Минулого тижня відбувся обвал вартості єврооблігацій ПриватБанку. Якщо у вересні – на початку листопада євробонди з погашенням в січні та лютому 2018 року можна було купити за 80-85% від номіналу, то до 28 листопада їх ціна скотилася до 65%. До аналогічної відмітки вартість єврооблігацій вже опускалася в середині лютого, але тоді спред котирувань на купівлю-продаж був вузький (близько 2 процентних пунктів), тому прибутковість паперів не перевищувала 37,8%.

Зараз же прибутковість євробондів до погашення склала рекордні 55% – це максимальний показник в поточному році. Напередодні самого обвалу єврооблігації з погашенням в січні 2018 роки інвестори готові були купити за 78,5 від номіналу з прибутковістю 32,5% (на 18.11). Вже 21 листопада котирування на купівлю опустилися до 70 (42,6%), у вівторок – до 68 (45,5%), в середу – до 59,97 (55,1%; котирування на продаж – 70,1 від номіналу ), і на цьому рівні падіння припинилося.

Ціна страху

FinClub попросив інвестиційні компанії прокоментувати те, що відбувається з бондами ПриватБанку: на цю подію відреагували усі, крім компанії ICU, яка на запит не відповіла. Основною причиною обвалу котирувань єврооблігацій найбільшого українського банку аналітики називають чергове загострення побоювань переходу банку під контроль держави. «Націоналізація передбачає в тому числі «солідарну відповідальність недепозитних незабезпечених кредиторів», якими є також власники єврооблігацій», – пояснює керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Обвал котирувань ПриватБанку почався 21 листопада, а за кілька днів до цього, 16 листопада, заступник голови НБУ Катерина Рожкова на питання про можливість націоналізації заявила: «ПриватБанк – найбільший банк, системний, він, як і всі банки, має програму докапіталізації. І зараз у нас ще триває етап верифікації виконання другого етапу цієї програми. Це зрозуміло, тому що це дуже великі обсяги, і ми робимо цю верифікацію не дистанційно, як ми робили її по всіх банках, а фактично онсайд. Процес триває, МВФ в принципі розуміє, що його необхідно завершити, і тільки після цього необхідно визначатися, чи виконали банк та акціонери поставлені перед ними завдання, чи ні. У будь-якому випадку ми повідомимо усіх зацікавлених в цьому питанні». Заступник голови НБУ тоді підкреслила, що питання вирішиться найближчим часом. «Судячи з усього, учасники ринку чи то сумніваються, чи то отримали якусь інсайдерську інформацію на предмет результатів верифікації докапіталізації банку, яка повинна завершитися найближчим часом», – вважає фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.

Сама можливість переходу ПриватБанку під контроль держави не є новиною ні в Україні, ні за кордоном. Можливість націоналізації неназваного системного банку прописана в Меморандумі про співпрацю з МВФ в розділі, який стосується «стратегічного плану та плану на випадок надзвичайних ситуацій для роботи з системними банками». «У разі націоналізації банку ми залучимо широко відому визнану міжнародну компанію для управління банком з метою перетворення його на привабливий комерційний проект в майбутньому», – йдеться в документі. По-перше, в Україні усього три системні банки, в тому числі один приватний – ПриватБанк. Два інших – державні Ощадбанк і Укрексімбанк. Тому цілком очевидно, що йдеться про ПриватБанк. По-друге, цей Меморандум був опублікований англійською мовою (яка відома власникам єврооблігацій) ще 3 жовтня, але 4-5 жовтня єврооблігації ПриватБанку навіть подорожчали.

При цьому в самому Меморандумі навіть прописувалося те, що уряд України згоден для рекапіталізації банків і підтримки ФГВФО витратити цього року 166 млрд грн. Джерела в НБУ тоді розповідали FinClub, що це не жорсткі зобов'язання націоналізувати ПриватБанк, а лише обіцянка влади перед МВФ взяти банк під контроль, якщо він не впорається. За два тижні НБУ опублікував український переклад Меморандуму, в якому цифра 166 млрд грн просто була відсутня, як і згадка про те, що чекає на власників єврооблігацій.

Олександр Паращій каже, що примушування незабезпечених недепозитних кредиторів до «солідарної відповідальності» (bail in) в разі націоналізації банку було передбачено і в попередньому меморандумі, підписаному ще в липні 2015 року. «Але тоді ніхто на це уваги не звертав, бо сама можливість націоналізації ПриватБанку виглядала дуже віддаленою», – говорить він. Її сприймали як жарт (див. «ПриватБанк віджартувався від націоналізації»).

Не подобається зараз інвесторам також інформація про проблеми з ліквідністю ПриватБанку. «У підтвердженні рейтингу банку рейтинговим агентством Fitch наголошується саме побоювання з приводу ліквідних позицій банку», – говорить старший аналітик ІК Empire State Capital Partners Тантелі Ратувухері. Реліз Fitch про підвищення рейтингу семи українських банків з рівня ССС до В- опубліковано вночі з 21 на 22 листопада. У цьому списку ПриватБанку не було. Це стало для інвесторів чітким сигналом. Формальне повідомлення про те, що рейтинг ПриватБанку підтверджено на рівні ССС, з'явилося тільки в п'ятницю, 25 листопада. «Гривнева ліквідність ПриватБанку дуже залежить від депозитних тенденцій і доступу до фінансування НБУ. Фінансова гнучкість банку буде обмежена запланованими погашеннями фінансування НБУ (9% загальних зобов'язань на кінець третього кварталу 2016 року) до серпня 2017 року. Разом з тим базовий сценарій агентства передбачає, що НБУ надасть підтримку ліквідності ПриватБанку до тих пір, поки регулятор ввважатиме рівень платоспроможності банку адекватним», – йдеться в звіті Fitch.

 

 

В очікуванні дій

Подальший рух котирувань залежить від новин про долю банку. «Якщо будуть будь-які новини від НБУ або уряду з приводу проблем в ПриватБанку, або заяви самого Привату, а також якщо буде офіційне підтвердження чуток, то котирування підуть вниз. Якщо офіційної інформації не буде – ситуація залежатиме від настроїв інвесторів», – зазначає аналітик ІК Adamant Capital Інна Звягінцева. Втім, Тантелі Ратувухері вважає, що вартість паперів падатиме: «Саме таким шляхом йшли євробонди багатьох українських емітентів у 2015-2016 роках».

Поки ніхто ні в уряді, ні в НБУ не розвіяв побоювання з приводу націоналізації, навпаки, в офіційній комунікації такий сценарій ніколи не виключався, що говорить про серйозність проблем всередині банку. Але навіть якщо такий сценарій буде реалізовано, звичайні вкладники не постраждають, обіцяли раніше в НБУ. Навіть йшлося про те, що держава не буде впроваджувати в банк тимчасову адміністрацію, а увійде в капітал в ході додемісії, яку оголосять нинішні менеджмент та акціонери банку. «Вкладникам банку боятися самої націоналізації не варто – держава повинна повністю взяти на себе зобов'язання перед вкладниками націоналізованого банку. Інша справа, є ризик, що  уряд не зможе ефективно взяти під контроль банк, але сподіваюся, що якщо буде хоч найменший ризик провалу, то ніхто не піде на націоналізацію», – говорить Олександр Паращій.

У зоні ризику знаходяться інші кредитори банку. «Можуть постраждати інші банки, які давали Привату кредити, і власники євробондів», – перераховує Інна Звягінцева. Що запропонують власникам єврооблігацій, поки невідомо. «Очевидно, що вони будуть змушені тією чи іншою мірою брати участь в оздоровленні банку, заплативши за це певну ціну», – вважає Сергій Фурса. Тантелі Ратувухері вважає, що в разі націоналізації ПриватБанку на власників єврооблігацій чекають такі ж умови, які давали кредиторам Укрексімбанк, Ощадбанк і «Укрзалізниця»: пролонгація боргу з підвищенням процентної ставки. Інна Звягінцева не виключає hair-cut за єврооблігаціями ПриватБанку. Можлива і конвертація бондів у капітал.

Про ймовірність націоналізації експерти говорять дуже обережно, зазначаючи, що сторони повинні детально прорахувати наслідки. «Беручи до уваги, що націоналізація – дуже трудомісткий і ризикований процес, цілком можливо, що уряд на неї не піде. По-перше, це буде пов'язано із серйозним зростанням державного боргу, який і без того вже на історичних максимумах. По-друге, є ризик, що нічого не вийде, беручи до уваги відсутність досвіду і достатньої компетенції в уряді. А провал в такій справі може бути дуже небезпечним для влади, враховуючи виняткові ринкові позиції банку», – пояснює Олександр Паращій.