Операція «Олігархізація». Як провалилася реформа держбанків
Наглядову раду Ощадбанку вже дев’ять місяців стрясають скандали, в епіцентрі яких опинилося крісло голови правління Андрія Пишного. Не уникли проблем і наглядові ради інших держбанків – питання викликають компетентність управлінців і виправданість їхніх високих зарплат. Реформа корпоративного управління не дала очікуваного результату, тому президента підштовхують до її скасування під приводом збільшення кредитної підтримки економіки. Повернення держбанків під повний політичний контроль заблокує можливість їх продажу зовнішнім інвесторам (рос.).
Реформі корпоративного управління в державних банках виповнився рік – 22 травня 2019-го Ощадбанк і Укрексімбанк вперше отримали «незалежні» наглядові ради. Початкова ідея, яку просували в Україні міжнародні кредитори, передбачала, що реформа унеможливить тиск представників влади на правління держбанків з метою видачі фактично неповоротних кредитів приватним компаніям наближених до влади осіб або кредитів держкомпаніям, наприклад, «Нафтогазу», на неринкових умовах. Саме через безконтрольність понад 60% кредитів держбанків після кризи 2014 року стали «токсичними».
Забезпечити ринкову діяльність держбанків і більший контроль за ризиками повинен був інститут незалежних членів наглядових рад (НР). Вони отримали більшість в наглядових радах держбанків (шість з дев’яти членів; по одному представнику в уряду, у президента і парламенту), а також контроль над їх комітетами, після чого почалася низка скандалів.
Нещадна рада
До річниці реформи Олексій Резніков, якому Нацбанк минулого літа не дозволив працювати в НР Ощадбанку, виграв апеляцію у НБУ. У серпні 2019-го НБУ дискваліфікував його і ще чотирьох членів наглядової ради держбанку переважно через те, що НР продовжила контракт голови правління Андрія Пишного ще на п’ять років, а не провела конкурс на вибір нового голови.
Нацбанк виявив процедурні порушення і сприйняв їх як неналежне виконання членами НР своїх обов’язків. Таке звинувачення висувалося і Олексію Резнікову, нинішньому віцепрем’єр-міністру. У НБУ були також індивідуальні претензії до членів НР. У ексголови офісу ЄБРР Шевкі Аджунера виявили конфлікт інтересів, а у Дмитра Власова – невідповідність рівня професійної придатності. Через півтора місяця Кабмін їх звільнив, і вони подали до суду на НБУ. Першу інстанцію виграли всі троє, а другу – поки тільки Резніков. Нацбанк подасть касацію на це рішення апеляційного суду. На 2 і 4 червня призначено апеляцію щодо скасування рішень НБУ щодо Аджунера і Власова, які теж не сумніваються, що виграють її.
Кабмін на одну з нових вакансій незалежних членів у листопаді призначив голову НР Нацдепозитарію Ігоря Мітюкова. Ощадбанку належить чверть акцій цієї установи, тому на конфлікт інтересів відразу ж вказав нардеп Андрій Ніколаєнко. Нацбанк в грудні отримав пакет документів на Ігоря Мітюкова і лише в березні дискваліфікував його, заявивши, що уряд має три місяці для заміни кандидата.
При цьому Нацбанк був готовий після ухвалення закону, що скасовує конфлікт інтересів, повторно розглянути кандидатуру Мітюкова. «Кейс виявив недосконалість закону», – пояснила цю законодавчу ініціативу радниця голови Офісу президента з банківських питань, членкиня НР Укрексімбанку Вікторія Страхова. Це не сподобалося ексчленам наглядової ради Ощадбанку. «Вражають подвійні стандарти НБУ, – дивувався ексчлен НР Ощадбанку Дмитро Власов. – Виходить, що своїм – все, чужим – за законом. Адже нам не давали трьох місяців». Кабмін звільнив Мітюкова через два місяці.
У Нацбанку стверджують, що діяли в рамках Положення про ліцензування. «Кожного разу при відхиленні кандидатів на посаду члена наглядової ради Ощадбанку Нацбанк надсилав банку повідомлення, а також інформував про необхідність обрання іншої особи протягом трьох місяців, – сказали FinClub в НБУ. – У випадку заміни Шевкі Аджунера, Олексія Резнікова, Дмитра Власова і в разі заміни Ігоря Мітюкова цей термін був дотриманий власником банку».
За період до моменту звільнення неузгоджені члени наглядової ради отримують зарплату.
20 травня Кабмін звільнив Ігоря Мітюкова. За інформацією джерел FinClub, він одразу повинен був повернутися до наглядової ради Ощадбанку як представник уряду – замість Тараса Кириченка. Але щось змінилося і на засіданні Кабінету Міністрів це питання не піднімалося.
Конкурсний відбір
Конкурс на нового голову правління Ощадбанку, через який НБУ минулого літа посварився з наглядовою радою держбанку, все ж був оголошений – в березні 2020-го. Конкурс повинен був завершитися наприкінці квітня, але 8 травня наглядова рада Ощадбанку в зв’язку з «зовнішніми непередбаченими обставинами» раптом оголосила новий конкурс, чим фактично скасувала результати попереднього відбору. Аналогічне повідомлення опублікував і Мінфін, але не зміг пояснити, про які «обставин» йдеться. Прес-реліз Мінфіну кілька разів зникав з сайту відомства.
«Куратор Мітюкова – заступник міністра фінансів Юрій Гелетій явно перевищив свої повноваження», – вважає банкір, знайомий з ситуацією. Заступник міністра заявив FinClub, що конкурс скасовано за ініціативою декількох членів НР Ощадбанку, які хочуть розширити перелік кандидатів, вважаючи недостатньою роботу найнятих рекрутерів Pedersen & Partners. «Ми вважаємо, що банком має управляти найефективніший менеджер», – сказав Юрій Гелетій.
За інформацією кількох співрозмовників FinClub, члени НР Ігор Мітюков, Тарас Кириченко і Юрій Храмов пролобіювали до другого туру конкурсу на голову Ощадбанку Дениса Кіреєва, якого не було в рекомендаціях Pedersen & Partners і який, за словами одного зі співрозмовників FinClub, має бути перевірений на причетність до російської ФСБ. У минулому Кіреєв вже працював заступником голови правління Ощадбанку і, очолюючи кредитний комітет, залишив підпис під видачею близько 80% проблемних зараз кредитів. Також ці три члени НР, за словами джерел, намагалися включити до списку кандидатів Ігоря Францкевича (який керував Брокбізнесбанком перед його ліквідацією) і Вадима Пушкарьова (ексголову ВТБ Банку, співвласника ліквідованого Євробанку). Тарас Кириченко відмовився коментувати все, що пов’язане з конкурсом.
Проти проведення конкурсу в Ощадбанку в умовах пандемії COVID-19 виступав уже звільнений міністр фінансів Ігор Уманський. Але згадані «зовнішні непереборні перешкоди» явно не пов’язані з пандемією, оскільки карантин не завадив оголосити і проводити новий відбір, на який вже приймаються заявки учасників. Результати першого конкурсу на голову Ощадбанку могли бути скасовані, оскільки не влаштовували деяких членів НР, вважають деякі банкіри. «Там явно перемагав Андрій Пишний», – припускає Дмитро Власов. Джерело в Мінфіні, знайоме з перебігом конкурсу, розповіло FinClub, що рекрутер розіслав запрошення 250 банкірам, які відповідали нормам закону «Про банки і банківську діяльність», а до другого туру відібрав 34 претендента. Максимальний бал – вище 80 – отримали восьмеро з них, а найвищий – 96 – був у нинішнього голови Андрія Пишного.
Іншим фаворитом в боротьбі за місце нового голови Ощадбанку джерела називали директора департаменту торгового фінансування Укргазбанку Геннадія Хелемського. Коротке відео, на якому менеджер Укргазбанку прогулювався в парку зі співробітником МВФ, оприлюднив нардеп Олександр Дубінський. «Тіньовий керівник представництва МВФ Вім Фонтейн проводить співбесіду співробітника Укргазбанку Геннадія Хелемського на посаду голови правління Ощадбанку. Або незалежність, яку ми заслужили», – підписав відео депутат. «Ми провели своє розслідування і дійшли висновку, що відео режисирував і «злив» Дубінському сам Хелемський, щоб дати зрозуміти Офісу президента, що у нього нормальний контакт з МВФ», – розповів FinClub один з обізнаних банкірів. Двоє співрозмовників FinClub сказали, що відео мало зворотний ефект – кандидатуру Хелемського перестали сприймати як ймовірного голову банку.
Безальтернативним повторний конкурс не буде. За словами банкірів, серед кандидатур ми можемо побачити не тільки Геннадія Хелемського і Дениса Кіреєва, але й заступника голови правління ПриватБанку Галину Пахачук або голову правління Піреус Банку Сергія Наумова.
Тихі скандали
Інші банки не мали таких гучних конфліктів. У НБУ не було претензій до членів наглядових рад ПриватБанку і Укргазбанку. Перепризначення Кирила Шевченка головою правління Укргазбанку на п’ять років також без конкурсу не викликало питань НБУ, що можна було б трактувати як подвійні стандарти, але НБУ не визнає Укргазбанк з держчасткою в 95% «держбанком». «Вимога проведення конкурсу поширюється виключно на державні банки, тобто на банки, в яких 100% статутного капіталу належить державі. Таким чином, ця вимога поширюється на Ощадбанк, Укрексімбанк і ПриватБанк, в яких державі належить 100%», – повідомили в НБУ.
Конфлікти, хоч і не такі гучні, виникали з членами наглядової ради Укрексімбанку. Один з учасників конкурсу на відбір представників парламенту до наглядових рад держбанків скаржився, що нардеп Олександр Дубінський під час розмови з Вікторією Страховою «тикав рукою» в кандидата, за якого незабаром проголосував парламентський комітет. Одним з переможців тоді став ексдиректор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку Дмитро Каплюк, якого обрано до наглядової ради Укрексімбанку. Вже на початку квітня він перейшов працювати в правління банку.
Конкурс на нового голову правління Укрексімбанку – замість Олександра Гриценка – оголосили в листопаді 2019-го. Цей перший етап відбору, як і у випадку з Ощадбанком, також нічим не завершився, а в грудні раптово звільнили члена НР Укрексімбанку Стівена Фішера (ексголову Сітібанку) нібито через провал голосування за Євгена Мецгера. «Голова наглядової ради Укрексімбанку Фішер, який поставив 1 бал претенденту на позицію голови правління Мецгеру, звільнений в терміновому порядку. Чекаємо новий конкурс, на якому Мецгер обов'язково переможе», – написав Олександр Дубінський. За підсумками другого конкурсу банк дійсно очолив Євген Мецгер, який для цього покинув пост заступника голови правління Укргазбанку.
Призначений голова правління Укрексімбанку має конфлікт інтересів, оскільки його дружина є членкинею НР ПриватБанку. «Питання конфлікту інтересів подружжя Мецгера не в нашій компетенції, а Нацбанку, тому нехай вони вирішують», – сказав заступник міністра Юрій Гелетій.
У Нацбанку повірили обіцянкам держбанків, що вони уникатимуть конфлікту інтересів. «Це питання розглядалося Нацбанком під час затвердження кандидатури Євгена Мецгера на посаду голови правління Укрексімбанку. Відповідні запити були зроблені в Укрексімбанк та ПриватБанк, в якому Юлія Мецгер, дружина пана Мецгера, обіймає посаду членкині наглядової ради. Національний банк отримав від банків запевнення із зобов’язаннями уникати конфлікту інтересів», – розповіли FinClub в Національному банку.
Більше претензій регулятор висував до діяльності Ощадбанку і Укрексімбанку, які мали низьку операційну ефективність і повільно скорочували портфель NPL. За минулий рік Ощадбанк отримав неаудируваний чистий прибуток – 277 млн грн, а Укрексімбанк – 1 млрд грн. Але вже в аудируваному звіті прибуток Укрексімбанку скоротився до 64 млн грн. «Просто перерахували чесно», – пояснив банкір, близько знайомий зі звітністю Укрексімбанку. Річний звіт Ощадбанку ще не оприлюднено. На початку 2020 року ситуація змінилася: Укрексімбанк за три місяці отримав збиток – 2,27 млрд грн, а Ощадбанк за чотири місяці – прибуток в розмірі 3,3 млрд грн.
А ляльковод хто?
У нинішніх подіях частина банкірів вбачає посилення позицій голови Укргазбанку Кирила Шевченка: Укрексімбанк очолив ексзаступник голови правління Укргазбанку Євген Мецгер, а Ощадбанк хоче очолити Геннадій Хелемський, нинішній топменеджер Укргазбанку. Пан Шевченко заперечує свою участь в кадрових переходах. «Мене тішить, що колеги отримали визнання і високі призначення в інших банках. Але волів би, щоб банкіри такого рівня професіоналізму і відповідальності залишалися працювати у нас», – розповів він FinClub.
Куратором всіх кадрових змін в державному секторі банкіри називають Вікторію Страхову. «Нові члени наглядових рад держбанків відкритим текстом кажуть, що призначення потрібно узгоджувати з нею», – сказав один з них. Вікторія Страхова заявляла, що до її кадрових пропозицій прислухаються в Кабміні та парламентській фракції «Слуг народу». При цьому її переконання в наявності мандата від міжнародних донорів України на подібні дії не відповідає дійсності. «Від «страховських» кадрових кульбітів вже у МФО печія, але всі бояться з нею зв’язуватися, – розповів FinClub топменеджер одного з МФО. – Така байдужість до всіх принципів корпоративного управління нічим гарним не закінчиться».
«Їй неодноразово говорили, що у неї конфлікт інтересів: оскільки вона членкиня наглядової ради одного держбанку, то не має права лізти до інших. Але вона нікого не чує», – повідомило FinClub високопоставлене джерело в Мінфіні. Після того як журналіст FinClub поставив Вікторії Страховій кілька питань, вона заблокувала його профіль у соцмережі Facebook.
У НБУ заявляють, що не чули про спроби Вікторії Страхової впливати на призначення в держбанках, якими вона хвалилася навіть у Facebook. «Нацбанк не отримував звернень від посадових осіб інших банків про втручання в їхню роботу членкині наглядової ради Укрексімбанку Вікторії Страхової. Нагадуємо, що за втручання в роботу держбанку передбачена юридична відповідальність. Якщо кому-небудь відомо про таке втручання, рекомендуємо звертатися до правоохоронних органів», – відповіли в Нацбанку на запит FinClub.
Реформа під загрозою
Результати реформи корпоративного управління в держбанках виявилися суперечливими, а в окремих банках – «провальними». Це вже визнають навіть в МВФ. «Схоже, у нас це вийшло тільки в ПриватБанку і "Нафтогазі"», – сказав FinClub банкір, добре знайомий з позицією МВФ. Інститут незалежних членів НР мав стати буфером, який би захищав керівництво банків від «бажалок» влади і стимулював їх підвищувати капіталізацію банків. Цього не сталося. При цьому члени НР держбанків, отримуючи зарплати до 500 тис. грн на місяць, не захищають держбанки від зовнішнього втручання. Укрексімбанк на вимогу влади вже почав кредитувати «Укравтодор» – видав 5,8 млрд грн із загального кредиту на 19,3 млрд грн.
Цього владі явно недостатньо – для спрощеного доступу до коштів держбанків цю реформу можуть скасувати. «Перед запровадженням карантину в Мінфіні зібрали всіх голів держбанків і сказали, що перед ними стоїть завдання допомогти з фінансуванням. Коли банкіри сказали, що не можуть це зробити, тому що незалежні члени наглядових рад це не дозволять і звертатися потрібно до них, міністр сказав: тоді будемо міняти закон», – розповів один з учасників зустрічі.
І хоча відтоді міністр фінансів змінився, підходи поки не змінюються. 20 травня, в День банківських працівників, президент Володимир Зеленський пообіцяв «дотиснути банківську систему, незважаючи на те що вона дуже, дуже незалежна». Тепер можна очікувати на появу законопроекту про перегляд управління в держбанках. «Те, що іноземці керують нашими державними банками, в корені неправильно, тому що вони захищають інтереси не нашої країни, а своїх, – вважає президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров. – Ми давно підготували відповідний законопроект і представили його депутатам. Багатьом зрозуміло, що зараз ми отримаємо перший і останній цього року транш МВФ, від співпраці з МВФ будемо відмовлятися, і можна буде скасовувати непотрібну корпоративну реформу».
Юрій Гелетій стверджує, що не бачив законопроекту, який скасовує реформу держбанків. «Ми не підтримаємо такий проект, якщо він з’явиться», – сказав він. Адже в разі повернення держбанків до «ручного управління» входження в них ЄБРР або IFC стає нереалістичним проектом.
Перехід держбанків під контроль політико-олігархічних груп впливу, як це відбувалося весь період незалежності України до корпоративної реформи 2019-го, відіб’ється на всій банківській системі. Адже держбанки займають понад половину ринку. «Коли держбанки підвищують або знижують ставки, то й ми всі потім це робимо. Всі дивляться на те, що роблять держбанки, вони керують ринком», – вважає голова правління Ідея Банку Михайло Власенко.
Руслан Чорний
ТОП-новини