Що ініціює Нацбанк

Національний банк на початку 2018 року припинить карбування монет номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок. Як і раніше, він випускатиме монети по 10 і 50 копійок, а також металеву монету 1 грн.

Коли це відбудеться

Сьогодні НБУ оприлюднив проект постанови «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», яка «обговорюватиметься з торговими організаціями, державними органами, громадянами, асоціаціями» до 18 грудня. Після цього НБУ систематизує пропозиції та винесе доопрацьований проект постанови на затвердження правління Нацбанку. Можливо, цей документ ухвалять через 1,5-2 місяці після обговорення, тобто вже в лютому 2018 року.

Національний банк не виключає, що за підсумками обговорення громадськість може виступити категорично проти його ініціативи. «Може бути таке, що суспільство скаже:«Ні! Витрачайте наші гроші на чеканку дрібних монет». Тоді будемо витрачати гроші й далі на їх випуск», – говорить директор департаменту грошового обігу НБУ Віктор Зайвенко. Але він вважає, що відмова від копійок усе ж таки економічно неминуча, і цим шляхом пройшли багато країн світу.

Скільки дрібних монет в Україні

В середньому на кожного українця припадає 700 грамів монет – по 293 шт. на людину. В обігу перебуває 12,9 млрд монет, тільки за 2016 рік НБУ «влив» у ринок 514 млн монет. Монет номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок, які більше не будуть «додруковуватися», зараз 7,4 млрд шт. Монет номіналом 10, 50 копійок і 1 грн, емісія яких триватиме, – 5,5 млрд шт.

 

 

Що буде з монетами в гаманцях українців

Реформа не змушує громадян «бігти й здавати монети». Усі 7,4 млрд «застарілих» монет продовжать брати участь в грошовому обігу «до ухвалення рішення про їхнє вилучення». Коли це станеться, в НБУ не знають. Це може статися через два роки, або п'ять років, або через десятиліття.

Або ж НБУ дозволить монетам самостійно «покинути» ринок. «Ми взагалі не плануємо вилучати їх з обігу, аж до часу їх фізичної втрати, або вони розійдуться по скарбничках, колекціях, на сувеніри – з них роблять «грошові дерева». Данські крони широко застосовуються в сувенірах і брелоках, адже на них портрет королеви», – каже Віктор Зайвенко.

Якщо банки здаватимуть в НБУ «мішки» непотрібних їм монет, центробанк їх прийматиме, зараховуючи безготівкові суми на коррахунки банків. Якщо ж операційним касам деяких банків будуть потрібні дрібні монети, то НБУ буде готовий їх надати за наявності їх в сейфі.

Чи можна буде ними платити й далі

Українці зможуть розраховуватися дрібними монетами, а компанії будуть зобов'язані приймати їх в оплату. Банки прийматимуть їх для зарахування на рахунки, для обміну на монети і банкноти інших номіналів, і видавати клієнтам монети дрібних номіналів за наявності їх в касі.

Відмова від карбування нових монет передбачає, що на ринку з часом виникне їх дефіцит. Тому НБУ пропонує новий регламент розрахунків між покупцем і продавцем в разі відсутності у продавця решти, який повинен звести до нуля потребу в цих монетах.

Розглянемо його на наступному прикладі.

Припустимо, ви купуєте в магазині на вечерю курячі ніжки (ціна за штрих-кодом – 56,23 грн), хліб (12,95 грн) і молоко (20,16 грн), і ваш загальний чек становить 89,34 грн.

Якщо ви оплачуєте покупку платіжною карткою, то з вашої картки магазин спише 89,34 грн.

Якщо ви хочете оплатити готівкою без решти, ви зможете дати касиру 89,34 грн.

Якщо ж ви дасте касиру купюру 100 грн, то касир зможе дати вам решту 10,66 грн, якщо у нього в касі в цей момент будуть монети номіналом 1 і 2 копійки.

Якщо ж касир, отримавши від вас купюру 100 грн, не матиме в касі монет 1 і 2 копійки, то розрахунок підсумкової суми чека відбуватиметься за правилом «округлення»:

– сума, яка закінчується на «1-4» копійки, округляється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на «0» копійок;

– сума, яка закінчується на «5-9» копійок, округляється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на «0» копійок.

Тобто сума у вашому чеку буде «округлена» до 89,30 грн і ви отримаєте решту 10,7 грн.

У чеку це оформлюватиметься як «знижка» або «надбавка». Їх розмір не перевищить 5 копійок.

При чеку в 100 грн округлення на 5 копійок в сторону підвищення означає «подорожчання» товарів на 0,05%, що при інфляції за жовтень в 1,2% є статистичною похибкою. При цьому загальний розмір чека може округлятися як вгору, так і вниз.

«У нас рахувати вміють все: округлення – це найпростіший механізм, це те, що ми вчили в школі», – нагадують в НБУ. Навіть пенсіонери з ним повинні впоратися. До речі, якщо соцвиплати і пенсії нараховуються на картку, вони «падатимуть» в повному обсязі. Якщо ж вони виплачуються готівкою, то також буде застосовуватися правило «округлення до 10 копійок».

Чи помітять цю реформу покупці

Нацбанк вважає, що сфера використання дрібних монет вже зараз дуже обмежена. По-перше, вулична торгівля, торгівля на ярмарках, в МАФах, на критих та відкритих ринках використовує ціни, які в кращому випадку кратні 5 копійкам, а найчастіше ціни округлюються до 25 коп. По-друге, у багатьох магазинах і зараз в касах не завжди є 1-2 копійки, тому решта округлюється де-факто, хоча де-юре продавець зобов'язаний в повному обсязі розрахуватися.

Третій фактор – багато мережевих магазинів у рамках впровадження систем лояльності та випуску бонусних і знижкових карток вже впровадили систему взагалі «без дрібних монет». Наприклад, загальний чек може «округлятися» до значень в гривнях – у верхньому випадку до 90 грн, а сума «округлення» падає на бонусну картку (на неї впало б 66 копійок). Така система працює в «Форі», «Сільпо» тощо.

Або ж з накопичених сум на бонусній картці мережі можна провести оплату суми в копійках (у вашому випадку з картки списалося б 34 копійки), а гривневу суму (89 грн) – оплатити готівкою. Така система працює в «ЕКО-Маркеті». Мережеві торговці впровадили ці заходи, керуючись ринковою логікою: вони економлять мільйони на відмові від інкасації монет.

Що буде з цінами

НБУ вважає, що з цінами нічого не повинно бути. Якщо якийсь товар коштував 6,51 грн, то й далі він продаватиметься по 6,51 грн. Підприємства торгівлі зможуть і далі використовувати так звані маркетингові ціни – ціни в гривнях, які «закінчуються» на 99 копійок.

«Прямого впливу на інфляцію не буде, оскільки округляється ціна чека, – стверджує заступник директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський. – А підвищення цін на окремі товари не буде, оскільки ринок конкурентний. Більшість мереж вже вигадали власні правила «округлення». А на ринках вже встановлені ціни, які не потребують дрібних копійок».

Учасники ринку підтримують ідею Нацбанку. «Це ніяк не відіб'ється, враховуючи вартість національної валюти. Це оптимізація витрат як банків, так і торгових установ, – каже FinClub генеральний директор «Української торгової асоціації» Ігор Кишко. – Якщо врахувати 10 тис. товарів продуктової групи, то хтось підніме на 5 копійок ціну за якоюсь позицією, а хтось опустить на 5 копійок. Середня ціна на підсумковий чек покупця не вплине».

Чи є альтернатива

НБУ проводив опитування, які показали, що якщо 32,5% респондентів старше 60 років погоджувалися на округлення до 25 копійок, то 46% молоді від 18 до 30 років – до 50 копійок. Тому вибираючи між варіантами округлення 10, 25 і 50 копійок, було вирішено зупинитися на «найскромнішому».

Чому залишаються 10 копійок, але перестають випускатися 25 копійок?

Якщо вилучати тільки 1, 2 і 5, то «25 копійок» стають нерозмінними – їх не можна розміняти монетами по 10 копійок. Швеція і Норвегія спочатку вилучили номінал 1 і 2, потім – 5 і 25. Данія спочатку відмовилася від 1 і 2, а потім – від 5 і 10. Нацбанк зазначає, що використовував міжнародний досвід, де «округлюють не ціни, а загальний чек, а в безготівкових розрахунках взагалі не округлюється».

Чому НБУ відмовляється від випуску дрібних монет

Собівартість виробництва дрібних монет «в рази перевищує їхній номінал», заявив Віктор Зайвенко. Точні цифри НБУ розкрити відмовився, оскільки це державна таємниця. Якщо випуск монет зі сталі – це, в принципі, недорого, то використання алюмінію та бронзи з 2013 року стало перевищувати номінал. «Тому монети 25 і 50 копійок робимо зі сталі з гальванопокриттям. Не так дорого, але коштує більше за номінал», – зазначає він.

Відмова від випуску дрібних монет дозволить НБУ економити на карбуванні й транспортуванні монет близько 91 млн грн на рік. «Якщо брати розрахунок за 10 копійками, то округлення (і відмова від 1, 2 і 5 копійок. – FinClub) дозволить економити 91 млн грн на рік», – говорить Віктор Зайвенко.

Дрібні монети також втратили свою купівельну спроможність. Їх ввели в обіг в 1996 році, а вже наближається 2018-й. За цей період часу ціни зросли в десятки разів, як і середня зарплата (в 41 раз) та номінальний ВВП (в 29 разів). Крім того, тільки 4% монет на рік повертається з обігу в банки.

Решта – використовуються для розрахунків готівкою або виходять з обігу (губляться, накопичуються в скарбничках, нумізматичних колекціях), або використовуються не за призначенням. «Монети зі сталі використовують водії, слюсарі та інші технічні працівники в якості шайб, які хорошої якості, – зазначає Віктор Зайвенко. – Інші підлоги монетами викладають, а потім лакують. Переплавляють монети з кольорових металів. Є сигнали, що такі монети великими партіями вивозяться за межі України. Російські прикордонники вилучали партію монет. Був випадок, коли на Західній Україні заарештували мікроавтобус на польських номерах, заповнений монетами по 10, 25 і 50 копійок вагою десь 600 кг».