Валютний інтерес

Менш ніж 1-відсоткове подорожчання долара (за минулий тиждень середньозважений курс на міжбанку виріс на 0,87%) знову воскресило побоювання подальшої девальвації гривні. Причиною цього стало як традиційне очікування, що восени іноземна валюта тільки дорожчає, так і те, що тривалий час курс був стабільним і коливався в дуже вузькому коридорі 24,75-24,85 грн/$. Однак вже 12 серпня долар подорожчав відразу на 20 копійок, додавши ще стільки ж за п'ять наступних торгових сесій. Сумарно від початку місяця долар виріс на 2%.

У п'ятницю до закриття торгів на міжбанку середньозважений курс склав 25,26 грн/$. У той же час котирування готівкового ринку остаточно відірвалися від міжбанку – обмінні пункти на вихідних просили за долар навіть 26,4 грн. Більш ніж 4,5-процентне відхилення є істотним, особливо з огляду на те, що ще два тижні тому купити долар можна було менш ніж за 25 грн.

Основна причина різкого подорожчання саме готівкового долара, на думку банкірів, полягає в збільшеному ситуативному попиті на валюту. «Ринок готівкового долара і міжбанк працюють незалежно один від одного. Оператори готівкового ринку використовують курси міжбанку як орієнтир, однак на основні тенденції готівкового курсоутворення торги міжбанку вплинути не можуть. Зростання готівкового ринку провокується надходженням готівкової гривневої маси на руки населення, що стало наслідком політики нового Кабінету міністрів, який збільшив темпи освоєння бюджетних коштів, а також виплат за вкладами неплатоспроможних банків, що тривають», – говорить головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков. Вкладникам Банку Михайлівського, наприклад, ФГВФО видав уже понад 1 млрд грн. Темпи зростання бюджетних витрат (+ 22,9%) майже вдвічі перевищують зростання доходів (+ 13,7%).

Поточні обсяги торгів на готівковому ринку НБУ повідомить у вересні. І тоді стане зрозуміло, чи дійсно змінився тренд. Адже до цього часу населення більше продавало валюти, ніж купувало. Офіційна статистика щодо готівкового ринку за січень-липень була позитивною: населення продало валюти на $1,89 млрд більше, ніж купило. «Перевищення продажів над попитом на готівковому ринку було тимчасовим явищем, яке, здається, відійшло в минуле. Економічні умови в країні не сприяють зміцненню валюти в довгостроковій перспективі, а продаж валюти з боку населення був наслідком нестачі готівкової гривні у населення. До надходження в систему економіки великих бюджетних вливань населення змушене було продавати валютний «НЗ» для забезпечення необхідних витрат», – вважає Микита Мишаков.

Ефект тіні

Особливість ситуації в тому, що серпнева статистика може знову показати «перевищення продажів валюти над купівлею». Це означатиме, що «драйвером» зростання курсу на готівковому ринку виступили спекулятивні угоди на чорному ринку. Зараз саме в небанківських обмінних пунктах виставляються найвищі котирування. При цьому і НБУ, і банкіри завжди мали претензії до якості обліку операцій, що проводяться в обмінниках. Наприклад, вчора обмінники в Києві пропонували долар по 26,15-26,4 грн, а банки просили за нього 25,85-25,9 грн.

Обсяг чорного ринку, на думку банкірів, більше офіційного. Одна з причин його існування – бажання обійти адміністративні обмеження НБУ і сплату збору в 1,5% під час проведення валютно-обмінних операцій. «Банки зберігають ринковий курс купівлі, а курс продажу ставлять не нижче рівня курсу купівлі на чорному ринку», – пояснює голова правління Неос Банку Ігор Волох. Такі дії дозволяють уникнути спекуляцій з метою заробити на різниці між курсами долара в банках і на чорному ринку. «Спекулятивний курс на чорному ринку зазвичай розрахований на панічні настрої населення. Те, що ми бачимо широкий спред, – це перестраховка учасників ринку. Адже на готівковому ринку протягом дня проходять коливання в районі 50-60 копійок», – говорить скарбничий Вектор Банку Карл Варга.

У червні НБУ дозволив банкам змінювати курс валют протягом дня, розраховуючи, що це сприятиме звуженню спреда між курсами купівлі та продажу. Фактично ж зараз спреди ростуть. Раніше спреди готівкового курсу становили 20-25 копійок, зараз досягають 50 копійок. Навіть на міжбанку спред зріс, хоча й не набагато – приблизно з 1-2 до 15 копійок.

Почасти це викликано тим, що на міжбанку більше немає валютних надлишків. Якщо раніше НБУ хвалився тим, що він постійно викуповує валюту з ринку для збільшення валютних резервів, то від початку серпня минув усього один аукціон – 9-го числа НБУ викупив $16,6 млн. Минулої п'ятниці НБУ несподівано оголосив дивний аукціон на $30 млн, але він провалився. Адже о 16:00 закрився ринок, а о 16:15 НБУ оголосив про свій аукціон.

Зростаючий курс може допомогти компенсувати банкам дисбаланс на валютному ринку. «Чинне регулювання НБУ не дає можливості банкам компенсувати нетто-попит у валютно-обмінному готівковому сегменті за рахунок міжбанку. А у зворотний бік можна. У ситуації, що склалася, попит на готівкову валюту можна закривати фактично тільки пропозицією готівкової валюти: що купили, те й продали. Банки змушені підвищувати курс на продаж з метою економічної демотивації попиту і відразу підвищувати курс на купівлю, якщо іншого джерела ресурсу немає. Зупиняти ж продаж готівки банки не мають права», – пояснив директор з фінансових ринків Креді Агріколь Банку Вадим Ганах.

Втім, Вадим Ганах все ж вважає, що економічних передумов для різкого руху курсу немає. «Банки не можуть спекулювати в чинному регулятивному полі. Але іноді навіть невірний прогноз, якщо в нього починає вірити більшість, починає реалізовуватися: якщо усі вірять, що восени курс повинен зростати, то усі почнуть купувати наприкінці літа. А коли усі купують, починається зростання курсу, і це мотивує нових покупців. Той випадок, коли очікуваний наслідок породжує причину, а не навпаки. А привід в умовах нестабільної політичної ситуації завжди знайдеться і хтось цим неодмінно скористається», – нарікає він.

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі вже попередили, що наприкінці року очікується традиційне для цього періоду посилення волатильності обмінного курсу гривні.