Документ пропонує встановити, що посилений фінмоніторинг колишнього PEP має тривати щонайменше 12 місяців після залишення посади. Після цього він не припинятиметься автоматично: банк має провести індивідуальну оцінку ризиків і, якщо ризики, властиві статусу PEP, зберігаються, продовжувати посилений контроль.

Оцінку ризиків банк повинен буде проводити щонайменше раз на рік. Такий самий підхід пропонується застосовувати до членів сім’ї та пов’язаних із колишнім PEP осіб.

Про норми законопроєкту повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

Новий документ має виправити положення закону №15111-д про оподаткування доходів від цифрових платформ, яке стало однією з причин, через які президент не підписав документ.

До попередньої редакції закону було включено норму, яка змінювала правила фінмоніторингу колишніх PEP. Після спливу 12 місяців банк міг продовжувати застосовувати посилені заходи лише за наявності обґрунтованого та документально підтвердженого високого або неприйнятно високого ризику.

На думку критиків цієї норми, такий підхід послаблював антикорупційний запобіжник щодо колишніх політично значущих осіб. Із закликами не підписувати закон у такій редакції виступали, зокрема, представники ЄС та Єврокомісії.

У законопроєкті №16051 пропонується інша логіка: після завершення 12-місячного періоду банк не повинен заново доводити наявність високого або неприйнятно високого ризику. Натомість він оцінює, чи зберігаються ризики, властиві статусу PEP. Якщо так — посилений фінмоніторинг продовжується доти, доки банк не встановить, що такі ризики більше не існують.

Водночас сам факт того, що людина раніше мала статус PEP, не може після спливу 12 місяців бути достатньою підставою для відмови в обслуговуванні.

Якщо банк відмовляє у встановленні або підтриманні ділових відносин, клієнту також пропонується надати окреме право вимагати перегляду такого рішення.