* Транслітерація фрази «who is who», яка в перекладі означає «хто є хто»

Національна комісія з держрегулювання ринків фінансових послуг намагається зробити ринок більш прозорим. Для цього Нацкомфінпослуг оприлюднила статистичні дані за кожним учасником фінансового ринку. Раніше регулятор публікував статистику тільки в агрегованому вигляді, без вказівки компаній, а ренкінги учасників сегментів фінринку робили профільні ЗМІ та асоціації. Масив даних регулятор оприлюднив не за своїм бажанням, а виконуючи постанову Кабміну № 1100 від 20 грудня 2017 року про публікацію держорганами інформації.

Неповні дані

В оприлюднених комісією таблицях вказані підсумки діяльності 271 страхової компанії в минулому році, хоча на 1 січня в держреєстрі їх було 294. Це спотворило загальні показники ринку: 271 страхова компанія зібрала страхових премій за минулий рік на 41,98 млрд грн, тоді як раніше в річному звіті регулятор повідомляв про 43,43 млрд грн премій. Не збігається в звітах і сума страхових виплат: 8,3 млрд грн і 10,5 млрд грн відповідно.

У комісії неповні дані пояснили тим, що не всі компанії подали звітність за 2017 рік. «Є компанії, які не подали звітність з певних причин, і тому нема що публікувати. До них будуть застосовані заходи впливу у вигляді штрафів за неподання звітності», – повідомив FinClub член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

Страховий ринок залишається висококонцентрованим. На топ-15 компаній за преміями припадає 52,2% ринку, за виплатами – 42,3%. При цьому до топ-15 увійшли компанії, які рідко згадуються в ЗМІ: «Актив-гарант», «Біфест», «Проксіма», «Інрезерв». На топ-30 припадає 74,3% премій і 62,7% виплат.

У списку страховиків FinClub знайшов 13 страховиків, які взагалі не залучали премії: «Укрпромстрах», «Укргазпромполіс-Життя», СТ «Надія», «Дар», «Гермес», «Престиж Груп», «Мега-Гарант-Життя», «Лайф Капітал», «Фінако-Життя», «Формування резерву», «Чесно-Страхування», «Грантсервіс», «Оранта-Лугань».

 

«Є компанії, які, незважаючи на вік у п'ять-сім років, можуть не здійснювати діяльність в зв'язку з тим, що фактично у них немає бізнесу. Щорічно такі компанії виявляємо і в разі порушень у них застосовуємо заходи впливу, в тому числі виводимо з реєстру. Зараз багато компаній почали самостійно подавати заявки на виключення з реєстру», – розповів Олександр Залєтов.

Відсутність виплат

З 271 компанії у 76 страховиків взагалі не було страхових відшкодувань. У топ-15 ринку за зібраними преміями компаній без виплат виявилося відразу п'ять ( «Актив-гарант», «Біфест», «Проксіма», «Інрезерв», «Кредо»), а в першій тридцятці ринку – вісім (також «Траст Україна», «Енергія», «Ніка»). Але в СК «Кредо» повідомили FinClub, що направляли в Нацкомфінпослуг дані про виплату в 2017 році понад 151 млн грн.

У Нацкомфінпослуг називають кілька причин такої ситуації. «У окремих компаній може бути так, що є страховий випадок, але не наступила дата виплати. Також може бути, що у страховика зовсім немає страхових подій, оскільки портфель незначний. Ще однією причиною може бути те, що компанії не виплачують відшкодування через низький рівень платоспроможності, або, ще гірше, через те, що вони займаються не страхуванням, а, м'яко кажучи, мінімізацією податків для суб'єктів господарювання», – повідомив FinClub Олександр Залєтов.

Відсутність страхових відшкодувань може говорити також про інші причини. «Були часи, коли компанії відкривали для перепродажу інвесторам, які хотіли швидко вийти на ринок, не чекаючи процедури реєстрації нової компанії. Друга причина більш прозаїчна – це використання страховика як «податкової ями» або банкрута, на якого можна скинути токсичні зобов'язання. І одна, й інша причини є точками ризику для споживача. І зміна активів, і друга зазначена причина можуть істотно змінювати ризик невиконання зобов'язань в бік його збільшення», – неофіційно розповів один із страховиків.

«Сплячими» компанії можуть бути тимчасово. «Є компанії, у яких нульові збори. Це, по суті, компанії, які зараз знаходяться в статусі зміни власника», – говорить генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський.

 

Проблемні місця

Учасники ринку звертають увагу на низькі витрати на оплату праці у багатьох страховиків (у 158 компаній витрати менше 1 млн грн на рік), а також високий рівень вихідного перестрахування (більше 90% у 10 компаній, з яких п'ять компаній входять до топ-15) . «Це маркери, що свідчать про використання страхових компаній з метою ухилення від оподаткування. Звичайно, це тільки маркери. Для впевненості потрібно відстежити діяльність таких страховиків протягом хоча б трьох періодів, ми поки маємо тільки точкові дані», – пояснив представник ринку, який побажав залишитися неназваним.

За словами одного з учасників ринку, «схеми» в страхуванні використовуються переважно усередині корпоративних груп, але страховики не готові говорити, хто з колег займається подібною діяльністю.

У комісії кажуть, що кожен випадок перестрахування потрібно вивчати індивідуально. «Високий рівень вихідного перестрахування може бути, коли страховики купують облігаторне покриття на рік. Потрібно дивитися за кожною компанією окремо. Може бути так, що у нормально працюючої компанії в певних періодах зростає рівень вихідного перестрахування. Ще також потрібно пам'ятати, що подана звітність не проходила аудит, тому можуть бути коригування», – додав пан Залєтов.

До того ж страховиків використовують в схемах тільки тому, що правова система і бізнес-клімат сприяють цьому. «Є компанії, дивлячись на звітність яких розумієш, що це скоріше «схематоз». Щоб цього не було, в країні має бути єдина загальна система оподаткування. Тоді використовувати схеми нікому не буде вигідно», – вважає В'ячеслав Черняховський.

За словами Олександра Залєтова, низькі витрати на фонд оплати праці – сигнал для Державної фіскальної служби. «Якщо страхова компанія не порушує нормативи і не має скарг, то наш функціонал обмежений. Якщо компанія не платить податків, то це питання до інших органів. За кожною окремою компанією потрібно розглядати ситуацію», – підкреслив він.

Експерти кажуть, що оприлюднені дані поліпшать розуміння споживачами фінпослуг ситуації на ринку. «Це, безумовно, прорив. На цьому етапі ще б отримати цифру доходу страховика від операцій вхідного перестрахування, і можна було б виділити так зване пряме страхування. Але для первинного грубого аналізу і цього вже достатньо, щоб споживач зорієнтувався, з ким він має справу і чи є ризики відкликання ліцензії компанії через причини «невідповідності діяльності» або залучення страховика у довгі судові процеси з органами влади», – вважає генеральний директор української федерації убезпечення Галина Третьякова.

Іван Пальчевський, Вікторія Руденко

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.