Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) почав активно використовувати новий спосіб компенсації збитку, який був нанесений банкам-банкрутам. Фонд подає позови до екс-топ-менеджерів неплатоспроможних установ з вимогою стягнути з них нанесені банкам втрати. Для цього Фонд посилається на норму закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», яка з'явилася в ньому влітку 2015-го: вона розширила коло пов'язаних осіб, яких можна притягнути до відповідальності за банкрутство банку, і перелік підстав для подачі позовів.

У ФГВФО кажуть, що до переліку пов'язаних осіб, крім власників істотної участі, потрапили колишні топ-менеджери неплатоспроможних банків: члени правління, наглядової ради і кредитного комітету. «Аналізуючи «схеми» виведення активів, ми стикаємося з тим, що саме такі особи, в переважній більшості, ухвалюють рішення і підписують документи щодо виведення грошей з банку шляхом кредитування юридичних осіб, пов'язаних з акціонерами або топ-менеджерами, під фіктивне забезпечення або зовсім без забезпечення, або шляхом придбання «сміттєвих» цінних паперів», – повідомили FinClub в прес-службі Фонду.

З серпня 2017 року до травня 2018-го юристи ФГВФО подали 16 позовних заяв про стягнення десятків мільярдів гривень з 355 власників істотної участі неплатоспроможних банків і пов'язаних осіб: їхні дії або бездіяльність завдали шкоди банкам і кредиторам. «Тільки за сімома з них були відкриті судові провадження, причому в деяких випадках в результаті апеляційного оскарження Фондом постанов суду про відмову в прийнятті позовної заяви», – заявили в прес-службі відомства. Цими сімома банками є банки «Даніель», Реал Банк, Банк Форум, АвтоКрАЗбанк, Інтербанк, Західінкомбанк і Фінростбанк.

Судові процеси за ще дев'ятьма справами поки не перейшли до активної фази, зокрема, за Брокбізнесбанком. У Фонді не розкривають назв цих банків. «Ми зіткнулися з ситуацією, коли суди не поспішають відкривати провадження у таких справах. Ці питання вирішуються місяцями, хоча за законодавством повинні вирішуватися протягом п'яти днів з моменту надходження справи до суду», – нарікають у Фонді. Всього Фонд працює над матеріалами для подачі позовів за 34 банками.

Невдалий початок

ФГВФО подав позов до 27 менеджерів Банку Форум – найбільшого банку-банкрута з верхнього списку – в грудні 2017-го. У Фонді підрахували, що розмір зобов'язань банку перед кредиторами становить 9,16 млрд грн, а оціночна (ринкова) вартість його ліквідаційної маси – 7,16 млрд грн. «Недостатність майна Банку Форум для покриття вимог кредиторів складає 1,99 млрд грн, які позивач просить стягнути з відповідачів на підставі ч. 5 ст. 52 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», оскільки дії та бездіяльність відповідачів призвели до завдання шкоди кредиторам і банку», – зазначалося в матеріалах суду.

Рішення суду було не на користь Фонду. «У задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізосіб про відшкодування збитків відмовити», – йдеться в рішенні Печерського районного суду Києва від 2 квітня. Суд звернув увагу на закінчення строку позовної давності. Судді вирішили, що відлік терміну позовної давності починається з дати запровадження тимчасової адміністрації (14 березеня 2014 року), і закінчився він 15 березня 2017-го. Аргумент Фонду, що відлік терміну позовної давності розпочався 18 грудня 2014 року, коли було встановлено розмір недостатності майна, суд вважає необгрунтованим.

Ще одним аргументом суду стало те, що в липні 2014 року Фонд вже подавав позов до власників істотної участі Банку Форум про стягнення 5,05 млрд грн. Це означає, що до того моменту у Фонду була можливість оцінити нанесений банку збиток.

У Фонді готують апеляційну скаргу. «У 2015 році суд відмовив у задоволенні позову до власників, посилаючись на передчасність вимог (необхідність дочекатися повної реалізації ліквідаційної маси), а вже в 2018 році (ліквідація банку ще триває), відмовляючи в позові Фонду, суд першої інстанції послався в тому числі на пропущення строків позовної давності. Виникає питання, коли ж Фонду звертатися з такими позовами до суду, якщо до завершення процедури ліквідації вже одночасно й пізно, й рано?» – дивуються у Фонді.

Судді звернули увагу, що саме поняття «недостатність майна» з'явилося в законодавстві лише 12 серпня 2015 року, тому у відношенні Банку Форум Фонд повинен застосовувати версію законів, що діяла до внесення змін. «Відповідно до ст. 58 Конституції, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тому в кожному конкретному випадку необхідно застосовувати відповідні редакції статей законів, що діяли на момент вчинення дій, якими завдано збитків», – вважає екс-менеджер Банку Форум Олександр Ярецький, який став одним з 27 відповідачів за позовом.

На його думку, норма про «недостатність майна» нічого не додала. «Якщо особа завдала шкоди, то і банк, і Фонд від його імені мають право його стягнути, довівши усі чотири елементи настання відповідальності, незалежно від того, є особа пов'язаною чи ні», – вважає Олександр Ярецький.

Більш того, він зазначає, що всі відповідачі, до яких були висунуті вимоги, крім членів наглядової ради, перебували в трудових відносинах з банком. «Трудове законодавство має пріоритет перед цивільним законодавством через норми ч. 1 ст. 9 ЦК. При цьому нормами трудового законодавства обмежено як розмір збитку, який може бути стягнуто з працівника (в сумі середньомісячного заробітку), так і термін стягнення такої шкоди (один рік)», – нагадує відповідач.

На думку партнера VB PARTNERS Дениса Бугая, згідно з профільними законами, предметом позовів Фонду є відшкодування шкоди, заподіяної банку. «Однак у розмірі позовних вимог Фонд вказує суму недостатності майна банку, а не шкоду. Збиток та недостатність майна є різними категоріями. Недостатність майна банку – це лише умова для пред'явлення позову, а не його предмет», – пояснює Денис Бугай. Серед клієнтів Дениса Бугая вказані акціонери банків, що зараз ліквідуються: «Хрещатик», «Преміум», «Класік», Дельта Банку. А сам Денис Бугай був головою наглядової ради Брокбізнесбанку, який зараз ліквідується.

Не згодні в суді також з переліком відповідачів. «Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності та не має владних повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит», – йдеться в рішенні суду. А члени комітетів банку не можуть нести цивільно-правової відповідальності за свої дії або бездіяльність.

Без вини винні

Більше питань викликає доказовість провини відповідачів за заподіяння шкоди. «Ключовою помилкою Фонду є необгрунтованість складу цивільного правопорушення в позові. Згідно з Цивільним кодексом, умовою для стягнення збитків є одночасна наявність протиправного діяння, шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між діянням і шкодою, а також провина пов'язаної особи. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає», – вважає Денис Бугай.

Він звертає увагу, що в більшості випадків Фонд не доводить, в чому полягає протиправність діянь кожного з відповідачів, не підтверджує свою позицію доказами, не доводить причинно-наслідковий зв'язок між заявленим збитком і діями конкретних осіб, а також не розкриває категорію провини кожного з відповідачів. «Усі відповідачі несуть відповідальність тільки в межах завданих саме їхніми діями шкоди банку. Однак Фонд висуває позови про солідарне стягнення з співвідповідачів усієї відсутньої суми. Підстав для солідарного стягнення немає, оскільки стягнути збитки в такому порядку можна тільки в прямо передбачених законом випадках», – пояснює Денис Бугай.

Олександр Ярецький зазначає, що відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.92 особи вважаються такими, які спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільного збитку взаємопов'язаними сукупними діями або діями з єдністю наміру. «Оскільки різні органи управління банку мають різні повноваження і рівень прийняття рішень, а в межах одного органу управління різні його члени мають різну зону відповідальності та різну професійну підготовку, то члени різних колегіальних органів управління (або члени одного органу управління) можуть нести солідарну відповідальність за нанесення шкоди банку тільки в разі їхньої провини у формі «прямого умислу». Тобто коли вони свідомо спільно здійснювали протиправні дії, усвідомлюючи їх наслідки – здійснювали дії з єдністю наміру», – пояснює Олександр Ярецький.

Більш того, Олександр Ярецький звертає увагу, що докази Фонду нанесення збитку банку він поділяє на три групи. Перша – посилання на лист НБУ, наданий банку за результатами проведеного інспектування за період з 1 березня 2010 року до 1 квітня 2013-го: «Фінансовий стан банку визначався за станом на 1 квітня 2013 року, тобто практично за межами діяльності значної частини відповідачів».

Друга група обґрунтувань – факти видачі кредитів декільком юридичним особам без зазначення доказів їх надання з порушеннями, а також без урахування інших факторів, які привели до непогашення наданих кредитів (втрати позичальниками коштів на рахунках в банку при визнанні його неплатоспроможним, недоліки в організації стягнення Фонду).

«Також наведено факти придбання банком облігацій окремих емітентів без зазначення доказів того, що придбання таких облігацій було здійснено з порушенням законодавства. При цьому Фонд не врахував навіть те, що практично всі такі облігації ще приблизно півроку з моменту запровадження тимчасової адміністрації зверталися на ринку і мали котирування, а сам Фонд при затвердженні ринкової вартості активів банку оцінив їх майже за балансовою вартістю. У чому тоді збиток?» – дивується Олександр Ярецький.

Робота над помилками

Під час подавання позовів Фонд платить судовий збір. «Він засилає клопотання про зменшення, але все одно платить в середньому 600-800 тис. грн за одним позовом. З урахуванням апеляції та касації сума зростає до більш ніж 2 млн грн. І це не враховуючи витрат на юристів», – говорить Олександр Ярецький.

У Фонді гарантування вкладів обіцяють ретельніше готуватися до судів. «Активна робота зі збору доказів і підготовки позовів триватиме – планується провести її за більш ніж 30 банками, які знаходяться в управлінні Фонду. Необхідно відзначити, що така робота проводиться силами юристів Фонду, тому ми не несемо додаткових витрат на юрпослуги. Крім того, з метою притягнення до відповідальності відомих власників неплатоспроможних банків, які досить комфортно почуваються в умовах нашої судової системи, Фонд зацікавлений в залученні фахівців, готових супроводжувати справи проти них в судах іноземної юрисдикції», – зазначили в прес-службі. Результати forensic-аудитів використовуватимуться в кримінальних, цивільних та господарських справах щодо осіб, дії або рішення яких завдали збитків неплатоспроможним банкам, його вкладникам і кредиторам.

Але Олександр Ярецький вважає, що проблемою для Фонду стане закінчення строків позовної давності. «Навіть якщо б йому вдалося довести збиток, суд би відмовив у задоволенні позову саме з цієї причини. І це дуже серйозно. Адже крім «Форуму» є й інші банки, де менеджмент дійсно міг завдати шкоди. Але Фонд пропустив усі терміни», – говорить він.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.