Не СЕТАМом одним

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) планує продати на приватних електронних біржових майданчиках в 2016 році не більше 50% активів ліквідованих банків, які будуть виставлені на торги і при цьому не перебувають у заставі Нацбанку. Про це вчора повідомили у ФГВФО після підписання меморандуму про співпрацю з ДП «СЕТАМ».

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вимагав перевести усі такі угоди на СЕТАМ, але у Фонді кажуть, що це неможливо: Антимонопольний комітет виступив проти монополізму. «Ми розглядаємо СЕТАМ як один з основних майданчиків», – заявив директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. При цьому анонсовану прем'єром спільну постанову Кабміну та НБУ, яка б зобов'язала Фонд користуватися тільки СЕТАМ, навіть ніхто не готував.

Фінансовий план Фонду на 2016 рік передбачає отримання від неплатоспроможних банків 7,5 млрд грн, в тому числі від продажу активів, які перебувають у заставі за кредитами НБУ, – 3,8 млрд грн. Це означає, що за рахунок роботи з приватними майданчиками Фонд хоче отримати 1,85 млрд грн, а завдяки СЕТАМ – 5,65 млрд грн. І це лише початок великого «розпродажу».

Загальна балансова вартість активів банків-банкрутів, які ліквідуються, оцінена в 380 млрд грн, а їхня оціночна вартість – 80,5 млрд грн (співвідношення до активів – 23%). Балансова вартість застав під рефінансування неплатоспроможних банків – 130,83 млрд грн (34% загального обсягу). У 2016 році ФГВФО планує продати таких активів на 3,8 млрд грн.

СЕТАМ стала партнером Фонду з 21 грудня 2015 року. Від початку 2016-го ФГВФО передав на цей майданчик майнові права за кредитами і основні кошти, що перебувають в заставі НБУ під видані їм кредити рефінансування, на 700 млн грн (продав поки тільки на 13,2 млн грн). Нацбанк, як повідомляв FinClub, був незадоволений ефективністю роботи Фонду, тому 11 березня «тимчасово призупинив» продаж активів неплатоспроможних банків. Відновити продаж НБУ обіцяв після створення консолідованого офісу продажу та управління активами ФГВФО.

Вчора у Фонді заявили, що єдиний офіс продажів має запрацювати 11 квітня, після чого вони сподіваються на «розмороження» продажів. При цьому позиція НБУ залишається незмінною: реалізація Фондом їхніх активів тільки на майданчику СЕТАМ і лише за узгодженими з Нацбанком цінами.

Лоти з активами, які не перебувають у заставі НБУ, виставлять на 31 акредитованому при Фонді майданчику. Але заявлені Фондом плани не означають, що 50% таких активів будуть розподілені рівномірно між іншими 30 біржами. Незважаючи на відсутність процедури анулювання акредитації, Фонд не довірятиме продаж активів майданчикам, які «обманювали» його. «Остаточне рішення за кожним активом прийматиме комітет з управління активів ФГВФО», – розповів заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк. Статистика попередніх продажів показує, що раніше «жодний з майданчиків не мав преференцій» Фонду.

За словами пана Кияка, СЕТАМ, щоб виконати план, повинен буде активно шукати інвесторів і показувати ефективність продажів, інакше Фонд віддасть перевагу «приватникам». «Багато бірж мають людські ресурси і катаються усією країною в пошуках потенційних покупців. Потім пишуть на нас листа, що «ми готові продати», ми їм на слово віримо, і Фонд дає їм таку можливість. У 60% випадків вони продають, у решті – або просто обманюють, або грають «на мінус 30%». Але на етапі «мінус 20%» ми їх ловимо і забираємо актив. Деяких можемо поставити у стоп-лист», – розповів FinClub Андрій Кияк.

СЕТАМ знайдуть помічників

У Фонді сподіваються, що грошей від продажу окремих лотів вистачить і на розрахунки з НБУ, і на повернення коштів іншим кредиторам. Наприклад, вартість активів банку «Форум», Єврогазбанку і банку «Порто-Франко» значно перевищує їхню заборгованість перед НБУ. Зокрема, маючи заборгованість перед НБУ на 280 млн грн, Єврогазбанк застав має на 1 млрд грн. «Після того як банк погасить заборгованість перед регулятором, ми зможемо вибирати майданчик для реалізації активів на свій розсуд», – уточнив Андрій Кияк. Станом на 1 січня 2016 року заборгованість усіх неплатоспроможних кредитних установ перед Нацбанком складала 51,15 млрд грн.

У деяких інших банків ситуація набагато гірша. Якщо не враховувати застави банку «Надра» і Імексбанку, передані Нацбанку, то від продажу їхніх інших активів можна виручити близько 150 млн грн і 1,5 млрд грн відповідно. При цьому Фонд виплатив вкладникам 7,5 млрд грн.

І хоча багато лотів будуть виставлені тільки на СЕТАМ, це не означає, що інші майданчики не зможуть на цьому заробити. В рамках підписаного вчора між Фондом і СЕТАМ меморандуму про співпрацю вже до 10 червня має бути впроваджена модель «біржа-агенти», згідно з якою електронні торгові майданчики зможуть підключатися до торгів на СЕТАМ. Це необхідно для «збільшення кількості потенційних покупців активів неплатоспроможних банків», йдеться в меморандумі. Умови роботи агентів поки не визначені, а СЕТАМ ще не завершив впровадження підключення за API. «Я розраховую, що вже до 1 червня ми зможемо відзвітувати про виконану роботу», – пообіцяв вчора в. о. гендиректора СЕТАМ Віктор Вишньов.

Невід'ємна частина реформи полягає в тому, що Фонд обіцяє розкривати більш детальну інформацію про активи, що виставляються на продаж. «Якщо йдеться про права вимоги, то в паспорті об'єкта вказуватиметься уся інформація про кредитний договір, крім тієї, яка містить банківську таємницю і персональні дані про позичальника», – уточнила директор департаменту консолідованого продажу та управління активами ФГВФО Юлія Берещенко.

Полегшать доступ до інформації також для покупців, які фізично не можуть ознайомитися з нею. «Ми організуємо тендер для провайдерів, які візьмуться за оцифровку даних і створення віртуальної кімнати даних, як це прийнято в усьому світі», – пообіцяла Юлія Берещенко. Зараз потенційні покупці можуть ознайомитися з інформацією лише в офісі банку і тільки після інших інвесторів, що суттєво обмежує коло зацікавлених осіб.

Боротьба з монополією

Експерименти Фонду на цьому не завершаться. До кінця року ФГВФО, за словами Юлії Берещенко, отримає програмне забезпечення для створення книги заявок на власній базі, а не на основі СЕТАМ. «Ми складаємо технічне завдання для розробників і сподіваємося, що в квітні воно буде готове. Потім на тендері виберемо переможця. Насправді нам байдуже, як саме до нас надійде заявка. Нам потрібно забезпечити рівний доступ для усіх інвесторів», – впевнена вона. Андрій Кияк каже, що таке ПЗ вже створено, але Юлія Берещенко наполягає на тендері.

У Фонді готові співпрацювати з іноземними майданчиками. «У нас немає переваг ані щодо внутрішніх, ані зовнішніх інвесторів. У своїй роботі Фонд керується принципами FDIC (Федеральна корпорація зі страхування депозитів США. – FinClub). Ми вже ведемо переговори з майданчиками з США і Європи», – запевнила Юлія Берещенко. Як уточнив FinClub Андрій Кияк, два іноземні майданчики вже почали процедуру реєстрації своїх представництв в Україні. «Наступним етапом стане отримання ними акредитації в Фонді», – пояснив він.

Як повідомляв FinClub, одним з таких майданчиків є FFN. «Але навряд чи вони шукатимуть покупця на всі активи Фонду. В першу чергу їх цікавлять великі об'єкти. Можливо, вони встановлять поріг вартості активів, з якими працюватимуть. В першу чергу складність пов'язана з необхідністю переводити усю документацію на англійську мову і з високими витратами на залучення інвесторів. Для невеликих активів це буде економічно недоцільно», – розповів FinClub співрозмовник на ринку, знайомий з ходом переговорів з FFN. Інтерес у нерезидентів викликає навіть роздрібний кредитний портфель Дельта Банку.