Боржників перерахують

Нацбанк приступив до створення єдиного кредитного реєстру (КР): 14 червня він представив цю ініціативу учасникам фінансового ринку. У КР буде збиратися інформація про усіх позичальників-юросіб і про фізосіб з кредитами понад 50 тис. грн. Інформація про фізичних осіб включатиме 26 параметрів, юридичних – 60. Як уточнили FinClub в НБУ, йдеться про інформацію про позичальника, його фінпоказники, поручителів, застави, параметри кредиту.

У Нацбанку наполягають на обов'язковості створення такого реєстру. По-перше, це прописано в меморандумі з МВФ, підписаному 2 березня. По-друге, це одна з вимог меморандуму між Україною та ЄС в рамках отримання Києвом макрофінансової допомоги. Цей реєстр, на думку НБУ, має посилити банківський нагляд за рахунок «здійснення моніторингу концентрації кредитного ризику, в тому числі посилення моніторингу великих бізнес-груп (зокрема пов'язаних з власниками банків), а також зменшення частки проблемних кредитів».

У Нацбанку зазначають, що кредитний реєстр – не українське ноу-хау, і в 16 країнах ЄС (наприклад, Австрії, Болгарії, Чехії, Румунії, Португалії) є державні кредитні реєстри, а ще в шести незабаром будуть створені. Законопроект, що регламентує діяльність КР, в українському парламенті опинився у вересні 2015 року, але вже в листопаді того ж року його автори, члени парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності відкликали документ.

У НБУ стверджують, що для створення КР їм достатньо чинного законодавства, тому банки і Фонд гарантування вкладів почнуть подавати інформацію про своїх позичальників до кінця поточного року. І тільки наприкінці 2018 року банки зможуть отримувати інформацію з реєстру про потрібних потенційних клієнтів. Цей запас часу потрібен для ухвалення парламентом спеціального закону про реєстр, але проект документа ще навіть не подано до парламенту. Україна обіцяла ухвалити цей закон до кінця березня 2017 року, а отже, дедлайн вже зірвано.

«Планується, що вже цього року НБУ почне запитувати і приймати інформацію від банків для наповнення кредитного реєстру незалежно від статусу законопроекту, бо центральний банк законодавчо наділений таким правом. Але повертати інформацію банкам НБУ зможе вже після ухвалення закону», – говорили FinClub в Нацбанку.

НБУ планував до червня розробити ПО, до вересня провести тестування ПО, схвалити положення про кредитний реєстр, почати збирати інформацію з банків у формі статзвітності, а до грудня зобов'язати банки і ФГВФО подавати інформацію. Учора ж заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що Нацбанк вже готовий запускати реєстр в тестовому режимі. «Подача даних до кредитного реєстру замінить кілька форм фінансової звітності», – сказала вона.

Добра справа

Банкіри підтримують створення кредитного реєстру. «Створення централізованого реєстру з обов'язковим охопленням усіх кредитних операцій банківської системи – це, безумовно, позитивний крок в напрямку підвищення загальної прозорості та прогнозованості в сфері кредитування. Такий підхід успішно застосовується в багатьох країнах, і загалом сприятливо позначається на рівні ризиків у банківській діяльності. Важливим є контроль за якістю наповнення, а також доступності для всіх учасників ринку», – говорить начальник управління контролю за кредитними ризиками роздрібного бізнесу ОТП Банку Сергій Ілюченко.

Також є пропозиції щодо вдосконалення реєстру. «Цікаво було б пов'язати цей реєстр з даними реєстрів банкрутів, реєстрами судових рішень, щоб знову-таки забезпечити доступ до повної інформації про позичальників», – пропонує начальник управління звітності процесів і підтримки повернення проблемної заборгованості клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Олена Супрун. «Головне треба вирішити, як мотивувати учасників ринку передавати дані до реєстру. При цьому слід враховувати і досвід бюро кредитних історій. Вони добре працюють, але на жаль, треба зазначити неповноту баз даних окремих організацій», – попереджає Олена Супрун. Наприклад, в приватних БКІ немає інформації про обслуговування кредитів у ліквідованих банках.

Більш того, банкіри наполягають на розширенні інформації, яка подаватиметься до кредитного реєстру. «Ми просимо, щоб реєстр використовувався не тільки для класичних кредитів. Якщо клієнт не заплатив за векселем, у нього були проблеми з виконанням умов акредитиву або факторингу, то уся ця інформація повинна потрапляти до кредитного реєстру», – вважає начальник управління факторингу та векселів Укрсоцбанку Наталія Тиховська. «Загальний реєстр для документарних операцій та кредитів буде підмогою для просування торгового фінансування. Дефолти за гарантіями та акредитивами зараз не перевищують 1%. Водночас частка прострочених кредитів – понад 50%», – пояснює директор департаменту кореспондентських відносин і структурного фінансування Креді Агріколь Банку Владислав Бережний.

Пані Рожкова не виключила можливості включення інформації про документарні операції до КР. «Ми готові це розглядати, але поки нехай реєстр працює в поточному форматі, потім можна буде вносити зміни до нього з метою подачі додаткових даних», – повідомила вона FinClub.

БКІ проти

Одними з противників створення реєстру виступають діючі приватні бюро кредитних історій. «Кредитний реєстр, до якого банки зобов'язані будуть подавати інформацію, фактично стане нашим прямим конкурентом. Ми втратимо частину бізнесу», – вважає голова правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук. БКІ, зокрема, виступають проти передачі банками до КР інформації про клієнтів-фізосіб. Адже найчастіше банки використовують бази БКІ під час видачі роздрібних кредитів, а кредити понад 50 тис. грн – це не тільки іпотека або автокредитування, але й навіть беззаставне кредитування готівкою.

У Нацбанку не бачать проблем для бізнесу БКІ від того, що вони створять свій реєстр. «Приватні БКІ, на відміну від кредитного реєстру центрального банку, можуть надавати банкам чимало додаткових продуктів щодо позичальників: кредитний скоринг, оцінку позичальників, кредитні звіти, аналітику та інші спеціалізовані продукти, в тому числі ґрунтуючись на інформації від компаній нефінансового сектора», – заявили FinClub в НБУ. До того ж даних про 10% приватних позичальників немає в жодному діючому БКІ. А 83% банків, коли шукають інформацію про потенційних позичальників, запитують анкети мінімум у двох бюро.

А щодо інформації про фізосіб, то в НБУ заспокоюють бюро кредитних історій тим, що при встановленні граничної суми кредиту на рівні 50 тис. грн до кредитного реєстру НБУ потрапить інформація лише про 5% приватних позичальників. У пошуках даних про платоспроможність решти 95% клієнтів-фізосіб кредитні установи, як і раніше, звертатимуться до БКІ.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.