Реєстрація подібного законопроєкту є відкритим порушенням законодавства, оскільки зміни до податкового законодавства, згідно з принципом стабільності, не повинні прийматися пізніше, ніж за шість місяців до нового бюджетного періоду. Однак це не перше ігнорування законодавчих норм.

Законопроєкт є «ресурсним» і фактично спрямований на підняття всіх податків. Це притому що Кабмін тільки-но ухвалив Стратегію-2030, де зазначено, що податки для бізнесу не підніматимуться. Що ж, чергова обіцянка – черговий піархід.

Давайте розглянемо основні новації, які пропонує Кабмін, і кого вони стосуватимуться.

У частині плати за землю законопроєкт пропонує скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім сільськогосподарських угідь, яка використовується для цілей оподаткування платою за землю (земель водного фонду: внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ; земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення).

Свого часу мораторій вводився у зв’язку із загостренням інфляційних процесів, суттєвою девальвацією національної валюти, зниженням купівельної спроможності населення. Здавалося б, нічого не змінилось, а навпаки, ситуація загострилась. Тож надмірне завищення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель автоматично призводитиме до зростання орендних ставок на землю та ляже непосильним тягарем на підприємців, і багатьох з них (наприклад, роздрібних торговців) змусить взагалі призупинити свою діяльність. Це призведе до зменшення надходжень до місцевих бюджетів та негативно вплине на розвиток територіальних громад.

Пропонується запровадити оподаткування неоформлених земельних ділянок, які використовуються. Це позитивний крок, але створить додатковий привід для корупції на місцевому рівні, бо раніше у місцевих органів була хоч якась мотивація прискорювати ухвалення рішення про оформлення земель заявникам для отримання доходу в місцевий бюджет від таких земель, але тепер цей чинник нівелюється.

Крім того, документ скасовує пільги у сплаті за землю і земельні ділянки, надані установам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання земельних ділянок). Також позитивний крок, незрозумілий тільки поки механізм визначення статусу «нецільового використання», що породжуватиме додатковий привід для корупції та виведення цих операцій в тінь.

У частині податку на додану вартість (ПДВ) уряд пропонує обкласти податком операції з продажу новозбудованих квартир чи будинків!

Крім цього, у документі є пункт, яким пропонують збільшити податок на доходи фізичних осіб від продажу третього і наступних об’єктів нерухомого майна з 5% до 18%. Чинні ставки ПДФО для продажу протягом року першого об’єкта нерухомості (0%) і другого (5%) залишать без змін.

Фактично цей податок буде ще вище, оскільки в будь-якому випадку потрібно буде оплачувати ще 1% держмита і 1,5% військового збору, тобто в результаті виходить 20,5%. Отже, якщо квартира коштує, наприклад, $100 тис., то державі доведеться віддати більше $20 тис.

Реально це може обернутись тим, що громадяни, які купують квартири з метою заробітку на здачі в оренду та /або їх подальшого перепродажу, відтепер, при здачі житла в оренду, підніматимуть її вартість на 10-12% та до 20-30% – при перепродажу нерухомості.

Запроваджується оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком дорогоцінних металів фізичним та юридичним особам. Треба зазначити, що пільга з ПДВ існує тільки для банківських металів. І тільки на папері. Від самого початку дана ініціатива є хибною, оскільки НБУ на ринку взагалі мало представлений. Востаннє продаж він здійснював понад п’ять років тому.

Законопроєктом встановлюється обмеження для бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, якщо придбані чи імпортовані товари у подальшому постачатимуться на митній території України. Спроба вдарити по скрутках. Але недолуга. Бо реально вдарить по чесному ритейлу і серйозно знизить показник Doing business в Україні.

У частині податку на прибуток підприємств (ПП) законопроєкт № 5600 містить норму про оподаткування фінансової допомоги, наданої пов’язаними особами, зокрема, передбачає збільшення фінансового результату на суму такої допомоги або безоплатно наданих товарів, робіт і послуг для пов’язаних осіб.

Податок на прибуток зі збитків. Суть полягає у тому, що надається можливість зараховувати тільки 50% понесених збитків попередніх років. Фактично це означає оплату податку на прибуток зі збитків.

Податкові ставки збільшуються в частині екологічного податку: за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти – в 1,6 раза, крім того, передбачено їх планомірне підвищення у вісім разів до 2029 року, за викиди двоокису вуглецю (СО₂) – з 10 грн/т до 30 грн/т, за відходи для підприємств гірничої промисловості – з 0,49/т грн до 1,5 грн/т.

У частині акцизного податку новації стосуються впровадження акцизу на продаж електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Документ, зокрема, передбачає виключення електроенергії ВДЕ з групи товарів, на які не поширюється акциз, що призведе до впровадження акцизного податку на «зелену» електроенергію на рівні 3,2%. Те, як це пропонує законопроєкт № 5600, призведе до додаткових витрат її виробників на 1,63 млрд грн на рік.

Треба зазначити, що окрім вказаних змін, законопроєктом вносяться зміни в адміністрування податків і зборів. Посилюється відповідальність за несвоєчасне подання податкових накладних. Уряд пропонує накладати штраф в розмірі 40% від суми ПДВ за накладною при порушенні терміну реєстрації на 61-180 днів, а при порушенні терміну реєстрації на 181 і більше днів – в розмірі 50% суми ПДВ.

Контролюючим органам надається право клопотати про позбавлення права виїзду за кордон керівника підприємства до повного погашення їм податкового боргу.

А якщо податкове повідомлення-рішення складене з порушеннями і оскаржене?! Тут «по-тихому» пропонується ввести механізм контролю бізнес-активного середовища, де за «лівим» податковим повідомленням-рішенням можуть фактично до одного року обмежити громадянське право вільного пересування. Правильна ідея для порушників, але не в Україні. Тільки через суд, і лише після судової реформи.

Законопроєкт передбачає, що відтепер податкові органи матимуть можливість надсилати запити платникам податків без вагомих на те причин, брати майно в податкову заставу на неузгоджені грошові зобов’язання на час адміністративного та судового оскарження. Тобто обмежать не тільки вас, а й ваше майно!!!

Законом надається право податковим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише за фактом виявленого правопорушення, а й з інших питань, пов’язаних з оподаткуванням, можливими порушеннями у господарській діяльності платника, здійсненими операціями. Back to 2012!