Відкритий протест

За два роки пілотний проект прямого врегулювання з ОСЦПВ так і не став масовим: страхові компанії не тільки не поспішають приєднатися до нього, а й почали залишати проект. За останній місяць про вихід з нього заявив лідер за обсягом премій серед учасників проекту СК «Оранта» і СК «Провідна» (6-е місце). У компанії «Провідна» пояснили свій крок «рішенням акціонера». «Наша компанія вважає, що на даний момент система прямого врегулювання в Україні недостатньо збалансована для учасників, тому ми вирішили взяти паузу для консультацій і розробки з іншими компаніями-лідерами на ринку ОСЦПВ більш збалансованого механізму системи прямого врегулювання», – говорить радник голови правління з врегулювання збитків СК «Оранта» Сергій Мірошниченко.

«Мені здається, що основною причиною виходу цих двох компаній з системи прямого врегулювання є те, що в економічно складний час для масового страхування вони вимушено вибирають стратегію мінімізації та жорсткого контролю витрат, в тому числі страхових виплатат. В умовах системи прямого врегулювання збитків страховик не може контролювати систему врегулювання збитків компаніями постраждалих», – каже FinClub начальник департаменту інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) Олена Машаро.

«Філософія» врегулювання збитків у компаній різна. «І ця різниця стає дедалі більш відчутною. За відгуками однієї з компаній, що заявили про вихід з системи прямого врегулювання, для їхніх страхувальників цінність участі компанії у цій системі, на жаль, є далеко не пріоритетною. І це також вплинуло на рішення менеджменту», – сказала Олена Машаро.

У СК «Провідна» розповіли FinClub, що за час участі в проекті їхня компанія врегулювала замість інших страховиків 1454 збитки на 24,56 млн грн, а інші страховики врегулювали за СК «Провідна» 2257 збитків на 34,78 млн грн. Середній термін виплат за звичайною схемою становить 87 днів від моменту подання заяви, а за системою прямого врегулювання – 51 день.

СК «Оранта» врегулювала замість інших страховиків 2197 збитків на 32,05 млн грн, а інші страховики врегулювали за СК «Оранта» 2364 збитків на 42,58 млн грн. Середній термін виплат по системі прямого врегулювання склав 54 дня.

У МТСБУ пояснили, що процес виходу з системи не буде одномоментним. «Протягом шести місяців після цих заяв усіма страховиками – учасниками системи прямого врегулювання і самими компаніями має бути закінчено врегулювання збитків за заявами потерпілих, прийнятими до рішення про вихід з системи», – зазначила Олена Машаро. Втім, нові заяви від потерпілих за зобов'язаннями «Оранти» не приймаються вже з 27 жовтня, а за зобов'язаннями «Провідної» – з 17 листопада.

Пілотний проект прямого врегулювання з ОСЦПВ запущено 1 грудня 2016 року. Його учасниками є 18 страхових компаній з 51 члена МТСБУ: «АХА Страхування», «Арсенал Страхування», «PZU Україна», «ВУСО», «Аска», «Оранта», «ПРОСТО-Страхування», «Уніка», «Провідна», «ІНГО Україна», «Універсальна», «Міжнародна СК», «Кредо», «Країна», «Аско-Донбас Північний», «Колоннейд Україна» (колишня «QBE Україна»), «Брокбізнес», «Європейський страховий альянс». На момент старту частка цих страховиків за обсягом залучених премій перевищувала 50%. За підсумками дев'яти місяців 2018-го вона скоротилася до 45,7%. Сумарна частка СК «Оранта» і «Провідна» становить 13,8%.

Пряме врегулювання передбачає, що потерпілий в ДТП звертається за відшкодуванням не до страхової компанії винуватця аварії, а до компанії, де він купив поліс ОСЦПВ. Такий підхід мав спонукати водіїв до відповідального вибору: купувати дорожчу страховку ОСЦПВ у тій компанії, яка швидко і в повному обсязі виплатить йому збиток від третіх осіб, а не дешеву страховку на узбіччі дороги у маловідомої компанії, яка потім місяцями затягуватиме виплати. Пілотний проект за системою прямого врегулювання, певна річ, покривав не всі страхові випадки. ДТП має відбутися за участі не більше двох транспортних засобів, обидва з яких повинні бути застраховані учасниками пілотного проекту. Причому шкоду має бути завдано лише автомобілям, а не життю й здоров'ю учасників ДТП. При цьому один з водіїв має бути повністю відповідальним за ДТП, а його учасники не повинні були перебувати в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

У МТСБУ підрахували, що за два роки в рамках проекту його учасниками врегульовано близько 16% від загальної кількості страхових випадків, врегульованих цими ж страховиками. «Протягом 2018 року ця частка наближається до 20%», – говорить Олена Машаро. Середні суми збитків у рамках системи прямого врегулювання і поза нею для страховиків – учасників системи майже не відрізняються. «Різниця менше 1%», – говорить експерт.

Логічним завершенням пілотного проекту мало стати не просто приєднання до нього нових гравців, а поширення системи прямого врегулювання на всіх учасників ринку «автоцивілки». Ідея зробити пряме врегулювання обов'язковим для всіх членів МТСБУ неодноразово обговорювалася загальними зборами членів МТСБУ. Однак рішення так і не було прийнято. «Бельгійська модель прямого врегулювання, яка застосовується в Україні, не відповідає ситуації на нашому ринку. Потрібно припинити практику взаєморозрахунку за середньою сумою відшкодувань і перейти на прямий кліринг – взаєморозрахунки за фактичною сумою виплати. Така схема застосовується, наприклад, в Казахстані. Нинішня система є несправедливою, ми ж пропонуємо справедливе рішення», – розповідає FinClub генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслав Черняховський.

«Несправедливість» діючої системи полягає в тому, що розрахунки між учасниками проводяться за середньою сумою виплати. В результаті компанії, що працюють в регіонах, виявляються в плюсі ​​у порівнянні з тими, хто представлений в містах-мільйонниках. Справа в тому, що в регіонах середня сума відшкодування менше, і в рамках прямого врегулювання страховик отримує від компанії, що продала страховку винуватцю ДТП, велику суму. У великих містах середні суми відшкодування вище, тому після взаєморозрахунків такі СК залишаються в мінусі.

Щоб мінімізувати можливість «заробітку з повітря», в МТСБУ запровадили спочатку три діапазони, в рамках яких розраховується середня сума збитку, а тепер планується збільшити їх кількість до шести. «В результаті у деяких компаній може закінчитися «бізнес» на прямому врегулюванні», – пояснює співрозмовник на страховому ринку. За даними FinClub, ще три компанії вивчають можливість виходу з системи прямого врегулювання.

Один з топ-менеджерів сказав, що небажання брати участь в системі прямого врегулювання викликано слабким фінансовим станом низки компаній. «Середній термін виплати відшкодування за системою прямого врегулювання – 50 днів, за класичною – близько 120 днів. Тобто компанія могла б цілком легально користуватися обіговими коштами ще 70 днів, а вона повинна виплатити їх в рамках взаємозаліку між учасниками проекту», – пояснює співрозмовник.

Ще одна причина – бажання компаній заощадити. «Деякі страховики пропонують потерпілим виплатити сьогодні 50% від суми відшкодування або чекати виплату повної суми протягом невизначеного часу. В системі прямого врегулювання такий «фокус» не пройде, тому платити потрібно всю суму й відразу», – зазначає FinClub співрозмовник на страховому ринку.

Немає приводу для хвилювань

Опитані FinClub активні учасники сегменту ОСЦПВ виходити з системи не бажають. «Ми задоволені роботою системи. Особливих проблем вона не представляє, але при цьому дозволяє підвищити лояльність своїх клієнтів за рахунок сервісної складової. За системою прямого врегулювання з грудня 2016 року нами було врегульовано близько 20% всіх збитків. Щорічна динаміка демонструє зростання. Середня сума виплат за системою прямого врегулювання зараз зрівнялася з класичною системою, хоча на початку старту проекту середній збиток перевищував класичний середній», – говорить начальник департаменту врегулювання збитків СК «ІНГО Україна» Олег Коваленко-Кужольний.

Істотні відмінності спостерігаються в швидкості виплат. «Якщо в класичній системі середній термін врегулювання складає 78 днів, то за системою прямого врегулювання ми виплачуємо в середньому за 44 дні. Проблем з розрахунками немає – все адмініструється МТСБУ в рамках розрахункових сесій», – розповідає Олег Коваленко-Кужольний.

«Для цього спочатку були збудовані правильні механізми: з моменту приєднання до цієї угоди кожна компанія-учасник платить регулярний авансовий внесок до загального фонду – на спеціальний рахунок. Наприкінці кожного місяця ми проводимо розрахункову сесію, а після цього всі розрахунки між учасниками здійснює МТСБУ в форматі зарахування взаємних вимог. Усе дуже зручно й максимально спрощено для учасників», – пояснює голова правління СК «Арсенал Страхування» Сергій Авдєєв.

Більш того, механізм прямого врегулювання дозволяє страховикам оптимізувати роботу з регресами. «Наприклад, ми взагалі не витрачаємо час на реалізацію права регресу за низкою договорів КАСКО, коли наш клієнт є постраждалою стороною в ДТП, а винуватець має поліс з опцією прямого врегулювання. Все відбувається автоматично в базі прямого врегулювання, без участі наших юристів: це економія часу, людських ресурсів і суттєве спрощення ряду бізнес-процесів. Ці вигоди від проекту відчутні для всіх компаній, які разом з ОСЦПВ активно розвивають страхування КАСКО», – вважає Сергій Авдєєв.

Учасники проекту визнають, що поштовхом до його розвитку стане обов'язковість для всіх гравців сегмента ОСЦПВ. «Треба діяти в рамках правового та законодавчого поля. Необхідна подальша трансформація системи від добровільного пулу до обов'язкової участі всіх гравців на страховому ринку ОСЦПВ», – вважає Олег Коваленко-Кужольний. Питання тільки в тому, яка саме модель стане обов'язковою і чи не буде вона створювати конфлікти на ринку. «Я бачу тільки один варіант для подальшого розвитку – це прийняття нового закону про ОСЦПВ, в якому буде передбачено обов'язкове застосування принципу прямого врегулювання усіма учасниками. Закон з такою нормою не проголосовано у вересні, але зараз готується новий документ, і ми сподіваємося, що він буде ухвалений Верховною Радою», – говорить Сергій Авдєєв.

Вікторія Руденко