Розірвані зв'язки

Сім'я Суркісів може святкувати перемогу над Нацбанком. Президент футбольного клубу «Динамо» Ігор Суркіс і дочка Марина, його брат, почесний президент Федерації футболу України, віце-президент УЄФА Григорій Суркіс і дочка Світлана, батько братів – Рахміль Суркіс, а також Поліна Ковалик довели суддям, що вони наприкінці 2016 року були пов'язаними особами ПриватБанку. Оскільки НБУ тоді вирішив інакше, то в період роботи в ПриватБанку тимчасової адміністрації вклади сім'ї Суркісів були конвертовані в капітал установи.

Першу перемогу сім'я отримала ще в Окружному адміністративному суді Києва, який 17 травня у справі № 826/20221/16 скасував рішення комісії НБУ № 105/2016 в частині визнання сім'ї Суркісів пов'язаними з ПриватБанком особами. Суд скасував bail-in – купівлю акцій ПриватБанку за рахунок заблокованих сум – і доручив повернути кредиторам списані близько 1,05 млрд грн.

Нацбанк подав апеляцію, але програв. «Київський апеляційний адміністративний суд 6 листопада відхилив апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції», – повідомили в прес-службі НБУ. Рішення апеляції набуло чинності відразу ж, що відкрило сім'ї Суркісів дорогу до стягнення з ПриватБанку депозитів на 1,05 млрд грн, $266,2 тис. і 7,8 тис. євро.

Зазначимо, що аналогічний програш в апеляційній інстанції НБУ раніше пережив у справі футбольного клубу «Динамо», який, на думку суддів, також ніяк не пов'язаний з ПриватБанком.

Ще за одним ідентичним позовом – Акцент-Банк сім'ї Суркісів заперечує свою пов'язаність з ПриватБанком і вимагає повернути близько 0,4 млрд грн – в апеляції поки що не ухвалено рішення.

У період неплатоспроможності ПриватБанку співробітники ФГВФО провели процедуру bail-in – конвертацію 29,4 млрд грн пов'язаних осіб та інституційних інвесторів у капітал ПриватБанку. З цим ніхто не погодився. Юрособи і фізособи вже подали позовів проти банку на 8 млрд грн, а власники єврооблігацій на $375 млн об'єдналися і зажадали повернути борг.

Центробанк вважає, що судді КААС не чують його аргументів. «Ми вважаємо, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили процесуальне законодавство, проігнорували надані докази у справі та винесли неправомірне рішення. Зараз вивчається можливість звернутися з цього приводу до Вищої ради правосуддя», – повідомили в НБУ.

Навіть якщо Вища рада правосуддя застосує будь-які санкції до суддів (наприклад, вона може позбавити їх премії), це не скасовує рішення, яке набуло чинності. Тому НБУ хоче судитися далі. Учора Нацбанк подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду, а також попросив суд призупинити виконання рішення КААС до вердикту касаційної інстанції.

Це необхідно для того, щоб сім'я Суркісів не списала 1,05 млрд грн з рахунків ПриватБанку. Адже якщо колишні вкладники програють касаційну інстанцію, то ситуацію доведеться відмотувати назад, тобто ПриватБанку доведеться стягувати з родини Суркісів 1,05 млрд грн.

У ПриватБанку не змогли сказати FinClub точно, чи будуть вони добровільно виконувати рішення КААС або ж оскаржать його у Вищому адмінсуді, але процитували заяву НБУ про те, що регулятор вже подав касаційну скаргу. У банку не сказали, скільки у них ліквідних коштів, в тому числі на коррахунку НБУ, і чи приходив до них судовий виконавець для списання грошей.

Відповідачами у справі також були ФГВФО та екс-тимчасовий адміністратор Наталя Соловйова.

Час – це гроші

Ключове питання нинішньої стадії конфлікту сім'ї Суркіса з Нацбанком – хто «добіжить» першим: позивачі – до Державної виконавчої служби, або відповідач – до касаційної інстанції. З одного боку, рішення апеляційного суду набуло чинності в момент оголошення – 6 листопада, і подача касації не зупиняє його виконання. Але НБУ окремо попросив ВАСУ зупинити виконання рішення, що набуло сили, до винесення судом свого рішення.

Сім'я Суркісів може скористатися цим періодом – з 6 листопада до моменту, коли ВАСУ може заморозити рішення апеляційної інстанції, щоб списати необхідну суму з рахунків ПриватБанку, зокрема з коррахунку в Нацбанку. Якщо ж ВАСУ відхилить прохання Нацбанку, то позивачі можуть не поспішати і стягнути 1,05 млрд грн з ПриватБанку в будь-який момент. Підкреслимо, що в гіршому випадку мова не йде про арешт одного або всіх рахунків ПриватБанку. Виконавча служба після виявлення рахунків банку повинна стягнути необхідну суму плюс 10% виконавчого збору. І тільки якщо грошей на рахунках буде недостатньо, то ДВС заблокує «витратні» операції банку, а всі надходження на рахунки списуватиме до погашення боргу.

Відповідно до звітності ПриватБанку, на 30 вересня у нього було грошових коштів та їх еквівалентів і обов'язкових резервів на 30,2 млрд грн: у касі – 11,988 млрд грн, на рахунку в НБУ – 7,871 млрд грн, на рахунку в Центральному банку Кіпру – 1,665 млрд грн, коррахунки та депозити «овернайт» в банках ОЕСР (8,66 млрд грн), України (6 млн грн) та в інших країнах (18 млн грн).

Приватний виконавець Дмитро Ляпін розповів FinClub, що технічно, якщо у відповідача є гроші на рахунку, процедура виконання рішення суду може зайняти менше трьох тижнів. За його словами, треба враховувати процедурні моменти: «Термін виконання рішення залежить від обставин, наприклад, стягнення на грошові кошти займає дві-три тижні максимум».

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства, КААС за заявкою сім'ї Суркісів повинен видати їм виконавчий документ, з яким вони можуть звернутися до ДВС. Вже наступного дня ДВС може приступити до стягнення. Якщо виконавець прийде в Нацбанк, то у регулятора буде три дні на проведення списання грошей з коррахунку ПриватБанку. Втім, помилки у виконавчому документі унеможливлять стягнення грошових коштів.

Постанову апеляційного суду ще не оприлюднено, але, ймовірно, буде засекречено, як було приховано рішення першої інстанції. На щастя, його копія збереглася в Інтернеті. З нього випливає, що Ігор Суркіс володів частками в ТОВ «Телерадіокомпанія "Студія 1+1"», ТОВ «Гравіс-Кіно» та ПрАТ «Телекомпанія ТЕТ» через Bolvik Ventures Ltd., а Ігор Коломойський був співвласником цих компаній через Harley Trading Ltd . Ігор Суркіс приніс суду витяг, що на 1 і 6 лютого 2017 року йому Bolvik Ventures Ltd. не належала. Суд вирішив, що це нормальний аргумент, хоча НБУ визначав пов'язаних осіб... у 2016 році! В результаті НБУ програв, оскільки суд вирішив, що між Ігорем Суркісом і ПриватБанком є тільки зв'язок «клієнт – банк», і жоден його родич, відповідно, не є інсайдером.

Касаційній інстанції доведеться детально розібратися в тому, як правильно виявляти пов'язаних осіб, враховуючи, що Нацбанк зіткнувся з валом подібних позовів. Їх вже 42 і список зростає.

У НБУ вважають, що вони праві. «Під час входження держави в капітал ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно з вимогами закону, кошти пов'язаних з банком осіб були конвертовані в капітал банку (процедура bail-in). Це означає, що ці кошти були внесені в капітал банку для зменшення витрат держави на порятунок фінансової установи», – підкреслили в НБУ.

Тоді Мінфін і НБУ публічно запевняли, що держава оплатить лише частину «дірки» в балансі – була оголошена докапіталізація на 116,8 млрд грн. А інвестори в ході bail-in оплатять 29,4 млрд грн. Тепер же ні в кого не залишилося сумнівів, що інвестори мають намір відсудити ці кошти, що фактично означає їх стягнення за рахунок платників податків. Паралельно Мінфін влітку додатково вклав у банк 22,5 млрд грн, а незабаром витратить ще 16 млрд грн. Крім витрат на виплату купонного доходу за «капіталізованими» ОВДП, загальні номінальні витрати держави на порятунок ПриватБанку досягнуть 185 млрд грн.

І це не враховуючи того, що екс-власники банку Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов вимагають компенсації від держави за відібраний у них платоспроможний безцінний актив.

А місце голови правління найбільшого банку вакантне вже четвертий місяць.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.