В программе круглого стола:

• Итоги 2017 года: основные достижения и неудачи года. Что не удалось реализовать? Что мешало достижению целей? Удалось ли МСБ завоевать долю рынка? Оправдались ли ожидания банкиров?
• Почему не активизировалось кредитование? Как решать проблему просроченной задолженности без принятия законов?
• Прогнозы на 2018 год: законодательные инициативы, динамика стоимости ресурсов, точки роста банковской системы, развитие новых технологий
• Возобновление кредитования 2018 – миф или реальность? Драйверы роста и факторы, тормозящие активизацию кредитования.

В мероприятии участвуют:

• Роман Шпек, глава совета НАБУ, старший советник президента Альфа-Банка;
• Сергей Наумов, председатель правления Пиреус Банка;
• Сергей Мамедов, председатель правления банка «Глобус»;
• Ростислав Синишин, член правления, директор по рискам Идея Банка. 

Стенограмма круглого стола «Банковская система: итоги 2017 года и прогноз на 2018 год»

Модератор круглого стола – управляющий партнер «Финансового клуба» Руслан Черный:

– «Финансовый клуб» продолжает серию круглых столов, посвященных финансовому рынку и проблемам на нем. Сегодня мы подведем итоги банковского 2017 года, обсудим, что получилось и что нет, не обойдем вниманием малый и средний бизнес, которому предвещали, что он станет драйвером роста. Поговорим о прогнозах на следующий год, как будет развиваться кредитование, как будет решаться главная проблема банковского рынка – проблема задолженности. Попробуем определить основные точки роста на следующий год.

Сегодня в нашей дискуссии участвуют: Роман Шпек, глава совета НАБУ, старший советник президента Альфа-Банка; Сергей Наумов, председатель правления Пиреус Банка; Сергей Мамедов, председатель правления банка «Глобус»; Ростислав Синишин, член правления, директор по рискам Идея Банка.

Первое слово я хотел бы дать Роману Шпеку. Как глава крупнейшей банковской ассоциации оцените итоги уходящего года. Какие тенденции на нем были главными?

Роман Шпек: Дякую, Руслане. Доброго дня, колеги! Ми завжди намагалися не передбачати, а прогнозувати, і в рамках цих прогнозів реалізовувати бізнес-моделі, які ми вибрали. А далі ми враховуємо зовнішні і внутрішні фактори, які впливають. Банки підходили до цього року з консервативними, але прогресивними прогнозами, очікуваннями. І вони справдилися. Було б більше підстав для оптимізму, якби ми могли сказати, що наші консервативні прогнози не просто справдилися, але результат був більш оптимістичним. На превеликий жаль, цього не відбулося.

Банківська  система, більшість банків протягом року покращували показники своєї роботи. Наприклад, у Райффайзен Банку Аваль прибутки цього року будуть значно більші, ніж у попередні роки. В цілому за 10 місяців поточного року сумарний прибуток банківської системи склав понад 2 млрд грн.

Чому наші прогнози були консервативними і так мало місця для оптимізму у майбутньому? Тому що темпи росту економіки цього року очікуються на рівні 2,2%, і цього недостатньо. Якщо подивитися на наших торгових партнерів, а торгівля з ними впливає на стан нашої грошової одиниці, то ми дедалі більше від них відстаємо.

Коли ми в такій ситуації намагаємося визначити драйвери-галузі, то ми йдемо невірним шляхом, колеги. Драйверами в цих умовах можуть бути приватні інвестиції в діючу або нову структуру, що забезпечить темпи росту ВВП вище, ніж сьогодні. На наступний рік наш прогноз – 3,2%. Просто з бази зникне те, що цього року дало втрати. Зі статистики будуть виключені націоналізовані підприємства на окупованих територіях. База порівняння змінюється, і того негативу вже немає.

Показники проблемних кредитів чи NPL після того, як вимоги регулятора стали жорсткішими, сягнули вглиб свого максимуму – 58% в цілому по системі, десь стабілізувалися, а потім почали зменшуватися – 55,75% на кінець жовтня.

– Романе Васильовичу, неофіційно всі говорили, що половина кредитів у банківській системі є проблемною, але НБУ не показував цю статистику. І зараз ця цифра  – 58% – зафіксована. Як банки цього року вирішували ці проблеми?

Роман Шпек: Є два прості шляхи вирішення. Перший – це погашення позичальником шляхом виконання своїх зобов’язань або за допомогою реструктуризації цієї зобов’язаності. Реструктуризовувати можуть ті, хто має намір сплачувати, а не думає, як сховати заставу в інших юрисдикціях. Другий – судове переслідування злісних неплатників.

У нас є закон «Про фінансову реструктуризацію». Якщо в країні можна не платити за рахунками, то не так багато буде бажаючих домовлятися про реструктуризацію.

І банки готові. Є кілька вдалих кейсів, але не так багато ініціаторів реструктуризації.

Зараз точаться розмови про ухвалення нового закону. Триває боротьба. Банківська система разом з НБУ, ЄБРР, Світовий банк – з одного боку, і Міністерство фінансів – з іншого хочуть створити якийсь окремий, специфічний закон тільки для державних банків. Ми більше гаємо часу на позиційну роботу з Верховною Радою для прийняття таких рішень.

– Поясню, що йдеться про Агентство по роботі з проблемними активами.

Роман Шпек: Йдеться про ухвалення закону, одним з елементів якого може бути агентство, і не тільки, а й всі ті структури, які є діючими у сьогоднішніх умовах. В процесі дискусій нам вдалося усунути ту нерівність, яку в першій версії закону закладали між новоствореним агентством і вже діючими структурами. Там є багато позитивного. Нам вдалося багато чого досягти в процесі дискусій з представниками міжнародних фінансових організацій.

Що позитивного? Реформи так крокують країною, що державної частки в усіх секторах стає дедалі більше. І крім того, порушуються принципи здорової конкуренції за рахунок втручання у господарську діяльність. Адже і у Франції, і у Німеччині є державні підприємства, та ніхто їм не вказує, що робити. А у нас реформи означають одержавлення економіки. І шукають драйвера. Драйвера-підприємця кожного дня вбивають, його ініціативу. З одного боку, його б’ють, з іншого – шукають.

Звичайно, активно розвивається споживче кредитування. Темпи цього росту значно перевищують темпи росту економіки. Зростання реальної заробітної плати складає 18,8%, номінальної – 36%. Реальні доходи наших співвітчизників зростають на 5%.

Але треба розуміти, в чому різниця. З ВВП віднімається чи додається величина чистого експорту. І чистий експорт України – від’ємний, тому що імпорт перевищує експорт, і він віднімається зі структури ВВП. Завозяться товари, які в Україні не виробляються, і на них попит зростає, як і потреба в кредитуванні. Тут є можливість для нарощування обсягів кредитування. Банки мають короткий фінансовий ресурс і готові збільшувати. Банки також потребують вирішення тих питань, які пов’язані з захистом прав споживачів і кредиторів.

Наші проекти законів знаходяться у Верховній Раді, і там є багато пропозицій, як зі зміною законодавства уникнути шахрайства, зловживань позичальника. Ця вся правова інфраструктура дасть можливість нарощувати обсяги кредитування. Якщо в структурі ВВП обсяг кредитів домогосподарств – 6%, то в розвинених країнах – 60%. А в таких країнах, як Польща і Чехія, де успішно здійснені реформи, – близько 40%. Нам є куди рости. Але й вимоги до нас зростають. Нам треба і перекривати ті лазівки, які є в законодавстві, щоб банки могли не тільки оцінювати, а й свідомо приймати ризики.

Зростає кредитування економіки у гривні також в корпоративному секторі, за рахунок малого і середнього бізнесу. Тому що до великих позичальників є питання. Вже всі знають кінцевих акціонерів кожного банку. Хто не хотів зголоситися, той змушений був піти за поле, на якому банки грають. Але не всі промислово-фінансові структури готові до кінця перед кредитором ідентифікувати, значить, вони не можуть бути клієнтами того чи іншого банку.

Малий і середній бізнес є основним сегментом для кредитування. Тут теж є чимало складнощів. Ви знаєте, що з різних причин у нас великі ховаються в офшорах, підприємства МСБ не можуть бути позичальниками.

Що таке мале чи середнє підприємство? До 250 робітників. І от візьміть великого трейдера, який працює в Україні, у нього буде менше людей працювати, і будуть багатомільярдні обсяги операцій. Він – малий і середній бізнес.

Наша країна потребує реформ. І коли ми говоримо про можливості і втрати, треба говорити і про втрати від того, що реформи в країні зупинилися. Великі кошти від міжнародних фінансових інститутів ми в Україну не залучили. Це при тому що вони для нас виділені і ми платимо за резервування, за обслуговування, та кошти в Україну не приходять. А вони мали б розвивати інфраструктурні проекти, і реалізація цих проектів потребувала б фінансування в гривні з українського боку. Відсутність такого широкого поступу реформ скорочує можливості для загального росту економіки.

Ви пам’ятаєте, як ми чекали другого траншу цього року. Хочу вам сказати, що найімовірніше він стане першим траншем у березні наступного року. А цього року мали бути і другий, і третій… Але їх немає. Загальний обсяг золотовалютних резервів нижчий, ніж прогнозувалося. Через те будь-які політичні чи економічні коливання і невпевненість призводять до того, що на валютному ринку більше тривоги.

У нас переходять на середньострокове бюджетне планування, прогнозування і управління. І небачені залишки на єдиному казначейському рахунку… І всі думають, які ж вихідні у банківській системі США треба буде вигадати, аби пояснити, що відбуватиметься з курсом гривні до долара. Це при тому, що ці вихідні не мають жодного відношення до нашої економіки. І ми знаємо, що ці кошти на єдиному казначейському рахунку у таких небачених обсягах – вже з вересня. Які рішення потрібні для того, щоб ці кошти витрачалися з вересня, а не з середини грудня?

Головна проблема – це незадовільний темп реформ, що призвело до низького рівня інвестицій у вітчизняну економіку. Комерційні банки вже достатньо капіталізовані, бо минулого року начебто інвестицій було більше. Також зараз існують надто високі правові ризики. Інвестор і банкір готові приймати ті ризики, які вони контролюють. Скільки влада і урядовці розповідають нам, які процентні ставки мають бути, які сектори економіки кредитувати – в усьому готові надати допомогу в тому, щоб роздати гроші, які належать акціонерам банків. Вони знають все, окрім власної роботи.

Ми не виконали умови першого траншу. А ви знаєте, чому другий транш не надійшов? Основну умову ми виконали і отримали мільярд. А потім цю умови відмінили, скасували. Ви розумієте, що умова надання кредиту вважається невиконаною?

– Дуже дякую, Романе Васильовичу, я хотів би підключити інших учасників круглого столу. Вже говорили про те, що головним драйвером року буде малий та середній бізнес. МСБ дійсно виріс, але не так, як очікувалося. Одною з причин такого відсталого кредитування стало те, що підвищилася мінімальна заробітна плата. Нібито це повинно було покращити ситуацію, а вийшло навпаки. Частина бізнесу пішла в тінь, сотні тисяч людей були звільнені з офіційної роботи.

Роман Шпек: Проблема не в тому, що підвищилася мінімальна зарплата, а в тому, що це відбулося без прив’язки до росту продуктивності праці. Це адміністративне рішення, а не економічне. Бо якщо зростають зарплати і доходи, має рости виробництво.

– Тобто не заробили, але видали. І МСБ, який мав отримати кредити в банках на розвиток свого виробництва, фактично їх не отримав.

Сергію Мамедов, на початку року ваш банк казав, що малий та середній бізнес стане драйвером росту. Наскільки ваші очікування не справдилися і чому?

Сергей Мамедов: МСБ было приоритетным, но не основным направлением для нашего банка. У нас была другая стратегия. Основное для нас – это сумма кредита не больше 1 млн грн в день. Этого мы добились.

По тенденциям. Что произошло в 2017 году? Первое – банки снова получили доверие своих клиентов. Второе – банки адаптировались. В этом году не было «банкопада», было изменение структуры, отказ от лицензий, и в следующем году этот процесс продолжится. Еще 6-10 банков уйдут.

– Я успокою телезрителей, что в основном это будет уход с рынка банков с российским капиталом. Из всех украинских банков, которые живут и работают в Украине, возможно, несколько банков уйдут, чьи акционеры посчитают, что эффективность банковского бизнеса в Украине недостаточна.

Сергей Мамедов: Те же тенденции мы видим и сейчас. Ведь работа банка – это непросто, это необходимость капитализации, подтверждения своей стратегии… Нужно постоянно иметь ресурсы, чтобы обеспечивать деятельность финучреждения.

Вернусь к тенденциям. Количество банков и отделений сократилось. Позитивное – это рост депозитной базы, незначительный рост кредитного портфеля физлиц, снижение кредитного портфеля юрлиц (банки списали его как проблемную задолженность и убрали из баланса). И самое главное – прибыль. Банки заработали  больше 2 млрд грн. Мне кажется, что эти тенденции говорят сами за себя.

Сейчас посмотреть на структуру активов банков в целом, то мы видим уменьшение кредитования в активах и увеличение остатков на счетах в Нацбанке и увеличение остатков в облигациях госзайма. Банкам дают деньги, они какую-то их часть хранят в Нацбанке. Потенциал для кредитования очень хороший.

У нас рост кредитного портфеля – с 200 млн грн в четыре раза. Возможности есть. Развивать банк сейчас можно.

Теперь о тенденциях 2018 года. Процентные ставки по основному источнику ресурсов – депозитам физлиц снижаться не будут. С процентными ставками на кредитование будет сложнее ситуация, потому что клиенты сегментируются очень четко, ставки по целевым программам будут доходить до 14% в гривне. Мы видим сейчас большую конкуренцию на рынке МСБ, ставки в банках с иностранным капиталом доходят до 13-14%, но пройти комплаенс этим клиентам и попасть в такие банки очень трудно. Что касается нецелевых кредитных продуктов, этот уровень будет за 20% в гривне.

Роман Шпек: Треба пам’ятати, що десь до половини року рівень інфляції буде вище 12%. Нам передбачали, що інфляція на кінець року буде 8% плюс-мінус 2%. На кінець грудня інфляція буде 13,8 %, а середня за рік – 14,5%. Якщо на кінець наступного року ставки рефінансування будуть 9,7%, то це означає, що середня по року ставка інфляції буде понад 12%. Це підтвердження того, що ви говорите.

Сергей Мамедов: Еще один момент: усиливаются требования по комплаенсу и финмониторингу клиента. С другой стороны, вводится кредитный реестр. Клиенты с плохой кредитной историей в одном банке не смогут обслуживаться в другом. Я считаю, это очень позитивно. Клиенты, которые не смогут обслуживаться, будут вынуждены увеличивать капитал и т.д.

Роман Шпек: Не факт. Підуть до омбудсмена із захисту прав людини. Ми робимо своє, а ті, хто не хоче, щоб їх розділяли на сумлінних і несумлінних, роблять свою справу.

Сергей Мамедов: Я думаю, что Нацбанк все-таки копейкой это решит. Если мы будем давать признак дефолта этому заемщику, то банк будет вынужден формировать резерв, и соответственно, это никому не будет интересно. Даже если этот клиент будет работать в банке, то процентная ставка по нему будет совсем другая. Банк постепенно будет говорить: «Вы не наш клиент, обслуживайтесь в другом месте».

Развиваться будет розница, МСБ. Но что касается МСБ, то для каждого банка он свой. Например, банк «Глобус» и Альфа-Банк по-разному смотрят на МСБ, у каждого свой подход.

Что касается целевых кредитов, то мы, например, развиваем кредитование коммунальных предприятий и ОСМД. Будем запускать эти направления и больше работать по таким клиентам.

Я уверен, что и 2018, и 2019 год будут продуктивными и эффективными, для этого есть все возможности. Деньги есть, депозиты несут. Только надо теперь создать условия, при которых банки смогут финансировать, кредитовать тот бизнес, который требует такого ресурса.

– Спасибо. Ростислав, прошу вас подключиться к дискуссии. Как вы видите состояние банковского рынка и МСБ, в чем ваш банк достаточно силен.

Ростислав Синишин: Доброго дня, шановні колеги!

Основні досягнення системи у 2017 році – це надзвичайно велика гривнева надліквідність, яку банківська система тримає на коррахунках. На мою думку, завершилося очищення банківської системи, і кожний банк, який залишився, має свою відпрацьовану бізнес-модель, спеціалізується на чомусь. У цьому напрямку вони є експертами, довели його до прибутковості, незважаючи на всі ризики.

У 2017 році, напевно, всі банки дуже консервативно підходили до бюджетування, і в більшості банків ці бюджети були набагато перевиконані. Ті позитивні тенденції, які були цього року, дозволили їм отримати таку прибутковість.

Щодо активізації кредитування. Я б не сказав, що його не було. Споживче кредитування виросло, але ці кредити досить короткі, і в балансах банків ми їх майже не бачимо. На місяць ми видаємо на 250 млн грн споживчих кредитів, погашення становить майже ті ж 240 млн грн. Клієнти погашають навіть достроково. При видачі кредиту на 48 місяців середній термін їх «життя» – 16-18 місяців, тобто клієнти при фінансуванні під високу ставку досить активно погашають цей кредит. Тому немає екстрених потреб в ліквідності. Банк самофінансується, може досить швидко повертати кошти у ринок споживчого кредитування.

Значні проблеми існують з юридичними ризиками, і, відповідно, цей сегмент не росте, або росте епізодично.

– Тобто ваш банк не підвищував депозитну ставку, але побачив усе-таки зростання депозитного портфеля?

Ростислав Синишин: Ми не тільки не підвищували, а й планомірно знижуємо депозитні ставки, а депозитний портфель росте.

Роман Шпек: Після того як була втілена в життя змова державних банків, які одночасно понизили ставки, легше стало працювати іншим на цьому ринку.

Ростислав Синишин: Так, але вони зараз підняли депозитні ставки після підняття облікової ставки Нацбанку. Зараз ми бачимо невеликий відток у коротких ресурсах, які будуть потрібні їм на заміщення тих коштів, що підуть до Держказначейства наприкінці року.

– А як цього року вирішувалося питання проблемних кредитів? Що ваш банк робив для зменшення частки таких кредитів?

Ростислав Синишин: На жаль, кожен банк стоїть перед своєю проблемою і знаходить альтернативні варіанти вирішення їх, виходячи з того, у якому сегменті він працює. У нас, на жаль або на радість, немає великого корпоративного портфеля. Один з найбільших корпоративних клієнтів нам заборгував лише близько 1 млн грн. Усю решту заборгованості ми змогли почистити з балансу, тому не виникає великих проблем з юридичними особами.

А щодо фізичних осіб, ми відбудували за останні три роки свою бізнес-модель колекшену, яка нам дозволяє стабільно високі показники погашення проблемної заборгованості.

Ми очікуємо, що наступного року у нас покращиться виконання тих рішень, які в нас є. Сьогодні, окрім того, що є проблема отримати юридичне рішення суду, ще й непросто виконати це рішення. Діючі інституції не зовсім задовольняють бізнес-потреби банків. Багато компаній створюють служби приватних виконавців. Законодавство це дозволяє. Сподіваємося, наступного року цей інструмент запрацює достатньо ефективно і дозволить виконати ту велику кількість рішень судів, що накопичилися в банку, на свою користь.

Усі інші ініціативи, які Нацбанк проводить в частині проблемних активів, ми, звичайно, підтримуємо, але має бути допомога усіх учасників ринку, аби вони запрацювали. Ініціативи прописані тільки на папері, але немає чіткого застосування їх у бізнес-процесах.

– Я нагадаю тезу Романа Васильовича про те, що фактично існує одна проблема зменшення кредитування, а саме відсутність закону про захист прав кредиторів.

Роман Шпек: Три надзвичайно важливих закони лежать у Верховній Раді досить тривалий час. Без створення правової інфраструктури ми будемо ще довго говорити про надмірну ліквідність і відсутність кредитування, тому що ми потребуємо справедливих правил гри.

– Це не відбувається тому, що 70% депутатів, які мають відношення до банківської системи, не збираються повертати кредити в банки і не зацікавлені в тому, щоб фінансова система в Україні оздоровилася і почала працювати краще.

Роман Шпек: Треба сказати, що у роботі з NPL свою частку вносить і Міністерство фінансів України, яке вже два роки не дає узагальнюючих податкових консультацій і не знімає ту двозначність, яка виникає в процесі реструктуризації проблемної заборгованості між позичальником і кредитором. НАБУ в процесі діалогу досягло порозуміння з багатьох питань з Державною фіскальною службою. У нас є документ на адресу міністра, який підписав я від імені НАБУ і пан Продан від ДФС. Наша спільна позиція підтримується представниками аудиторських компаній, які належать до «Великої четвірки». Відповіді ми поки не отримали.

– Якщо я говорив раніше, що ліквідність банківської системи збільшується, але вона більше сконцентрована в державних банках, то зараз ситуація змінилася. Фактично ліквідність є у всіх. Банки можуть кредитувати, але не знають, кого, і бояться.

Роман Шпек: У державних банках не так ліквідність сконцентрована, як NPL.

– Сергію Наумов, прошу вас підключитися. Як ви відчуваєте, які проблеми в системі зараз є, і чому не досягнуто те, що планувалося на початок року?

Сергей Наумов: Добрый день! В общем, все удачи и неудачи уже были рассказаны. Достижением этого года я бы назвал курсовую стабильность. В море шторма политических шоу и отсутствия реформ банковская система – это некий драйвер роста, драйвер всех реформ. 2017 год за все время после Майдана был достаточно успешным. Все-таки мы нарастили валютные резервы. Нацбанк больше выкупил, чем продал. Кредитование, пусть и небольшими темпами, но идет. Розничное кредитование, к сожалению, не соответствует философии банковского бизнеса. Не запустилась ипотека, автокредитование многие коллеги, я знаю, остановили.

Банковская система сейчас стабильна. Адекватность капитала – порядка 15%, в нашем банке – порядка 40%. Есть сверхликвидность, много долларов на корсчетах, мы не знаем, что с ними делать. Доверие населения повысилось, люди стараются держать деньги в банках и не забирать их даже под минимальные ставки.

Получается следующая ситуация. Банки готовы кредитовать в валюте хороших клиентов под ставки, которые дешевле, чем эти же компании могут привлечь за рубежом, ниже, чем суверенный долг страны. Но массового кредитования не получилось. Причин много: коррупция, юридические аспекты, защита прав кредиторов. Наша страна не стала более инвестиционно привлекательной. Инвестиции в прошлом году были, но куда? В банковскую сферу. Потому что надо было закрывать дыры в капитале. Свежих инвестиций не было. Я считаю, что это главная проблема.

Почему иностранные банки не кредитуют? У наших акционеров нет аппетита на риск.

Но банки, по моему мнению, в любом случае будут кредитовать. Никуда они не денутся. Кредитовать для того, чтобы быть прибыльными, необходимо.

Наш банк в 2017 году активно кредитовал. С нашими небольшими объемами с начала года мы в МСБ нарастили портфель в два раза. А с 2016 года – наверное, в пять раз.

МСБ в нашем понимании – наиболее стабильный сегмент с точки зрения NPL. Плюс ко всему – диверсификация. У нас у всех огромная концентрация. А маленьким и средним банкам легче диверсифицироваться. Мы идем по этому пути. Корпоративных клиентов тоже кредитуем, но такими тикетами, чтобы не подвергать банк большой концентрации риска. Ведь нужно зарабатывать, а сейчас есть такая возможность. Надо правильно выстроить риск-менеджмент, и можно спокойно финансировать. Вместе с тем остаются проблемы, которые уже здесь упоминались, но это не останавливает бизнес.

Я говорил со многими коллегами, которые занимаются кредитованием, о планах на следующий год. У всех в планах – кредитовать. И дальше это будет нарастать. У меня оптимистичные прогнозы на следующий год.

– Спасибо большое. Роман Васильевич, мы заговорили о тех законопроектах, которые лежат в Раде. Похоже, в этом году они не будут приняты. Как банки будут действовать в этой ситуации? Как их обойти?

Роман Шпек: Обходити неможливо і не треба. Законодавче поле повинно сприяти економічній активності. Всі говорили про основну причину – відсутність інвестицій. У нас проблему довгострокового кредитування неправильно розуміють, бо хочуть покласти цю відповідальність на універсальні банки. Довгострокове кредитування – це питання інвестиційних банків і ринку цінних паперів, але яка з українських корпоративних структур готова вийти на ринок цінних паперів, і чи позичуть їй там? У нас корпоративна структура має бути приведена до ладу. І тоді у універсальних банків виникає нова можливість для кредитування інвестиційних проектів.

Ми всі говоримо, що в наших планах – збільшення кредитування, але для цього ми, банкіри, повинні сказати «ні» популізму і формувати запит на реформи. Інакше відставання нашої країни від інших країн нашого регіону буде поглиблюватися навіть за позитивної тенденції економічного зростання. Наша рішучість і вимога на реформи має впливати на владу.

Ми зараз в асоціації та в парламенті ведемо серйозну роботу з невеликими банками щодо проекту закону про те, що немає потреби вимагати у людей 300 млн грн і більше капіталу, якщо їхня бізнес-модель не передбачає потреби у додатковому капіталі. Якщо у них коефіцієнт адекватності на сьогодні значно вище, ніж в інших банках, ці гроші створять проблему для малих банків. Капіталу повинно бути стільки, скільки вимагає в майбутньому модель.

Так, банк повинен мати достатньо коштів для виконання всіх процесів: фінмоніторинг, комплаенс, валютний контроль, боротьба з кіберзлочинністю. Це потребує інвестицій, але не через те, що просто треба збільшити капітал. Тому ми ведемо діалог з Нацбанком про відтермінування обсягів капіталу на відповідні дати до прийняття проекту закону, який внесено до Верховної Ради. Зараз ми між собою ведемо дискусію в рамках НАБУ про те, що ми – банкіри, які знають тих чи інших політиків, повинні також йти до Верховної Ради і розповідати, що потреба у цих законах не є просто вимогою реформ, а це потреба нашого активного життя. А в рамках діючого законодавства – це, звичайно, скорочення обсягів проблемних кредитів. Надзвичайно важливо, щоб уряд був прагматичним гравцем з нами, бо вони вважають, що можуть бути втрати від бюджету, але не можна «стригти», коли вже нема «вовни». Нам треба нарощувати бізнес.

Коли йшлося про кредитні ставки, говорили про суверенний рейтинг. Великі обсяги кредитів, в тому числі Світового банку, не отримані цього року. Вони мали піти на фінансування потреб державного бюджету, на інфраструктурні проекти тощо.

Ви пам’ятаєте, як вдало ми вийшли на ринок запозичень і заплатили премію дорожче, ніж Таджикістан. І всі кажуть, що Україна дотримується європейського вибору. Практика і наміри розходяться. Не можна задля досягнення внутрішньопартійних цілей відмовлятися від реформ. Реформи мінятимуть структуру економіки, структуру підприємств. На підприємствах велика кількість непродуктивних затрат. А ми говоримо про підвищення ефективності. Це впливає на продуктивність праці, яка в Україні не прив’язана до продуктивності праці. Є багато прагматичних речей, які вже в світі зроблені і дали людям відповідний результат. А нам це не вдається.

Як в суді захистити своє право на справедливість? У країні, де багато говорять про драйвери, так багато тих, хто знаходиться на боці тих, хто «кинув» банк, не виконав зобов’язання, а не на боці тих, хто намагається їх переслідувати і забезпечити справедливість.

Ми зараз говоримо про те, яку позитивну роль в структурі ВВП відіграє ріст споживання. Це правда. І це буде протягом 2018 року. Але багато аналітиків не вважають, що це стимулюватиме ріст економіки у 2019-му. Це говорить про те, що без структурних змін вже 3% на 2019-2020 роки буде складно забезпечити, бо реформа – це наш порятунок. Це добробут, зростання кредитування і економіки. Скільки б ми не говорили, що кожен банк має свою нішу, але якщо подивитися на загальні масштаби зростання добробуту громадян, для загального росту економіки їх недостатньо.

Сергей Мамедов: Я хотел бы добавить немного оптимизма. В реальности этот год был очень продуктивным для банковской системы.

На нашем примере могу сказать: не имея ничего в прошлом году, теперь мы на ипотечном рынке на первом месте. Мы выдали 140 млн грн по ипотеке, 240 млн грн – по автокредитованию. За год открыли шесть отделений, заработали 60 млн грн прибыли. Возможности сейчас есть. Нужно искать те ниши, которые позволяют нам зарабатывать.

Мы для себя определили, что работа с крупным корпоративным клиентом без решения тех законов, о которых мы уже говорили, очень опасна. В судах мы не можем решать свои вопросы, доказывать не можем, а крупные корпоративные клиенты гасят кредит, перекредитовываясь в другом банке или отдавая тебе залог – иди и занимайся сам. Они опять вкладывают в бизнес, опять развиваются. Банки не имеют прав на то, чтобы забрать свои деньги обратно. Поэтому ниша очень хорошая, перспективы замечательные. Мы все сделаем для того, чтобы следующий год стал более результативным и эффективным.

В следующем году, я считаю, доля госбанков увеличится.

Мешают те требования, которые сейчас есть. Представьте, что есть акционер, который принимает решение: капитализировать или нет. Перед ним стоит планка в 500 млн грн, и ему надо вкладывать в бизнес, и он не понимает, есть они у него или нет, то могут быть проблемы с этим банком. Если банк не нуждается в этих деньгах, то зачем ставить перед ним завышенные требования?

Сейчас мы обращаемся к Нацбанку с просьбой пересмотреть хотя бы график, чтобы не был на следующий год график 300 млн грн… Это тоже подтолкнет банки лишнюю ликвидность использовать для кредитования.

Рынок будет активизироваться сначала с небольших сумм, риск там меньше. По нашему портфелю – меньше 1%. Главное – правильно выстроить процесс. У нас решение по ипотеке – один день, по авто – два часа.

– Из банковской системы с начала кризиса ушло порядка $80 млрд. Это те деньги, которые на банковскую систему не работают. На сегодняшний день в ряде иностранных банков процент ставки по депозитам – 0,1%. Вам валюта не нужна. По сути, это было предпосылкой к тому, что получил такую популярность биткоин. Как стимулировать клиентов вернуть валюту назад в банки, и что вы будете с ней делать?

Ростислав Синишин: Ми, як банк з міжнародними інвестиціями, маємо можливість брати участь у спільних проектах за ризиками з іншими країнами – Білоруссю, Польщею, Румунією. Остання за три роки провела судову реформу, змінила виконавчі органи судів і відкрила доступ банків до державних реєстрів з доходів, створила єдине бюро. Ризик в цій країні за кредитами впав у десятки разів. Середні тікети виросли до 20-30 тис. євро, і люди замість оформляти … на іпотеку, просто беруть споживчий кредит під ставку близько 10%.

І в нас банківська система може працювати набагато ефективніше і краще. Лишень потрібні зміни у судовій реформі і відкриття всіх реєстрів.

Сергей Наумов: В законе № 6027, который зарегистрирован в Раде и никуда не двигается, как раз об этом идет речь.

Ростислав Синишин: Сподіваюся, що наші законотворці дослухаються до діючих ініціатив, і найближчим часом ці ресурси будуть в арсеналі наших банків.

Щодо валютного кредитування і валютних ресурсів: на даний момент без стабілізації курсу валютні ризики дуже великі. За валютними кредитами ці ризики є одними з найбільших порівняно з іншими. Поки в нас не буде стабільного курсу, повноцінне відновлення кредитування у валюті, я вважаю, поки що неможливе.

Є компанії, які мають досить гарну виручку у валюті, умовно стабільні. Їх не так багато, вони працюють з перевіреними міжнародними банками, забезпечують не тільки фінансування, але й послуги між країнами.

– Виникла ідея: а може, вмовити Міністерство фінансів випускати всередині держави валютні ОВДП, і ви їх будете купляти не за 7%, як Мінфін залучає їх на міжнародних ринках, а за 5%, при тому що ці кошти для вас досить недорогі?

Ростислав Синишин: Валютні ОВДП не дають зараз для банків доходності 7%, в залежності від кон’юнктури ринку вони торгуються від 5% до 6%. Держава залучає від банків дешевший локальний ресурс, ніж вона зараз має на зовнішніх запозиченнях. А банки залучають цей ресурс від населення.

– Сергію, можете щось додати? Яким ви бачите наступний рік?

Сергей Мамедов: Депозити у валюті на сьогодні для банків нецікаві. Багато банків використовують їх як резерв, на випадок «може щось трапиться». Я вважаю, відсотки за депозитами зменшуватимуться. Дівати їх нема куди. Зараз дохідність за облігаціями у валюті буде знижуватися.

У нас в країні одна валюта – це гривня, тому якщо стратегічно ми хочемо, аби Україна була міцною і розвивалася, ми повинні робити все, щоб валюта не була тут цікавою людям.

Тепер про глобальні тенденції. Структура банківського сектора буде змінюватися, державні банки збільшуватимуть свою участь на банківському ринку.

Незрозуміле питання: чому комерційні недержавні банки не можуть обслуговувати державні підприємства. І навіть – не стосовно коштів, а стосовно кредитних програм. Чому з енергоефективності можуть кредитувати Ощадбанк та Укргазбанк, а «Піреус» і «Глобус» не можуть? Зараз ми бачимо, що державні можуть отримувати компенсацію для людей, які отримують ці кредити, а всі решта – ні. Тому ми неконкурентні у цій ніші. І державі, і людям буде вигідніше. Відсоткові ставки будуть знижуватися.

Також хотілося б, аби державна політика мала якийсь єдиний вектор, щоб не було окремої політики Нацбанку, Мінфіну або Кабміну. Це дасть серйозний поштовх розвитку економіки в цілому.

Дуже часто ми кажемо про наші програми стимулювання експорту. Ми дуже радіємо, коли ті ж державні банки укладають договори з іншими країнами на компенсацію, це добре. А чому ми не можемо розробити свою програму, яка буде стимулювати наш експорт в інші країни? Чому ми це не робимо? Ми кажемо про це не перший рік, але нічого не змінюється.

Зараз ми бачимо таку тенденцію, як об’єднання невеликих банків третьої групи. У жовтні створено об’єднання «Всеукраїнський банківський капітал». На сьогодні до нього входять 18 банків. Ми відкрили міжбанківський ринок, зараз розглядаємо можливості продажу продуктів одного банку іншому.

Нацбанк закликав банки до злиття, але ми бачимо, що ці процеси поки що не дійшли… Немає жодного прикладу, що це відбулося. Я гадаю, що тенденція, коли банківський бізнес буде більш тісно між собою пересікатися, триватиме. Зменшення адміністративних втрат призводить до збільшення прибутку. Ці процеси будуть продуктивними.

– Спасибо, Сергей.

Сергей Наумов: Я думаю, что в 2018 году банковская система будет уделять серьезное внимание очистке проблемной задолженности. Действительно, когда мы знаем, что в банковской системе 56%, у иностранных банков – меньше, у государственных – больше. Все это плохо влияет на имидж банковской системы.

Здесь я хотел бы сделать ремарку журналистам. Иногда выходят рейтинги самых проблемных, или токсичных банков, и там показана проблемная задолженность – 60-70%. Смотрите глубже. А что за качество? Насколько они зарезервированы? Например, у нас розничное кредитование небольшое, а то, что осталось, мы сейчас не финансируем, ипотеки нет. NPL там – под 80%. Извините, это сумма минимальная и никак не влияет на активы. Сказали «А», скажите и «Б». Скажите, что да, но оно зарезервировано и составляет 1 млн грн.

Также я думаю, что 2018 год ознаменуется тем, что многие банки уйдут с рынка. Скорее всего, банки с иностранным капиталом будут проданы или самоликвидируются. Мы не обойдемся без рисков политических. Главное, чтобы они были умеренными и не повлияли на экономическую ситуацию в стране, не расшатали курс, инфляцию. Также не должно быть популистских действий правительства. Мы приближаемся к новым выборам в 2019 году и слышим о повышении минимальной зарплаты. Могут быть и другие вливания в экономику необеспеченных денег.

Транш МВФ, тарифы на газ – все это в комплексе может повлиять на инфляционные ожидания.

Если говорить о ценах на ресурсы, я думаю, что ничего не изменится. Цены не упадут, не надо этого ожидать. Инфляция в следующем году, скорее всего, будет двузначная.

Ставки в валюте будут падать. Что делать с валютными ресурсами? Все равно эти деньги найдут выход. Если в банк невыгодно нести, тогда они будут проданы и вложены куда-то. Либо останутся под матрацем в долларах.

Если нет хорошего инвестиционного климата, ни внешний, ни внутренний инвестор не будет вкладывать в эту экономику.

– Каждый, у кого есть депозит, – инвестор этой страны.

Сергей Наумов: Совершенно верно. Мы, как посредники, говорим: «Извините, мы не знаем, куда их вкладывать. По депозиту мы вам платим 0,1%». Может такое быть, что нам самим придется платить. Тогда мы скажем: «Извините, теперь вам придется платить нам, а не наоборот». Что, в принципе, и происходит. Многие банки платят за остатки в евро.

– Вы не боитесь конкуренции со стороны финтехкомпаний? «Киевстар» уже получил лицензию Нацбанка и будет эмитировать собственные электронные деньги, и через банки это будет происходить.

Сергей Наумов: У меня есть свое мнение. Прогресс не остановить. Он будет двигаться туда, где клиенту удобно. Есть люди, которые хотят, чтобы все было в одном месте. Человек в магазине за электронные деньги будет продукты покупать? В конечном счете это все равно валюта, банк. Но мы все равно будем расчетным клиринговым центром.

Рынок поставит все на свои места. Наша главная функция – это перераспределение ресурсов. Будет выбор: стать банком или финтехом.

– Последние два года мы видели сокращение общего количества банковских отделений. В следующем году это продолжится?

Сергей Наумов: Все зависит от банка. Но будет однозначно тенденция к закрытию. Госбанки будут основными драйверами по закрытию.

Клиенту нужно видеть, что банк есть: вот вывеска, вот отделение. Отделений должно быть достаточно. Тогда у людей есть уверенность, что банк есть и завтра он не исчезнет. В этом отношении отделения необходимы. Может быть, когда-нибудь настолько поменяется финансовая система, что банки будут не нужны, но когда? Если финтехкомпании смогут обеспечить отсутствие системных рисков для экономики, тогда они будут существовать.

Сергей Мамедов: Я думаю, через два-три года финтехкомпании и банки будут больше партнерами, чем конкурентами. Отделение должно быть. Пока никуда мы от этого не денемся. Клиент должен прийти и его надо идентифицировать. Финтех – это сервис, удобство. Не стоит сейчас рассматривать их как прямых конкурентов. Есть большое количество направлений, где банкам совместно с финтехами можно зарабатывть.

Ростислав Синишин: На нашу думку, наступного року менше стане так званих посилених банків. Всі банки будуть кредитувати. Акціонери вже змучилися фінансувати ці великі установи.

Ми бачимо, що фінансова система заробляє на кредитах. Банки на наступний рік малюють собі досить амбіційні плани стосовно виходу у кредитування.

Це все призводить до посилення конкуренції у більшості сегментів. Сам ринок не росте. У другій половині року кредитні ставки у сегменті споживчого кредитування будуть знижуватися. Щодо юридичних осіб, то на ціну впливатиме Нацбанк з вартістю його облікової ставки.

Депозитні гривневі ресурси також наступного року залежатимуть від облікової ставки. Різких знижень ми не очікуємо. Зниження очікуємо максимум до 1 п.п. Ріст буде у тих банках, яким доведеться конкурувати за ресурс. Якщо у вас є можливість розмістити цей ресурс з достатньо адекватною маржою, ви запропонуєте кращі умови. У себе ми бачимо, що погашення портфеля і обсяг нових депозитів заходить під нижчі ставки, і в нас немає необхідності у глобальному збільшенні ресурсної бази, виходячи з нашої стратегії, ми надалі ставки тільки будемо знижувати. Все залежить від необхідності конкретного банку у тій чи іншій ліквідності та можливості її розміщення у кредитуванні. Але обсяги кредитування ростимуть.

Сергей Мамедов: Однозначно конкуренция будет увеличиваться. Поэтому процентные ставки по кредитованию будут поддавливаться пассивами. Мы говорили о том, что люди привыкли свои деньги куда-то вкладывать и жить за счет процентов. Сейчас депозитная ставка не настолько интересна, и люди ищут другие инструменты, например, это может быть покупка недвижимости. До введения дома в эксплуатацию покупать квартиру дешевле. Люди играют в это, берут кредит, получая доходность.

– И потом по стране стоят недострои.

Сергей Мамедов: Я думаю, что у нас не будет такой ситуации. Мы работаем только по «первичке», там намного меньше рисков. Туда нельзя никого прописать, эту недвижимость нельзя продать и т.д. У нас до введения объекта в эксплуатацию от тела кредита остается, наверное, 10-15%. Кредиты, которые мы выдаем, погашаются в два-три раза быстрее. Кредит на семь лет – за три года, кредит на пять лет – за два года.

Задача нашего банка на следующий год – уменьшить скорость принятия решений и админзатраты, потому что мы понимаем, что столкнемся с такой проблемой, о которой говорят коллеги.

Сергей Наумов: … За такие процентные ставки люди не будут десятилетиями погашать. Если процентная ставка – 1-2%, тогда выдается на 10-15 лет, и это формирует стабильный портфель для банка. Ипотека – это как раз банковский бизнес. Все остальное – это бег по эскалатору вверх, который двигается вниз. Ты не можешь не то что остановиться, ты должен бежать быстрее и наращивать доходность. А ипотека – это как раз нормальный, правильный продукт для банков. Другое дело, что его надо правильно выдавать, анализировать людей и принимать риски. При прочих равных условиях это как раз то, чем должны заниматься банки.

– Для того чтобы выдавать ипотеку на 10 лет, у вас должны быть депозиты на 10 лет.

Сергей Наумов: Это правда. Но если у тебя хотя бы есть трехлетние ресурсы, то ипотеку по 10-15 лет уже можно спокойно финансировать. Это менеджмент. К тому же часто кредиты, как было сказано, выплачиваются быстрее срока.

– Вы ожидаете роста срока депозитов?

Сергей Наумов: Все зависит от наших вкладчиков, от того, как они доверяют банковской системе. У нас всегда есть депозиты до года. В ситуации, когда большая процентная ставка, банк тоже рискует, давая возможность положить на депозит больше, чем на год. То есть мы имеем процентный риск. До тех пор пока мы финансируем в основном до года, то соответственно и депозиты будем брать до года. Хотя мы должны понимать, что депозитов до года в структуре портфеля немного. Люди, к сожалению, пока не доверяют. Какую нужно иметь процентную ставку до года, чтобы люди вкладывали деньги в банк на год?

Для нас предпочтительны также краткосрочные депозиты – три-шесть месяцев.

Сергей Мамедов: Еще зависит от процентной ставки. Банки сами формируют эти сроки. Если банки в этом году планировали, что будет снижение ставок, они не ставили большие проценты на год, условно говоря, а делали какие-то акционные вещи на полгода. Структура депозитного портфеля смещалась. Многое зависит от доходности, банки сами ею управляют. Банки сами решают, нужна ли им ликвидность, имеет значение ситуация по кредитованию…

– Коллеги. Я подрезюмирую. За этот год мы увидели, что доверие к банкам со стороны вернулось. Мы видим переликвидность системы. Это касается всех оставшихся банков, и все банкиры говорят о том, что потенциал для кредитования на следующий год превышает ожидания. Розничное кредитование будет только увеличиваться, хотя и не в два раза, но МСБ будет в достаточном приоритете. До падения Банка Михайловского, полтора года назад, мы видели депозитные ставки – 28-19%, сейчас ставка – 15%. В следующем году депозитные ставки все-таки вырастут до 18%. Кредитование не подешевеет, оно будет расти. В некоторых иностранных банках для каких-то клиентов зафиксировалась возможность получить кредиты по 13%, но таких клиентов не так много в этой стране. Некоторые клиенты кредит взять готовы, но банкам они не подходят, поскольку не могут создать бизнес-планы и доказать их в банке.

В следующем году, возможно, уйдут несколько банков, но в целом «банкопад» остановился, и это позволит в целом увеличить доверие к системе и банковский депозитный портфель.

На этом мы поставим точку. Большое спасибо всем за внимание!
 

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.