Парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності вирішив притиснути Нацбанк до стінки. Комітет так і не дочекався від нього до 15 жовтня проекту постанови НБУ про ослаблення графіка докапіталізації дрібних банків, тому група депутатів комітету подала законопроект, який повністю звільняє власників банків від необхідності докапіталізації.

Голова комітету Сергій Рибалка ініціює зниження розміру мінімального статутного капіталу банків з нинішніх 500 млн грн до 200 млн грн. Про це йдеться в законопроекті № 7231, зареєстрованому у Верховній Раді 23 жовтня. Ці зміни запропоновано внести до ст. 31 закону «Про банки і банківську діяльність». Крім Сергія Рибалки під законопроектом підписалися інші члени комітету: Павло Різаненко, Михайло Довбенко, Максим Поляков, Віктор Романюк, Іван Фурсін, Леонід Клімов.

Мінімальний розмір статутного капіталу підвищити з 120 млн грн до 500 млн грн Верховна Рада вирішила в липні 2014 року. Для нових банків ця норма набула чинності відразу ж, тоді як чинним банкам на докапіталізацію дали десять років. Відтоді її графік неодноразово змінювався. Один з проміжних дедлайнів – необхідність збільшити капітал до 200 млн грн до 11 липня 2017 року. До 24 жовтня з завданням не впоралися шість установ: «Центр», «Портал», Кредит Оптима Банк, УБРР, Полікомбанк, Альпарі Банк. Вже до 11 липня 2018 року мінімальний розмір статутного капіталу повинен бути збільшений мінімум до 300 млн грн, а до 2024-го він повинен скласти 500 млн грн.

Не вся докапіталізація однаково корисна

У банківському середовищі розглядався варіант «усічених ліцензій» для учасників ринку, що не збільшать капітал до необхідного рівня. Голова правління банку «Фамільний» Ольга Долженко неодноразово наголошувала на тому, що, наприклад, їхній банк спеціалізується на розрахункових операціях, тому збільшувати капітал заради збільшення капіталу немає сенсу. Але вона також розповідала FinClub, що «усічена ліцензія» не дозволила б їм розвивати транзакційний бізнес. Тому банкіри переконували НБУ, що необхідно переглядати вимоги до капіталу.

Навесні парламент ухвалив ініційований Нацбанком закон про спрощену докапіталізації банків, їх злиття або відмову від банківської ліцензії без ліквідації юридичної особи. НБУ і депутати позиціонували цей закон як вирішення проблеми тих банків, у яких немає грошей для докапіталізації. Але до осені банкіри забули про цей закон і підняли питання про скасування вимоги підвищення капіталу.

Основний аргумент депутатів полягає в тому, що «банки, які продовжують діяльність і забезпечили відповідність статутного капіталу необхідним 200 млн грн, в переважній більшості є фінансово-стійкими, виконують економічні нормативи (зокрема – адекватності капіталу), відповідають критеріям прозорості, мають життєздатні бізнес-моделі та здатні до розвитку».

У такій ситуації подальше збільшення статутного капіталу вже не виконує роль компенсатора ризиків, а фактично є платою за право продовжувати діяльність. «Значна кількість невеликих банків мають ефективні бізнес-моделі та зрозумілі стратегії розвитку з урахуванням сегментів ринку, в яких вони вже представлені або планують розвиватися. Вони значно менше перевантажені непрацюючими кредитами в порівнянні з великими банками і в середньому мають кращі показники достатності капіталу», – йдеться в пояснювальній записці.

Йти на поводі у ринку

Ініціатива знизити вимогу до мінімального капіталу йшла від самих банків. Зараз капітал менше 500 млн грн мають 57 банків з 88 тих, що залишилися на ринку. Їм необхідно знайти 15 млрд грн (!) на докапіталізацію. У разі впровадження планки 200 млн грн їм нічого не треба буде робити. «Вимоги до капіталу банків у сусідніх країнах – Польщі, Угорщині, Румунії – не вище 250 млн грн», – заявляв голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов. Тоді ж він подав до комітету проект закону, але депутати не поспішали його реєструвати.

«Гадаю, що пропозиції Сергія Рибалки дуже здорові. Підняти мінімальний капітал з 120 млн грн до 200 млн грн НБУ потрібно було обов'язково, по-перше, через інфляцію, по-друге, щоб відсіяти акціонерів, у яких не було законних джерел доходів для подальшої зовнішньої підтримки. Все це НБУ вже непогано зробив. А ось подальше підвищення капіталу за низької інфляції – це вже монополізація галузі та фактично «плата за ведення банківського бізнесу», а також нескінченні витрати на організацію додаткових емісій, підготовку документів для реєстрації капіталу в НБУ тощо, тобто бюрократичні нічим не обґрунтовані витрати для банків та їхніх власників», – вважає член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран. Він пояснив, що у невеликих банків немає проблем з виконанням нормативу адекватності капіталу. «У них Н2 становить 30-50% за необхідних мінімум 10%. Це, скоріше, правило, ніж виняток», – говорить Віталій Шапран.

Профільна асоціація підтримала цю ініціативу. «НАБУ офіційно звернулася до МВФ, Світового банку та інших міжнародних організацій з метою представлення позиції банківської системи і узгодження попередньої позиції. Також ми звернулися до НБУ з проханням змістити графік докапіталізації, тому що дуже добре знаємо терміни проходження законопроектів у парламенті. Від регулятора ми очікуємо найближчим часом прийняття необхідних змін», – говорить виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

За її словами, питання не тільки в тому, що діючим банкам не доведеться шукати капітал, на ринок зможуть вийти нові гравці. «Зараз банківським ринком цікавляться три-чотири інвестори, як іноземні, так і резиденти. Вони дивляться баланси банків, збирають інформацію, д’юдилять цікаві для них, але по суті ніхто не може гарантувати, що купує чистий і хороший актив, особливо якщо цей банк на ринку давно. Впевнена, що після ухвалення законопроекту № 7231 з'являться бажаючі створити банк з нуля, пройти процедуру акредитації кваліфікованого інвестора, показати свої доходи і зареєструвати банк, до того ж в такому випадку відсутні будь-які репутаційні ризики або "скелети в шафі"», – стверджує вона. Місяць тому НАБУ пропонувала встановити мінімальний розмір статутного капіталу для діючих банків на рівні 200 млн грн, а для нових учасників ринку залишити 500 млн грн.

Збереження великої кількості невеликих банків підтримає інвестиційну привабливість банківського ринку. «Що менше буде малих банків в Україні, то менше буде точок входу для іноземців. Зараз, наприклад, є дуже непогані банки на продаж без «скелетів у шафі» з невеликою мережею відділень і нормативом Н2 50-70%, тобто майже без зобов'язань. Також невеликий мінімальний капітал при організації нового банку – це теж плюс як “ціна точки входу з нуля”», – говорить Віталій Шапран.

У Нацбанку частково поділяють таку точку зору. За результатами діагностики Нацбанку, 90% з 33 найменших за активами банків не потребують подальшої докапіталізації. Але, як повідомляв FinClub, регулятор не хотів скасовувати планку 500 млн грн, а погоджувався лише відкласти наступне підвищення на 300 млн грн, ймовірно, на 2019-2020 роки. Проект цього рішення він мав до 15 жовтня подати до профільного комітету, але не подав. На запит FinClub в Нацбанку не відповіли.

За інформацією співрозмовників FinClub на банківському ринку, Нацбанк вивчав можливість підняти капітал до 300 млн грн в 2019 році та «заморозити» його на цьому рівні, скасувавши норму про 500 млн грн. «На 500 млн грн вже не наполягає навіть МВФ», – говорить співрозмовник, знайомий з ситуацією в Фонді. Зараз НБУ знаходиться в патовій ситуації: від нього чекають поступок, але якщо парламент зможе ухвалити закон, то в поступках центробанку більше не буде потреби.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.