Фінансовий клуб

Фінансовий клуб

Податківці знайшли гроші

Статьи: Податківці знайшли гроші
Заможних громадян хочуть виділити в окрему категорію платників податків, аби посилити контроль за повнотою сплати ними податків. У зв'язку з цим уряд пропонує надати правоохоронним та податковим органам спрощений доступ до інформації про рух грошей на банківських рахунках українців. Банкіри попереджають, що це призведе до відтоку коштів з банківської системи усіх, кому «є, що приховувати».

Окрема каста
Уряд знайшов додатковий спосіб наповнення держбюджету. Мінфін запропонував виділити окрему категорію платників податків – заможних фізосіб. Згідно з проектом змін до Податкового кодексу, до них віднесуть осіб, які є власниками крупних платників податків; прямо або опосередковано володіють понад 20% акцій підприємств, які платять податки за кордоном і отримали дохід понад 10 млн євро на рік; або фізособи, які заробили в Україні за рік понад 50 млн грн. Таких осіб візьмуть на окремий облік у спеціальному держреєстрі.

Для перевірки інформації про їхні доходи податківці хочуть отримати доступ до банківських рахунків громадян. У зв'язку з цим запропоновано, щоб органи прокуратури, СБУ, МВС, Державна фіскальна служба, Національне антикорупційне бюро та Антимонопольний комітет запитували у банків інформацію щодо рахунків не тільки юридичних осіб і фізосіб-підприємців, як зараз, але й усіх інших фізосіб. Таку поправку планується внести до закону «Про банки та банківську діяльність».

Заможних осіб зобов'яжуть стати на облік в органах ДФС і подавати річні декларації про доходи. За її неподання загрожує штраф у розмірі 10% від суми нарахованого податку на доходи фізосіб – ставка податку 20%. Доступ до банківських рахунків дозволить ДФС перевірити, чи не спробувала фізособа приховати інформацію про кількість грошей на своїх рахунках. «Мінфін пропонує розкривати банківську таємницю щодо фізичних осіб без судових рішень безпосередньо за запитом ДФС. Це стосується усіх фізосіб, а не тільки заможних платників податків. Це усуне можливість скористатися «лазівкою» заможним платникам, коли вони могли б направити грошові потоки через незаможних фізичних осіб, тим самим ухиляючись від реєстрації в статусі заможного платника податків», – вважає старший юрист юрфірми «Кушнір, Яким'як і Партнери» Олександра Петровська-Іваніченко.

Сумнівні рахунки

Ефективність нового інструменту збору податків не очевидна. «Можливо, наміри добрі, і вони дійсно хочуть наповнити бюджет. Але у нас всі заможні особи «голі й босі», хоча їздять на крутих автомобілях і живуть у величезних будинках. Такі люди можуть спокійно розплачуватися корпоративними картами підприємства, які вони мінятимуть хоч кожного дня. Тому ніхто до їхніх рахунків доступу отримати не зможе», – вважає президент Союзу податкових консультантів України Леонід Рубаненко.

Банки не зацікавлені надавати інформацію податківцям та іншим держорганам, побоюючись втрати клієнтів. «Зрозуміло, що нікого не цікавлять люди, у яких на рахунку кілька тисяч або десятків тисяч гривень. Але якщо у людини в банку розміщені солідніші суми, то навряд чи вона буде радіти з того, що про це дізнається міліція і податкова. Це нововведення може спровокувати виведення грошей за кордон тими, кому є що приховувати», – говорить FinMaidan співрозмовник в одному з банків з іноземним капіталом.
 

Страхове ноу-хау

Статьи: Страховое ноу-хау
 Фото FinMaidan
До парламенту подано законопроект, покликаний встановити контроль держави над фінансовими потоками сегмента «автоцивілки»: позбавити повноважень президію бюро, що складається із страховиків, і переформатувати коордраду. Паралельно страховиків змусять мінімум вдвічі збільшити фінансування фондів МТСБУ, а також розпочати оплачувати лікування винуватців ДТП. Страховики сподіваються, що парламент не прийме абсурдні нововведення, які суперечать українському законодавству і директивам ЄС.

Право сили
Депутатам не сподобалося, що страховики насмілились вийти з-під їхнього контролю, коли заблокували роботу координаційної ради МТСБУ. Тому народні обранці вирішили кардинально змінити розстановку сил на ринку «автоцивілки» і позбавити страховиків права самостійно приймати рішення у своєму об'єднанні – МТСБУ. Такі ініціативи включені до законопроекту № 2122а з поправками до закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який 19 червня до Верховної Ради подала група депутатів. Проект зареєстрували Олег Ляшко, Сергій Рибалка, Андрій Лозовий, Олексій Кириченко, Артем Вітко (всі з «Радикальної партії Олега Ляшка»), Сергій Трегубенко («Блок Петра Порошенка»), Георгій Логвинський («Народний фронт»).

Формально мета прийняття документа – спрощення механізму отримання виплат для тих, хто травмувався в ДТП. «Україна входить до числа лідерів у світі за смертями у ДТП, тому вирішили внести суттєві поправки до законодавства, які значно прискорюють оплату екстреної медичної допомоги за рахунок страховиків, – заявив керівник парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. – Наші показники в три-чотири рази гірші, ніж в середньому у Європі. Постраждалі на дорогах потрапляють до лікарні у вкрай тяжкому стані з численними травмами. Чим швидше їм нададуть всю необхідну допомогу, тим більше шансів, що вони житимуть». Планується, що страхові компанії робитимуть авансові виплати на екстрену медичну допомогу постраждалим безпосередньо на рахунок медустанови. Отримавши інформацію про страховий випадок, страховик буде зобов'язаний не пізніше одного робочого дня видати лікарні фінансові гарантії на компенсацію лікування потерпілих в ДТП або забезпечити авансове фінансування лікування.

Друга частина документа присвячена змінам в самому МТСБУ. Зокрема, пропонується змінити структуру управління бюро – виключити з нього президію, що складається з семи страховиків. «Президія і дирекція, які складаються із ставлеників крупних страхових компаній, а також представників старої «злочинної влади», монопольно в ручному режимі керують страховими фондами і вирішують, кого допускати на ринок, а кого ні. Незадоволених страховиків багато. Але вони мовчать, побоюючись вилетіти з ринку. Це приблизно так, якби кілька крупних банків офіційно керували Нацбанком», – заявив Сергій Рибалка. Функції президії планується передати коордраді. Зараз у коордраді більшість у страховиків: з дев'яти членів чотири місця у страхових компаній, одне – у Ліги страхових організацій, три – у представників парламенту, одне – від регулятора. Запропоновано скоротити кількість членів до семи осіб, з яких більшість – чотири людини – буде у держави: три представники профільного комітету Верховної Ради та один – від регулятора, ще три людини – від страховиків. Вони обиратимуться на два роки на загальних зборах членів МТСБУ.

Депутати не лише хочуть збільшити контроль над фінансовими потоками страховиків, але й сконцентрувати більше грошей в МТСБУ. Закон пропонує вносити базові гарантійні внески до фондів бюро, зафіксовані в іноземній валюті (500 тис. євро – у фонд страхових гарантій, 1 млн євро – до фонду захисту потерпілих), за офіційним курсом НБУ на кожну звітну дату. Зараз страховики вносять кошти за курсом, який діяв на той момент, коли зміна набула сили, – в листопаді 2012 року. Тобто платежі в євро здійснені за курсом 10,79 грн/євро, тоді як сьогодні офіційний курс становить 24,69 грн/євро.

Без здорового глузду

Страховики шоковані депутатським волюнтаризмом і сподіваються, що проект не розглядатиметься навіть у першому читанні. «Насамперед законодавцю і регулятору необхідно вести роботу відповідно до прийнятих Україною зобов'язань за директивами ЄС, щоб створити сучасні та ефективні механізми захисту потерпілих у ДТП. Досвідом яких європейських країн скористалися автори даного законопроекту?» – дивується директор юридичного департаменту СК «PZU Україна» («дочка» польського страховика) Василь Зубач.
 

Депутати хочуть сконцентрувати більше грошей в МТСБУ

Ряд ініціатив суперечать законодавству України, наприклад, вимога авансового фінансування лікування потерпілих у ДТП. «Невідкладна допомога у нас в країні є безкоштовною», – каже президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. До того ж не запропоновано механізмів, як саме страховики визначатимуть розмір авансової виплати, як її враховувати в балансі та що робити, якщо сума авансу більше, ніж витрати на лікування.

Опитані FinMaidan страховики підрахували, що частка виплат по життю та здоров'ю громадян в структурі виплат з «автоцивілки» невелика – 2,5-3%. При цьому середній розмір виплати – 10-11 тис. грн. І хоча в лютому 2013 року змінився механізм компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, зростання страхових виплат так і не відбулося.

Ще більш абсурдною страховики вважають норму про виплату до 20 тис. грн по збитку здоров'ю винуватця ДТП: вона суперечить суті страхування цивільної відповідальності перед третіми особами. «Взагалі не зрозуміло, звідки взялася цифра «20 тис. грн». Є ліміт відповідальності за життя потерпілого – 100 тис. грн. Чому тоді винуватцеві мають заплатити менше? Адже він теж людина, у нього є здоров'я. Навіть якщо він зробив помилку, то чому його ставлять у гірше становище? Хоча на це питання можна навіть не відповідати: такої норми немає ніде у світі», – говорить голова правління СК «Саламандра-Україна» Роман Маленко.

Зведення рахунків
Страховики впевнені, що мета законопроекту – тиск на МТСБУ. У четвер, 18 червня, члени президії відновили Володимира Шевченка на посаді генерального директора бюро. Підставою для цього стало рішення Дніпровського районного суду Києва від 21 травня, який скасував рішення координаційної ради МТСБУ від 20 березня про відкликання Володимира Шевченка з посади генерального директора бюро. Сергій Рибалка виступив проти того, аби Володимир Шевченко керував об'єднанням. «Цього року спроба коордради провести незалежний аудит отримала неймовірний опір з боку дирекції та президії бюро, які відповідають за оперативне і стратегічне управління. Коордрада звільнила директора МТСБУ Шевченка. Але той організував відкликання членів коордради від ринку на загальних зборах членів МТСБУ. У результаті діяльність коордради була повністю заблокована через відсутність кворуму. І тепер вже нікому вимагати проведення аудиту. Шляхом різних маніпуляцій він намагається залишитися на посаді», – стверджує Сергій Рибалка. FinMaidan повідомляв про цей конфлікт в березні (див. «Депутатів позбавили ОСЦПВ»). «Заява про захист прав потерпілих та спрощення механізму виплат – лише прикриття для того, щоб внести до закону норми, що суперечать здоровому глузду», – упевнений Андрій Перетяжко.

Якщо перерахувати розмір внесків за нинішнім курсом, то платежі учасників МТСБУ перевищать розмір виплат, які компанії здійснюють за рік. «А президія потрібна для управління МТСБУ. Вона в будь-якому випадку впорається краще, ніж коордрада», – вважає Роман Маленко. «Якщо депутатів так непокоїть ситуація в бюро, чому вони не приймуть законопроекти, які кілька років припадають пилом в комітеті: про введення прямого врегулювання, електронного поліса, про зміну механізму виплат за боргами компаній-банкрутів. Все це спростить виплати, зробить ринок більш прозорим і дозволить очистити його від неплатоспроможних компаній. Документи неодноразово узгоджувалися з різними складами Верховної Ради та Нацкомфінпослуг. Це консолідована позиція всього ринку, як окремих учасників, так і асоціацій. Але депутати нас не чують і продовжують винаходити велосипед», – говорить Андрій Перетяжко. Страховики готують звернення до президента, прем'єра, спікера парламенту та голови Нацкомфінпослуг. «Ми хочемо, щоб з нашою думкою рахувалися», – сказав Андрій Перетяжко.

«Ми не вимагаємо попереднього запису на дні або тижні наперед»

«Ми не вимагаємо попереднього запису на дні або тижні наперед»

ПриватБанк виявився єдиною приватною установою, яка виплачує компенсацію вкладів клієнтам неплатоспроможного Дельта Банку. Про конкуренцію з держбанками, про особливості роботи з клієнтами Дельти і взаємини з Фондом гарантування вкладів фізосіб розповів директор департаменту заощаджень ПриватБанку Андрій Шульга.

Україна йде ва-банк

Статьи: Украина идет ва-банк
Кілька місяців безуспішних переговорів України з приватними кредиторами змусили Мінфін змінити тактику, оскільки самостійно домогтися від них згоди на списання частини боргу не вийшло. Уряд звернувся за підтримкою до МВФ і направив кредиторам нову фінансову пропозицію.

Росіянам – на вихід

Статьи: Русским – на выход
Зміни до закону «Про ліцензування» поставили під загрозу роботу страхових компаній і учасників фондового ринку з російським капіталом. Оскільки вже через тиждень контроль з боку держави-агресора стане причиною для анулювання їхніх ліцензій, компанії почали процес виведення росіян з капіталу. Втім, юристи стверджують, що вимоги прописані настільки абстрактно, що компанії зможуть обійти їх, переписавши активи на підставних осіб.

Перший пішов
Фондова біржа ПФТС стала першою фінансовою установою, яка через закон № 222-VIII почала процес позбавлення від російського власника з метою зберегти свою ліцензію. Її наглядова рада призначила на 30 липня позачергові збори акціонерів, які розглянуть питання викупу ПАТ «Фондова біржа ПФТС» своїх 50,01% акцій у Московській біржі. «У рішенні наглядової ради зафіксовано, що йдеться про весь пакет акцій Московської біржі. У той же час поки ключові рішення ще не прийняті уповноваженими органами МБ і ПФТС, говорити про ціну викупу зарано», – повідомили FinMaidan в прес-службі ПФТС.

На кінець I кварталу ВАТ «Московська Біржа ММВБ-РТС» володіло 16 010 акціями ПАТ «Фондова біржа ПФТС», або 50,0156% її статутного капіталу. Він сформований з 32 010 акцій номінальною ціною по 1000 грн. Таким чином, номінальна оцінка пакету акцій МБ становить 16,01 млн грн ($740 тис.). 9 та 19 червня на біржі були укладені чотири угоди з її акціями за ціною 3612-3614 грн, тобто понад 3,6 номіналу. Але заплатити стільки російському власнику неможливо. На початок року в ПФТС на депозитах було 81,089 млн грн, але з них понад 50 млн грн було «заморожено» в Дельта Банку, в який у березні було введено тимчасову адміністрацію. Таким чином, у ПФТС залишалося всього близько 30 млн грн вільних грошей.

Валютні обмеження НБУ дозволяють інвесторам купувати на міжбанку валюту за гривню, отриману від продажу акцій

Фактично йдеться про примусову репатріацію інвестицій в Росію, якщо інвестор зможе обійти валютні обмеження НБУ. Закон «Про акціонерні товариства» дозволяє біржі або анулювати викуплені акції (з відповідним зменшенням капіталу або пропорційним збільшенням номіналу інших акцій), або продати їх новим інвесторам за ціною не нижчою, ніж ринкова, затвердженою наглядовою радою ПФТС.

Так само може вчинити «Українська біржа», 22,444% якої належить Московській біржі. Ще 20,64% належить МБ через українську юридичну особу – «Український біржовий холдинг». «Цього тижня планується засідання біржової ради "Української біржі", на якому прийматимуться рішення, спрямовані на виконання нових вимог закону», – заявили в УБ.

Аби почати, а там воно й піде
«Доцільність проведення викупу обумовлена набуттям чинності 28 червня закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно з яким ліцензіати можуть бути позбавлені ліцензій у разі наявності контролю над їхньою діяльністю з боку резидента країни, яка здійснює збройну агресію проти України», – пояснили свої дії в ПФТС. Цей закон «загрожує» усім українським фінансовим активам, крім банків, підконтрольних російським власникам. Найважливіші фінансові галузі – страхування та фондовий ринок. А найкрупніші їх гравці з російським капіталом – ПФТС та «Українська біржа», СК «ІНГО Україна» (структура російського «Інгосстраху») і «Провідна» («Росгосстрах»).

Відкликати ліцензії мають регулятори – Нацкомфінпослуг і НКЦПФР, яким доведеться доводити факти контролю росіян над українськими компаніями. «Визначення контролю сформульовано в законі досить розпливчасто, майже усі критерії є оціночними», – попереджає директор департаменту міжнародного податкового планування юрфірми ICF Legal Service Наталія Ульянова. Старший юрист юрфірми «Антика» Олександр Третьяков нагадує, що ряд підходів і критеріїв для визначення наявності факту відносин контролю між компаніями виробив Антимонопольний комітет України.

Контролем, в тому числі, вважається володіння понад 50% компанії або наявність не менше 50% голосів у вищому органі управління, отримання 50% і більше її прибутку. «Залежно від фактичної ситуації відносини контролю можуть виникнути у разі володіння акціями більше 25%. Або ж за наявності прав однієї компанії впливати на діяльність іншої компанії через договори довірчого управління, франчайзингу, лізингу, дилерські або агентські договори, договори про надання фінансової допомоги або підтримки», – перераховує Олександр Третьяков. Виникнуть також інші питання. «Серед власників українських компаній багато фізичних осіб з Росії, які або не є резидентами РФ, або мають подвійне громадянство», – пояснює FinMaidan юрист юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Андрій Павлишин.

На свій розсуд
У влади поки немає чіткого плану дій. «Ми і регулятор фондового ринку виявилися заручниками ситуації. З одного боку, ми повинні виконувати норми закону і застосувати санкції до компаній, у яких є російські акціонери, але з іншого боку, і «ІНГО Україна», і «Провідна» – одні з ключових учасників ринку, в тому числі в роздрібному сегменті. Позбавлення їх ліцензій може похитнути весь страховий ринок. У цій ситуації нам важливо дотримати балансу. Коли закон набуде чинності, ми звернемося до Мін'юсту з проханням роз'яснити його норми», – говорить FinMaidan член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. За його словами, Нацкомфінпослуг і НКЦПФР не брали участі у підготовці законопроекту. «Новий склад регуляторів був призначений тільки наприкінці січня. НБУ зумів відстояти інтереси учасників банківського ринку, і вони не потрапляють під дію документа. В той же час ми ще в березні збирали страховиків, у яких є російські «хвости», і попереджали їх про можливі нововведення. Але жодних дій з їхнього боку не було», – нарікає Олександр Зальотов.
 

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів після прийняття

В НКЦПФР утримались від коментарів. У зоні ризику не тільки біржі, а й банки з російським капіталом, які не зможуть займатися брокерською діяльністю. На запит FinMaidan відреагував тільки один з них. «Для здійснення торговельної діяльності відкликання ліцензії проблем не викличе: в угоді беруть участь дві сторони – одна з них має бути ліцензованим учасником. Оскільки більшість угод укладається з професійними учасниками, на торговельному бізнесі банку це не відіб'ється», – упевнений начальник управління операцій на ринку інструментів з фіксованою прибутковістю ВТБ Банку Антон Коваленко.

Швидкого відкликання ліцензій юристи не очікують. У ст. 16 закону про ліцензування зазначено, що рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів після прийняття. Але якщо ліцензіат подає скаргу до експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, дія оскаржуваного рішення призупиняється до прийняття рішення за скаргою. «Таким чином, формально подавши апеляцію на 29-й день, підконтрольна особа зможе затягнути анулювання ліцензії ще на два-три місяці. Тобто швидко позбавити підконтрольну компанію ліцензії та заборонити її діяльність не вийде», – прогнозує Андрій Павлишин.

Страхові компанії не говорять, кому їх продадуть, але обіцяють виконати закон. «Ми протягом усієї історії діяльності на страховому ринку України неухильно дотримувалися і дотримуємося вимог законодавства. Компанія буде дотримуватися вимог законодавства України і в майбутньому», – пообіцяв голова правління СК «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко. «Компанія може сховати російські корені, переоформивши пакет акцій української «дочки» на італійську Generali, яка володіє 38,5% “Інгосстраху”», – вважає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.

Цікаво, але росіяни обіцяли продати 100% «Провідної» якомусь «західноєвропейському консорціуму» ще в серпні 2014 року, коли був терміново проведений ребрендинг компанії та з її логотипу зник двоголовий орел – один з головних державних символів Російської імперії та сучасної Росії. «Компанія приводить діяльність у відповідність до вимог законодавства», – сказали FinMaidan в прес-службі СК «Провідна». Компанії «Інгосстрах» та «Росгосстрах» не відповіли на запити FinMaidan.

Вихід є
Росіянам потрібно вийти з капіталу ліцензованих компаній, тому найпростішим для них рішенням залишається формальне виконання закону, кажуть юристи. «Аби не привертати увагу держорганів, було б розумним максимально зменшити частки резидентів РФ у статутних капіталах підприємств, принаймні, нижче 10% – істотної участі, про яку потрібно інформувати реєстраційну службу», – каже Наталія Ульянова. «Відбуватиметься формальне позбавлення українських компаній контролю з боку нерезидентів РФ, у тому числі шляхом переоформлення корпоративних прав на іноземні компанії, зареєстровані на Кіпрі чи в офшорних зонах, або на українські компанії, власниками яких будуть вказані нерезиденти. Адже встановити і довести кінцевого контроллера таких осіб досить складно», – розповідає адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Євген Соловйов.

Втім, юристи відзначають, що виконати вимогу законодавства можна навіть без зміни структури власності. «Законним способом зниження ризиків може стати тимчасова, до скасування санкцій, передача контролю над українською компанією незалежному адміністратору. Такий механізм іноді застосовується в іноземних юрисдикціях. Хоча формальна власність над акціями буде зберігатися за російським власником, при правильному складанні документів українська компанія зможе довести відсутність відносин контролю. Адже незважаючи на те, що адміністратор буде діяти в цілому в інтересах власника, у останнього не буде жодних механізмів впливу на діяльність української компанії», – говорить Олександр Третьяков.

Відлучення від страхового потоку

Статьи: Отлучение от страхового потока
 Фото agrofond.gov.ua
Страховик, який не зміг виконати вимоги Аграрного фонду, домігся визнання протиправним результату конкурсу з відбору фондом страхових компаній. Аграрний фонд вже подав апеляцію на це рішення суду. Страховики поки не готові коментувати, чим обернеться для них ця судова тяганина: вони вже встигли укласти договори з аграріями в рамках співпраці за програмою форвардних закупівель 2015 року. Втім, Аграрний фонд не є стороною цих договорів, тому учасникам ринку не варто побоюватися їх розриву.

Конкурс поза законом
Господарський суд Києва 4 червня визнав конкурс Аграрного фонду з визначення пулу страховиків протиправним, а його результати – недійсними. Фонд ще в березні оголосив конкурс з відбору страхових компаній для співпраці за програмою форвардних закупівель 2015 року. За його підсумками право брати участь у програмі отримали дев'ять компаній: «Арсенал-страхування», «Аска», «ІНГО Україна», «Провідна», «PZU Україна», Українська пожежно-страхова компанія, «Здорово», «Універсальна» та СТ «Іллічівське». З осені 2014-го партнерами фонду були лише дві компанії – «Здорово» та «Фініст». Але на вимогу громадськості було вирішено провести новий конкурс, щоб розширити перелік страховиків, що працюють у цьому сегменті, та підвищити тарифну конкуренцію між ними.

Зараз перелік компаній на сайті фонду навіть більший. У нього включені ще чотири компанії: «АХА Страхування», «Українська аграрна страхова компанія», СГ «ТАС» та UBI. «На розгляді комісії ПАТ «Аграрний фонд» знаходяться документи інших страхових компаній. Крім того, конкурс не закінчився, і компанії, які мають намір співпрацювати з ПАТ «Аграрний фонд» в майбутньому, можуть надсилати зазначені в переліку необхідні документи для розгляду конкурсною комісією фонду», – йдеться на сайті Аграрного фонду. 

СК «Здорово» відповідала вимогам конкурсу, тому продовжила працювати з аграріями. Компанія «Фініст» програла, але не змирилася з цим. Відмова у співпраці стала підставою для подання позову, в якому «Фініст» зажадав визнати протиправним оголошення та проведення конкурсу, скасувати його результати і «відновити становище щодо здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції, що є предметом поставки за біржовими договорами поставки зерна врожаю 2015 року, яке існувало до порушення».

Госпсуд дослухався до формальних доказів позивача і вирішив, що Аграрний фонд не мав права проводити подібний конкурс. «У 2015 році Аграрний фонд не є одержувачем бюджетних коштів, валютних резервів держави, а також гарантій Кабміну для придбання зернових культур врожаю 2015 року, тому у відповідача відсутні підстави для проведення відбору страховиків на здійснення добровільного страхування сільськогосподарських ризиків. А стаття 2 закону «Про страхування» встановлює пряму заборону на будь-який відбір страховиків для здійснення окремих видів страхування», – йдеться в опублікованому рішенні суду.

Усім не догодиш

У прес-службі Аграрного фонду повідомили FinMaidan, що фонд вже оскаржив це судове рішення в Київському апеляційному господарському суді. «Ми вважаємо, що Госпсуд не в повному обсязі з'ясував усі обставини у справі, а також допустив численні порушення норм матеріального права. Аграрний фонд не є державним підприємством і, як підприємство, що здійснює господарську діяльність, має право на свій розсуд визначати контрагентів, з якими він співпрацює», – розповіли в Аграрному фонді. Крім того, у фонді нагадали, що рішення Госпсуду набирає чинності, тільки якщо апеляційну скаргу не було подано вчасно. «Таким чином, результати конкурсу страхових компаній, який проведений Аграрним фондом, залишаються в силі до вирішення ситуації в суді», – повідомили в прес-службі.

«Фініст» – не перша страхова компанія, яка залишилася незадоволена результатами конкурсу. У середині березня «Оранта-Січ» направила до Ліги страхових організацій України скаргу на занадто жорсткі умови цього конкурсу. Зокрема, компанію не влаштувало, що на підготовку документів Аграрний фонд дав усього два дні.

У страхових компаніях, відібраних фондом для страхування форвардних закупівель, відмовилися офіційно коментувати рішення суду. Деякі мовчать, оскільки ще не визначилися зі своєю позицією. «Нам потрібно детально проаналізувати норми, на які посилається суд. Ми вже уклали ряд договорів у рамках співпраці з Аграрним фондом, тому самі зацікавлені в якнайшвидшому вирішенні ситуації», – сказали в одній з СК.

Втім, страховикам нема чого боятися. «Договір страхування укладається між страховиком і страхувальником – аграрною фірмою. Аграрний фонд, до якого подано позов, не є стороною договору, тому суд не має права зобов'язувати страхові компанії розривати договори з аграріями: премії заплачені, тому страховики в повному обсязі несуть відповідальність за укладеними ними договорами», – стверджує голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
 

НБУ сам собі наказ

Статьи: НБУ сам себе указ
 Фото FinMaidan
Учора парламент прийняв у цілому два законопроекти, які покликані посилити незалежність Нацбанку. Щоб отримати другий транш кредиту МВФ, депутати звільнили НБУ від обов'язкового перерахування до держбюджету половини свого «прибутку», а також заборонили судам у якості забезпечувального заходу забороняти центробанку виконувати свої функції.

Фінансовий контроль
Верховна Рада вчора прийняла в другому читанні запропоновані президентом Петром Порошенком законопроекти № 2742-2743 про посилення незалежності Нацбанку. Ці документи розроблені на вимогу МВФ, і їх прийняття є однією з умов отримання другого траншу кредиту Фонду в розмірі $1,7 млрд.

Як уже повідомляв FinMaidan, головною метою цих документів є посилення інституційної незалежності банківського регулятора, в тому числі фінансової, та підвищення ефективності його роботи. Депутати погодилися з пропозицією перераховувати до держбюджету частину «прибутку» НБУ тільки після формування резервів, які повинні досягти 10% його зобов'язань. Зараз спочатку 50% заробітку НБУ направляє до держбюджету, а потім вже робить відрахування до резервів. Однак уряд, готуючи держбюджет, все ж хоче знати, на яку суму може розраховувати Мінфін. Тому щорічно до 15 листопада центробанк повідомлятиме прогноз розподілу свого прибутку в майбутньому році.

Примітно, що на тлі прийняття норм про посилення незалежності НБУ затверджені ініціативи, які свідчать про протилежне. Парламент зажадав від Нацбанку регулярно звітувати про свою роботу: у законі закріплено обов'язок голови НБУ виступати з доповідями, а всього Нацбанку – щоквартально надавати парламенту інформацію про операції рефінансування, угоди на фондовому ринку і міжбанку. Представники Кабміну зможуть брати участь у засіданнях правління НБУ, і не тільки брати участь, але мати «право дорадчого голосу».

Правління НБУ буде нести колегіальну відповідальність за свої рішення, а при звільненні членів ради НБУ тепер має бути вказана причина такого рішення. Відповідальність за заподіяння шкоди своїми діями або бездіяльністю нестимуть не тільки службовці, але й весь Нацбанк. Дистанція між членами правління НБУ і банками має зрости: не тільки цим чиновникам заборонено керувати або володіти банками, але й їхнім найближчим родичам.

Право дії

Одна з важливих норм закону – заборона судам втручатися в діяльність Нацбанку. Суди не зможуть приймати забезпечувальні заходи із забороною НБУ здійснювати певні дії або не діяти. Це суттєво полегшить регулятору виконання його функцій, наприклад, саме через судову заборону НБУ досі не може відкликати ліцензію у Всеукраїнського банку розвитку Олександра Януковича. Хоча, виходячи з норм закону, він мав зробити це автоматично після такого звернення ФГВФО. Цікаво, що юридичне управління Ради вважає цю норму неприйнятною, адже обмеження повноважень судів обмежує можливості громадян у суді відновлювати порушені права.

Судове протистояння колишніх власників ліквідованих банків з НБУ і ФГВФО вже стало нормою. «Прецеденти щодо Банку Форум та Старокиївського банку показали, що наша судова система недосконала. Тому тепер ми плануємо подавати прямі цивільні позови до власників банків», – говорить заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Андрій Оленчик. Нові законодавчі обмеження посилять позиції НБУ в подібних суперечках.

Оскільки прийняті закони стосуються не регулювання кредитних установ, а роботи самого центробанку, банкіри не бачать в них загрози для банківського ринку. «Ці дії змінюють банківську систему, роблячи її сильнішою в довгостроковій перспективі», – вважає фінансовий директор Укрсоцбанку Джакомо Волпі.
 

Таємне стало відомим

Статьи: Тайное стало явным
Фото finance.bigmir.net
Член фракції «Блоку Петра Порошенка», екс-власник Партнер-банку Олексій Савченко оформляє контроль над Авант Банком. Ця угода більшою мірою вимушена, оскільки останніми місяцями регулятор наполегливо вимагає від усіх банків максимальної прозорості їх капіталу. А зараз бути власником банку означає нести повну відповідальність за його платоспроможність.

Авант Банк показав власника
Народний депутат Олексій Савченко («Блок Петра Порошенка») має намір отримати контроль над Авант Банком з групи середніх (40-е місце за активами). «Деякі банкіри відкриваються і називають речі своїми іменами. Відповідальні банкіри вже зараз відкривають свою власність, – розповів у інтерв'ю «5 каналу» директор департаменту НБУ з реєстраційних питань і ліцензування Леонід Антоненко. – Наприклад, Авант Банк. За ним стоїть Олексій Савченко – один з народних депутатів, який нам подав буквально недавно свої документи на придбання істотної участі в цьому банку». У НБУ уточнили FinMaidan, що Олексій Савченко планує стати одноосібним власником установи. На 1 квітня 2015-го статутний капітал банку становив 321,4 млн грн.

Олексій Савченко, втім, поки виявився не готовим публічно зізнатися в намірі купити банк. На запитання кореспондента FinMaidan про цю купівлю він написав: «Не розумію, про що ви. Ви можете мені надіслати документ, який дав НБУ?». У Авант Банку також не готові розкривати подробиці угоди. «Як тільки НБУ погодить зміну структури власності Авант Банку, ми вас проінформуємо. Нагадаємо, що Олексій Савченко ніколи не володів акціями Авант Банку, а працював у банку на керівних посадах», – повідомили в прес-службі банку. З 1 серпня 2011 року він виконував обов'язки голови правління, з 15 вересня 2011-го до 17 травня 2012-го обіймав посаду голови правління.

Прозорою структуру власності банку назвати складно. У січні знайомі Олексія Савченка говорили FinMaidan, що «він продав Яреми (Віталій Ярема до 9 лютого був генпрокурором. – FinMaidan) і не має до банку відносини». Про зв'язок Віталія Яреми з банком на початку року повідомляли журналісти Insider і «Наші гроші».

Формальним власником 100% акцій Авант Банку є ТОВ «Стабіл Холдинг». Однак тільки в 2015 році в банку визнали, що установа має контролера з часткою 100% – Ігоря Завацького. Він «контролював» ТОВ за дорученнями, оскільки частки в компанії були розподілені між двома громадянами Белізу і дев'ятьма громадянами Сейшельських островів. Ігор Завацький очолив наглядову раду Авант Банку 20 липня 2011 року, отримавши цей пост після роботи віце-президентом Конверсбанку. Однак 21 жовтня 2013 року його обов'язки голови НР були припинені. Місяцем раніше, 9 вересня 2013-го, пост заступника голови НР Авант Банку залишив Володимир Шульмейстер, нинішній перший заступник міністра інфраструктури. Замість Ігоря Завацького наглядову раду очолив Олексій Савченко, який до цього був радником голови правління Авант Банку з економічних питань. Його призначили головою НР на п'ять років, але вже 14 січня 2014-го на цій посаді його змінив Ігор Завацький, який між рокіровками працював президентом Авант Банку.

Банківська історія

У Олексія Савченка насичена історія роботи на банківському ринку. У 2004-2005 роках він працював в Родовід Банку, з якого звільнився з посади заступника голови правління. Денис Горбуненко, згадуючи про той період роботи, говорив: «Я звільнив Савченко, коли мені набридло, як він зі своїм партнером з прокуратури влаштовував нам гойдалки: спочатку засилали перевірку, а потім пропонували вирішити питання. Я його відпустив і не заважав створити банк». Тоді Олексій Савченко і створив Партнер-банк.

У 2009 році Родовід Банк збанкрутував, і його тимчасовим адміністратором став Віктор Мироненко – екс-голова правління Партнер-банку, власником якого був Олексій Савченко. Після цього з'ясувалося, що у пана Савченка в Родовід Банку залишився депозит, а отже, Віктор Мироненко міг скористатися своїм службовим становищем для вирішення цього питання. Тому наступного дня НБУ звільнив його з посади через «нові виявлені обставини».

Історія Партнер-банку (потім його було перейменовано у Конверсбанк, а потім у Міський комерційний банк; CСB) також була непростою. У 2006-2008 роках Олексій Савченко був спочатку заступником голови, потім головою правління, а в 2010-2011 роках обіймав посаду голови наглядової ради. Надалі він продав установу російському мільярдерові Володимиру Антонову. Минулоріч цей банк збанкрутував.

Труднощі розкриття
Зараз НБУ вимагає від банків розкрити всіх своїх власників до останньої фізособи. Тим, хто цього не зробить, загрожує неможливість залучати кредити у Нацбанку, відмова у видачі валютної ліцензії, проблеми з репутацією у менеджерів і власників. Крайнім заходом може стати визнання банку проблемним, а потім, якщо власник так і не захоче легалізуватися, – навіть неплатоспроможним.

Розкриття інформації про справжнього власника не є звичайною формальністю – це накладає на власників відповідальність, в тому числі й кримінальну, за доведення своїх банків до банкрутства. «Людей лякає велика кількість збанкрутілих банків, і вони панікують, забирають свої кошти з депозитів, оскільки невідомо, який банк буде наступним. Держава, в свою чергу, змушена відшкодовувати кошти вкладникам неплатоспроможних банків. Саме тому потрібно було посилити відповідальність за дії, що призвели до банкрутства», – вважає голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко.

Елена Губарь, Руслан Черный

«Час виплати – близько 10 хвилин»

«Час виплати – близько 10 хвилин»

 

У рамках спецпроекту «Моніторинг виплати компенсацій вкладникам Дельта Банку» сьогодні «Фінансовий клуб» починає публікацію серії інтерв'ю з партнерами ФГВФО – Ощадбанком, ПриватБанком, Укргазбанком та Укрексімбанком – про хід виплат. Заступник голови правління Укрексімбанку Світлана Монастирська розповіла про те, з якими труднощами її установа зіткнулася в перші дні виплат екс-клієнтам Дельти, що змінилося в роботі банку і як обслуговування вкладників Дельти вплине на роздрібний бізнес Укрексімбанку.

Компенсація за вимогою

Статьи: Компенсация по требованию
 Фото FinMaidan
Днями ФГВФО розпочав виплату компенсації втрачених вкладів у Дельта Банку. Збільшити свою пасивну базу за рахунок обслуговування клієнтів найкрупнішого збанкрутілого банку Фонд дозволив тільки чотирьом банкам: трьом найкрупнішим державним і ПриватБанку. Банкіри кажуть, що кожен другий-третій вкладник Дельти залишає частину коштів у них. Однак решту суми люди забирають готівкою. Якщо вони направлять отримані гроші на скупку валюти, це може посилити тиск на курс, який, втім, саме цими днями почав різко зростати.

Обіцяного дочекалися
Вкладникам найкрупнішої збанкрутілої за рік кредитної установи – Дельта Банку – довелося чекати три місяці, поки їм не почали повертати їхні заощадження. З 11 червня Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) розпочав виплату компенсації за поточними та картковими рахунками, а також за депозитами, термін дії яких завершився у Дельта Банку до 3 березня – дня введення тимчасової адміністрації. Сума компенсації не перевищує 200 тис. грн, включаючи відсотки. Виплати здійснюють всього чотири банки: найкрупніша установа – ПриватБанк, а також усі три найкрупніші держбанки – Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк.

У ході першого етапу виплат вкладники отримають 4,9 млрд грн. Загальна сума компенсацій понад 500 тисячам людей складе 13,1 млрд грн. Ще майже 3,1 млрд грн «заморожені». ФГВФО підозрює, що ці вклади 18 тисяч осіб отримані шляхом дроблення вкладів для максимізації суми компенсації від Фонду. Їх перевірка проводитиметься протягом двох-трьох місяців. За її підсумками вклади будуть виплачені або ж депозитні договори будуть визнані нікчемними.

Механізм компенсації

За четвер-п'ятницю вкладники Дельта Банку вже отримали 750 млн грн, після чого Фонд попросив їх «не створювати зайвого ажіотажу і не панікувати». Щоб отримати свої гроші, клієнту Дельта Банку потрібно звернутися до відділення одного з банків-агентів, який закріплений за регіоном реєстрації вкладника. У його розпорядженні вся величезна мережа філій цих банків. Хоча раніше непоодинокими були випадки, коли ФГВФО вибирав банки-агенти усього з кількома відділеннями на місто, і вкладники збанкрутілих банків відчували незручності. Для отримання грошей вкладникам потрібно пред'явити співробітникові банку паспорт та ідентифікаційний код. Подавати окрему заяву у ФГВФО не потрібно.

Процес виплат у банках проходить по-різному. Ощадбанк відправив SMS-повідомлення з призначеною датою і часом зустрічі в певному відділенні 40 тисячам вкладників, чиї мобільні телефони були вказані в депозитних договорах. Тим, хто не отримав повідомлення, слід звернутися до контакт-центру, через який формується окрема черга для таких клієнтів. За даними Ощадбанку, на 13:00 вівторка 16 червня вкладники вже отримали через його відділення 533 млн грн.

Ощадбанк працює тільки з вкладниками у Києві та Київській області. Кореспондент FinMaidan вирішив дізнатися у колишніх клієнтів Дельта Банку, як вони будуть розпоряджатися отриманими грошима. «Частину вкладу я залишив на поточному рахунку в Ощадбанку, тому що поки не зовсім розумію, як діє новий закон про заборону на дострокове повернення депозитів. Хочу, щоб можна було забрати ці гроші в будь-який момент. А другу частину забираю готівкою», – розповів у відділенні Ощадбанку в Солом'янському районі колишній клієнт Дельти Олег Володимирович. Інші клієнти, з якими поговорив FinMaidan, запевняють, що не хочуть зв'язуватися p банками. «Я свої гроші не могла забрати з Дельти ще з зими. Так що вони мені давно потрібні. Забираю поки, а потім буду вирішувати що з ними робити. Навряд чи віднесу в банк, швидше за все куплю щось», – каже вкладниця Марина.
 

 Фонд попросив вкладників Дельта Банку «не створювати зайвого ажіотажу і не панікувати»

ПриватБанк проводить виплати без реєстрації – для отримання грошей достатньо звернутися у відділення. Якщо клієнт заздалегідь хоче дізнатися, чи є він у списках, йому потрібно звернутися в кол-центр або в онлайн-чат в Приват24. Однак інформацію про суму виплати дистанційно не нададуть, як і в інших банках. Станом на кінець дня 16 червня ПриватБанк виплатив вже більше 650 млн грн.

Для отримання грошей через Укрексімбанк спочатку необхідно перевірити інформацію про наявність виплати. Це можна зробити за допомогою онлайн-сервісу на сайті установи, ввівши ідентифікаційний код в спеціальному полі, або в контакт-центрі. Після цього потрібно зареєструватися телефоном, вибравши зручне відділення, дату і час отримання компенсації. «У ряді відділень, на які припадає дуже великий потік вкладників неплатоспроможних банків, клієнти можуть отримати відшкодування відразу після звернення. Зокрема, це стосується тих громадян, які під час оформлення вкладу були зареєстровані в одній області, а в даний час проживають в іншому регіоні», – уточнює заступник голови правління Укрексімбанку Світлана Монастирська. На полудень 16 червня Укрексімбанк провів майже 7 тисяч виплат на загальну суму понад 170 млн грн.

Система отримання відшкодувань через Укргазбанк включає попередню реєстрацію. Це можна зробити цілодобово через кол-центр, повідомивши ідентифікаційний податковий номер. Зареєструватися можна також на сайті банку на спеціальній сторінці «Фінансовий радник», вказавши номер телефону для зв'язку. Але очікувати дзвінка від співробітника банку доведеться три-чотири доби. Для того щоб швидше повертати кошти, Укргазбанк продовжив операційний день до 19:00, а відділення, в яких спостерігається найбільше навантаження, працюють тепер і по суботах. За перші три дні він повернув кошти 8586 вкладникам на 218,5 млн грн.

Наслідки вливання
Останні кілька місяців експерти попереджали НБУ, що початок виплат вкладів може дестабілізувати валютний ринок. Клієнти Дельти отримують компенсацію валютних вкладів у гривні за курсом 26,85 грн/$, який діяв на момент запровадження тимчасової адміністрації. За березень-червень гривня зміцнилася, і минулого тижня в небанківських фінансових компаніях можна було купити долари по 21,02 грн – на 21,7% дешевше, ніж вони коштували три місяці тому. Тобто максимальна сума компенсації в 200 тис. грн на момент введення тимчасової адміністрації була еквівалентною $7448. Отримавши 200 тис. грн зараз, на них можна було б купити $9514 – на 27,7% більше. Ускладнює купівлю 2-відсотковий пенсійний збір і обмеження купівлі валюти сумою до 3 тис. грн в еквіваленті в одному обміннику. Але на чорному ринку немає ні лімітів, ні зборів.

У четвер-п'ятницю міжбанк закрився на рівні 21,03-21,06 грн/$, але вже в понеділок-вівторок долар різко подорожчав до рівня 22,14 грн. На готівковому ринку долар продавали не вище, ніж по 23,1 грн. В НБУ спростовують наявність зв'язку між початком виплат вкладів Дельта Банку і стрибком курсу. Заступник голови НБУ Олег Чурій заявив журналістам, що зростання курсу в останні два дні є тимчасовим, викликаним нерівномірним надходженням валютної виручки, і НБУ не проти 10-відсоткових коливань. «У нас немає бажання тримати курс фіксованим – у нас зараз плаваючий курс», – сказав він. На його думку, виплати вкладів не впливають на курс, оскільки на валютному ринку є обмеження в 3 тис. грн в одні руки.

Проте це обмеження відсутнє на чорному ринку. «У зв'язку з виплатами по Дельта Банку відбувається викид гривні на ринок, і це тисне на курс. Але Нацбанк в змозі тримати курс під контролем. Коливання курсу відбуваються здебільшого на чорному ринку, тому що люди в основному купують валюту не в банківських відділеннях», – зазначає перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. Учасники ринку сподіваються, що вливання готівкових коштів не посилить інфляцію, оскільки банки мають на меті утримати більшу частину виплачуваних компенсацій на депозитах. Ощадбанк вже повідомив про те, що половина вкладників вирішили розмістити гроші на його рахунках. У ПриватБанку таких клієнтів 30%, в Укрексімбанку – 44%. «Це позитивний фактор для ринку, адже кошти, які залишилися в банку, не сприятимуть зростанню інфляції, а працюватимуть на вкладників, на країну», – упевнений голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Але яку саме суму ці люди залишають у банках, банкіри поки не кажуть.

Елена Губарь, Виктория Руденко

Сторінка 2164 із 2188

Долучайтесь