Українці відкрили для себе новий інструмент заробітку – інвестиції в облігації внутрішньої держпозики. Від початку року вкладення приватних інвесторів в ОВДП зросли в рази – з 104 млн грн до 862,7 млн грн, підрахували в Нацбанку. «ОВДП тільки набирають популярності серед українських приватних інвесторів. Вкладення в ОВДП зараз виглядають привабливіше, ніж в депозити: тут і ставка вище, і податків менше, – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса. – Але приватним інвесторам поки важко дається перехід до нового інструменту. Він нестандартний для фізичних осіб і не такий звичний, як депозит».

Козирі держоблігацій

Головна перевага ОВДП полягає в тому, що Мінфін платить за ними більш високу прибутковість, ніж отримують вкладники за депозитами в найбільших банках. «Наприклад, середня прибутковість гривневих депозитів у держбанках – 13,3%, у банках з європейським капіталом – 11,3%, а ОВДП – 15%», – наводить приклад керівник департаменту брокерського обслуговування клієнтів групи ICU Євгенія Грищенко. Мінфін в жовтні залучав гривню на термін до одного року під 14,07% річних, довгострокові розміщення обходилися йому в 14,97%. Держоблігації, що купуються у Мінфіну, банки можуть продавати на вторинному ринку широкому колу інвесторів.

До того ж підвищення облікової ставки НБУ, як повідомляв FinClub, найвірогідніше, призведе до зростання прибутковості ОВДП, ніж до підвищення депозитних ставок, які не так залежать від Нацбанку.

Мінфін випускає не тільки гривневі, а й валютні папери. Ставки за валютними вкладами в банках зараз найчастіше не перевищують 2-3% річних, а деякі банки, які не потребують валюти, знижують їх до нуля. Вкладення у валютні ОВДП можуть принести 5,4%.

Друга перевага – терміни інвестицій. Якщо максимальний термін депозиту в банку – це найчастіше один рік, то вкладення в ОВДП дозволяють отримувати фіксовану ставку навіть п'ять років.

Третій плюс ОВДП – можливість заробити додатковий дохід від операцій на вторинному ринку, а четвертий – відсутність оподаткування купонного доходу і доходу від операцій з купівлі-продажу паперів. «А відсотки за депозитами оподатковуються за ставкою 18%», – нарікає Євгенія Грищенко. При цьому з доходу від ОВДП приватний інвестор платить військовий збір – 1,5%.

Учасники фондового ринку вважають, що надійність ОВДП в порівнянні з депозитами вище. «Останніми роками держава не допускала затримок або невиплат як за гривневими, так і за доларовими ОВДП. Дефолт – останнє, на що піде держава, бо після цього для неї закриваються усі ринки капіталу, в тому числі зовнішні», – пояснює керівник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Cаpital Юрій Товстенко.

За останні чотири роки Нацбанк «закрив» більше 90 банків. Від цього постраждали заощадження заможних клієнтів, яким Фонд гарантування вкладів повертав максимум 200 тис. грн, тоді як інвестиції в ОВДП поверталися в повному обсязі. Учасники ринку говорять, що в 2014-2015 роках, коли діяли жорсткі обмеження на зняття валюти з рахунків, саме купівля валютних ОВДП була єдиним легальним способом отримати готівкову валюту: інвестиції у валютні ОВДП погашалися готівкою в іноземній валюті в повному обсязі.

Ціна старту

Для інвестицій в ОВДП потрібно відкрити рахунок в цінних паперах в банку або іншій депозитарній установі. Така послуга коштує від 500 до 1000 грн. У Райффайзен Банку Аваль такий рахунок можна відкрити за 800 грн, в ОТП Банку – за 500 грн для діючих клієнтів і 750 грн для нових. Деякі кредитні установи беруть абонентську плату за ведення рахунку в цінних паперах.

Необхідно підписати брокерський договір з торговцем цінними паперами. Євгенія Грищенко нагадує, що перед підписанням договору клієнт проходить процедуру ідентифікації. Потім торговець відкриває рахунки в Розрахунковому центрі та на біржі. «Після цього можна здійснювати операції з ОВДП за разовими заявками брокеру. Інвестор несе незначні витрати на зберігача та брокерські послуги. Це приблизно від 300 грн за угоду», – каже Юрій Товстенко.

За кожну операцію з ОВДП інвестору необхідно заплатити зберігачу фіксовану суму або відсоток від обсягу. У Райффайзен Банку Аваль, наприклад, це 200 грн за угоду на вторинному ринку, або 0,01% (але не менше 500 грн та не більше 1000 грн) – на первинному. В ОТП Банку комісія складає 0,01% (від 100 грн до 500 грн). Плюс потрібно заплатити комісію брокеру за кожну операцію. Як правило, це 0,05-0,1% від номінальної вартості цінних паперів.

Гривня VS валюта

Мінфін випускає гривневі ОВДП з номіналом 1000 грн, валютні – $1000. «Доларові ОВДП на вторинному ринку торгуються в гривні. Застосовується зазвичай курс готівкового ринку. Скажімо, в день угоди ціна паперу становила $1025,57. Ми множимо цю цифру на узгоджений курс і отримуємо ціну паперу в гривні», – пояснює директор ІФК «Арт Капітал» Іван Заражевський.

При цьому виплата купонного доходу за доларовими ОВДП, а також погашення цінних паперів здійснюється виключно в доларах США. «Технічно це відбувається так: Мінфін перераховує валютні кошти зберігачу цінних паперів, а зберігач, уточнивши банківські реквізити клієнта, перераховує валюту на його доларовий рахунок», – пояснює Іван Заражевський.

Вкладати кошти в гривневі чи доларові папери, інвестор вирішує сам. «Різниця в процентних ставках за гривневими і доларовими ОВДП – близько 10 процентних пунктів. Мінфін пропонує 15% річних в гривні і 5% в доларах. Відповідно, якщо інвестор очікує девальвацію більш ніж 10% на рік, то вигідніше купувати валютні ОВДП», – радить Юрій Товстенко. «Якщо клієнт вірить у девальвацію понад 30 грн/$ в найближчий рік, то, напевно, йому буде комфортніше у валютному папері. Але з досвіду останнього року і за прогнозами на наступний рік інвестування в гривневий папір є більш виграшним», – вважає Євгенія Грищенко.

Операції на первинному ринку доступні тільки банкам – первинним дилерам, тому приватним інвесторам залишається вторинний ринок: купівля ОВДП на біржі або безпосередньо у брокера поза біржею. Торговці радять купувати довгі ОВДП. «У довгостроковій перспективі очікується подальше зниження доходностей як за ОВДП, так і за депозитами, тому інвестування в більш довгий папір і фіксація прибутку на довший період в пріоритеті», – пояснює Євгенія Грищенко. Від початку року прибутковість ОВДП в середньому вже знизилася майже на 1 п.п.

Якщо інвестору потрібен достроковий доступ до грошей, ОВДП можна продати. «Ціна продажу визначатиметься кон'юнктурою на ринку. В результаті така операція може бути як прибутковою для інвестора, так і збитковою, якщо ціни на облігації впали», – попереджає Юрій Товстенко. Динаміка цін на ОВДП залежить від ліквідності банківської системи, динаміки облікової ставки НБУ, попиту і пропозиції на ринку. «Усе це вимагає детального аналізу, якщо інвестор хоче спекулювати на ціні або планує виходити до погашення», – говорить він.

З невеликими сумами не чекають

Учасники ринку вважають, що інвестувати в ОВДП менш 100 тис. грн не має сенсу. «Усе-таки у клієнта-фізособи будуть витрати: переказ грошей, брокерські послуги, тарифи зберігача. Що більше сума його інвестицій, то менша частка буде у витрат», – пояснює Євгенія Грищенко.

Більш того, що менше сума пропонованої угоди, то гірше ціна купівлі ОВДП на вторинному ринку, попереджає Юрій Товстенко. «Обсяги угод з гривневими ОВДП починаються від 500 тис. грн, а стандартний лот – 10-25 млн грн. За доларовими ОВДП ліквідний лот – 500 шт. ($500 тис.), мінімальний, як правило, – 100 шт. ($100 тис.), хоча ніхто не забороняє торгувати навіть одним папером», – каже Іван Заражевський. Особливо якщо ОВДП купуються у свого брокера.

Трейдери зазначають, що покупці ОВДП, як правило, – це великі власники портфелів від 1 млн грн і більше та від $500 тис. за валютними паперами. «Дрібним фізособам ми пропонуємо пакети від 50 тис. грн і від $10 тис. (пакети по 50 і 10 паперів відповідно), але особливим попитом вони не користуються. У нас немає культури інвестування», – ділиться спостереженнями Іван Заражевський.

Незважаючи на зростання протягом року обсягу ОВДП у портфелі фізосіб, вкладення в держпапери залишаються інструментом для «обраних» українців, в порівнянні, наприклад, з банківськими депозитами, які залишаються наймасовішим видом інвестицій. «Основна причина цього – нерозуміння процедури інвестування, яка складніша в порівнянні з банківським депозитом. Крім того, свою роль відіграє і недовіра до держави як позичальника», – пояснює Юрій Товстенко.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.