Не все те банк, що Златобанк

Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазнали першої поразки у вищій судовій інстанції. 5 лютого Велика палата Верховного суду визнала неправомірним рішення НБУ віднести Златобанк до категорії неплатоспроможних. Поза законом опинилися також подальші події у вигляді впровадження тимчасової адміністрації та ліквідації банку. «Наслідком цього рішення може стати втрата Фондом гарантування контролю над активами ПАТ «Златобанк», оскільки акціонери, скориставшись цим судовим рішенням, можуть вивести діяльність неплатоспроможного банку за межі правового поля», – заявили у Фонді.

Позов проти регуляторів подало ТОВ «Авангард-Експо». Цій компанії належало 97,94% акцій банку, а сама вона на 100% контролювалася Оленою Якименко, головою наглядової ради Златобанку. Їй також належало ТОВ «Агробудконсалтинг», через яке дніпровська підприємиця контролювала ще 2,06% акцій.

І рішення Окружного адміністративного суду Києва від 14 липня 2017 року, і рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 826/2184/17 були засекречені з ініціативи НБУ.

У Фонді повідомили, що всі судові інстанції підтвердили протиправність і скасували рішення НБУ про неплатоспроможність Златобанку і відкликання його ліцензії, а також рішення ФГВФО про запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації банку. Позивач скаржився, що НБУ не витримав максимальний 180-денний термін виходу Златобанку з проблемного статусу (аналогічна ситуація була з Укрінбанком). «НБУ зобов'язаний надати ПАТ «Златобанк» термін... для проведення дій щодо фінансового оздоровлення ПАТ «Златобанк» після проведення заходів з його ліквідації», – вирішив суд першої інстанції. І з цим погодилися інші суди.

Вимогу зобов'язати НБУ відновити органи управління банку суди відхиляли. Хоча це не завадило київському держреєстратору відновити голову Златобанку на посаді, як стверджував Фонд. На момент банкрутства банк очолював В'ячеслав Штелик. У ФГВФО також оголошували про втрату контролю над активами Златобанку. Але зараз Фонд запевняє, що контролює установу і продовжує розпродаж активів банку.

Ліквідаційна маса Златобанку становить 1,6 млрд грн, тоді як тільки акцептованих вимог кредиторів у установи на 6,9 млрд грн. «Недостатність ліквідаційної маси для виконання зобов'язань перед усіма кредиторами складає 5,3 млрд грн», – підрахували в Фонді. ФГВФО міг би пред'явити позов мінімум на цю суму до екс-власника банку Олени Якименко після завершення ліквідації банку 13 травня 2020-го.

Тепер же у Фонді гарантування вкладів не знають, що робити далі. «Фінального тексту рішення Великої палати Верховного суду поки немає. Коли отримаємо його, будемо думати. Найвірогідніше, доведеться звертатися до того ж Верховному суду за роз'ясненням, як виконувати це рішення», – сказав FinClub заступник директора-розпорядника ФГВФО Віктор Новіков. Аналогічну позицію займає і НБУ: суд повинен надати «вичерпну відповідь на питання про законний спосіб виконання судового рішення».

Златобанк визнано неплатоспроможним рівно чотири роки тому – 13 лютого 2015 року. Станом на 11 лютого 2015 року фізособи зберігали в банку 4,2 млрд грн (81% у валюті), з яких понад 0,9 млрд грн підпадали під гарантії Фонду.

У 2015-2017 роках Фонд гарантування виплатив майже 14 тисячам вкладників 825 млн грн компенсації. Але після набуття чинності рішення апеляційного суду ФГВФО тимчасово заморозив виплату 24 млн грн 25,8 тис. вкладників, які залишилися. До питання виплати заможним вкладникам 1,8 млрд грн у Фонді навіть не підходили в зв'язку з нестачею активів у банку.

Відновити не можна ліквідувати

Віктор Новиков розповів, що десять банків очікують вердикту Верховного суду в інших справах щодо оскарження неплатоспроможності: «Преміум», «Союз», Укрінбанк, «Велес», КСГ Банк, «Хрещатик», Грін Банк, ВіЕйБі Банк, «Михайлівський» і «Омега». «Ключовим у визнанні неправомірними рішень НБУ і похідними від них рішень Фонду є наявність кворуму на засіданні правління НБУ при винесенні рішення за Златобанком. Питання не стояло за фактами неплатоспроможності Златобанку, лише питання наявності кворуму. Тому ми вважаємо, що це рішення не вплине на інші рішення за іншими банками, оскільки там якраз Верховним судом будуть розглянуті критерії неплатоспроможності банків», – зазначив Віктор Новіков.

До початку 2018 року суди «повернули» 11 банків на ринок: набули чинності рішення апеляційної інстанції про скасування рішень про неплатоспроможність і/або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банків «Союз», Златобанк, Укрінбанк, «Велес», Радикал Банк, «Фінансова ініціатива», «Київська Русь», KСГ банк, «Хрещатик», Східно-промисловий банк і ТК Кредит. Відтоді ситуація змінилася: за останній рік НБУ вдалося виграти у справах за банками «Фінансова ініціатива», «Київська Русь», Східно-промисловий банк і ТК Кредит, але він програв у справах банків «Новий» та «Преміум». Тому список «зомбі» скоротився до дев'яти банків.

Але в Нацбанку неодноразово заявляли, що, незважаючи на набуття чинності рішень апеляційної інстанції у справах про визнання незаконними рішень про виведення банків з ринку, досі немає механізму виконання цих рішень. У зв'язку з цим жодному зомбі-банку (термін, вигаданий в НБУ) регулятор не повернув банківську ліцензію. «Законодавством не передбачено механізму відновлення діяльності банку, в тому числі за рішенням суду, щодо якого було ухвалено рішення про відкликання банківської ліцензії та його ліквідацію», – підкреслили в прес-службі НБУ.

У НБУ вважають, що скасування судом рішення про неплатоспроможність банку «не відновлює ані його платоспроможність, ані довіру клієнтів». А суд створює «правову невизначеність». «Це призводить до порушення прав вкладників та кредиторів, які через подібні судові рішення вже не будуть в змозі отримати в ході передбаченої законодавством ліквідаційної процедури банку свої кошти», – запевняє начальник управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту НБУ Віктор Григорчук.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз каже, що в одному з судових рішень прямо вказувалося, які саме дії зобов'язаний здійснити Нацбанк для відновлення діяльності банку, неплатоспроможність якого була скасована. «Однак і це рішення НБУ не виконує, посилаючись на відсутність законодавчо визначеної процедури відновлення діяльності неплатоспроможних банків», – додає Віктор Мороз.

Неможливість повернути банк на ринок не означає, що акціонери дарма боролися. Скасування в суді рішення про неплатоспроможність дає їм безліч бонусів. По-перше, автоматичне відбілювання репутації акціонерів та менеджменту банків, які тепер зможуть купувати і очолювати інші банки. «А це критично для подальшої роботи в банківській сфері», – вважає Віктор Мороз. По-друге, не доведеться платити ФГВФО за шкоду, яку вони завдали, довівши банк до неплатоспроможності (адже «неплатоспроможності», на думку суддів, не було). Навіть більше – тепер акціонери можуть вимагати «відшкодування шкоди», говорить Віктор Мороз.

Без контролю

До виконання рішення суду про відновлення платоспроможності банку або ж до ухвалення рішення про заборону Фонду працювати з активами такого банку уповноважена особа Фонду є представником банку і може працювати з його активами, вважає адвокат. «По суті, для вкладників і позичальників банків-банкрутів, неплатоспроможність яких успішно оскаржена, змінюється лише сторона взаємин. Вкладники можуть тепер вимагати від НБУ відшкодування вкладів, що перевищують 200 тис. грн, якщо доведуть заподіяну їм шкоду, а позичальники повинні платити кредит на рахунки банку», – стверджує Віктор Мороз.

Віктор Новіков зазначив, що на поточний момент ФГВФО втратив контроль над чотирма банками: «Союз», «Преміум», КСГ Банк і Укрінбанк. Решта виведених з ринку банків, навіть зі скасованими рішеннями про неплатоспроможність, залишаються під контролем Фонду. «Про що взагалі йдеться, коли ми кажемо про «втрату контролю»? На прикладах інших банків, скажімо, Укрінбанку, ми бачимо, що втрата контролю почалася з дії державних реєстраторів. У держреєстрі замінено уповноважених осіб Фонду на голів правління цих банків. За Златобанком такі дії відсутні, ми контролюємо цей банк. Наша уповноважена особа є дійсною, і вона фігурує в реєстрі», – підкреслив Віктор Новіков.

За його словами, в суді першої інстанції знаходиться позов власника про відновлення контролю над Златобанком. «Якщо цей суд буде продовжено, то саме там буде вирішено питання відновлення або невідновлення контролю», – припускає Віктор Новіков. Ліквідатор Златобанку продовжить продаж активів, але їх ціна знизиться. «Такі судові рішення не додають впевненості інвесторам – це впливає на вартість активів», – вважає він.

Приклад Укрінбанку показовий: ФГВФО втратив над ним контроль в 2016 році. «На сьогодні ми повністю контролюємо наші активи, оскільки «Укрінком» та «Укрінбанк» – це по суті одна й та сама юрособа, з тим самим кодом ЄДРПОУ. Ми отримали контроль над активами після того, як на підставі рішення суду тимчасова адміністрація Фонду гарантування залишила наші приміщення. Наші активи працюють: ми стягуємо застави з недобросовісних платників, а якщо мова йде про нерухомість, то здаємо її в оренду. За рахунок отриманих коштів гасимо заборгованість за депозитами понад 200 тис. грн, зараз вже виплачено понад 1,1 млрд грн», – розповів FinClub бенефіціар компанії «Укрінком» Володимир Клименко.

ФГВФО заявляв, що «Укрінком» не виплатив йому 1,8 млрд грн, які Фонд роздав вкладникам в межах гарантованої суми, поки суди не скасували банкрутство банку.

Боротьба до переможного кінця

Враховуючи те, що інші банки очікують розгляду своїх позовів у Верховному суді, Фонд гарантування і Нацбанк можуть отримати ще кілька рішень ВС, що неоспорюються, виконати які складно. «Суди виходять із заявлених позивачем – акціонером банку – позовних вимог та їхньої відповідності фактичним обставинам справи, тому не можуть вийти за межі позовних вимог і повинні задовольняти саме такі позови. Проте, на мій погляд, більш ефективним з точки зору захисту прав акціонерів є позов про відшкодування шкоди, заподіяної неправомірним рішенням НБУ про визнання банку неплатоспроможним», – вважає Віктор Мороз.

Радник юридичної фірми LCF Олена Волянська каже, що світова практика, як і український досвід, показують, що немає жодної процедури відновлення прав незаконно ліквідованої юридичної особи в якості банку. Але акціонери мають право звернутися до Європейського суду з прав людини, щоб отримати відшкодування шкоди від дій регулятора. «За низкою справ за Демірбанком, наприклад, у справі «Райзнер проти Туреччини», рішенням ЄСПЛ від 21.07.2015 (і додаткове рішення від 1.12.2016 зі сплати компенсації) акціонеру була присуджена компенсація матеріального збитку», – каже Олена Волянська.

Суд постановив, що акціонера позбавили акцій банку в зв'язку з незаконними діями держави, і він не отримав компенсації збитку, що є порушенням ст. 1 Протоколу 1 Конвенції. «При цьому суд встановив, що заявник як міноритарний акціонер не брав участі в управлінні банком і не несе відповідальності за його борги, тому не можуть бути взяті до уваги заперечення уряду про те, що на момент ухвалення рішення за банком балансова вартість банку була негативною», – пояснює Олена Волянська.

Водночас у справах, де фігурують мажоритарні акціонери, приміром, у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (рішення ЄСПЛ від 21.10.2003), суд відмовив у виплаті матеріальної компенсації та визначив неможливість встановити причинно-наслідковий зв'язок між порушеннями уряду і розміром шкоди. «І хоча, на думку суду, впровадження тимчасової адміністрації могло мати несприятливі фінансові наслідки для банку, суд не може робити припущення щодо того, яким би міг бути результат для банку, якби він отримав належний захист за національною процедурою», – пояснює Олена Волянська. Аналогічне рішення було ухвалено ЄСПЛ у справі «Фельдман і Банк Слов'янський проти України».

Володимир Клименко визнає: в Україні дійсно не існує законодавчих механізмів, як повернути установі ліцензію, як не існує і механізмів відшкодування збитків акціонерів, понесених в результаті незаконних дій НБУ і ФГВФО.

«Крім того, рекомендації розробити відповідні зміни до законодавства та уніфікувати судову практику з цього приводу українській стороні давали численні експерти міжнародних фінансових організацій, – каже колишній акціонер Укрінбанку. – Ми знайшли для себе такий вихід: працюємо без банківської ліцензії (вона відкликана), але виконуємо усі зобов'язання, взяті на себе під час банківської діяльності (повертаємо депозити, стягуємо кредити). Це абсолютно робочий механізм, який дозволив нам повноцінно управляти активами, не втрачати репутацію, не йти у банкрутство, залишатися в активному бізнесі».

Він розглядає можливість в майбутньому повернутися до банківської діяльності. «Проте, найімовірніше, це буде не відновлення старої ліцензії Укрінбанку, оскільки для цього немає законодавчих механізмів, а купівля або оформлення нової», – сказав Володимир Клименко.

Вікторія Руденко