ОЗДП – українські суверенні облігації зовнішньої позики, на сьогодні терміном до одного року мають дохідність до 5% річних в доларах США, тоді як ОВДП – облігації внутрішньої позики на термін до одного року – мають дохідність до 3,5% річних в доларах США. Очевидним є те, що ОЗДП є гарним фінансовим інструментом для українських інвесторів. Виникає питання: чому ж серед українських інвесторів сьогодні ОЗДП не є популярними, хоча дохідність за ними часом вдвічі більше, ніж за аналогічними ОВДП у тій же валюті та на той же термін?

Відповідь криється в тому, що НБУ досі не забезпечив повноцінні кореспондентські відносини з іноземними депозитарними установами, де обертаються наші ОЗДП.

Оскільки на сайті НБУ відсутня інформація щодо кореспондентських відносин НБУ з іноземними депозитаріями (наприклад, їх перелік), я взяв річний звіт НБУ за 2019 рік. У ньому НБУ також вказує на договір про встановлення кореспондентських відносин з Clearstream як унікальну подію, яка забезпечує можливість розміщення ОВДП серед іноземних інвесторів: «Однією з ключових подій 2019 року для українського фінансового ринку стало підписання між міжнародним Депозитарієм цінних паперів Clearstream та Національним банком угоди про кореспондентські відносини».

Після цього я поцікавився у іноземного депозитарію Clearstream, в системі якого на сьогодні обертається до 60% українських ОЗДП, про такі кореспондентські відносини і з’ясував, що вони є неповноцінними, односторонніми. Як зазначено у них на сайті, коррахунок у НБУ дає можливість їхнім клієнтам-нерезидентам заходити на український ринок виключно через уповноважену установу Citibank та купувати внутрішні облігації (ОВДП).

Крім того, на сайті міжнародної депозитарної установи Clearstream зазначено, що в рамках встановлених з НБУ відносин вони взагалі не обслуговують резидентів України. Через це для українських інвесторів купівля українських же ОЗДП є напівлегальною та прирівнюється до іноземної інвестиції із «недолібералізованими валютними обмеженнями» для фізичних осіб – резидентів до 200 тис. євро на рік, для юридичних осіб – до 2 млн євро на рік.

А для українських банків постановою НБУ № 5 від 02.01.2019 взагалі фактично заборонено купувати ОЗДП, а саме: проводити розрахунки у валюті та гривні за такими операціями.

Розумію вимоги андерайтерів, які проводять розміщення ОЗДП на первинному ринку, про недопущення до викупу резидентів України, щоб запобігти маніпулювання ринком. Але чому не організувати українським інвесторам доступ до вторинного ринку українських ОЗДП? Крім того, що це дозволить краще контролювати зовнішній борг; додатковий попит, який визрів на внутрішньому ринку, буде тиснути і збалансовувати на пониження відсоткову ставку зовнішніх суверенних запозичень, даючи можливість Міністерству фінансів залучати в майбутньому більш дешеві запозичення.

Цікаво, що НБУ передбачає можливість приймати від банків ОЗДП в заставу під рефінансування. Але здійснити це на практиці, як виявляється, неможливо. Постановою НБУ встановлено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається Національним банком з метою обліку прав на цінні папери та їх обмежень за наслідком застави на користь Національного банку.

На підтвердження всього вищенаведеного постанова НБУ № 615 від 7.09.2015 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи» містить наступний пункт: «103. Облігації зовнішньої державної позики України як забезпечення виконання зобов’язань за кредитами рефінансування використовуватимуться в міру врегулювання питань, пов’язаних з установленням Національним банком кореспондентських відносин з іноземними депозитаріями та можливістю отримання інформації про стан рахунку в цінних паперах банку-позичальника».

Що ж, необхідно ці кореспондентські рахунки нарешті встановити і дозволити банкам та іншим професійним фінансовим установам проводити розрахунки по операціях за ОЗДП, скасувавши п.12, прим.1 постанови НБУ № 5 від  02.01.2019.

Це створить ринок ОЗДП в Україні, а внутрішні інвестори, в тому числі фізичні особи, отримають новий зрозумілий інвестиційний інструмент, якого так бракує в Україні.