Бізнес асоціації з різних регіонів України, які об’єднують малий та середній бізнес, стверджують, що програма «Національний кешбек» суттєво спотворює конкуренцію, надає перевагу торговим мережам, не поширюючись на малих та мікро підприємців.

Програма “Національний кешбек” регулюється постановою КМУ від 20 серпня 2024 року № 95, і висуває декілька основних умов для участі в ній:

• а) державна реєстрація як суб’єкта господарювання в Україні;
• б) розкриття структури власності;
• в) не перебування на спрощеній системі оподаткування;
• г) подання до ДПС звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій із зобов’язанням щодо відображення у фіскальному касовому чеку на товари цифрового значення штрихового коду товару українського виробництва;
• д) подання заяви про приєднання до проекту засобами порталу Дія.

Відповідно до практичного досвіду застосування підприємцями програми у 2024 році, вона має такі ключові недоліки:

• висока зарегульованість та відносна важкість процедур, зокрема окремі та різноманітні вимоги щодо виробників, товарів, продавців, споживачів та напрямів витрачання кешбеку;
• програмою не охоплено «нецифрових» громадян України (не всі мають відповідні девайси або бажають встановлювати Дію/можуть з нею працювати);
• з програми виключено у якості продавців всіх суб’єктів підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та звітності.

Тобто на продуктові ринки або святкові ярмарки програма також не поширюється. У більшості випадків програма діє через великі та середні торговельні мережі, викривлюючи умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу.

На думку бізнес-асоціацій, дискримінація спрощенки є контрпродуктивною та шкідливою для конкуренції, умов ведення бізнесу та економіки в цілому.

Фахівці бізнес-асоціацій визначили низку недоліків, які важливо усунути для повноцінної реалізації програми:

1. Найбільш критичним недоліком, який перетворює програму на інструмент дискримінації одних суб’єктів господарювання по відношенню до інших, у тому числі  заборона користуватись програмою у якості продавців підприємцям на спрощеній системі оподаткування. Ця заборона спотворює конкуренцію, надає ще більшу ринкову силу торговим мережам, шкодить виробникам які реалізують продукцію зокрема і через підприємців на ССО та пригнічує розвиток малого та мікробізнесу. Саме тому, вкрай необхідним є повернення у програму підприємців на спрощеній системі оподаткування, які користуються РРО/ПРРО та мають бажання дотримуватись всіх її умов.

2. Реалізація товарів виключно з спеціальним штрих кодом, через РРО/ПРРО, з відповідного Переліку категорій товарів українського виробництва – унеможливить існування так званих «сірих схем» та сприятиме детінізації торгівлі і посиленню конкуренції, що позитивно вплине на відновлення та розвиток економіки.

3. Доцільним є переглянути у бік збільшення максимальну суму кешбеку на картку, яку можна отримати (наприклад, 6 тис. грн замість 3 тис. нрн на місяць), що дозволить залучити більше українців.

4. Необхідно забезпечити більш широке розповсюдження детальної інформації про програму, включно з інструкцією як оформити та активувати відповідну банківську карту (згідно опитування Центру Разумкова – 40% громадян не беруть участь в програмі через відсутність детальної інформації про неї).