Підготовка до штурму

Кожне засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, на якому піднімається проблема валютних кредитів, супроводжується мітингами під стінами комітету. Менш агресивних протестувальників навіть запрошували на засідання комітету. Вчора їх пустили, ймовірно, востаннє.

Ультиматуми мітингувальників ніколи не змінювалися. Під плакатами «Кредитного майдану» і «Фінансового майдану» вже два роки лунають ідентичні вимоги конвертувати усі валютні кредити в гривневі за умовним курсом 5,05 грн/$ зі збереженням низької ставки.

Вимоги не змінювалися, оновлювалися тільки номери законопроектів. Спочатку навесні 2014 року з'явився законопроект № 4895 Миколи Рудьковського, але його зарубали вже за місяць. Потім в грудні 2014-го з'явився законопроект № 1558-1, який тримали в підвішеному стані більше року, зокрема, прийнятий закон п'ять місяців без підпису лежав у спікера. Але вето президента парламент не подолав. Зараз же на плакатах нова мета – законопроект № 4004-1.

Вчорашнє засідання не було винятком. Близько сотні людей чекали депутатів перед початком засідання біля входу в будівлю комітету на вул. Липській, 3. Депутати пробиралися через влаштований для них коридор. «Ви ж пам'ятаєте про нас? Підтримайте альтернативний 4004-1», – вмовляла активістка Юлія Сало депутата Максима Полякова.

В очікуванні цікавого

Почалося засідання досить спокійно. Запрошені представники мітингувальників зайняли свої місця, депутати затримувалися.

Законопроекти про конвертацію валютних кредитів у гривневі позики стояли другим питанням на порядку денному. Першим депутати розглядали законопроект № 2784 про забезпечені окремими активами облігації. «Документ був зареєстрований майже рік тому, в травні 2015-го. Напевно, усі встигли з ним ознайомитися», – почав доповідати його автор Михайло Довбенко.

У США такі облігації посідають друге місце за обсягом угод, а в Європі їхня частка в угодах з цінними паперами – третина. «Цей інструмент потрібен для розвитку фондового ринку і відновлення економіки. Він дозволить фінансувати інфраструктурні проекти, будівництво, ОСББ», – перераховував депутат. Розкритикував документ член НКЦПФР Юрій Буца: «Комісія завжди підтримує нові інструменти. Але в запропонованому проекті документа є багато ризиків. Інструмент може повторити долю іпотечних сертифікатів. Необхідно доопрацювати законопроект з урахуванням наших пропозицій, в тому числі до законопроекту про деривативи та регульовані ринки».

Після недовгої дискусії документ відправили на перше читання. Таке рішення підтримали шість депутатів з дев'яти.

Гаряче питання

Більшість присутніх чекали другого питання порядку денного – розгляду двох законопроектів про реструктуризацію валютних кредитів: урядового № 4004 і альтернативного, авторства Олександра Вілкула та Дениса Дзензерського. Пан Дзензерський був також співавтором законопроекту № 1558-1.

«Вже не перший рік валютні позичальники залишаються без підтримки держави, нарешті потрібно прийняти компромісний закон, який не тільки підписав би президент, але й щоб він виконувався на практиці. Моя особиста позиція – треба припиняти це ходіння по колу. Один законопроект не влаштовує позичальників, інший – Кабмін, НБУ і банки. Зрозуміло, що нам треба знайти компромісне рішення, точки дотику. На базі одного із законопроектів до другого читання ми повинні напрацювати такий закон, який буде виконуватися, і стане саме тим компромісом, який очікують усі сторони не перший рік», – заявив голова комітету Сергій Рибалка.

Першим слово взяв заступник міністра фінансів Артем Шевальов. Він попередив про те, що документ погоджено з МВФ, НБУ, банківськими асоціаціями та учасниками ринку. Особливу увагу він приділив вирішенню соціального питання – списанню частини або навіть усієї заборгованості для інвалідів, учасників АТО, сімей загиблих військових.

Урядовий законопроект підтримав Руслан Демчак. Він не із ЗМІ відомо про те, що відбувається на ринку. «Ми більше року працюємо над цією проблемою. Мені імпонує, що спільно з учасниками ринку нам вдалося розробити законопроект, альтернативний ветованому № 1558-1. Наша мета – запустити банківську систему і відновити кредитування», – заявив депутат.

Суперечка коло та навколо

Далі Олександр Вілкул представив свій законопроект – банкіри вже назвали його «популістським». Його партнер у законотворчості – Денис Дзензерський – підтримати не прийшов. Цей документ передбачає переведення в гривню майже всіх споживчих валютних позик, списання боргу окремих категорій позичальників, деяким – двох третин боргу. Решту суми взагалі запропоновано зробити безвідсотковим кредитом. Представникам мітингувальників дали слово. «Прошу активістів визначити двох ваших представників, які виступатимуть. Регламент – 2 хвилини», – запропонував Сергій Рибалка.

Активісти апелювали до соціальної відповідальності банків, говорили про сотні позичальників, яких виселяють з житла, хоча на прохання протестувальників ще півтора року тому було встановлено мораторій на виселення неплатників. «Виходячи з вашого законопроекту, зарплата позичальника має бути 30 тис. грн. Де ви бачили такі зарплати? Нас виселять з квартир!», – обурювалися вони. «Для кого закон про реструктуризацію: для системи або позичальника?», – кричали в залі. Ці репліки Сергій Рибалка обривав досить жорстко, хоча раніше публічно підтримував позичальників.

«Альтернативний законопроект ще гірше за ветований. Якщо від того законопроекту збитки банківської системи становили б 100 млрд грн, то від цього – вже 120 млрд грн», – вразила присутніх цифрою керуючий директор НАБУ Олена Коробкова. Її перебили. «Знову ви свою пісню співаєте! Коли буде реєстр позичальників? Досі ніхто не знає, скільки їх!» – не заспокоювалися учасники засідання.

Депутати намагалися грати на протиріччях. «Давайте перестанемо грати в популізм і подумаємо про людей. Відкличте альтернативний документ, підтримаємо урядовий і закриємо це питання», – заявив Руслан Демчак. Активісти освистали його, а після зауваження Сергія Рибалки кілька людей покинули засідання.

Представник президента в парламенті, депутат Степан Кубів несподівано почав захищати законопроект, брата-близнюка якого Петро Порошенко раніше ветував. «Проблемі валютних кредитів вже не один і не два роки, а вже років вісім-дев'ять. У кожного із запропонованих законопроектів є свої плюси і мінуси. Правильніше було б зібрати пропозиції та доопрацювати обидва документи, об'єднавши їх в один», – почав він. А оскільки для цього немає часу, він запропонував винести до сесійної зали обидва документи. «А вже на місці подивимося, який з них набере більше голосів, його й візьмемо за основу», – запропонував він.

«У комітеті були проведені два засідання робочої групи, під час яких обговорювалися законопроекти, а потім був акумульований масив зауважень і пропозицій позичальників, їх об'єднань, експертних та громадських інститутів. Ряд пропозицій є обгрунтованими, і їх можна врахувати під час доопрацювання одного із законопроектів до другого читання. Їх цілком реально узгодити з НБУ, Мінфіном і банківським сектором під час доопрацювання одного з документів», – відреагував голова комітету.

Після недовгих консультацій Сергій Рибалка запропонував депутатам взяти за основу урядовий проект: його підтримали четверо народних обранців, п'ять – утрималися. У альтернативного документа рівень підтримки виявився ще нижче: два голоси за, один – проти, шість – утрималися. Найбільшу підтримку мала ініціатива Степана Кубіва внести до Ради обидва документи – шість голосів, три – утрималися. «Всі сторони мають дійти згоди, щоб поліпшити умови для людей і щоб вони не призвели до жорсткого і безрезультативного конфлікту з МВФ, НБУ і банками. Адже усе це закінчиться в кращому випадку вето президента і втратою чергового року. А з кожним місяцем ситуація позичальників погіршується. Зростають збитки банків. Парламент, уряд і НБУ повинні дійти згоди і допомогти людям», – додав Сергій Рибалка.

Робота на результат

Компроміс не влаштував мітингувальників, вони почали залишати зал. Поки Сергій Рибалка продовжував вести засідання і розповідати про законопроект щодо підтримки дрібних і середніх банків, обстановка за дверима загострювалася: було чутно свист, звуки «дуділок», крики «Пере-голо-сувати!», «Голову Демчака!», «Перевішати усіх банкірів!» і стукіт, схожий на металеві удари.

Як виявилося, мітингувальники розбили вхідні двері, знесли металевий металошукач на вході до комітету і прорвалися до залу засідань. Для досягнення своєї мети – підтримка депутатами їхнього законопроекту № 4004-1 – вони взяли депутатів у «заручники», заблокували їх у приміщенні комітету.