І знову вісім

Депутати вважають, що урядовий законопроект, який стосується проблем валютних позичальників, насправді не вирішує їхніх проблем. Тому депутати Денис Дзензерський («Народний фронт») і Олександр Вілкул («Опозиційний блок») зареєстрували в парламенті альтернативний законопроект № 4004-1.

На відміну від ініціативи Мінфіну, який пропонує перевести в гривню валютні кредити, видані виключно на купівлю єдиного житла, депутати пропонують конвертувати практично всі види валютних споживчих кредитів. Зокрема, запропоновано реструктуризувати валютні кредити на купівлю житла або під його заставу, в тому числі кредити на розвиток бізнесу, сума заборгованості за якими на 1 січня 2015 року не перевищувала 2,5 млн грн за офіційним курсом ($158 тис.). Конвертації підлягають кредити на придбання єдиного житла (квартири до 140 кв. м. і будинки до 250 кв. м) на будь-яку суму і заставні споживчі кредити до 500 тис. грн за курсом НБУ на 1 січня 2016 року ($20,8 тис.).

Обов'язковій для банків реструктуризації підлягають не тільки кредити на балансі діючих банків, але й в неплатоспроможних і ліквідованих установах, а також кредити, продані раніше фінансовим і факторинговим компаніям. Пільгової реструктуризації підлягають навіть кредити, які банки раніше вже перевели в гривню. Якщо ж позичальник повертає борг збанкрутілому банку, який при цьому ще не повернув усе рефінансування Нацбанку, то позичальнику прощається борг за рахунок Нацбанку. В інших випадках збитки несуть банки, фінансові та факторингові компанії. Усі штрафи, нараховані позичальникові за несплату кредиту, мають бути списані.

Переведення валютного кредиту в гривню здійснюватиметься за курсом НБУ на 1 січня 2016 року – 24 грн/$. Після цього банки мають списати не менше двох третин боргу для звичайних позичальників. Це забезпечить реальну конвертацію за курсом 8 грн/$. 100% списання – повне звільнення від кредиту – отримають спеціальні категорії громадян: інваліди I групи, ветерани війни, учасники АТО і їхні спадкоємці, члени багатодітних сімей, жителі зони АТО і соціально незахищені громадяни (ті, хто отримує офіційну мінімальну зарплату). Після реструктуризації на кредит встановлюється процентна ставка в розмірі 0,01%, тобто він перетворюється в безпроцентну позику.

Якщо навіть після реструктуризації позичальник не зможе погашати кредит, то він зможе розрахуватися з банком заставою за нього. Після цього його зобов'язання вважаються погашеними, навіть якщо вартість застави менше суми боргу.

Без покриття

Варіант Кабміну не такий щедрий. Він був узгоджений з Нацбанком і банками і пропонує набагато менш вигідні для позичальників умови реструктуризації, тому що під неї мали потрапити виключно позики на купівлю єдиного житла. Крім того, після реструктуризації позичальники мали продовжувати платити відсотки за кредитом. Однак навіть консервативний варіант реструктуризації означав би для банків збитки понад 35 млрд грн.

Автори депутатського законопроекту не змогли підрахувати, якими будуть збитки кредиторів від їхньої ініціативи, яка поліпшує життя українців. «Списання прощених сум за кредитними договорами в іноземній валюті здійснюватиметься за рахунок сформованих банками резервів, і додаткових витрат з держбюджету не буде», – впевнений Денис Дзензерський.

Вони зазначають, що банкам нема на що скаржитися, бо вони вже досить заробили на позичальниках. «Протягом восьми років позичальники погашали кредити не тільки за підвищеним офіційним курсом валюти, але й за комерційним, встановленими банками, що дозволило останнім отримати істотні доходи від валютних операцій. При цьому позичальники не побачили підтримки ані від Нацбанку, ані від держави, тоді як банкам вже кілька разів НБУ надав рефінансування: протягом гострої фази фінансової кризи (IV квартал 2008 року та 2009 рік) – 164,4 млрд грн, у 2014 -му банками отримано 222,9 млрд і в 2015-му – 99 млрд грн, з яких значну частину банки не повернули», – стверджують автори. Яке відношення рефінансування має до валютних кредитів, депутати не знають.

Банківські побоювання

Банкіри називають запропоновані депутатами заходи популістськими. «Даний законопроект не вирішить проблеми, оскільки стимулює позичальника до спекуляцій навколо питання обслуговування боргу замість вирішення проблеми. На тлі зростаючого курсу це призведе до збільшення проблем в цілому», – говорить начальник відділу врегулювання кредитів бізнес-лінії «Роздрібний бізнес» ОТП Банку Євген Ратушнюк. В інших банках поки не підготували свою позицію. «Ми читали і сміялися», – сказали в одній з установ.

Учасники ринку пропонують повернутися до ідеї добровільної реструктуризації боргів. «Не можна вирішувати такі проблеми виключно за рахунок банків. Така реструктуризація взагалі має проводитися тільки в індивідуальному порядку. В цьому випадку можна буде окремо оцінити ситуацію кожного позичальника і запропонувати йому умови погашення кредиту», – говорить член наглядової ради Українського кредитно-банківського союзу Ярослав Колесник.

«Законопроект № 4004-1 недалеко пішов від скандального № 1558-1. Він передбачає ряд змін в законодавстві, наприклад, пропонується жорстко обмежити відповідальність позичальника виключно предметом застави. До того ж у ньому йдеться про істотне збільшення збитків та наростання проблемної заборгованості, оскільки знову-таки він враховує всі споживчі кредити, видані у валюті, а не тільки на єдине житло», – зазначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.