Народився в 1958 році.

Освіта

У 1981 році закінчив Московський енергетичний інститут, кваліфікація «інженер-механік», а в 1992 році – Всесоюзний заочний фінансово-економічний інститут в Москві, кваліфікація «економіст».

Кар'єра

Працював на керівних посадах у АППБ «Аваль».

З 1994 року працював у банку «Мрія» – спочатку на посаді заступника голови правління, у 1995-2006 роках – як голова правління, а в 2006-2007 роках – як перший заступник голови правління. Банк належав Петру Порошенку, який у 2006-му продав його російському Внєшторгбанку (зараз це ВТБ Банк).

Вже наприкінці 2007-го Костянтин Ворушилін разом з інвестфондом «Прайм Ессетс Кепітал», який управляє активами Петра Порошенка, створив Міжнародний інвестиційний банк (належить голові держави на 60%). Костянтин Ворушилін не займався оперативним управлінням кредитної установи – з 2008-го до 2014 року він очолював наглядову раду банку (зокрема, 15 квітня 2011 року був призначений головою наглядової ради Міжнародного інвестиційного банку терміном на три роки). У страховій компанії «Країна» Петра Порошенка на 1 січня 2013 року йому належало 4,98% акцій.

Досвід роботи в команді Петра Порошенка Костянтин Ворушилін посилив на посаді віце-президента корпорації «Богдан», яка була під контролем нинішнього президента. Банкір курирував фінансово-інвестиційну діяльність корпорації. До того був директором департаменту бізнесу легкових автомобілів корпорації «Богдан».

Адміністративна рада ФГВФО рішенням № 34 призначила Костянтина Ворушиліна з 3 жовтня 2014 року директором-розпорядником Фонду. Василь Пасічник, який очолював Фонд, не покинув його, а став першим заступником директора-розпорядника. Але в червні 2015 року Василь Пасічник усе ж таки покинув ФГВФО.

8 березня 2015 року з'ясувалося, що Костянтин Ворушилін, порушуючи законодавство, володів 5,2% акцій Міжнародного інвестиційного банку, будучи з жовтня 2014 року керівником ФГВФО. Згідно зі ст. 13 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», директор-розпорядник Фонду не має права бути учасником або пов'язаною особою банку.

Через два місяці його частка дещо знизилася до 5,1978%. А ще через два місяці була оформлена на дітей: Сергій Ворушилін отримав 2,5984%, а Катерина Ворушиліна – 2,5994%.

Окружний адміністративний суд Києва прийняв до провадження позов юриста Ростислава Кравця. У його заяві зазначено, що голова ФГВФО подав завідомо неправдиву інформацію про себе в декларації. Інакше він, володіючи акціями МІБ, не міг зайняти свій пост або мав би бути незабаром достроково звільненим. «У діях Ворушиліна Костянтина Миколайовича можуть бути присутні ознаки складу кримінального злочину, передбаченого ст. 358 Кримінального кодексу, а саме: підробка і подальше використання підробленого офіційного документа, який дає право на обіймання посади директора-розпорядника Фонду», – йдеться в його заяві № 07/07-15А/2 до прокуратури Шевченківського району Києва. У частині 4 статті «використання завідомо підробленого документа» йдеться про покарання – штраф до 850 грн або арешт на термін до шести місяців, або обмеження волі на термін до двох років.

Шевченківський районний суд Києва зобов'язав прокуратуру Шевченківського району Києва внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомість про вчинення директором-розпорядником ФГВФО Костянтином Ворушиліним кримінального правопорушення. За фактом цього правопорушення розпочато досудове розслідування. Правопорушення передбачено статтями № 358 і 366-1 КК («підробка документів і подання завідомо неправдивих відомостей в декларації»).

24 грудня 2014 року, згідно з розпорядженням Кабміну № 1258-р, Костянтин Ворушилін увійшов до ради з питань участі держави в статутному капіталі банків.

У липні 2019 року залишив пост директора-розпорядника ФГВФО.

Пряма мова

«Зараз 200 тис. грн – це багато чи мало? Напевно, мало. Я – за збільшення гарантованої суми. Це сприятливо відіб'ється на фінансовому ринку. Але потрібно розуміти, за рахунок яких коштів це робити. А це питання не до нас. Якщо уряд знайде кошти, тоді можливо».