Повторення пройденого

Банкіри, які виступали проти законодавчого примусу їх до пільгової конвертації роздрібних валютних кредитів у гривневі, несподівано змінили свою позицію. Національна асоціація банків (НАБУ) оприлюднила проект закону «Про підтримку малозабезпечених та соціально незахищених осіб, які мають невиконані зобов'язання за кредитами в іноземній валюті, отриманими для придбання єдиного житла». Цей документ визначає коло осіб, яким дозволять погашати валютну іпотеку за курсом 8 грн/$.

Верховна Рада 2 липня прийняла в третьому читанні законопроект № 1558-1. Документ переводить усі валютні кредити фізосіб у гривню за 5,05 грн/$. Це загрожувало банкам 100 млрд грн збитків. Президент обіцяв застосувати вето до закону. Альтернативою мав стати добровільний меморандум, що дозволяв списувати до 50% кредитного боргу. Але меморандум підписало усього 11 банків, і він так і не запрацював, оскільки не був скасований мораторій на стягнення іпотечного житла.

НБУ дистанціювався від цього процесу, але 5 серпня раптом змінив позицію. «МВФ очікував, що ми будемо йти шляхом банківського меморандуму, за яким банки повинні добровільно переводити ці кредити в гривню. Але це не працює, тому що меморандум не має обов'язкової сили, – заявив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Ми пояснили МВФ, що це не працюватиме, і нам разом з НАБУ та Громадською радою доведеться розробити новий законопроект і подати його до парламенту». Вже наступного дня НАБУ опублікувала проект.

Велика реструктуризація

Новий документ передбачає реструктуризацію валютних кредитів, отриманих фізособами на купівлю квартир площею до 60 кв. м. і будинків до 120 кв. м., які є єдиним місцем проживання позичальника і його сім'ї. Непогашена сума за кредитом на початок 2015 року має становити до 2,5 млн грн ($158 тис.), а позичальник – не мати прострочень на 1 січня 2014-го або погасити їх до моменту конвертації. Під таку суму може підпасти майже вся валютна іпотека, бо, за даними НАБУ, середня сума позики становить $47 тис. (загальна сума – $3,5 млрд).

Переведення позик відбуватиметься за двома курсами НБУ: на день проведення реструктуризації (зараз 21,26 грн/$) і на 1 січня 2014 року (7,99 грн/$). Різниця між ними буде списана, але тільки після погашення суми боргу, порахованої за курсом 7,99 грн/$. При цьому позичальник заплатить на списану різницю відсоток у розмірі 0,001% річних. Кредитна ставка після реструктуризації повинна залишитися на тому ж рівні, якою вона була у валютному договорі, і не може змінюватися протягом трьох років. І тільки на четвертий рік ставка за кредитом буде підвищена до ринкового рівня. А якщо валютна ставка плаваюча, то вона має бути зафіксована на рівні, якою вона була на момент видачі кредиту. Якщо позичальник після конвертації боргу не зможе його виплатити, він погасить весь свій борг повернутим банку житлом.

Вартість нотаріальних послуг під час реструктуризації не повинна перевищувати 500 грн, а термін переведення кредиту в гривню – три місяці після отримання заявки позичальника. У разі загибелі або серйозних травм позичальника – учасника АТО банки мають списати 100% його боргу, а іншим учасникам військових дій – 50%.

Добровільні надії

Асоціація хоча й опублікувала законопроект для обговорення, але, як і раніше, вважає, що реструктуризація має бути добровільною. «Інакше відбувається грубе втручання в господарську діяльність банків. Але якщо оцінювати законопроект № 1558-1, то потрібно дати варіант, який буде більш прийнятним для усіх сторін. Банки не підтримуватимуть загальні умови законопроекту, але, можливо, оцінивши свої ризики, вони не дуже заперечуватимуть», – пояснює координатор комітету з питань захисту прав кредиторів НАБУ Інна Багатих.

В асоціації кажуть, що хочуть «зняти соціальну напругу» і забезпечити «держпідтримку найбільш малозабезпечених та соціально незахищених громадян». Незрозуміло тільки, звідки у малозабезпечених виявилася іпотека до $158 тис. «Варіанти вирішення виходу з ситуації з валютними кредитами повинні захистити банки від недобросовісних позичальників, які можуть повертати кредити, але не хочуть, чекаючи послаблень», – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Андрій Осипов.

Примітно, що вже 11 серпня НАБУ зняла з сайту цей законопроект.
Його текст є за посиланням нижче.