Скинулися на трієчку

Україна провела перше своє ринкове посткризове розміщення єврооблігацій: інвестори 18 вересня підписалися на її облігації на суму $3 млрд, а оплатити їх повинні 25 вересня. Прибутковість паперів – 7,375% річних – виявилася ближче до верхньої межі очікуваного фінансистами діапазону у 7-7,5%. Обсяг залучення, втім, вони прогнозували менше – $2,5 млрд. Цей найдовший в історії України бонд погашатиметься чотирма рівними платежами кожні півроку, починаючи з 25 березня 2031 року.

Заступник міністра фінансів Юрій Буца був «вражений інтересом до України як до емітента»: близько 350 інвесторів подали заявки на загальну суму $9,5 млрд. «Обсяг заявок говорить лише про те, що в світі є апетит до ризикових паперів, якими є єврооблігації України. Це було також видно з новин про успішні розміщених таких ризикових паперів, як облігації Аргентини, Білорусі, Іраку і Таджикистану. Сам факт великого обсягу заявок ні про що не говорить, адже більшість заявок, тобто усі відкинуті, були за ставкою вище, ніж 7,375%», – зазначає керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій. «Фінальна алокація сталася серед приблизно 300 інвесторів, з яких 78% – asset managers, 15% – хедж-фонди. 46% інвесторів з США, 36% – Великобританії, 16% – континентальної Європи», – повідомив Юрій Буца.

Ставка бондів виявилася найбільш обговорюваним параметром випуску. Деяких експертів вона обурила, адже багато банків, в тому числі й державні, залучають валюту від вкладників під набагато менші відсотки. «Навіщо запозичувати під 7,375% на зовнішніх ринках, відхиляючи заявки і бажання інвесторів на внутрішньому ринку під 4,75-5%?» – здивувався екс-перший заступник міністра фінансів, позаштатний радник голови держави Ігор Уманський. Але порівнювати ставки внутрішнього і зовнішнього ринку некоректно, адже на внутрішньому ринку немає практики таких великих залучень на значний термін.

Висока прибутковість – це не єдина причина, чому кредитори зацікавилися Україною. Керуючий директор, керівник аналітичного департаменту ІК Magister Capital Тантелі Ратувухері каже, що ціла низка подій розігріла інтерес інвесторів до наших єврооблігацій. «Спочатку JP Morgan «вистрілив» з рекламою українських варрантів. Потім буквально напередодні розміщення виступив Citi на ринку ОВДП. А до того ЄБРР вирішив грати на ринку ОВДП і гривневих ресурсів. До участі в нинішній операції також могло штовхати бажання інвесторів гарантувати повернення своїх вкладень перед загрозою дефолту України в 2019-2020 роках», – вважає експерт.

Цільове призначення

Йдеться про те, що Україна пообіцяла інвесторам, що частина виручених від продажу єврооблігацій грошей тут же виплатить власникам бондів, які обертаються на ринку до 2019-2020 років. В день отримання $3 млрд – 25 вересня – Мінфін витратить $1,16 млрд з них на викуп єврооблігацій-2019, а $415,2 млн – єврооблігацій-2020. Облігації цих років на $661 млн і $1,365 млрд відповідно залишаються на ринку.

«З пропозиції Мінфіну видно, що вони розраховували, що до викупу паперів з погашенням в 2019 році буде запропоновано менше $1,5 млрд. Багато інвесторів, приймаючи рішення про купівлю облігацій, розраховують тримати їх до погашення: їм нецікаві дострокові викупи. Деякі розраховували, що вони залишаться унікальними і рідкісними власниками паперів з погашенням в 2019-му, попит на які залишатиметься великим, і це дозволить їх продати дорожче на ринку в майбутньому», – пояснює Олександр Паращій.

За підрахунками головного економіста ІК Dragon Capital Олени Білан, викуп коротких бондів скоротить обсяги виплат за зовнішнім боргом у 2019-2020 роках до $6,3 млрд і $5,7 млрд відповідно. «Новий випуск єврооблігацій і викуп коротких паперів поліпшить валютну ліквідність уряду і зменшить розмір виплат за зовнішнім боргом найближчими роками», – говорить вона. Проблема цих піків згладжена, але не вирішена.

Решта коштів від емісії – $1,3 млрд – піде на покриття дефіциту держбюджету-2017. «Залишки валютних коштів на рахунках уряду після закінчення транзакції складуть $2,4 млрд, у тому числі $1,1 млрд, які конфісковані у соратників колишнього президента Януковича і знаходяться на рахунках державного Ощадбанку», – каже Олена Білан. На її думку, цієї суми вистачить для фінансування виплат за зовнішнім та внутрішнім валютним боргом мінімум до лютого 2018 року. «Або навіть довше, якщо доларові ОВДП рефінансуватимуться. Адже в найближчі два роки погашатимуться валютні ОВДП на суму $3 млрд», – каже Олена Білан. За її підрахунками, загальний обсяг виплат за зовнішніми боргами державного сектора в 2018-2019 роках складе більше $10 млрд, у тому числі $7,6 млрд необхідно буде виплатити з бюджету.

Високорейтингові перспективи

Україна розраховує, що випуск позитивно відіб'ється на її рейтингах. «Враховуючи згладжування боргового навантаження, існує ймовірність, що агентство Moody's все ж таки перегляне своє ставлення до перспектив українського рейтингу і наблизить його до інших агентств», – говорить старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович. Агентства Fitch і S&P оцінили рейтинг України у «В-», а Moody's підвищило його до Caa2.

«Стримувати рейтинг буде неясність з програмою МВФ, а також помітне загострення політичного протистояння всередині країни останнім часом. Найбільш імовірним може бути коригування лише рейтингового прогнозу на позитивний», – очікує Тантелі Ратувухері. Більш істотне підвищення рейтингів, на думку Олександра Паращія, можливо тільки після позитивного рішення МВФ про перегляд програми. «Крім фактора пікових навантажень, важливими ризиками є велике загальне боргове навантаження уряду і політичні ризики 2019 року», – пояснює фінансист.

Зав'язані на МВФ

Незважаючи на успішний дебют України, експерти не поспішають говорити про повноцінний вихід країни з кризи і про можливу відмову від співпраці з МВФ. «Можна говорити, що Україна успішно повернулася на борговий ринок. Але це не означає, що вона може тепер обійтися без підтримки МВФ та інших міжнародних фінансових організацій. По-перше, ризик припинення співпраці як важливий фактор можливого погіршення фінансової та економічної ситуації в Україні прямо згадується в проспекті емісії нових єврооблігацій. І очевидно, що без цього ризику ставка розміщення могла бути й нижче. По-друге, на важливості продовження співпраці з МВФ наполягають міжнародні рейтингові агентства: в разі його припинення наш кредитний рейтинг може обвалитися, що не дозволить Україні залучати борги на вільному ринку», – пояснює Олександр Паращій.

Тантелі Ратувухері спостерігає останніми місяцями ознаки хиткої ситуації, яка без рішучого поштовху може відкотитися: «Про це вже вголос говорив представник МВФ». «Говорити, що це розміщення заміщає інші джерела, особливо кредити МВФ в золотовалютні резерви, не можна. Це різні джерела і різні умови. Гроші Фонду все ж набагато дешевше, ніж ринкові позики», – нагадує Тарас Котович.

Прожити без МВФ складно, але можна, і не довго. «Україна давно могла обходитися без МВФ, але не може обходитися без зовнішніх кредиторів. Адже великі фінансові вливання в країну з боку ЄС і США практично заповнювали відсутність кредитів МВФ в 2015-2016 роках. І ця тенденція може тривати зараз. Заговорили навіть про 50-мільярдну програму Плану Маршалла для України», – підкреслює Тантелі Ратувухері. На думку Тараса Котовича, успішне проведення рефінансування боргу за два роки до його погашення відкриває хороші перспективи для нових випусків. «І вже на більш привабливих умовах. Після кількох днів незмінних п'ятирічних кредитно-дефолтних свопів їх вартість відразу почала знижуватися», – пояснює він.