Що вчора відбулося?

Рада національної безпеки та оборони (РНБОУ) учора вранці доручила Національному банку і Службі безпеки протягом доби надати РНБОУ пропозиції щодо введення санкцій проти російських державних банків, які володіють банками в Україні. Того ж дня НБУ направив в РНБОУ проект відповідного рішення, а на вечірній прес-конференції розповів про майбутні санкції.

Проти кого вводяться санкції?

Фактично санкції вводяться проти трьох російських держбанків і належних їм в Україні п'яти банків, але юридично це санкції проти українських юросіб.

Санкції застосують до російського Сбербанку. Ця установа належить РФ на 50% – через Центральний банк Російської Федерації. В Україні Сбербанку безпосередньо належить 100% акцій ПАТ «Сбербанк», опосередковано – через австрійський Sberbank Europe AG – 99,923% акцій ПАТ «ВіЕс Банк».

Санкції застосують до російського банку ВТБ. Ця установа належить РФ на 92,223% – через Державну корпорацію «Агентство зі страхування вкладів» (аналог українського ФГВФО), Міністерство фінансів РФ та Федеральне агентство з управління держмайном (аналог українського ФДМ). В Україні банку ВТБ безпосередньо належить 99,9944% акцій ПАТ «ВТБ Банк», опосередковано – через російський БМ Банк і швейцарський BM Holding AG – 100% акцій ПАТ «БМ Банк».

Санкції застосують до Зовнішекономбанку – російської Державної корпорації «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності». Ця установа належить РФ на 100%. В Україні Зовнішекономбанку безпосередньо належить 99,7151% акцій ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Промінвестбанк).

Які санкції загрожують російським банкам?

НБУ запропонував РНБОУ скористатися п. 4 ст. 4 закону «Про санкції» (прийнятий в серпні 2014-го), де йдеться про такий вид санкцій, як «запобігання виведення капіталів за межі України». Оновлення: Проте сьогодні вранці НБУ змінив формулювання. Тепер санкції пропонуються у вигляді «запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов'язаних з банками осіб», введення яких теоретично дозволяє п.25 ч.1 ст. 4 закону. У ньому вказана така санкція: «інші санкції, які відповідають принципам їх застосування, встановленим цим законом». Йдеться про заборону легальних операцій з перерахування валюти з України до РФ, якщо такі операції планується провести між банками – на клієнтські операції заборона не поширюється. Щоб «дочки» російських банків навіть не подумали про проведення незаконних операцій, у них ще з 2014 року працюють куратори НБУ.

Боротися з виведенням валюти з країни НБУ пропонує забороною українським банкам виплачувати їхнім російським бенефіціарам дивіденди, відсотки за міжбанківськими кредитами і депозитами. «Дочки» не зможуть погашати міжбанківські кредити, депозити та субординований борг материнських структур, не зможуть перераховувати їм валюту з коррахунків, розподіляти прибуток і капітал.

З п'яти банків прибуток в минулому році показав тільки ВіЕс Банк (63,6 млн грн), а сумарний збиток всіх п'яти банків склав 15,06 млрд грн.

Українським банкам буде заборонено прямо або опосередковано надавати материнським російським банкам кредити/субборг, розміщувати в них депозити або гроші на коррахунках, купувати їх цінні папери. FinClub повідомляв, що українські банки винні материнським структурам близько $1,3 млрд, за якими мають платити відсотки на $70-90 млн на рік.

З п'яти банків субборг на початок 2017 року був тільки у Промінвестбанку (8,072 млрд грн) і ВіЕс Банку (271,8 млн грн). Міжбанківські кредити були у всіх п'яти установ – сумарно на 44,492 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті ними було отримано 97,83% цих коштів.

 

 

НБУ залишає російським банкам усього одну лазівку – вони зможуть «вивести капітал» шляхом продажу «дочки» будь-якому українському або іноземному інвестору. Банки можуть бути продані навіть російському приватному інвестору, адже НБУ не має нічого проти того, що серед бенефіціарів Альфа-банку, Форвард Банку, Першого інвестиційного банку є громадяни РФ. Головне, щоб в капіталі українських банків не залишився держкапітал «держави-агресора».

Закон «Про санкції» дозволяє анулювати ліцензії, але НБУ вирішив не використовувати відповідний п. 6 ст. 4 закону в цій ситуації.

Російським банкам буде дозволено не тільки продати банки, але й видавати «дочкам» нові кредити і збільшувати їх капітал, якщо установам знадобиться ліквідність або докапіталізація. FinClub повідомляв, що банки з російським держкапіталом в 2014-2016 роках збільшили статутні капітали на 72,8 млрд грн за рахунок конвертації кредитів материнських структур.

Оновлення: санкції забороняють розміщувати в банках з російським держкапіталом депозити і оборотні кошти українських державних підприємств, установ, організацій і підприємств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави. МЗС має проінформувати ЄС, США та інші країни про введених санкції, а також запропонувати їм ввести аналогічні санкції проти п'яти українських банків.

Коли санкції будуть введені?

Санкції приймаються РНБОУ і вводяться в дію указом президента. Минулого разу між рішенням РНБОУ і публікацією указу Петра Порошенка минув місяць. Зараз апарати РНБОУ і Адміністрації президента повинні спрацювати швидше. Оновлення: У четвер Адміністрація президента вже опублікувала указ № 63 від 15 березня «Про рішення РНБОУ від 15 березня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Указ набирає чинності в день опублікування.

На який термін будуть введені санкції?

Санкції РНБОУ має ввести на рік. Їх можна буде як продовжити, так і достроково скасувати, якщо «застосування санкцій призвело до досягнення мети їх введення» (ст. 5 закону).

Чому санкції будуть введені?

Протягом останніх трьох років російські банки працювали в тому ж правовому полі, що й інші українські банки, а єдиними «санкціями» до них були погроми «невідомими особами» відділень і банкоматів, і тимчасова – з вересня 2015 року до жовтня 2016-го – неможливість банку ВТБ здійснювати операції з акціями українського БМ Банку. Зняття цієї санкції з банку восени дозволило російському власнику докапіталізувати «дочку» на 1,65 млрд грн.

Тепер же Україна екстрено вводить санкції. НБУ вчора спробував пояснити їх необхідність «посиленням негативних тенденцій у взаєминах Україна – Росія і нагнітанням ситуації», а також необхідністю «зберегти ліквідність» в банку для його клієнтів.

Де-факто санкції – це реакція НБУ і президента на політичну атаку на Сбербанк, яка сталася за участю або інформаційної підтримки осіб, дружніх міністру внутрішніх справ Арсену Авакову або екс-співвласникові ПриватБанку Ігорю Коломойському. Дії НБУ покликані показати суспільству, що російські держбанки «зв'язані по руках і ногах» і не зможуть зашкодити банківській системі України.

Що це означає для клієнтів?

Санкції НБУ не заважають господарській діяльності українських банків. Банки, як і раніше, повинні вчасно повертати своїм клієнтам депозити і здійснювати їхні платежі, в тому числі валютні, в тому числі за кордон – за договорами з нерезидентами. Наприклад, українська компанія зі свого рахунку в українському Сбербанку зможе заплатити за імпорт російського товару на рахунок російської компанії в російському Сбербанку.

«На сьогодні банки з державним російським капіталом працюють в рамках пруденційних норм і є докапіталізованими. З погляду наглядових вимог у нас немає претензій до цих банків, вони працюють в звичайному режимі, планово обслуговуючи усіх своїх клієнтів», – повідомила заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Обмеження щодо доступу до своїх грошей, з якими можуть зіткнутися або вже зіткнулися клієнти цих банків, викликані іншими причинами. Блокування «протестуючими» з 13 березня головного офісу Сбербанку призвело до перебоїв у інкасації та підкріпленні готівкою мережі відділень і банкоматів, а також до введення з 15 березня лімітів на зняття готівки в розмірі 30 тис. грн на добу. Занервували також юридичні особи.

Проблеми з інкасацією можуть бути вирішені швидко, якщо «протестувальники» перестануть «замуровувати» відділення банку в Києві та Дніпрі та заливати монтажною піною банкомати в Києві та Запоріжжі. У НБУ запевняють, що санкційні банки є ліквідними і мають достатньо грошей для виконання зобов'язань перед вкладниками. «Ощадбанк не звертався до нас за підтримкою», – сказала Катерина Рожкова.

На початок 2017 року з п'яти банків з російським держкапіталом заборгованість перед НБУ мав тільки Промінвестбанк – на 912,2 млн грн. Ці банки зможуть в будь-який момент отримати в НБУ коротку гривневу ліквідність під якісну заставу – валюту або держоблігації. НБУ не видає стабкредити з 2015 року.

Найбільший з цих банків – Сбербанк (6-й за активами на початок року). Промінвестбанк займає 11-у позицію, ВТБ Банк – на 15-му місці, ВіЕс Банк – на 29-му, а БМ Банк – на 44-му.

 

Наскільки істотну частку займають банки з російським держкапіталом в українській банківській системі?

За активами ці п'ять банків займають 8,77% банківської системи.

За кредитами фізосіб і юросіб – 15,03%.

За депозитами фізосіб і юросіб – 4,47%.

За капіталом (у зв'язку з конвертацією кредитних ліній в капітал) – 30,71%.

Яка доля чекає на російські банки?

Варіантів подальшого розвитку ситуації кілька.

Перший сценарій – песимістичний.

Паніка клієнтів посилюється; вони одночасно намагаються перевести в готівку свої рахунки або перевести заощадження до інших банків; у банку закінчується ліквідність; для отримання рефінансування НБУ у банку не вистачає хороших застав; материнська структура не дає «дочці» нові кредити. Збіг цих гіпотетичних чинників призведе до зростання картотеки неплатежів. А ст. 76 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб» прямо говорить: якщо банк протягом 10 робочих днів не може виконати понад 10% зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами, то НБУ зобов'язаний визнати його неплатоспроможним.

НБУ вважає, що клієнтам не варто панікувати, адже у російських банків активів більше, ніж зобов'язань перед клієнтами. Це означає, що ФГВФО в разі найгіршого сценарію зможе виплатити вклади не тільки фізособам до 200 тис. грн, але й заможним фізособам, і бізнесу. «У цих банках сконцентровано 36 млрд грн зобов'язань перед юридичними та фізичними особами. З них 21 млрд грн – перед фізособами, 15 млрд грн – юрособами. Хочу відразу всіх заспокоїти, що у цих банків майже 150 млрд грн кредитного портфеля. Його обслуговування і погашення забезпечить виконання цими банками зобов'язань перед клієнтами», – сказала Катерина Рожкова.

 

Кредитний портфель в 150 млрд грн враховує проблемні непрацюючі кредити. За вирахуванням «неліквідних» активів у п'яти банків на початку року було 82,458 млрд грн кредитів і заборгованості клієнтів. Але й ця цифра більш ніж удвічі перевищувала зобов'язання перед клієнтами – 37,994 млрд грн. Відтоді банки повернули клієнтам близько 2 млрд грн вкладів (без урахування курсового чинника): фізособам – 1,4 млрд грн, юрособам – на 0,6 млрд грн.

Два інші сценарії передбачають мирний вихід з ринку.

«Ми сподіваємося, що потенційний вихід цих банків з ринку буде здійснено цивілізованим чином: або шляхом продажу, або шляхом поступового виконання зобов'язань перед клієнтами», – заявила Катерина Рожкова.

Другий сценарій – оптимістичний.

Паніка клієнтів спадає; Сбербанк, ВТБ і Зовнішекономбанк завершують переговори з потенційними інвесторами і продають частину або усі свої п'ять «дочок». Зміна власника банків зводить до нуля «політичні ризики».

Росіяни заявляли про скромний успіх в цьому питанні. Про прогрес говорила й Катерина Рожкова.

Голова ЗЕБ Сергій Горьков заявляв, що шукає Промінвестбанку покупця, який зможе повернути ЗЕБу міжбанківські кредити на «кілька сотень мільйонів доларів». У листопаді 2016 року були три заявки, серед них ЗМІ називали угорську OTP Group. У грудні – до чотирьох заявок на ПІБ додалася «нова пропозиція». Зацікавилися в тому числі українські інвестори.

Голова групи ВТБ Андрій Костін в лютому 2017 року заявив, що у них «є чотири покупця на БМ Банк, вони проводять зараз due diligence», і ситуація стане зрозумілою «до кінця березня». У січні Андрій Костін говорив, що не може знайти покупця на ВТБ Банк.

Найскладніше знайти покупця на Сбербанк. «Він величезний, і на нього знайти інвестора досить складно. У нього велика заборгованість перед материнською компанією», – говорила в лютому Катерина Рожкова.

Третій сценарій – план Б.

Паніка клієнтів спадає, але потенційні інвестори, надивившись відеосюжетів про розгромлені відділення за повного потурання Нацполіції та Нацгвардії, яких курує міністр внутрішніх справ, відмовляються від угод. У цьому випадку банки підуть шляхом природного скорочення бізнесу: гроші від погашення кредитів банк спрямовуватиме на виплату вкладів. До слова, бізнес російських банків скорочувався й раніше: тільки за 2014-2016 роки мережа п'яти банків зменшилася на 42%, або на 205 відділень, а, наприклад, обсяг гривневих заощаджень населення в них скоротився за ці ж три роки на 50,3% , або на 6,5 млрд грн.

Після прийняття парламентом законопроекту № 6010 банки з російським капіталом зможуть піти шляхом спрощеної самоліквідації: виплативши усі вклади клієнтам, вони зможуть «здати» в НБУ банківську ліцензію і працювати як фінансова компанія. В цьому випадку санкції будуть скасовані, оскільки репатріація інвестицій та повернення валютних кредитних ліній не загрожуватимуть клієнтам, адже їх до цього моменту у банку вже просто не залишиться.

Чи будуть введені санкції за визнання російськими банками «паспортів», які видаються в ОРДЛО?

Поки що ні.

НБУ вивчає ситуацію. Санкції вводитимуться після документально підтверджених випадків використання «паспортів» так званих ДНР і ЛНР для проведення банківських операцій.