Міжнародне детективне агентство Kroll підтвердило гучні звинувачення Нацбанку, з якими регулятор виступив проти екс-власників Приватбанку ще в момент визнання банку неплатоспроможним більше року тому. «Компанія Kroll провела незалежне розслідування і встановила, що ПриватБанк був об'єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій та відмивання грошей», – заявила на брифінгу заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Директор компанії AlixPartners, голова підрозділу банківського кризового менеджменту регіону ЕМЕА Альфредо Белло констатував, що шахрайські дії в ПриватБанку в «особливо великих розмірах» були «добре організовані та скоординовані колишніми акціонерами» за період більше десяти років. «Це призвело до нанесення збитків банку більш ніж на $5,5 млрд», – сказав він. Присутній на брифінгу представник Kroll не робив ніяких заяв.

Схематоз

Завершити forensic audit ПриватБанку планували ще в жовтні, але розслідування дій Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, пов'язаних з ними осіб, а також екс-топ-менеджменту банку затягнулося на кілька місяців. Звіт Kroll не оприлюднено, а НБУ на його основі підготував заяву. У ній зазначено, що ПриватБанк мав «ознаки фінансової піраміди».

Схема проста. Топ-менеджмент ПриватБанку «створював видимість реального банку». Для цього він «розробляв і впроваджував банківські продукти та послуги». «Співробітники банку називали цю схему «пилососом», – заявили в НБУ. Клієнти вірили банку і розміщували в ньому свої гроші, після чого топ-менеджмент виводив їх шляхом видачі кредитів компаніям, пов'язаним з акціонерами. Ці гроші йшли на фінансування групи «Приват». «Є чіткі ознаки того, що кредитні кошти були використані для купівлі активів і фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів і груп афілійованих з ними осіб», – повідомили в НБУ.

Оскільки видані кредити були витрачені, то для маскування їх безповоротного статусу і уникнення формування резервів банк видавав афілійованим особам нові позики. За їх рахунок гасилися старі борги і відсотки за ними – відбувалося циклічне перекредитування. Але щоб про існування цієї схеми не здогадався НБУ, аудитор і вкладники, у ПриватБанку був створений «тіньовий банк», або «банк в банку», в якому працювало понад півтисячі людей. Їхнє завдання полягало в приховуванні джерел походження грошей та реального призначення кредитів.

В ході циклічного перекредитування видані «кредити» перетворювалися в «доходи» і навіть «депозити» інших позичальників, під заставу яких видавалися нові кредити. «Компанія А» могла отримати від банку кредит на придбання імпорту і вивести валюту з країни, а в заставу передати права на майбутній товар. Щоб погасити цей кредит, потрібно видати новий кредит. Його могла отримати «компанія Б», яка за рахунок цих коштів могла надати фінансову допомогу «компанії В», а вона, в свою чергу, могла купити «послуги» у «компанії А». За рахунок отриманого доходу «компанія А» гасила кредит, але тепер, щоб «компанія Б» повернула свій кредит, необхідно було видавати кредит вже «компанії Г». І так повторювати нескінченно.

Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля припадало на 36 позичальників, пов'язаних з колишніми акціонерами та афілійованими особами. А 90% кредитів було видано всього 10% позичальників.

Щоб підтримувати життєздатність цієї схеми, ПриватБанк «неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану, що могло бути досягнуто за допомогою систематичної фальсифікації фінансової звітності колишнім менеджментом банку». Від цього вже постраждала компанія PwC – їй заборонили проводити аудит українських банків.

Катерина Рожкова заявила, що результати розслідування Kroll «надані генеральному прокурору, міжнародним партнерам та організаціям, послам». «Результати аудиту допоможуть довести до кінця кейс ПриватБанку як кейс масштабного розслідування і відновлення справедливості», – сказала вона. За її словами, ГПУ буде використовувати результати forensic audit. Зазначимо, що міністр фінансів Олександр Данилюк звинувачував генерального прокурора Юрія Луценка у протидії розслідуванню доведення ПриватБанку до неплатоспроможності.

Класика жанру

Проведення forensic audit – поширена міжнародна практика. «Цей тип дослідження може бути спрямований як на аналіз внутрішнього середовища підприємства, тобто на виявлення сумнівних угод, шахрайських схем, нечистих на руку співробітників, так і на аналіз зовнішнього середовища, наприклад, на проведення перевірок потенційних контрагентів, пов'язаних осіб, динаміки зростання фінансового стану топ-менеджменту компанії та їх афілійованих осіб. Зазвичай цей інструмент активно використовується на Заході для виявлення внутрішньокорпоративних шахраїв», – пояснює FinClub партнер юрфірми Spenser & Kauffmann Микола Лихачов.

За словами керуючого партнера юрфірми «Касьяненко та Партнери» Дмитра Касьяненка, в західних країнах безліч компаній займаються протидією фінансовому шахрайству за допомогою forensic. «Нерідко до проведення forensic залучають фахівців з компаній «Великої четвірки» – PricewaterhouseCoopers, Deloitte Touche Tohmatsu, Ernst & Young, KPMG», – говорить Дмитро Касьяненко. Звіт з результатами forensic audit – це не нормативний документ, а збір доказів фінансового шахрайства. «Якщо воно було, то розкривається схема такого шахрайства. Тому такий звіт може використовуватися як доказ в судовому процесі або кримінальному провадженні», – говорить Дмитро Касьяненко.

Одним з найбільших фінансових скандалів, в розслідуванні якого вдавалися до forensic audit, є «справа Enron». «Популярна американська енергетична компанія збанкрутувала через фальсифікації звітності та використання різних фінансових та офшорних схем. У 2001 році стало відомо, що інформація про фінансовий стан компанії значною мірою була сфальсифікована за допомогою бухгалтерського шахрайства, що виявилося після проведення ретельної forensic експертизи», – розповідає Микола Лихачов.

Ще один яскравий приклад – «піраміда Медоффа». «Під час кризи 2008 року в США Бернард Медофф, фінансова компанія якого заподіяла в усьому світі збитків більш ніж на $50 млрд, був заарештований і притягнутий до відповідальності саме завдяки результатам forensic audit», – говорить керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Як і в Україні, детективи у всьому світі стикаються з протидією колишніх власників. «Якщо власники або топ-менеджмент компанії не зацікавлені в своєму викритті, вони можуть всіляко перешкоджати в проведенні такого аудиту, і його результати можуть виявитися не настільки ефективними», – каже Віктор Мороз. В Україні Ігор Коломойський особисто намагався заблокувати forensic audit в київських та одеських судах.

Ширше крок

Завершити forensic audit – це лише півсправи. «Даний звіт, якщо він підтверджений відповідними первинними документами, дає зелене світло для стягнення шкоди, заподіяної банку його екс-власниками, шляхом використання його в судових процесах. Однак у зв'язку зі станом нашої судової системи стягнення збитку з акціонерів в Україні є малоймовірним і може затягнутися на довгі роки», – говорить Микола Лихачов.

До того ж в українських судах результати такого аудиту не є доказами самі по собі. «Вони вимагають додаткової легалізації через механізми аудиту, кримінального провадження або судово-бухгалтерської експертизи», – пояснює юрист Віктор Мороз.

Дмитро Касьяненко зазначає, що спочатку потрібно довести правдивість інформації в такому звіті. «Після проведення націоналізації ПриватБанку неодноразово проводилися фінансові аудити ПриватБанку. В одних вказуються порушення колишніх власників, в інших же абсолютно протилежні дані, в зв'язку з чим виникають судові процеси щодо оскарження рішень з націоналізації ПриватБанку», – говорить Дмитро Касьяненко. Саме він подав позов з вимогою скасувати постанову Кабміну № 961 від 18 грудня 2016 року про входження держави в капітал ПриватБанку. Водночас адвокат не виключає, що в разі підтвердження інформації зі звіту Kroll правоохоронним органам доцільно за цими документами почати кримінальні виробництва щодо притягнення винних до відповідальності.

Закордон нам допоможе

Найефективніший варіант – йти з матеріалами справи до міжнародних судів. До того ж Високий суд Англії вже розглядає позов ПриватБанку до колишніх власників і схвалив замороження їхніх активів на $2,5 млрд. «Якщо документ буде додано як підтверджуючий документ в арбітражі, тоді останній матиме істотні причини винести рішення на користь банку та України в цілому», – вважає Микола Лихачов.

Оскільки ПриватБанк звернувся до лондонського суду з метою повернення виведених коштів, то ймовірно, що forensic був проведений з метою підтвердження позовних вимог і підтримки арешту активів екс-власників банку. «У зв'язку з цим окремий позов не знадобиться, скоріше, документ буде надано в рамках існуючого розгляду», – припускає Микола Лихачов. При цьому терміни розгляду справи в міжнародних судах можуть розтягнутися не на один рік. Ще кілька років може знадобитися на примусове виконання судового рішення.

Вікторія Руденко

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.