Несвятковий настрій

Україна не дочекалася подарунку від МВФ на День закоханих. Минулої п’ятниці закінчилася, можливо, найтриваліша місія МВФ в історії Україні. Вона розпочалася ще минулого року – 21-23 грудня. Сторони переговорів зробили перерву на період з католицького до православного Різдва – обговорення відновилися 11 січня. Місія відбувалася в онлайн-режимі та мала працювати максимум три тижні, але на прохання української сторони Фонд пролонгував її до 12 лютого. Це не допомогло.

«Обговорення було продуктивним, однак потрібен більший прогрес на користь завершення першого перегляду програми. Дискусії триватимуть», – наголосив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман. Дипломатичною фразою «дискусії триватимуть» в МВФ зазвичай констатують провал місії.

Упродовж півтора місяця МВФ обговорював з Україною її прогрес у впровадженні заходів та реформ, передбачених 18-місячною угодою стенд-бай. Україна наприкінці травня 2020-го домовилася з МВФ про програму на $5 млрд. Із них $2,1 млрд надійшли 12 червня, а решту коштів держава мала отримати чотирма траншами. Другий транш планувався на вересень. Але його досі немає (читайте дослідження «Чому Україні важко переконати МВФ позичити їй гроші»). «В української сторони відсутнє відчуття терміновості, здається, що ще багато часу попереду», – сказав один із співрозмовників FinClub.

5 питань до України

Йоста Люнгман в суботу зазначив п’ять ключових питань, навколо яких триває основна дискусія. Перше – «посилення управління Національним банком».

За інформацією співбесідників FinClub, знайомих з ходом перемовин з МВФ, у Фонді занепокоєні публічними конфліктами, які часто спалахували між окремими членами Ради та правління НБУ, тому вимагають включення до законодавства запобіжників від спроб дискредитації топменеджменту НБУ.

В законі про НБУ має бути зазначено, що топпосадовець після відставки з Ради НБУ протягом декількох років не зможе увійти до правління НБУ, і навпаки. Дискусії тривають навколо терміну цього мораторію, який може сягати п’яти років. Україна пропонує зробити його меншим – один – три роки.

Друге питання – «поліпшення законодавчого та регулятивного підґрунтя банківського нагляду та фінансового оздоровлення». Відповідний пакет законопроєктів розроблений за участю НБУ, але досі невідомо, в які терміни його зможе розглянути та ухвалити парламент. До цього пакета входить питання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якого мають позбавити надмірного боргу перед Мінфіном, щоб Фонд отримав змогу підвищити суму максимальних гарантій з 200 тис. грн до 400-800 тис. грн.

Питання вступу Ощадбанку до ФГВФЛ, що постійно відкладалося, нарешті має бути вирішене. Але на ухвалення відповідного закону більше чекає ЄБРР, щоб отримати змогу стати акціонером держбанку.

Третє питання – «заходи, спрямовані на зменшення фіскального дефіциту у середньостроковій перспективі». МВФ погоджувався на значний дефіцит бюджету 2020 року (при плані в 7,5% ВВП дефіцит становив 5,3%), оскільки це був рік коронакризи. Але вже з 2021-го МВФ вимагав скорочення дефіциту, який в «звичайні» роки не має перевищувати 2%, до 5,3%. Проте Мінфін в грудні заявив про успішне завершення переговорів з МВФ і провів через Раду бюджет із дефіцитом у 5,5%. Зараз Мінфін готує чернетку бюджету-2022, і знову позиція української сторони (4-4,5%) не співпадає з МВФ (3,5%).

І в цьому контексті важливо, щоб Мінфін надав МВФ перелік «сталих» джерел доходів бюджету-2022. Є й інші питання. МВФ вимагає проведення оперативного аудиту ковідного фонду, а урядовці з ним не поспішають, враховуючи, як активно його кошти витрачалися на «лікування» українських доріг. Є питання і до обсягу державних гарантій, ліміт за якими Мінфін перевищив в 2020 році на 5 млрд грн.

Четверте – «законодавчі ініціативи щодо відновлення та посилення антикорупційної інфраструктури та судочинства». І хоча це питання Йоста Люнгман назвав четвертим, багато оглядачів вважають його ключовим. Саме через неочікуваний відкат реформ, в тому числі через судову гілку влади, який шокував топпосадовців МВФ минулого року і поглибив недовіру до обіцянок влади України. Проблеми, які Україна накопичила перед місією МВФ, так і не були вирішені. Йдеться не тільки про рішення Конституційного Суду, які вимагали внесення змін до законів, що регулюють діяльність НАБУ чи НАПК. Досі не вирішене питання Вищої ради правосуддя, без якої неможлива судова реформа.

«Рішення Конституційного Суду по Національному антикорупційному бюро України та електронному декларуванню – це найгостріші питання для МВФ. У нас досі немає розуміння, що буде з директором НАБУ, немає розуміння, коли відновиться більш суворе покарання за недостовірне декларування», – перелічує керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

П’яте питання – «заходи в секторі енергетики». Йдеться про фактичне скасування ринку газу в Україні, коли уряд своїм рішенням запровадив єдину максимальну ціну на природній газ для населення – 6,99 грн/куб. м. Цим рішенням, яке презентувалося як тимчасове – до кінця опалювального сезону 2020/21, уряд ревізіонував реформу газового ринку. МВФ чекає на нову модель, яка зможе гарантувати в майбутньому неможливість ручного адміністративного втручання держави у вартість енергоносіїв. «Поки питання ціни на газ не вирішено, немає і траншу МВФ», – сказав один із співбесідників FinClub.

Кожне з цих питань є ключовим для МВФ, але по деяких питаннях конфлікти між сторонами більш гострі. Заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко каже, що безрезультатні переговори з МВФ більшою мірою можуть бути пов’язані із судовою реформою – із призначеннями до Вищої ради правосуддя. «В офіційній комунікації пояснення не надається», – констатує експертка.

При цьому МВФ обговорює не лише виконання Україною раніше взятих зобов’язань та виправлення проблем, які встигли виникнути, але й нові кроки. «Нові зобов’язання, які Україна мала б на себе взяти, в тому числі в питаннях боротьби з корупцією, фінансової стабільності», – каже пан Паращій.

Коли будуть гроші

«Ми очікуємо три транші по 0,5 млрд SDR на загальну суму $2,2 млрд цього року, а решту грошей – у 2022 році», – сказав на початку лютого голова НБУ Кирило Шевченко. Щоправда, коли буде черговий транш, все ще невідомо. Грудневий прогноз прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що Україна може отримати черговий транш на $700 млн від МВФ в лютому-березні 2021 року, вже не є актуальним. Урядовець вважав ці терміни реалістичними, «якщо не буде сюрпризів». Схоже, «сюрприз» вдався. За підсумками невдалої місії МВФ прем’єр-міністр вже не робить жодних прогнозів щодо термінів траншу.

Президент ІГ «Універ» Тарас Козак очікує, що «грошей від МВФ не буде до літа точно». Його припущення базується на тому, що наступну місію МВФ «відрядить» до України не раніше травня. Плюс саме в травні мають бути «перші прикидки бюджету-2022, які має погодити МВФ». «Багато роботи по антикорупції та судовій реформі. А поки що нічого не виходить», – констатує він.

Якщо в травні відбудеться місія МВФ і вона буде успішною, гроші Україна отримає в червні – липні. Затягування цього процесу може відкласти отримання грошей до осені, оскільки в липні у відпустку йдуть українські парламентарі, які мають ухвалювати необхідні закони, а у серпні – співробітники МВФ. «Якщо у нас не буде прогресу до середини липня, то це дуже тривожний дзвінок. Особливо якщо не будуть вирішені всі законодавчі питання»,– каже Олександр Паращій. Поки що він очікує на транш у II кварталі – із вірогідністю понад 50%. «Але багато залежить від того, як парламент буде працювати по вирішенню питань, які виникли, плюс банківські закони по Фонду гарантування та банкам. Найбільші ризики у тому, що з’являться нові ситуації, які віддалять нас від траншу», – зазначив він.

Пані Репко песимістична, оскільки не виключає, що в I півріччі Україна не отримає фінансування Фонду. «До літа чи, можливо, навіть осені отримати транш малоймовірно, навіть якщо перемовини поновляться», – очікує експертка. Цікаво, що в Dragon Capital ще минулого року спрогнозували можливість отримання фінансування Міжнародного валютного фонду не раніше II півріччя 2021-го.

Джерела фінансування

Мінфін запевняє, що не розглядає відмову від програми МВФ, оскільки вона важлива для отримання фінансування від Світового банку та Єврокомісії. Готує Мінфін і вихід на ринок публічних запозичень. Кирило Шевченко зазначав, що апетити Мінфіну сягають $2,4 млрд. Ці кошти потрібні до осені.

Найбільші виплати за зовнішнім державним боргом відбудуться у вересні – 81,4 млрд грн (майже $3 млрд за поточним курсом) при річному плані у 165,2 млрд грн. І якщо співробітництво з МВФ до того часу не налагодиться, а уряд не секвеструє бюджет, він може спробувати розмістити єврооблігації.

«Ставки за єврооблігаціями України на рекордно низьких рівнях, тому якщо взяти ставку 10-річного бонду і додати 0,5 в.п., то ми отримаємо потенційну ціну розміщення. Така ставка, яку отримала нещодавно Вірменія, нам і не снилася, бо в неї рейтинг кращий, але зараз, коли в світі ставки досить низькі, то можна спокійно залучати кошти за єврооблігаціями», – каже Олександр Паращій.

Можлива і фінансова підтримка адміністрації нового президента США Джозефа Байдена. За часів президента Барака Обами США надавали держгарантію на щорічні євробонди України на $1 млрд. Президент Дональд Трамп цю «традицію» скасував. Не виключено, що зараз США повернуться до неї.

«Нам американці можуть дати гроші, принаймні, були такі очікування у зв’язку із приходом Байдена. П’ять – сім років тому вони нам давали гарантії, можливо, ця програма відновиться до вересня», – зазначив пан Паращій.

В’ячеслав Садовничий