Кредитна справа

Мрія Нацбанку починає збуватися. Депутати вчора ухвалили в першому читанні законопроект № 7114-Д про створення кредитного реєстру. Цей реєстр, на думку НБУ, повинен стати потужним інструментом, який не дозволить проблемним позичальникам і далі брати нові кредити.

Насправді НБУ створив такий реєстр і без профільного закону. Цього року Нацбанк на підставі своїх постанов вже почав отримувати інформацію про позичальників від банків і Фонду гарантування вкладів фізосіб. Йдеться про позичальників-юросіб і фізосіб з кредитами понад 50 тис. грн. Інформація про фізичних осіб має 26 параметрів, юридичних – 60. Нацбанк збирає дані про фінпоказники позичальника, поручителів, застави, параметри кредиту.

Закон дозволить Нацбанку надавати банкам і ФГВФО дані з кредитного реєстру. Але його вже давно не можуть ухвалити. Ще у вересні 2015-го подано схожий законопроект, але через два місяці цого відкликали. Нова спроба ухвалити закон зроблена восени. З'явилося відразу три ініціативи: урядовий проект № 7114, проект № 7114-1 депутата Сергія Рибалки і проект № 7114-2 групи депутатів, зокрема Михайла Довбенка і Павла Різаненка.

Документи відрізняються лімітом операцій, інформацію про які банки зможуть передавати в реєстр та отримувати з нього. Уряд пропонував Нацбанку встановити «поріг». Сергій Рибалка хотів, щоб у реєстрі була інформація про кредити на суму понад 30 тис. неоподатковуваних мінімумів (510 тис. грн), а банки мали доступ до неї в режимі онлайн. Депутати пропонували передавати інформацію до реєстру тільки про кредити юросіб понад 3 млн грн і про кредити фізосіб понад 1 млн грн.

Але напередодні голосування Михайло Довбенко вніс четвертий законопроект. Його проект № 7114-Д істотно відрізняється від альтернативних версій. Розмір кредиту, інформація про який буде надходити до кредитного реєстру, встановлюватиметься Нацбанком, але отримувати інформацію з реєстру банки зможуть тільки про кредити понад 100 мінімальних зарплат (320 тис. грн). Головна новація проекту – доступ бюро кредитних історій до інформації з кредитного реєстру НБУ.

Документ зареєстровано 15 листопада і цього ж дня його підтримав профільний комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності, який зараз тимчасово очолює саме Михайло Довбенко. Заступник міністра фінансів Оксана Маркарова агітувала за версію уряду, оскільки проект № 7114 відповідає вимогам ЄС (створення реєстру – це умова отримання третього траншу макрофінансової допомоги) і МВФ (пункт 10 меморандуму). «А комітет підтримав № 7114-Д, який суттєво відрізняється від нього», – зазначила вона.

Миттєве перетворення

Наступного ранку проти проекту № 7114-Д виступив Нацбанк. «Підтриманий комітетом документ передбачає зобов'язання НБУ надати кредитним бюро необмежений доступ до кредитного реєстру, а також зобов'язання НБУ застосовувати санкції до банків, які не працюють з кредитними бюро», – заявили в Нацбанку. Законопроект дозволяв усім кредитним бюро отримати доступ до інформації, яку банки передають до реєстру. «На практиці будь-який охочий зможе створити кредитне бюро і автоматично отримати конфіденційну інформацію про позичальників банків», – обурилися в НБУ. Регулятор звернув увагу, що зараз кредитні бюро можуть отримувати інформацію лише за згодою позичальника, а в разі ухвалення законопроекту Довбенка такий дозвіл не буде обов'язковим. «Доопрацьований законопроект, по суті, зобов'язує банки субсидувати роботу кредитних бюро», – здивувалися в Нацбанку.

Поки НБУ обурювався, парламент включив документ до порядку денного і прийняв за основу. На засіданні Верховної Ради Михайло Довбенко (БПП) пояснив логіку ініціативи. «Пропонований законопроект (урядовий. – FinClub) є концептуально вірним, проте він недостатньо чітко регулює весь спектр питань і містить багато дискреційних норм. Зокрема, всі обмеження та обсяг інформації, який має бути в реєстрі, пропонується врегулювати виключно нормативними актами Нацбанку, а не на рівні закону. Також недостатньо чітко описано механізм звернення громадян з метою виправлення інформації про себе та обов'язки НБУ щодо надання інформації, яка може привести до різних зловживань», – підкреслив депутат.

Проте конфлікт між Нацбанком і парламентом вдалося «загасити». Руслан Демчак, колега пана Довбенка у фракції та комітеті, заявив, що на засіданні фракції «Блоку Петра Порошенка» вони вислухали позицію Нацбанку і ухвалили рішення підтримати законопроект тільки з правками. «Інформація, яка включатиметься до кредитного реєстру, має статус банківської таємниці. Тому, з огляду на цю ситуацію, ми хочемо внести до стенограми деякі правки, що дають можливість зберегти цю банківську таємницю, бо якщо така інформація передаватиметься приватним кредитним бюро, то свідомо чи несвідомо, через недбалість може статися її витік», – сказав він. Своїми правками він виключив усі норми про можливість передачі інформації з кредитного реєстру до приватних бюро кредитних історій.

Виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова зазначила, що ініційовані правки з голосу – це правки, підготовлені НБУ, Мінфіном і НАБУ. «Ми проти того, щоб закон про кредитний реєстр Нацбанку регулював діяльність бюро кредитних історій. Це нонсенс! Адже дивно, коли з реєстру банків повинні отримувати інформацію бюро кредитних історій, а потім її продавати далі», – зазначає Олена Коробкова.

Незважаючи на те що підтриманий депутатами законопроект передбачає, що банки почнуть подавати інформацію про позичальників тільки з 1 квітня 2018 року, а Фонд – з 1 липня, Нацбанк ще влітку почав збір інформації. Отримувати інформацію з реєстру банки зможуть не раніше, ніж через шість місяців після набуття чинності закону, але не пізніше ніж з 31 грудня 2018-го.

Вікторія Руденко

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.