Національний поштовий оператор «Укрпошта» розпочала створення мережі з 5 тис. POS-терміналів. Для цього в. о. генерального директора «Укрпошти» Ігор Смілянський 7 липня підписав з головою правління ПрАТ «Українська національна розрахункова картка» («УкрКарт») Олександром Прановим договір про надання процесингових послуг. Ціна питання – 214,35 млн грн за п'ять років дії договору. З такою ціною «УкрКарт» перемогла в тендері в ProZorro.

Держкомпанія хотіла закупити за 430 млн грн послуги фінансових консультацій та обробки транзакцій з використанням електронних платіжних засобів. Тому Ігор Смілянський вважає тендер, який завершився, успішним. «За результатами процедури сума тендеру була зменшена майже вдвічі, і ми отримали, мабуть, найнижчу ціну на еквайринг в Україні», – заявив він. Наступний крок – купівля 5 тис. POS-терміналів і підписання договорів з платіжними системами. «Укрпошта» не змогла назвати суму інвестицій в обладнання. Середню ринкову вартість 5 тис. терміналів Ощадбанк оцінив у 40 млн грн. «Ціна залежить від виробника, комплектації терміналу, сертифікатів», – сказали в прес-службі Ощадбанку.

Ласий бізнес

Тендером зацікавилися чотири учасники: ПрАТ «Український процесинговий центр», «УкрКарт», ПАТ «ПУМБ» і ТОВ «ТАС Лінк». Однак заявки останніх двох були відхилені, оскільки вони подали не всі документи. У ПУМБ пояснили свій інтерес до співпраці з «Укрпоштою» активним розвитком їхнього процесингового бізнесу. Але поторгуватися за перемогу вони не змогли. «Відповідно до тендерної документації, однією з вимог до учасників тендера була наявність відомостей у відповідному реєстрі Нацбанку про учасника тендеру як про "небанківську установу"», – пояснили FinClub в прес-службі ПУМБ. В «Укрпошті» таку умову пояснили тим, що для них важливим був «незалежний процесинг». «Якби виграв ПУМБ, сказали б, що я привів свого колишнього роботодавця», – заявив Ігор Смілянський.

В офіційній біографії голови «Укрпошти» зазначено, що в 2010-2011 роках він керував поглинанням Енергобанку банком ПУМБ, «яке стало успішним в дуже короткі терміни». Втім, такого поглинання ніколи не було, а сам Енергобанк зараз ліквідується ФГВФО. Зате в ці роки ПУМБ поглинув Донгорбанк. У біографії також зазначається, що в 2014 році Ігор Смілянський повернувся у ПУМБ, щоб «допомогти зі злиттям з банком «Ренесанс Кредит», а також розглянути можливість об'єднання з іншими банківськими системами, але через напружену суспільно-політичну ситуацію цей напрямок роботи не міг розвинутися». Банк, втім, називався «Ренесанс Капітал», а «Ренесанс Кредит» – це його торгова марка.

Заявка компанії «ТАС Лінк», що належить ТАСкомбанку, була відхилена, оскільки компанія не перевела з англійської мови два документи, які підтверджують, що «ТАС Лінк» відповідає стандартам безпеки даних індустрії платіжних карток (PCI DSS і PCI PIN). «Самі документи були надані. Крім того, відповідає чи ні ТОВ «ТАС Лінк» стандартам безпеки, можна дізнатися з відкритих джерел, наприклад, з реєстру на офіційному сайті Міжнародної платіжної системи Visa. Тому дискваліфікація лише на тій підставі, що немає простого (навіть не нотаріального) перекладу на українську двох документів, які долучені мовою оригіналу до пакету тендерної пропозиції, на наш погляд, є по суті формальним і порушує, в першу чергу, економічні інтереси «Укрпошти», оскільки звужує коло учасників», – заявили FinClub в прес-службі компанії «ТАС Лінк».

На думку компанії, вимога перекладу з англійської мови документів у сфері інформатики порушує закон «Про засади державної мовної політики», адже відповідно до ст. 22 основними мовами в сфері інформатики є українська, російська та англійська.

«ТАС Лінк» готова була виконати договір за 220 млн грн. Компанія подала скаргу на дії «Укрпошти» до Антимонопольного комітету, але скаргу відхилили, оскільки «ТАС Лінк» не заплатила за оспорювання процедури закупівлі послуг... 5 тис. грн. «Відсутній документ про здійснення оплати за подачу скарги до органу оскарження», - зазначено в рішенні АМКУ від 15 червня. Учасник тендеру стверджує, що заплатив цю суму ще 12 червня. «" ТАС Лінк "заплатив 5000 грн, але, за версією АМКУ, не доклав платіжку, а ми не можемо довести, що вкладення було, так як, якщо відповідні логи і є, але не в наших ІТ-системах», - повідомила FinClub директор з операційної діяльності «ТАС Лінк» Поліна Первушина.

З решти двох учасників перемогла компанія «УкрКарт» з ціною у 214,35 млн грн. Пропозиція «Українського процесингового центру» не було конкурентною – 353,3 млн грн.

Ризик – справа неблагородна

Експерти скептично оцінили результати тендеру, в першу чергу через репутацію «УкрКарт». «Найдешевший – не завжди найкращий, тим паче якщо йдеться не про суб'єктивні думки, а про конкретні кримінальні справи», – сказав член наглядової ради ПриватБанку Артем Шевальов.

Компанія «УкрКарт» вже кілька років є фігурантом низки кримінальних розслідувань. В рамках кримінального провадження № 42014100000000598 від 12 червня 2014 року в листопаді минулого року проведено обшук квартири голови правління «УкрКарт». Є в ЄРДР також виробництво № 12015100040006353 від 1 травня 2015-го, в рамках якого голова «УкрКарт» підозрюється у використанні свого службового становища, щоб перерахувати 4,2 млн грн «Укртранс-Груп ЛТД» за розробку ПО. Суд вказав, що голова «УкрКарт» «достовірно знав, що ця компанія не виконуватиме умови договору щодо поставки програмного забезпечення». Його дії підпадають під ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.2 ст.366 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; службове підроблення). Ця справа розслідується, наприклад, 9 червня Шевченківський районний суд Києва заарештував його квартиру. Є й кримінальне провадження № 42016000000001183 від 5 травня 2016 року, в рамках якого обшукувалися приміщення «УкрКарт». Але ця справа менше за інші стосується «УкрКарт» – в ній розслідується спроба співробітників Мін'юсту привласнити 144 млн грн коштів Укргазбанку.

Олександр Пранов повідомив FinClub, що не він є фігурантом кримінальних справ. Він 18 квітня 2014 року змінив на посту глави правління «УкрКарт» Олега Бойка, який очолював компанію з січня 2001 року, і пропрацював в компанії до 4 лютого 2015 року. Після нього компанією керували Михайло Калашник (з 5 лютого по 10 квітня 2015 року) та Сергій Нехомяж (з 14 квітня 2015 року по 15 лютого 2016 року). У лютому минулого року Олександр Пранов знову очолив компанію.

«Усі відповідні документи з МВС переможці надали», – сказав Ігор Смілянський. Він підкреслив, що «у нас в країні на всіх є якийсь компромат або справи». «Але заяви, статті в пресі тощо не є підставою для недопуску до тендеру. «УкрКарт» працює з 16 банками», – підкреслив Ігор Смілянський. В «УкрКарт» не відповіли на запит FinClub.

Укргазбанк ні був формальним власником «УкрКарт», інакше в ході націоналізації банку в 2009 році державною стала б і ця компанія. Але Укргазбанк був одним з найбільших клієнтів системи та її розрахунковим банком. Однак зараз, коли «Укрпошта» розпочинає працювати з «УкрКарт», інший державний актив – Укргазбанк – вже відмовився від їхніх послуг. «Укргазбанк був змушений з нуля побудувати свій процесинг, витративши чимало грошей за останні два роки переважно для того, щоб убезпечити себе від майбутніх ризиків», – сказав співрозмовник в Укргазбанку. «Непрозора структура власності, численні судові позови, «вчорашнє» програмне забезпечення, претензії від державного банку тощо – усе це не завадить реформаторам виділити божевільні кошти на сумнівний проект. Головне, що ProZorro», – прокоментував колишній почесний президент Укргазбанку Василь Горбаль.

Причина перемоги «УкрКарт» проста: низька ціна – ключовий фактор перемоги в будь-якому тендері ProZorro. На недосконалість цього критерію учасники фінансового ринку скаржаться не вперше, наприклад, низька вартість страховки означає високі шанси не отримати страхову виплату. Але в уряді вважають, що запровадження таких критеріїв, як ділова репутація учасника тендера, лише посилить корупційні ризики. «Система закупівель не може вирішувати питання комплаенсу замість регулятора і правоохоронних органів. Усі компанії, допущені до торгів, є для системи однаковими», – каже перший заступник голови МЕРТ Макс Нефьодов.

Головне, що Ігор Смілянський бере на себе потенційні ризики угоди. «Я дійсно знаю про ризики, які насправді є суперечкою власників «УкрКарт», яка триває кілька років. Але ні репутація, ні наявність суперечки не є підставою для скасування тендера. Є закон і є чутки. Тому просто чітко дотримуємося закону про закупівлі», – сказав він.

Один з ризиків на цьому ринку – це несподіване підвищення тарифів, але ж саме високі комісії банків, як стверджувала «Укрпошта», спонукали її створити свою мережу POS-терміналів. Якщо договір розривається достроково, компанія зазнає збитків. «Мігрувати з одного процесингу на інший вкрай складно – це потребує призупинення бізнесу. Не виключено, що «УкрКарт» поставить процесинг, а під час наступного перегляду тарифів встановить такі ставки, що вони «застріляться». І будуть платити і ходити до прокуратури, або судитися і ходити до прокуратури, або розривати контракт, судитися і ходити до прокуратури», – розповів співрозмовник на ринку.

Питання доцільності

У Мінфіну питання виникають не до того, з ким укладено угоду, а до її доцільності. «Створювати п'ятий банківський інститут, коли наша стратегія передбачає вихід держави з тих, що вже є, не зовсім вірно. Це все одно що наші банки пішли б отримувати ліцензії та почали пошту самі доставляти, тому що у «Укрпошти» тарифи високі. Мені здається, ми говорили про співпрацю, а не про дублювання інфраструктури, яка у державних банків є», – вважає перший заступник голови Мінфіну Оксана Маркарова.

Як повідомляв FinClub, «Укрпошта» мала можливість встановити POS-термінали в своїй мережі без необхідності витрачати на це сотні мільйонів гривень. Ощадбанк вже вів з нею переговори. «Ми розглядаємо «Укрпошту» як потенційно цікавого партнера, бо віримо в агентську схему і вважаємо її оптимальною моделлю. Ми могли б розмістити свої термінали у відділеннях «Укрпошти» в невеликих селах, де немає банківських відділень. В цьому випадку у «Укрпошти» не було б необхідності додатково інвестувати в побудову і супровід процесингової системи, купівлю та сервіс обладнання», – повідомили в прес-службі Ощадбанку. У держбанку вважають, що банківської інфраструктури «цілком достатньо, щоб покрити потребу населення у випуску і обслуговуванні платіжних карток, користуванні іншими банківськими послугами». Крім своїх процесингових центрів, банкоматів і POS-терміналів, в банках є «системи внутрішнього контролю, наприклад, фінансовий моніторинг».

Директор департаменту фінансових послуг «Укрпошти» Артур Муравицкий каже, що їхня стратегія розвитку фінансових послуг передбачає створення фінансового маркетплейса, «де у кожного з банків будуть рівні можливості». «Ми зацікавлені, щоб усі послуги надавалися на ринковій основі, а не за допомогою кулуарних домовленостей, адміністративних рішень або монопольного становища. Ми вже маємо прецедент, коли один з держбанків підіймає в односторонньому порядку вартість інкасаційних послуг для «Укрпошти» відразу в три рази. Монополія – ​​це завжди погано», – поскаржився він.

Законопроект № 6601, який дозволить «Укрпошті» значно розширити перелік фінансових послуг, які вона надає, без необхідності отримання банківської ліцензії, буде розглянуто не раніше осені. Детальніше про її плани читайте в «“Укрпошта” має мрію».

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.