Міжнародні резерви Національного банку України в серпні зросли на $2,24 млрд – до $12,62 млрд. Це рекордний рівень валютних залишків у поточному році – останнього разу більше валюти на рахунках в НБУ було лише у вересні минулого року. Тоді резерви перевищували $16 млрд, а офіційний курс гривні до долара утримувався біля позначки 12,95 грн/$.

Після чого, як видно на графіку, резерви стрімко зменшувалися, впавши всього за п'ять місяців втричі (!) – до $5,6 млрд. Суттєве зростання відтоді було тільки двічі – в березні і серпні. Обидва рази допоміг Міжнародний валютний фонд. У березні Україна отримала перший транш нової програми EFF у розмірі  $4,87 млрд, а в серпні – другий ($1,65 млрд). Останній транш забезпечив майже три чверті всього місячного приросту резервів. У березні приріст резервів виявився навіть менше, ніж перший транш МВФ: НБУ продовжував продавати валюту.

Робота з МВФ – це фінансова дорога з двостороннім рухом: цього року ми двічі отримали від Фонду фінансування, але платимо відсотки і погашаємо основну суму боргу щомісяця. Значення програми МВФ для України критичне. Без неї резерви не піднімалися б вище $6 млрд.

Але це тільки в теорії – на практиці резерви були б ще нижчими. Ціла група кредиторів надає Україні фінансування або тільки за умови успішності програми з Фондом (США, Канада, Японія), або, як Євросоюз і Світовий банк, корелюють свої програми з «флагманською» програмою МВФ. Україна від початку року залучила $1 млрд під гарантії США, отримала від Канади 200 млн канадських доларів (близько $150 млн), а від Єврокомісії та Світового банку – $1,43 млрд. Без цих валютних вливань платіжний баланс України був би ще гіршим (резерви знизились би до $3,5 млрд), а отже, НБУ довелося б ще більше девальвувати гривню на тлі виснаження резервів. В резервах також «сидить» $1 млрд, отриманий в 2015 році від конвертації китайських юанів у долари США в рамках відкритої своп-лінії НБУ з центробанком Китаю.

Будь-які розрахунки резервів за формулою: «якби не було надходжень від цього кредитора» умовні. Без міжнародної підтримки було б неможливо досягти макроекономічної стабільності, зупинити відтік валюти і уникнути неконтрольованого дефолту.

А що ми побачимо, якщо придивимося до платіжного балансу? Фінансова допомога надається Україні у вигляді кредитів, а отже, збільшує надходження валюти за рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій. Але ці кошти не здатні перекрити відтік валюти у зв'язку з погашенням боргів держави і приватного сектора: за січень-липень дефіцит рахунку капітальних операцій склав $1,062 млрд при загальному дефіциті платіжного балансу в $862 млн.

Позитивним виявився лише рахунок поточних операцій (+$200 млн), і це тільки завдяки поточним трансфертам (+$1,177 млрд). Динаміка зовнішньої торгівлі, за розрахунками НБУ, залишалася негативною: імпорт товарів та послуг в Україну перевищив експорт наших товарів та послуг на $126 млн (за I півріччя – на $137 млн). Дані Держстату, втім, показують плюс $3,4 млрд за I півріччя, але НБУ враховує не тільки офіційні дані, але й розраховує обсяги «сірого» імпорту. Ознак, що в питанні нарощування експорту, скорочення імпорту і в здатності приватного бізнесу залучати нові запозичення буде «прорив», поки немає.

А для досягнення амбітної мети – збільшити резерви до $18 млрд – залишилося чотири місяці. «Наші міжнародні резерви зростають впевненими темпами, і до кінця 2015 року ми плануємо, що їх обсяг досягне рівня майже $18 млрд», – заявила голова НБУ Валерія Гонтарева лише місяць тому. Єдиний гарантований інструмент тільки один – кредити МВФ. І поки глава МВФ Крістін Лагард заявлятиме про «неймовірні успіхи» України, а Україна під наглядом місії Фонду – виконуватиме його вимоги, резерви НБУ зростатимуть – зростатимуть в борг.

Потім все отримане треба буде повернути або взяти новий кредит на повернення попереднього.

Як це відбувається зараз.