Під тиском інфляції

Національний банк визнав недосяжність мети інфляційного таргетування на поточний рік. Інфляція за підсумками 2017 року становитиме 12,2%, спрогнозували вчора в НБУ, тоді як мета поточної політики інфляційного таргетування центробанку становить 8% плюс-мінус 2 п.п.

Негативно на ціни в тому числі вплинули рішення уряду: подвоєння мінімальної зарплати, позапланове підвищення пенсій, черговий перегляд акцизів на алкогольну і тютюнову продукцію. Темпи інфляції у вересні прискорилися до 16,4%, а липневий прогноз НБУ в 9,1% швидко застарів. «Це (висока інфляція. – FinClub) обумовлено перш за все прискоренням зростання цін на сирі продовольчі товари, підвищенням виробничих витрат, а також деяким пожвавленням споживчого попиту», – заявили в Нацбанку. Водночас невелика ревальвація гривні в першій половині року стримувала подорожчання імпорту.

Про те, що інфляція буде вище 10%, НБУ натякав кілька місяців поспіль після кожного засідання монетарного комітету, на яких він, втім, утримував облікову ставку незмінною на рівні 12,5%. На тлі прискорення інфляції середньозважена ставка за тримісячними депозитними сертифікатами Нацбанку за останній місяць зросла з 12,7% до 14,35%, що сигналізувало про ймовірність підвищення облікової ставки. Але ще напередодні засідання монетарного комітету більшість експертів прогнозували збереження ключового індикатора.

Облікова наука

Учора Нацбанк підвищив облікову ставку відразу на 1 п.п. – до 13,5%, чим перервав дворічний період її зниження. «Більш жорстка монетарна політика сприятиме зниженню споживчої інфляції та наближенню до мети у 2018 році», – заявив в.о. голови НБУ Яків Смолій. Прогноз інфляції на 2018-й погіршено з 6% до 7,3%. Прогноз на 2019 рік залишився 5%.

Нацбанк очікує, що «інфляція сповільниться і наблизиться до центральної точки цільового діапазону в третьому кварталі 2018 року». До того часу зниження облікової ставки буде малоймовірним. Адже НБУ пообіцяв «повернутися до циклу пом'якшення монетарної політики» тільки «наприкінці 2018 року», але лише за трьох умов: уповільнення інфляції, подальше співробітництво з МВФ, проведення збалансованої фіскальної політики. Якщо ж інфляційні ризики залишаться високими, «Нацбанк може почати подальше підвищення облікової ставки».

Нацбанк грає на підвищення

Своїми діями НБУ прагне підвищити вартість грошей і викликати дезінфляційний тренд. «Підвищення облікової ставки стимулюватиме приплив заощаджень у банківський сектор і тим самим буде стримувати споживчий попит», – очікують в НБУ. У перекладі на зрозумілу мову це означає підвищення ставок. «Ресурси дорожчатимуть, оскільки НБУ дав послання про те, що 2018 рік буде роком високих процентних ставок. І він має намір вести саме таку політику», – вважає керівник аналітичного департаменту ІК Magister Capital Тантелі Ратувухері.

Першим ставки підвищив сам НБУ. «На депозитні сертифікати НБУ зростання облікової ставки вплине прямо: за овернайтом і двотижневими інструментами вони виростуть на 1 п.п. до 11,5% і 13,5% відповідно», – говорить керівник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Cаpital Юрій Товстенко. Далі відреагує вторинний ринок держпаперів. «Можна очікувати зростання прибутковості за ОВДП на 20-50 б.п., враховуючи велику довжину ресурсу за ОВДП в порівнянні з депсертифікатами», – зазначає Юрій Товстенко. Подальший рух прибутковості ОВДП залежатиме від бажання Мінфіну підвищити ставки на первинних аукціонах, де зараз Мінфін платить 15% за п'ятирічні папери. «Мінфін точно не зацікавлений в зростанні ставок за ОВДП і до останнього уникатиме цього», – упевнений експерт.

Вплив на депозитні ставки для фізосіб буде опосередкованим, оскільки індикатор НБУ не є визначальним у вартості вкладів. Гострої потреби в грошах у банків поки немає, тому мова може йти, найімовірніше, не про підвищення ставок, а про припинення їх зниження. Вони вже й так перебувають на рекордно низьких за шість років рівнях. «Зараз проблеми з ліквідністю у банків немає, тому сильно боротися за вкладників вони не будуть», – прогнозує Юрій Товстенко. Але все залежить від фінансової поведінки споживачів. «Монетарні «страшилки» Нацбанку, які посилюватимуться політичними популістами, на тлі сезонного відволікання ресурсів населення на новорічні покупки можуть послабити депозитну базу банків, а значить, можуть провокувати подорожчання депозитних ресурсів», – попереджає пан Тантелі Ратувухері.

Неминучі макронаслідки

Член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран вважає, що інфляція – не єдина причина підвищення облікової ставки. «Справа ще й в ліквідності на Єдиному казначейському рахунку: якщо заздалегідь підняти ставки і не вжити заходів, то буде те ж, що й два роки і рік тому. Замість святкового здешевлення долара буде його подорожчання», – вважає він. Зростання ставок дозволить абсорбувати надлишки ліквідності та не допустити розгойдування валютного курсу.

Зворотним боком боротьби НБУ з цінами є підвищення кредитних ставок, при тому, що банки і так не поспішають кредитувати. «Ситуація в країні може погіршитися, якщо не буде знайдена реальна формула підтримки виробництва. Сумніваюся, що дії регулятора сприятимуть довгоочікуваному пожвавленню кредитування економіки. З можливих ризиків можна виділити не стільки чергове послаблення відносин з МВФ, і тим більше – не посилення споживчого попиту через підвищення соціальних стандартів, скільки послаблення кредитоспроможності й ліквідності банківської системи», – зазначає Тантелі Ратувухері.

 

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.