Про це повідомляє платформа "Опендатабот".

Зазначається, що 99% повідомлень про необхідну перевірку подають банки, тоді як усі інші надходять від небанківських установ, таких як кредитні спілки, страхові компанії, ломбарди та інші.

Рік до року зростає кількість повідомлень про підозрілі операції – 5% у 2021 році проти 18% торік. Втім переважна більшість все ж стосується порогових операцій – 82% або 1,44 млн.

Понад 1 тис. матеріалів після перевірки було направлено до відповідних органів. Їх загальна сума склала 62,59 млрд грн.

Найбільше матеріалів направляють до Національної поліції – 31% (323 справи). Ще 27% або 289 матеріалів – до СБУ та 15% чи 156 матеріали – до НАБУ. Сумарно усі ці справи оцінюються у 37,39 млрд грн.

Також від початку повномасштабної у 3,3 раза побільшало матеріалів, які Держфінмоніторинг направляє до ДБР – 11% або 118 матеріалів. Водночас кількість матеріалів, направлених до Податкової, скоротилася аж у 2,5 раза – до 95 справ.

Найменше матеріалів надійшло до Офісу Генпрокурора – 7% (71). Ще 1 матеріал був направлений до розвідки.

Загалом Держфінмоніторинг перевіряє фінансові операції двох видів: порогові та підозрілі.

Порогові фіноперації – ті, сума в яких дорівнює чи перевищує 400 тис. грн та має хоча б одну із наведених ознак: прояв сепаратизму/тероризму, ризик фальсифікації рахунків фактур (інвойсів) у зовнішньоекономічній діяльності, дистанційне відмивання коштів тероризму, багато готівки в обігу та неналежне виявлення та санкціонування підозрілих особою публічних діячів.

Підозрілі фіноперації не залежать від суми, а лише від наявності підозр та доказів у банку, який обслуговує людину. На це може впливати поведінка особи, невідповідність наданої інформації та інші чинники.

Як повідомлялося, 11 лютого Верховна Рада провалила голосування за новий закон про кредитну історію. Його ухвалення є одним із зобов’язань перед МВФ.