав Віктор Романюк.

«Тому що в НБУ мені заявляли, що поки на мене немає запиту з якого-небудь банку або іншої установи, мені не можуть дати відповідь», – пояснив Олександр Морозов.

Депутати взялися вивчати його біографію. «Хто володів Брокбізнесбанком, коли ви там працювали?» – запитав Павло Різаненко. «Брати Буряки», – відповів Олександр Морозов. Після цього Руслан Демчак поцікавився сильними сторонами кандидата. «У мене є досвід роботи в кризових ситуаціях. Найуспішнішим я вважаю досвід роботи в Ощадбанку», – відповів кандидат. Ліміт часу було вичерпано, депутати перейшли до наступного кандидата.

Приблизно тоді ж на засідання з великим запізненням прийшов депутат від «Народного фронту» Денис Дзензерський. Його появу колеги спробували зустріти оплесками: депутат не частий гість на засіданнях комітету, а голоси вчора були майже на вагу золота. Сергій Рибалка відразу ж втихомирив колег і продовжив «співбесіди».

Юрій Прозоров у виступі зробив акцент на своєму кар'єрному шляху. «За тиждень буде 21 рік, як я прийшов на роботу в банківську систему. Першим місцем роботи був Аваль», – почав він і розповів про роботу в апараті Ради НБУ, про успіхи в подоланні кризи в банківській системі в 2004 році, про готовність увійти до аудиторського комітету і про необхідність скасування в 2016-му декрету про валютне регулювання. «Декрет має стати історією», – заявив він.

Щоправда, депутатам більше хотілося рефлексії про нинішні події. «Чи підтримуєте ви очищення банківської системи, яке зараз проводить Нацбанк?» – запитав Іван Фурсін. «Як вчений, я ще в 2003 році говорив, що концентрація банківської системи неминуча, залишиться 35-50 великих банків. Але як банкір, який працює з банками, я розумію, що такі дії призводять до зростання безробіття в банківському секторі», – почав відповідати Юрій Прозоров. «Давайте коротше. Якщо в банку проблеми, його потрібно відразу ліквідувати: так чи ні? » – перебив Іван Фурсін. «Треба дати помучитися, але недовго», – почув він у відповідь.

Уважно депутати слухали і свого колегу по парламенту VII скликання – екс-депутата від фракції «Батьківщини» Андрія Сенченка, у якого немає досвіду роботи у фінансовій сфері. «Я не банкір і не викладач. Але законодавець заклав можливість роботи у складі Ради НБУ фахівців у галузі права. Крім того, я довгий час працював у складі кримського уряду, відповідав, у тому числі, за економіку та фінанси», – визнав Андрій Сенченко.

На своєму досвіді роботи в Нацбанку зробили акцент Віра Ричаківська і Олена Щербакова. Вже майже традиційно депутати попросили оцінити дії НБУ з очищення банківської системи і розповісти, що можна зробити з майном проблемних банків, яке знаходиться на балансі НБУ. «Я проти ліквідації банків, яку зараз проводить НБУ. І з економічної, і з професійної точок зору я зрозуміти цього не можу. Кожен банк має право на життя », - заявила Олена Щербакова. Що стосується заставного майна, то вона б не продавала його, а віддавала в управління. «НБУ – не комерсанти», - пояснила кандидат. Віра Ричаківська розповіла про співпрацю з Радою НБУ. «Я неодноразово представляла їм річний звіт НБУ. Я знаю, як читати баланс НБУ, як працювати з Радою», – зазначила вона.

Про досвід роботи в апараті Ради НБУ згадала і Тетяна Унковська. «З 2007 року до 2 листопада поточного року я була головним консультантом Експертно-аналітичного центру апарату Ради НБУ», – уточнила вона і згадала, що свого часу стала наймолодшим доктором наук. Тетяна Унковська розповіла депутатам, що у неї є досвід спілкування з економістами МВФ: «У співпраці з Фондом можна бути співучасником, а не виконавцем всіх рішень зверху. У мене є приклади, коли можна було відстояти свою точку зору перед МВФ ». Віктор Романюк попросив навести приклад, досвід якої країни могла б використати Україна. «Можу сказати про конкретний інструмент. Банк Англії вже кілька років використовує структурне рефінансування. Він надає рефінансування банкам на пільгових умовах, а ті повинні його видати у якості кредитів малому та середньому бізнесу», – розповіла Тетяна Унковська. Депутатів така відповідь явно не надихнула, і вони перейшли до наступного кандидата.

Так званий міністр фінансів опозиційного уряду Віктор Скаршевський розкритикував Нацбанк. «Банківська система – у критичному стані», – почав він. Дослухавши звинувачення, депутати поцікавилися, які рішення НБУ заслуговують на повагу. «Те, що банківська система досі існує, вже великий плюс», – відповів Віктор Скаршевський.

Борис Соболєв зробив акцент на співпраці України і МВФ та незалежності Нацбанку. «Ким є для України МВФ – другом чи ворогом?» – запитав його Віктор Романюк. «На мою думку, на цьому не треба спекулювати. Колись Наталія Вітренко ставила ці питання з трибуни Верховної Ради. Ті часи минули. Ми є членами і акціонерами Фонду. Ми повинні використати всі наші права», – відповів кандидат.

Роман Сульжик розповів про досвід роботи в банку JP Morgan Chase в Нью-Йорку і Лондоні, де брав участь у створенні системи ризик-менеджменту і займався торгівлею деривативами. «Ми тягнули на собі третину світового ринку деривативів. У мене унікальний досвід роботи у світовій фінансовій системі. Над усе – економічна свобода, свобода ведення бізнесу», – сказав він. Після цього депутати попросили оцінити методи очищення банківської системи, які використовує НБУ. «Валити банки до того, як стабілізувався курс гривні, було великою помилкою. Це додало системі додаткових проблем. Треба було спочатку звернутися до банків з проханням допомогти підтримувати гривню, а потім Нацбанк у відповідь допоміг би банкам вистояти. Така співпраця часто використовується в США», – відповів Роман Сульжик. Цей факт запам'ятався депутатам. Під час голосування вони ідентифікували Романа Сульжик як «кандидата, який про США розповідав і ФРС у приклад ставив».

Підбиття підсумків

Вислухавши десятьох кандидатів, Сергій Рибалка оголосив перерву. Посперечавшись, яка перерва потрібна – 15 або 30 хвилин, більшість вирішила продовжити засідання через 15 хвилин. За цей час депутати мали в закритому режимі «без зайвих очей і вух» преси обговорити майбутнє голосування. «Це що, приймати рішення будемо на порожній шлунок?» – запитав хтось із депутатів. Можливо, депутати вирішили перекусити. Але засідання відновилося тільки майже за годину. Увесь цей час Денис Дзензерський, який запізнився на засідання, ходив по залу і розмовляв по телефону – було видно, що в закритому обговоренні кандидатур він участі не брав. Орієнтиром під час голосування для нього став колега по фракції Максим Поляков.

Після перерви на голосування залишилася подивитися лише третина претендентів. Цікаво, що половина з них – Станіслав Аржевітін, Віра Ричаківська і Олена Щербакова – вже за кілька хвилин були обрані до шорт-листа кандидатів. Також за голосуванням стежили Юрій Прозоров, Борис Соболєв та Віталій Ломакович. До речі, Віталій Ломакович, обраний у квітні 2014-го до Ради НБУ за квотою парламенту, розраховував, що депутати повторно висловлять йому довіру. Юрій Прозоров очікував, що депутати оцінять його банківський досвід. Свої особисті критерії депутати не називали, але в підсумку до Ради НБУ делеговані протеже фракцій коаліції (БПП, «Народний фронт», «Самопоміч») та «опозиційної» Радикальної партії Олега Ляшка.

Вікторія Руденко