Реєстрові позичальники

Учора члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності відмовилися рекомендувати Верховній Раді прийняти в першому читанні законопроект про створення кредитного реєстру. Пропонувалося, щоб НБУ запустив інформаційну систему, яка забезпечуватиме збір, накопичення, обробку та зберігання інформації про кредитні операції юридичних і фізичних осіб, а також дані про виконання ними своїх зобов'язань.

Казус полягає в тому, що розглянутий вчора законопроект № 3111 подано до парламенту ще у вересні членами цього ж комітету. Під ним стоять підписи голови комітету Сергія Рибалки, першого заступника Михайла Довбенка, заступників Руслана Демчака і Олега Лаврика, секретаря Максима Полякова, голови підкомітету з питань страхової діяльності Олександра Жолобецького і члена комітету Степана Кубіва. Необхідність прийняття закону вони пояснюють вимогою МВФ – такий пункт міститься в меморандумі про співпрацю з МВФ, а сам реєстр має стати, на думку авторів, «важливим інструментом банківського нагляду». «У більшості країн існують як державні бюро кредитних історій, так і приватні. Вони взаємодоповнюють один одного», – заявив депутат Руслан Демчак («Блок Петра Порошенка»).

Однак підкомітет з питань діяльності небанківських фінансових установ та захисту прав споживачів фінансових послуг з такою позицією не погодився. «Підкомітет вирішив, що ефективність ведення подібного реєстру Нацбанком дуже сумнівна. У нас є закон, що регулює бюро кредитних історій, всі учасники ринку знають правила і працюють за ними. Зараз ми не лише хочемо їх змінити, але й довірити ведення найбільшого реєстру органу, якому ми не довіряємо», – сказав голова підкомітету Віктор Романюк («Народний фронт»). «Виходячи з тексту документа, НБУ своїми актами регулюватиме діяльність реєстру і зможе надавати інформацію з реєстру банкам, що суперечить нормам законодавства. До того ж як норми цього законопроекту співвідносяться з нормами законодавства про банківську таємницю?» – здивувався проекту його співавтор Степан Кубів (БПП). Він, як і інші автори законопроекту, проголосував за доопрацювання документа до першого читання.

Страх монополії

Ініціативою депутатів незадоволені учасники ринку послуг бюро кредитних історій. «З 2005 року ми інвестуємо в розвиток цього ринку. Торік ми вирішили залишатися в Україні, але після реєстрації законопроекту акціонери призупинили всі інвестиції. Ми готові брати на себе економічні та політичні ризики, але конкурувати з державою ніхто не зможе», – нарікає голова правління Міжнародного бюро кредитних історій Йон Йоханнессон. За його словами, він «підтримує створення реєстру з метою нагляду і контролю, як того вимагає МВФ», але в нинішній версії документ приймати не можна. «Ми категорично не підтримуємо норму про те, що банки зможуть мати доступ до реєстру Нацбанку», – заявив він.

Гравці ринку кредитних історій вважають, що НБУ хоче заробляти на цих даних. «У законі про Нацбанк прописано, що йому заборонено займатися господарською діяльністю. А зараз він хоче не просто нею займатися, а на неконкурентних умовах. Запропонований законопроект порушує положення Конституції, права людини, має корупційну складову і встановлює необмежені права Нацбанку. Регулятор зможе втручатися в госпдіяльність банків», – попереджає голова правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук.

За підрахунками Йона Йоханнессона, на частку трьох найбільших БКІ припадає 97% ринку. «Якщо банки запитують інформацію у всіх трьох бюро, вони, як правило, отримують повну картину про позичальника», – стверджує Йон Йоханнессон. Створення кредитного реєстру з нуля він оцінює в $3 млн.

Не такий страшний реєстр

У Нацбанку вважають всі звинувачення надуманими. «Завдання бюро кредитних історій – знизити ризик кредитування в момент видачі кредиту. Банк повинен мати можливість перевірити кредитну історію позичальника. Це завдання і далі стоятиме перед бюро кредитних історій. Нацбанк не планує займатися комерційною діяльністю. Нашою метою не є ні рейтингування позичальників, ні їхня оцінка. Така інформація нам потрібна виключно для нагляду за учасниками ринку. Більше того, ми не будемо збирати інформацію про мільйони фізосіб. Для нас головне – контролювати концентрацію великих ризиків», – пояснив заступник голови НБУ Владислав Рашкован. Однак яку саме інформацію НБУ вимагатиме від банків, він не уточнив.

«Щоб прибрати всі суперечності, потрібно просто внести декілька уточнюючих правок в законопроект і підготувати проект нормативно-правового акта Нацбанку про те, яка інформація буде запитуватися у банків і в яких випадках інформація з реєстру зможе надаватися банкам. Потрібно дати гарантію приватному бізнесу, що правила гри на ринку залишаться колишніми», – пропонує один з учасників ринку послуг бюро кредитних історій.