Про це заступник голови Національного банку Дмитро Олійник розповів на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, присвяченому цій проблемі, передає Інтерфакс-Україна.

"Дропи" (від англ to drop – кидати) або "грошові мули" – це особи, які дозволяють третій особі (шахраєві) за фінансову винагороду використовувати свій банківський рахунок для тіньових операцій.

"80 тис. карток вони (банки. – Ред.) закрили за пів року. Це тільки два банки, два найбільших емітенти", – сказав Олійник.

Представники НБУ під час засіданні зазначили, що в абсолютному значенні ПриватБанк і monobank справді лідирують за кількістю дропів, однак з огляду на обсяги емісії ними карток, ця частка не така вже й значна.

Загалом Нацбанк оцінює річний обсяг операцій дропів приблизно в 200 млрд грн на рік.

За даними НБУ, станом на 1 червня 2024-го ПриватБанк мав 28,5 млн активних карток, monobank – 8,6 млн, тоді як загальна їхня кількість на ринку – близько 53 млн.

НБУ орієнтовно в четвер оприлюднить рішення про обмеження вихідних карткових переказів фізичних осіб P2P (person-to-person) у сумі 100 тис. грн на місяць. За оцінками регулятора, це здорожчить реалізацію схем для зловмисників у 5 разів.

Крім того, у Верховній Раді пропонують посилити контроль за переказами між картками фізичних осіб для боротьби з використанням так званої схеми "дропів", зокрема посилити вимоги банків до фінмоніторингу та запровадити обмеження обороту коштів без підтвердження доходів.