Упродовж року НБУ продовжував працювати над створенням підґрунтя для побудови довіри до небанківських фінустанов.

Зокрема було вжито низку дій, спрямованих на упорядкування та забезпечення стабільності ринку, підвищення його прозорості, активізацію розвитку, а також посилення захисту прав споживачів фінпослуг.

У 2021 році тривали активна трансформація та оздоровлення сфери небанківських фінпослуг. Ринок залишали компанії, які не провадили активної діяльності та добровільно відмовлялися від ліцензій. Значна частина компаній була виведена з ринку регулятором за порушення вимог законодавства. Водночас на ринку з’являлися нові учасники, готові виконувати вимоги законодавства та надавати послуги належної якості.

Загалом з початку року кількість небанківських фінустанов скоротилася з 2065 (на початок січня) до 1910 (початок грудня). Цьогоріч вперше з’явилося законодавче регулювання поведінки колекторських компаній іа фінустанов під час врегулювання простроченої заборгованості за споживчими кредитами. Щоб мати можливість надавати колекторські послуги, установа проходить реєстрацію в НБУ. На сьогодні вже зареєстровано 59 колекторських компаній.

Незважаючи на зменшення кількості фінустанов, обсяги їх активів зросли. Найбільше – у фінкомпаній. Їхні активи відновилися до свого максимального рівня в докризовому 2019 році.

«За січень – вересень 2021 року фінансові компанії згенерували рекордні прибутки порівняно з аналогічним періодом останніх трьох років. Показники рентабельності також перебували на історично найвищих рівнях. Причому вперше за останніх два роки всі сектори в кожному з кварталів мали позитивний фінансовий результат. Страховики у 2021 році зберегли прибутковість, хоча в І кварталі мали суттєво нижчий фінансовий результат, ніж за аналогічний період 2020 року. Вища прибутковість кредитних спілок збільшила нерозподілений прибуток кредитних спілок та його частку в пасивах. Рентабельність ломбардів зростала, хоча пожвавлення їхньої діяльності не спостерігалося», - зазначила директорка департаменту нагляду за ринком небанківських фінпослуг Ольга Максимчук.

Водночас Нацбанк почав застосовувати заходи випливу до порушників регуляторних вимог, зокрема зупиняв дію ліцензій та анулював їх. Це сприяло поліпшенню дисципліни виконання регуляторних вимог у всіх сегментах небанківського фінансового ринку, зокрема й підвищенню фінансової стійкості його учасників.

Забезпечення повної прозорості фінансового сектору – ключовий чинник його надійної роботи, «спокою» регулятора та довіри клієнтів. Важливий елемент прозорості будь-якого надавача фінансових послуг – відкрита інформація про справжніх власників. Кожен споживач фінансових послуг повинен розуміти, кому довіряє свої гроші чи в кого бере позику.

Для цього НБУ встановив вимоги до структури власності надавачів фінпослуг і зобов’язав усіх гравців розкрити структури власності та подати ці відомості регулятору для подальшого аналізу.

«На сьогодні з майже 1 500 учасників ринку небанківських фінпослуг, які повинні були розкрити свої структури власності, необхідні документи не подали 128 (з них 75 – на непідконтрольних територіях). Несвоєчасно подали інформацію 110 компаній. За такі дії до надавачів небанківських фінансових послуг Національний банк застосовує заходи впливу. Поки це штрафні санкції, але далі заходи впливу ставатимуть суворішими – аж до виключення з реєстру та анулювання ліцензій. Водночас, за попередньою оцінкою регулятора, прозорі структури власності мають 847 небанківських фінустанов, непрозорі – 323, а 165 компаній потребують додаткової перевірки регулятора», - наголосив директор департаменту ліцензування Михайло Федоренко.

Прозора структура власності – одна з ключових ліцензійних умов, а її недотримання у підсумку матиме своїм наслідком позбавлення компанії всіх ліцензій. Тому учасникам ринку потрібно здійснювати постійний контроль за відповідністю структур власності вимогам регулятора, своєчасно та в повному обсязі повідомляти про зміни у структурі власності та здійснювати постійний моніторинг відомостей щодо власників істотної участі та ключових учасників.

У 2021 році Верховна Рада схвалила 7 важливих законів, розроблених за участі Нацбанку. Ще три законопроєкти, розроблені за участі НБУ, очікують на схвалення найближчим часом.

Також Національний банк цьогоріч ухвалив 17 нормативно-правових актів, які стосуються регулювання небанківського фінансового ринку. Ще 14 документів вже розроблено і буде прийнято не пізніше ІІ кварталу 2022 року.

«У 2022 році ми зосередимося на розробленні нормативно-правових актів, які забезпечать реалізацію нових законів – «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про кредитні спілки», «Про страхування», «Про платіжні послуги» та «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». Ми плануємо найближчим часом прийняти нове Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг. На ринку пануватимуть прогресивні правила роботи, які дадуть поштовх для його подальшого розвитку та наближення до європейських стандартів», - зазначив заступник директора департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінустанов Сергій Савчук.

З метою посилення захисту прав споживачів НБУ продовжив роботу з опрацювання звернень громадян, що дало змогу виявити найвразливіші моменти в діяльності небанківських фінустанов та відповідно на них зреагувати.

За 11 місяців року управління захисту прав споживачів фінпослуг опрацювало близько 15 тисяч дзвінків та 25 тисяч письмових звернень споживачів щодо роботи небанківських фінустанов. Переважна більшість цих звернень стосувалася роботи фінкомпаній, які займаються кредитуванням населення, та тих, що стягують прострочену заборгованість. Детальний аналіз кожного звернення допоміг розробити низку нормативно-правових актів для врегулювання проблем як на законодавчому рівні, так і на рівні конкретних вимог регулятора.

У 2021 році Нацбанк затвердив низку вимог, які вже з початку нового року забезпечать прозорість та спростять розуміння умов кредитного продукту небанківських фінансових установ. Прозорість кредитування означає, що споживачі знають повну вартість кредиту до моменту підписання договору, сама вартість кредиту розраховується за правилами, аналогічними банківським, кредитний договір чіткий і зрозумілий та не містить несправедливих умов, а реклама та вебсайти небанківських фінансових установ більше не розповідають про «безкоштовні» кредити.

«Чи не найсуттєвішим досягненням захисту споживачів у 2021 році став закон, що врегулював колекторську діяльність та в якому прописані чіткі вимоги до етичної поведінки під час урегулювання простроченої заборгованості. У цьому напрямі триває робота з посилення правил щодо етичної поведінки колекторів на рівні вимог НБУ, які нині перебувають у процесі обговорення з ринком, та здійснюється посилений нагляд за дотриманням чинних вимог згаданого закону», - зазначила очільниця управління захисту прав споживачів фінпослуг Ольга Лобайчук.