В дискусії беруть участь:

Сергій Холод, заступник голови НБУ;

Артур Загородников, заступник голови правління ПУМБ;

Костянтин Кошеленко, заступник голови правління Банку Форвард;

Іван Степанець, директор департаменту розвитку карткового і транзакційного бізнесу Ідея Банку;

Олександр Карпов, директор асоціації «ЄМА».

У програмі круглого столу:

• • Чи готові учасники платіжного ринку запропонувати бізнесу дешеві способи прийому клієнтських платежів.

• • Чи знизять банки і платіжні системи розміри своїх комісій.

• • Яке майбутнє чекає українську платіжну систему «Простір», враховуючи, що китайська UnionPay обіцяє випускати з нею кобейджингові картки, а найбільший емітент карток – ПриватБанк – проявив до них інтерес.

• • Які перспективи запуску електронної гривні Нацбанку «в маси».

• • Вже кожна друга транзакція за карткою – безготівкова. Яке майбутнє чекає на платіжний ринок України?

• • Хто сильніше тримається за оплату «готівкою» і виступає проти політики cashless: покупці чи продавці.

• • Чи можна перевести всю роздрібну торгівлю на безготівкову оплату.

Модератором круглого столу виступив керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

…(відсутній початок відео)

Сергій Холод: … Закон, поддерживающий вторую платежную директиву, функционирование open banking, открывает множество возможностей для финтех-рынка и компаний предоставлять клиентам больший спектр услуг – более гибко и дешево. Но здесь есть белое и черное. Банки теряют в определенном смысле свою монополию на владение клиентскими данными и доступа к счетам клиентов. Если смотреть на функционирование Европейского сообщества по open banking, то фактически уже есть доступ до информации клиента и его счетов не с банковского приложения. Клиент является полным владельцем своих данных, и банки обязаны предоставить ему доступ с других приложений. Это несет некоторую угрозу банкам, потому что они теряют монополию и наработанный массив тех данных, который они кровью и потом заработали, создавая клиентскую базу. Тем не менее мы смотрим на ситуацию комплексно. Это продвигает нас к более гибкому современному обществу взаимодействия с финансовыми услугами, привлекает больше возможных инструментов и облегчает жизнь клиентов.

На рынок, как вы знаете, заходит Union Pay, с которым, мы рассчитываем, будут кобейджинговые продукты с «Простір», чтобы клиент мог получить все удобства от пользования международной платежной карточкой за пределами Украины. Более 90% транзакций украинцы совершают внутри страны. И если карточка позволит по дешевым тарифам «Простір» работать внутри страны и ею же пользоваться в рамках кобейджа с Union Pay за пределами страны, такой инструмент, мне кажется, может быть удобен как клиенту, так и банку.

Что касается нашей темы «Как снизить стоимость безналичных платежей», то тут есть несколько направлений. Первое – напрямую снижать interchange взаимодействия с платежными системами, я думаю, у них есть определенная готовность. Второе – выводить на рынок другие платежные инструменты, которые в силу своей технологической реализации для клиента либо удобнее, либо гораздо дешевле. Такие примеры есть.

Мы предложили единый стандарт QR-кода, в котором можно закодировать информацию, в том числе по IBAN'у и другую платежную информацию, чтобы клиенту, который пользуется приложением, облегчить введение не очень user friendly информации об IBAN и других реквизитах платежа в автоматическом режиме. Как только эта возможность будет использована на стороне разработчиков, она появится и у торговцев, и для клиента появится возможность через элементарный инструмент сканирования и использования QR-кода подготавливать платеж и взаимодействовать с торговцем. Если все эти инструменты рассматривать комплексно и двигать их параллельно, то общее здоровье платежной инфраструктуры в стране будет значительно лучше.

– Наскільки платіжне середовище відповідає очікуванням клієнтів банків і відносно інших країн? Прошу, Артуре.

Артур Загородников: Дякую «Фінансовому клубу» за запрошення і колегам за участь в дискусії. Як відомо, Україна тривалий час була зосереджена саме на можливостях щодо поширення і розвитку ринку саме безготівкових платежів. Сьогодні у нас є беззаперечні лідери серед учасників ринку: ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, Ощадбанк за кількістю емітованих карток. Я, як представник ПУМБ, можу підтвердити підтримку цього тренду щодо поширення розвитку безготівкових платежів. Сьогодні ПУМБ випустив на ринок близько 3 млн карток, з яких понад 650 тис. карток є активними. Ми дійсно бачимо намагання і регулятора, і учасників ринку знайти цю універсальну формулу, коли наші клієнти були б задоволені якістю і вартістю послуг.

Як було зазначено, є концепція open banking. Це саме те, над чим ми працюємо. Але ми повинні розуміти: що більший банк, то менш відчутним для нього буде зменшення вартості послуг, і навпаки. Тому я вважаю, що на вартість безготівкових послуг впливатимуть сьогоднішні тарифи, які встановлюють міжнародні платіжні системи. Сьогодні розмір ставок interchange у Visa и Mastercard складає 1,5-2%. В Європі було прийнято рішення про зниження вартості послуг міжнародних платіжних систем до 0,2-0,5%. Але чи потрібно нам доходити до імперативного визначення і співпраці з міжнародними платіжними системами? Вважаю, що до цього питання треба підходити дуже чутливо і обережно, тому що Visa і Mastercard – постійні учасники нашого ринку, більшість платежів проходять за допомогою цих систем. Тому треба привернути нашу увагу до розробки наших внутрішніх продуктів. Друга складова в роботі міжнародних платіжних систем – вартість, яка визначається в processing fee в транзакційних системах Mastercard и Visa. Також треба розвивати і залучати інших учасників ринку, в тому числі небанківські фінустанови, для того щоб встановлювати єдині правила роботи. Але цей процес не може бути одномоментним. До нього треба підготуватися, і ми маємо вже складові такої підготовки. IBAN дозволить значно розширити спектр послуг для клієнтів під час виконання їхніх платіжних доручень тощо. Тільки вчора ми отримали проект постанови щодо запровадження СЕП-3.2. Ця система дозволятиме банкам працювати практично цілодобово. Спочатку це буде 23 години 7 днів на тиждень з технологічною перервою в одну годину, а потім це буде 24/7. Вартість платіжних доручень, які будуть тарифікуватися банками, буде знижуватися.

Тобто співпрація і знаходження спільної мови з Visa і Mastercard щодо зменшення processing fee при проведенні транзакцій, вчасне впровадження нового формату IBAN-коду і обов’язкова робота в режимі 24/7 з певним тестовим періодом. Ринок, на мій погляд, до цього вже готовий.

– Я цілком з вами погоджуюсь. Кілька років тому ми говорили про те, що для банків важливо, яка у клієнта в гаманці стоїть перша картка. А нещодавно на круглому столі ми зійшлися на думці, що тепер важливо, яка у клієнта буде перша картка на телефоні. Дійсно, СЕП-3.2 буде сильно спонукати банки конкурувати між собою послугами. Хто буде першим запроваджувати цю систему і наскільки вона буде зручною для клієнтів, це буде наступним кроком для конкуренції.

Артур Загородников: Це створить конкурентні умови, беззаперечно. Цей сервіс матиме визначальне значення у рішенні, в якому банку обслуговуватись. І який банк найшвидше буде підготовлений до цього, той і отримає переваги.

Сергій Холод: Планируется на первом этапе не обязывать банки работать 23/7, потому что у кого-то операционный день требует более длительного периода закрытия. Мы не хотим создавать какие-то некомфортные условия, спешку для банков. Клиент голосует ногами. Если ему нужен сервис, работающий за пределами нынешнего регламента, то клиент может выбрать банк для обслуживания. Это нормальная конкурентная среда без административного влияния. Реально у десятка банков система не готова к режиму 24/7. Но это все конкуренция, еще один иэлемент привлечь клиента на свою сторону.

Артур Загородников: Я хочу підкреслити, що позиція ПУМБ щодо запровадження СЕП-3.2 повністю співпадає з позицією регулятора, тому що добровільний характер приєднання до роботи спочатку 23/7, а потім 24/7 саме і викреслить ті моменти, які потрібно буде відрегулювати для подальшої ефективної співпраці та роботи щодо обробки платіжних доручень. При цьому я хочу звернути увагу, що регламент, який отримала банківська система, одразу і дозволяє викреслити цей перелік клієнтів, для яких буде цікавим нічний розпорядок роботи. Тому що наступний операційний день, який буде надано регламентом, починається з 00:00 наступного дня. Змінюються процедури. Кожен з банків має бути готовим до такої зміни технологічного регламенту, і це дуже добре, що банки матимуть можливість зрозуміти, чи впораються вони з новим порядком роботи, чи він вимагатиме зміни і налаштування систем.

– Наскільки я розумію, операційна доба починається о 8:00.

Артур Загородников: Тепер о 00:00.

– Дякую. Іване, прошу вас підключитися. Ваш банк фактично налаштований майже повністю на карткові продукти.

Іван Степанець: Доброго дня, шановні учасники круглого столу. Дякую за запрошення, Руслане. Так, дійсно ми активно працюємо над впровадженням платіжних сервісів, звичайно, орієнтуючись на 24/7, і ті можливості, які надає СЕП сьогодні, – це великий крок вперед. СЕП зазвичай працює до шостої години. Навіть якщо до 19-ї, банки закривали платежі всередині до 18:00-18:30. Цим скористалися міжнародні платіжні системи, і Р2Р-перекази на сьогодні є найбільшою категорією за обсягом серед взагалі безготівкових транзакцій. Завдяки іноваційним сервісам, як ми бачимо, виграє той, в кого технології кращі. IBAN зменшив кількість реквізитів. Зараз у нас серед реквізитів залишився номер IBAN і номер ЕДРПОУ або ІНН.

Сергій Холод: IBAN сделал реквизиты более понятными для контрагентов, которые находятся за пределами страны. Мне лично неудобно вводить IBAN. Я думаю, что QR, который будет более широко распространяться, здорово облегчат работу в том же интернет-банкинге и в других приложениях для физлиц, которые эти данные вводят. В номер IBAN фактически «переехал» МФО банка и номер счета, добавился реквизит страны и контрольный разряд. ЕГРПОУ или ИНН сохраняются отдельно. Для некоторых банков они являются важным модификатором. IBAN, я считаю, дал возможность теперь жить, как весь мир. И мы даже немного ускорили его внедрение. Это небольшое действие стратегически важно, но с точки зрения технологии оно оказалось крайне тяжелым. Было принято решение не добавлять в IBAN коды резидентности, которые могут с течением времени изменяться. Параметрами дорисовываются все необходимые характеристики. Они в IBAN и оказались. Соответственно мы оказались более совместимы с другим миром, который использует IBAN для идентификации клиента.

Іван Степанець: Мне кажется, пока с точки зрения реквизитов, их простоты мы будем проигрывать просто 16 цифрам номера карты, которые являются единственным реквизитом при Р2Р-переводах. Р2Р-переводы в этом случае будут выигрывать, если не будет сильно отличаться цена при переводах через СЕП и через номер карты. Безусловно, здесь может помочь интеграция банков, если дальше будут поддержаны и доработаны переводы по номеру телефона, когда каждый клиент сможет привязать уникальный идентификатор своих счетов к своему номеру телефона у себя в банке. Тогда можно будет переводить по номеру телефона в телефонной книжке, а не по номеру карты. Банк будет только обслуживать счет, обеспечивать сохранность денег.

– Ми бачимо, що Нацбанк відійшов від адміністративного тиску. На запровадження IBAN перейшли лише 29 банків на сьогодні, решта перейдуть, коли зможуть. Костянтине, розкажіть, що ви думаєте про сьогоднішню вартість безготівкових платежів. Наскільки банки готові її знижувати?

Костянтин Кошеленко: Доброго дня, Руслане і тим, хто дивиться нас онлайн! Це питання, напевно, найцікавіше для тих людей, хто користується нашими послугами. Щодо коштів, які клієнт витрачає, то вартість цих комісій вже зараз мінімальна. Для клієнта вартість готівкового платежу буде 1-3%. Якщо ми кажемо про безготівкові платежі, тобто сплату юрособам або Р2Р, то такі плати складають до 1%. Багато гравців – банки і фінансові компанії – пропонують безкомісійні перекази і платежі.

– Але ви все одно сплачуєте міжнародним платіжним системам ставку interchange.

Костянтин Кошеленко: Так, і в собівартості цієї послуги комісії interchange – це найбільша складова, якої банки не можуть позбутися, якщо працюють з картками. Але якщо подивитися ширше, то, як правило, банки мають змогу заробляти з клієнтом і в інших послугах. Якщо подивитися на карткове обслуговування клієнта як пакетне, то в рамках пакету банк заробляє на кредитному ліміті, на транзакціях в POS-терміналах тощо. Банк може витрачати певний бюджет, щоб робити ці платежі безкомісійними.

Для реалізації цієї функції банк повинен мати нормальний технічний бекграунд, тобто він має співпрацювати з нормальними платіжними системами, мати досвід роботи з платіжними інтеграторами. Мобільні додатки мають бути сучасними. Тоді банк може запропонувати клієнту комплекс послуг.

– Олександре, як ви бачите український ринок і чи згодні ви з Костянтином, що банки повинні дотувати ставку interchange, заробляючи на інших процедурах, або можливо якось знизити її надалі?

Олександр Карпов: Interchange не платится платежным системам, interchange платят банки друг другу, а устанавливает его платежная система. Если бы не высокий уровень interchange, то платежный бизнес в Украине не развивался бы такими стремительными темпами. Поэтому давайте не будем искать крайнего. Наличка у нас стоит до 0,2%.

В 2001 году некоторые уважаемые участники рынка, и я к ним относился, пробили через Минфин зарплатные проекты. А потом Минфин пробил всем бизнес и установил выдачу наличных под ноль. Соответственно, мы бесплатно выдаем людям наличные, которые стоят как минимум 0,3-0,4%, если купить их у Нацбанка. Если посчитать стоимость инкассации не так, как она продается, а по факту, то это большие деньги. Именно поэтому только очень крупные компании, кроме банков, после того как Нацбанк этот рынок открыл, смогли на него войти. И в мире везде это не бизнес, когда люди на велосипедах привезут тебе наличные. Это дорогие процедуры, кассовые хранилища, сейфы, большое количество инкассаторов и т.д. Поэтому бесплатная наличка – это первая задача, с которой нужно бороться.

Центральные банки северной Европы неоднократно говорили о том, что как только безнал хотя бы на полпроцента дешевле наличного инструмента, то потребитель в 50% случаев выбирает безнал.

29 банков подключились к IBAN, но интерфейсы для клиентов остались на том же уровне. Да, многие банки продекларировали это, но в топ-5 банков я не нашел кнопку, при помощи которой можно заплатить по IBAN.

– Я вчера так платил.

Олександр Карпов: Я не говорю, что не работает, я говорю, что для клиентов пока не стало понятнее, кроме специалистов.

Что мы имеем на карточном рынке? У нас есть статистика Нацбанка. По карточным платежам мы знаем, что если у нас есть 22% операций по количеству так называемых безналичных – перевод на депозит и с депозита – это к безналичным операциям отношение имеет постольку-поскольку. Это вполне могло быть без карты. Фактически если брать в чистом виде POS-терминалы и Интернет и сравнивать с наличными, то соотношение наличных и безналичных будет другое. Это чтобы мы не завышали некоторые цифры и не обольщались, насколько все хорошо. И вишенка на торте – цена вопроса примерно 50 центов на одном клиенте. У нас из 36,5 млн активных карт 5,3% – это бесконтактные, 1,4% – токенизированные (часы, телефоны). Эти часы, телефоны и бесконтактные карты в совокупности дают 30% количества и объемов операций. Это означает, что как только ты даешь клиенту нормальный платежный инструмент, он в разы больше платит, чем тот клиент, который имеет бесплатную полосатую карту. Скоро наш человек не сможет в Европе платить полосатой картой.

– Я с вами не соглашусь. Я видел в Европе полосатые карты. И видел, как в магазинах отказываются принимать карты, просят наличные. Это Голландия, Португалия.

Олександр Карпов: Прекрасный пример – Греция, которая всегда воспринималась как кешевая страна. За последние пять лет там прирост POS-терминалов – 400%.

– В прошлом году, после того как украинские банки подключились к Google Pay, объем транзакций через бесконтакт вырос в 47 раз. Это очень показательно.

Олександр Карпов: Для физлиц-предпринимателей цена вопроса – стоимость платежа – не является самой важной. И социология это подтверждала и в прошлом году, и в позапрошлом. Для них самое важное – в эти 5 млн лимита не показать тот безнал, который к ним в любом случае придет, если они начнут его принимать. Принимать безнал или нет – так вопрос даже не стоит. Если есть возможность рисовать в отчете в фискальные органы 5 млн, принимая при этом 20 млн, никто принимать безнал не будет. И две трети объектов хозяйствования нарушают украинское законодательство и не обеспечивают прием безнала в своих сетях. За это надо сказать «спасибо» некоторым реформаторам из прошлого правительства. Постановление Кабмина на тему терминализации всей страны должно было быть принято в 2013 году. Поэтому когда человек идет в общество защиты прав потребителей и налоговую и говорит: «А вот тут не принимают», ему говорят, что есть кабминовское постановление, и поэтому в суде мы проиграем.

Как только 24/7 заработает и интеграторы сынтегрируют не только QR, но и мобильные платежи и интернет-банкинг под прием платежа с текущего счета, а Нацбанк скажет банкам, что 0,5% брать за платеж через СЭП – это кощунство при той себестоимости, которая есть, то тогда будет исключительно ценовая конкуренция. И на фоне ценовой конкуренции разных платежных продуктов сначала субъекты хозяйствования будут принимать то, что им дешевле, если это поддержат вендоры и владельцы счетов, а потребителю как будет удобно, так он и будет платить. По факту средняя цена приема безнала снизится. Будут дорогие продукты в часах или телефонах и более дешевые продукты, в том числе СЭП 24/7. Стоимость приема безнала будет, безусловно, снижаться. Нужны инициативы, связанные с закрытием дыр, а использование упрощенного налогообложения для деления, дробления, уклонения и иных форм честного отъема денег у государства, безусловно, нужно прекращать.

– Спасибо, Александр. Прошу Сергея подключиться. Что дальше будет с нашей платежной системой «Простір» и станет ли она конкурентом МПС?

Сергій Холод: Я все-таки против искусственного завышения цены на наличные, которая сформировалась банками. Они закладывают стоимость продукта, той же инкассации – 0,2-0,3%. Сформировалась благодаря тому, что привлеченный клиент другие доходы приносит банку, начиная с определенных пассивов, которые он держит в банке, и заканчивая взаимодействием с банком по другим продуктам. Но если будет снижаться interchange, конечно, не так драматически, как снизили в Европе, у нас рынок еще не перенасыщен терминалами и сервисами, которые на этой базе поставляются. Благодаря этому мы очень быстро, быстрее Европы идем к бесконтактным терминалам. За три квартала этого года рынок вырос в процентном соотношении по количеству бесконтактных терминалов – 86%. К концу следующего года у нас все терминалы будут бесконтактными. Это благодаря тому, что банки-эмитенты зарабатывают на interchange определенные деньги и могут вкладывать их в развитие терминальной сети для торговцев и нас как потребителей. Терминал могут прятать под стол, выдергивать из розетки и говорить, что он не работает, потому что торговец решает таким образом другие задачи. Есть еще параллельная головная боль, с которой должна бороться налоговая и контролирующие ведомства, – P2P-платежи, когда это платежи не «клиент-клиент», а «клиент-торговец». Таких операций много. Они несут риск, потому что в P2P нет interchange как такового, там другая схема расчетов. И это должно быть под микроскопом или в луче прожектора. Как только мы начнем снижать interchange, будет перетекание сервисов или попытки сделать услуги платными для того же кеша. Есть множество продуктов, когда вы можете в банкомате не своего банка снимать деньги без комиссии. Вы можете получить карту чуть ли не «Голд» и за нее не платить. В Европе такой пакет может стоить до $1000. У нас это бесплатно, потому что покрывается потенциальными доходами с высокого interchange. Как только будет снижаться interchange до осмысленных размеров, нагрузка будет перетекать на кеш. И тут они, естественно, будут между собой бороться и не административно. Если создавать какие-то механизмы, то они должны быть природные. Рынок все отрегулирует. Как только клиент увидит, что ему дешевле платить по безналу, он будет использовать этот инструмент. Поэтому в данной нише, я считаю, должны работать все направления, тогда будет комплексный и устойчивый результат, не подверженный административным и политическим механизмам влияния.

«Простір» создавался больше десятка лет назад. Я всегда относился к этому процессу скептически. Когда я первый раз работал в Нацбанке, зарплату мы получали по карточке МСЭП, но она мне очень не нравилась. Когда я сейчас второй раз пришел в Нацбанк работать, я увидел, что инструмент построен на современных стандартах; решает в первую очередь задачу госбезопасности (представьте, что международные платежные инструменты стали недоступны, я думаю, у нас такого никогда не будет); это строго социально ориентированный инструмент, работает по минимальным тарифам, генерирует минимальную нагрузку как на банк, так и на клиентов. Да, платежные системы могут работать в топовом сегменте. Есть клиенты, которые предъявляют особые требования к качеству услуг, которые большинству пользователей карточек не нужны. Мы считаем, что и социальную функцию должны выполнять, чтобы такой инструмент был доступен на рынке. Опять же это конкуренция. Банк использует этот инструмент, несет минимальные затраты, не платит по международным платежным системам открытие проекта, его сопровождение и т.д.

Поэтому для нас крайне важно поддерживать «Простір» в работоспособном состоянии, сделать его доступным на максимальном количестве эквайеров (фактически 98% охватили терминальной сети). Без проблем «Простір» работает во всех торговых сетях, кроме Укрсиббанка. Но там программа есть. Я думаю, к концу года они свою терминальную сеть тоже покроют.

Карточка с точки зрения эквайринга везде принимается. Мы избежали ситуации, когда могло быть разочарование клиента. Клиент получил карту, она дешевая. Он не воспользовался ею даже в одном случае из десяти. Это вызывает чувство недоверия, и нет смысла эмитировать этот инструмент активно, пока вы эквайринг не обеспечили.

Мы решили сейчас задачу-минимум, и она, я считаю, выполнена на этот год. Приступаем активно к проработке вариантов, чтобы эмиссионную составляющую нашей стратегии реализовывать в предстоящие год-два.

– Я слышал от банкиров, что «Простір» – самая защищенная карта от взломов. Что мешает вам внести в нее более дорогие продукты, возможно, скопировать какие-то технологии у Mastercard и Visa и дать банкирам большую возможность для выпуска таких карт?

Сергій Холод: Если мы говорим о 3D-secure, мы собираемся сделать, когда он будет 2.0, потому что сейчас делать промежуточный релиз смысла особого нет. С точки зрения приема карты по виртуальным каналам, мы в этом направлении движемся, у нас есть система многофакторной аутентификации транзакции. У нас прописаны все необходимые вещи, связанные с токенизацией, чтобы карта поддерживалась и вы могли теми же часами платить и т.д. Мы не можем ничего взять и скопировать, потому что должны либо лицензию купить, либо получить стратегическое право использования. Мы не должны придумывать свой «велосипед», это должны быть международные стандарты, которые снижают стоимость владения этим инструментом в терминалах, банкоматах.

– Хорошо, давайте отойдем от Mastercard и Visa. У вас подписано рамочное соглашение с UnionPay, которая на сегодня является самой большой системой эмитированных карт в мире, и по объему платежей в том числе. Насколько это позволит системе «Простір» увеличить объемы влияния в Украине?

Сергій Холод: Мы бы не ввязывались в бой, если бы не были уверены, что позволит увеличить. UnionPay обладает широчайшей сетью приема, и кобейдж позволит нам не навязывать наши правила UnionPay, которые могут не понравиться, а также не давать им навязывать нам свои правила. Мы же хотим, чтобы карточка работала в рамках нашей страны. На чипе вы можете апликейшена поместить столько, сколько нужно. POS-терминал может найти «Простір» и с ним позволит обслужиться. Если такого нет, карта может работать по Union Pay ветке.

Артур Загородников: ПУМБ сьогодні проводить платежі як з реквізитами IBAN, так і з реквізитами, які діяли до цього, як в одну сторону, так і в зворотню. З більшістю банків ми співпрацювали і технічно, і обмінювалися інформацією. З 5 серпня у нас почав діяти попередній тестовий режим, який дозволив нам відтестувати систему. Можу сказати, що і технологічно, і практично ми готові це опрацьовувати. ПУМБ це робить і продовжує рухатись за визначеним регулятором планом переходу на IBAN. Але враховуючи позицію окремих державних органів і готовність їх до переходу щодо впровадження IBAN, це може бути відтерміновано на кінець цього року – початок наступного. Ми очікуємо уточнень від Нацбанку з цього приводу. За моєю інформацією, більшість банків готові це робити. Інше питання – наскільки клієнти банків сьогодні обізнані щодо роботи в режимі IBAN. З клієнтами нашого банку проводиться постійна роз’яснювальна робота, а також перевірка технічних систем банку для опрацювання нових реквізитів. Це по-перше.

По-друге, я повністю згоден з Олександром, що складова interchange – розрахунки між банками, але вони робляться під егідою Mastercard и Visa. Вартість інкешменту – 0,3-0,5% – дійсно впливає на вартість безготівкових розрахунків. Сьогодні майже кожна торгова точка обладнана POS-терміналом. Але тіньова економіка, яка складає в країні від 30% до 60%, не зацікавлена на сьогодні у розповсюдженні безготівкових платежів. Так буде, доки буде різниця між сплатою готівкою і безготівковим способом. Так, це питання не тільки Нацбанку, але й інших контролюючих органів. Це питання комплексне. Ми до нього повинні підходити разом всі: банки, Нацбанк, Мінфін… На сьогодні банки не єдині, хто впливає на вартість безготівкових послуг. Банки вже підтримують і IBAN, і запровадження нового режиму роботи СЕП, і можливість використання навіть електронних грошей. Ми готові до цих викликів. Стосовно діалогу з Mastercard і Visa ми готові обмінюватися досвідом, щоб впливати на ту вартість interchange, яку ми самі один до одного сьогодні застосовуємо.

– Вартість безготівкових платежів затримує те, що торговці визначають ціну готівкою і безготівкою зовсім різними цифрами. Ви кажете, що скрізь є термінали, але зайдіть у супермаркет після 20-го числа, коли люди отримують пенсії та зарплати, і раптом всі термінали працювати не будуть. Дехто відмовляється купувати товар, коли дізнаються, що термінали не працюють. І це позиція, щоб поставити торговців на місце. І жодні органи не звертають на це уваги. Олександре, ви хочете щось сказати?

Олександр Карпов: Я просто процитую бар’єри застосування бізнесу еквайрингу – наше спільне дослідження з GfK кінця 2018 року. Не думаю, що ситуація значно змінилася. Наш бізнес переважно використовує готівку. Збільшення обороту і прибутку за рахунок еквайрингу не компенсує витрат. Прийом платежів по еквайрингу не дозволить у державній звітності відображати той дохід, як завжди. І клієнту невигідно, тому що при оплаті по еквайрингу ми ставимо найвищу ціну. Ось і всі питання до торговців з точки зору прозорого бізнесу і застосування готівки.

Мы можем делать вид, что все хорошо, но постановление не было принято. Если и в этом новом Кабмине оно не будет принято, я не знаю, что тогда в этой стране нужно делать, чтобы безнал развивался. Если Кабмин мешает Нацбанку и банковской системе выполнять свою прямую функцию, то зачем нам, извините, такой Кабмин?

Сергій Холод: Тут понятны опасения. Если посмотреть на города-миллионники, то терминалы есть везде, в небольших населенных пунктах ситуация другая. Там живут пенсионеры в основном, и нельзя заставлять торговца покупать терминал, когда у него оборот кассы никакой. И когда мы эту регуляцию пытаемся сделать, нужно думать о каком-то каскадировании – где это реалистично, где нет.

Олександр Карпов: Оно-то так. Но те прикидки были в 2015 году, банки уже дошли туда, куда можно было дойти. Госпожа Ляпина на заседаниях того Кабмина говорила, что где-то нет интернета, где-то нет у клиента желания платить. Но посмотрите статистику: все это есть, но нет желания платить налоги. Это первичная проблема, которую надо решать. Все.

Костянтин Кошеленко: Є інша сторона медалі. Досі велика кількість українців отримують свою зарплату готівкою, і спонукати їх занести гроші на картку, а потім сплачувати карткою так само важко. І такі клієнти не відмовляються на касі, коли їм кажуть, що термінал не працює, вони сплачують готівкою. Так само багато пенсіонерів поштою отримують свою пенсію готівкою і розплачуються нею. Цих клієнтів треба мотивувати.

Щодо системи «Простір» – ми тільки цього року вступили. Так само ми побачили соціальну функцію в цих картках і використовуємо їх для видачі готівкових кредитів у районних центрах. У нас дуже розгалужена мережа, і безготівкові кредити ми видаємо на «Простір». Це дійсно дешевше для банку і для клієнта. За це літо, коли ми почали активно видавати, ми не почули жодних зауважень від клієнтів, що немає інфраструктури, чи зручно зняти, чи зручно розрахуватися. Тієї інфраструктури, яка є в райцентрах, достатньо. Як мінімум ця платіжна система нічим не поступається іншим і наших клієнтів влаштовує.

– Дуже цікаво. Я не знав, що на картках «Простір» робляться кредитні продукти. А що б ви побажали Нацбанку додати, щоб «Простір» працював краще?

Костянтин Кошеленко: Виграє той, хто виграє технологічно. Технології коштують грошей. Мабуть, ті гроші, які інвестували Mastercard і Visa, наша платіжна система наразі не може собі дозволити. Можливо, нема необхідності інвестувати їх в такому обсязі. І тут питання: ми хочемо доганяти технологічно або зайняти якусь нішу? Якщо ми кажемо про Р2Р, платежі за кордон, бесконтакт, це вже додаткові опції. І саме в таких опціях «Простіру» доведеться конкурувати з Mastercard і Visa. Щоб у цьому перемогти, це має бути дешевше.

Іван Степанець: Як знизити вартість безготівкових платежів? Тільки конкуренцією. Згадувалось, що Євросоюз просто понизив до 0,2-03%. Але кожен банк застосовує програми лояльності, кешбек-програми, що спонукає клієнтів перейти на безготівкові платежі. Якщо ми зараз понизимо interchange дуже суттєво, усі ці програми просто зникнуть. Треба буде шукати коаліції з рітейлом, тому що рітейл зараз має бонусні програми, просто вони перейдуть в певні коаліційні. Банки тоді не зможуть стимулювати. За останні п’ять років частка безготівкових платежів зросла в два рази. Знижуючи різко interchange, ми отримаємо зворотній ефект.

Базова річ – це технології, вони дозволять створити продукт, а продукт – платіжний сервіс буде конкурувати між собою.

Я погоджуюсь, що «Простір» – це певний соціальний проект. Для пенсіонера взагалі нецікаво, яка в нього картка, він просто нею розраховується або знімає гроші. Йому нецікавий кешбек, він за цим не слідкує. І там цей сегмент може працювати. З точки зору видачі безготівкових кредитів на картки «Простір», там так само пенсіонер просто знімає свій кеш.

Можна привести сюди якогось міжнародного партнера або міжнародну коаліцію. Якщо якісь компанії заведе сюди Union Pay, тоді, можливо, будуть такі програми і картки, які зможуть конкурувати, якщо не ставками interchange, то програмами лояльності, яка сюди може зайти разом з великим міжнародним рітейлером або партнером.

IBAN в Ідея Банку теж працює. Але клієнти поки що губляться в цьому. Клієнт не повинен замислюватися, а дуже легко переказувати гроші через СЕП. Треба спрощувати технології. Таким чином ми зможемо популяризувати перекази через СЕП.

Костянтин Кошеленко: Цікава думка щодо заведення великого гравця і це буде перевагою системи «Простір». Мені здається, що можна подивитися навколо і нікого не заводити з зовнішнього ринку, а зробити потужну колаборацію з українськими гравцями. Якщо зробити щось на кшталт кешбеку або якісь маркетингові акції, то можна якусь велику кількість клієнтів втягнути в користування. Поки що це не робиться, але цей потенціал є.

– Колись ми писали у «Комерсанті», що обсяг операцій у банкоматах знижується, і ми раділи кожному проценту. Зараз ми бачимо, що вже більше половини операцій йде не через банкомати, а через торгові операції. Нещодавно ми спілкувалися з експертами, як можна зменшити діру в Пенсійному фонді – треба спонукати бізнес сплатити податки. Але це дійсно велика програма. Яким чином можна збільшити кількість безготівкових платежів та їхню вартість?

Олександр Карпов: Сдаю явки-пароли: 7 млн пенсионеров получают пенсию наличными по «Укрпочте». Какая была бы коллаборация, если бы они получали их на карту...

– Це питання до Нацбанку чи Міністерства фінансів?

Олександр Карпов: Это вопрос к закону, который будет принят, и взимодействию.

Костянтин Кошеленко: Я думаю, це питання до пересічного пенсіонера. Він сам обирає, як йому отримувати пенсію: додому чи піти до банку. Пошта – це просто зручно.

Олександр Карпов: Почта неоднократно говорила: дайте нам право эмиссии, и мы покажем на своей системе, как безнал можно существенно нарастить. Поэтому в таком проекте будущее есть.

Известно высказывание Толстого о том, что все семьи счастливы одинаково, а несчастны по-разному. Это я к тому, что уникальных рецептов нет, но есть примеры. Например, Южная Корея на уровне регуляции центрального банка ограничивала уровень доходов банков от операций с наличкой. Это сработало.

– Я сразу вам скажу, чем это закончилось: инкассация уйдет из банков в отдельные компании.

Олександр Карпов: Нет уникальных рецептов. Надо экспериментировать, не искать причины, почему нельзя, а искать, как можно. Кстати, я скачал снова приложение ПУМБ – действительно, IBAN работает.

Артур Загородников: Спасибо! Очень важно, чтобы это слышали все участники рынка. ПУМБ не делает заявлений, он их выполняет.

Олександр Карпов: Согласен. Все-таки что же можно делать для продвижения? Например, что может сделать «Простір», чтобы быть таким же крутым, как международные системы? Вложить столько же денег в рекламу и поддержку. Возможно, не в те сроки и не в том объеме. Поэтому надо искать любые другие варианты. Часть людей в Украине – вне финансовой индустрии. Именно этот сегмент может быть для любого проекта и государственной платежной системы «Простір», может быть тем клиентом, которому все это можно продать.

Я не соглашусь с тем, что пенсионерам нужно что-то попроще. Для клиента важен юзер-экспириенс. Дайте ему возможность удобно платить, и он будет делать это по безналу. По большому счету нужно или жестко контролировать, или не мешать.

Например, 2014 год. Почему безнал взлетел? Мне скажут о предпосылках и т.д. Нет. Людям ограничили выдачу налички. Вот и все. Не было других ключевых причин. Поэтому придумывайте те способы, которые реально будут работать.

Іван Степанець: Я дополню. Р2Р-переводы, которых не было в 2014-м, – это самая большая доля всего безнала. И это в том числе стимулировало.

Артур Загородников: Шановні колеги! Я сьогодні почув різні точки зору. Головне те, що ми з вами рухаємося спільно у тому напрямку, альтернативи якому сьогодні немає. Дійсно, всі сьогодні зацікавлені у тому, щоб зменшувати вартість витрат, які ми сьогодні закладаємо в плани розвитку наших банків, але при цьому ми повинні пам’ятати про наших клієнтів. Клієнти, отримуючи сервіси в наших комерційних і державних банках, повинні розуміти, що ці сервіси мають бути надійними, безпечними і доступними як за розміром, так і за вартістю.

Я хотів би запитати шановного представника Нацбанку Сергія Володимировича про те, що зараз турбує банківську систему.

Перше запитання: чи буде повідомлено банківську систему стосовно можливого перенесення терміну обов’язкового впровадження IBAN, який попередньо визначено 1 листопада? Чи буде закінчення тестового періоду?

Друге: останніми роками ми чули багато про розвиток блокчейн-технологій, але Нацбанк пішов трохи попереду цього процесу і запровадив експеримент з використанням електронних грошей. Хотілося б почути про досвід цього впровадження.

І третє питання, суто практичне. Ми з вами плануємо переходити на СЕП спочатку на 23/7, потім 24/7. Яка буде вартість проведення платежів з боку Нацбанку при запровадженні такого режиму, враховуючи те, що сьогодні ми маємо операційний і позаопераційний час? Дякую за увагу.

Сергій Холод: Кратко по IBAN. До 1 октября будут проведены окончательные встречи с точки зрения блокирующих факторов… Банки будут уведомлены, чтобы какие-то действия не начинать оперативно к 1 ноября, можно будет успеть к 1 января. Сейчас пока действует предыдущее решение о том, что с 1 ноября следует всем перейти на IBAN. Но вероятность такой миграции на два месяца есть.

Что касается нашей е-гривны. Мы сделали полноценный пилотный проект с разворачиванием построенной на блокчейн инфраструктуры с небольшой эмиссией гривны. Были задействованы компании и сотрудники, которые предоставляли свои сервисы, чтобы можно было е-гривной, например, пополнить счет мобильного оператора. Очень подробный отчет есть на сайте Нацбанка. Были проверены техническая инфраструктура, логическая, организационная, были макроэкономические моменты. Основной вопрос – ликвидность, которая мигрирует от банка к центральному банку. Второй момент – анонимность. Никакими международными институциями она не приветствуется в таких инструментах. По крайней мере, анонимность может существовать до определенного порога, как она существует сейчас в электронных деньгах, где не подпадает под какие-то дополнительные требования финмониторинга. Это вопросы первичные. Не много банков – до десятка – проэкспериментировали с цифровыми валютами, которые подвязаны под валюту государства либо центрального банка. Для дальнейшего движения вперед мы планируем провести в начале следующего года международную конференцию с привлечением центральных банков для обмена опытом. Европейский центральный банк тоже экспериментировал со своими платежами. Возникают вопросы нетехнические.

Если взвешивать все «за» и «против», то избыточная стоимость владения системой реального распределенного блокчейна намного больше, чем построить с необходимым уровнем резервирования централизованную систему. Мы осветили все эти вопросы в отчете, который есть в свободном доступе.

Мы имеем определенное представление о том, что хотели бы изменить тарифы, сделать определенные транзакции чуть дороже. С точки зрения международных платежных систем это все равно копейки, стремящиеся к нулю. На сайте Нацбанка очень много статистики. Единицы транзакций, которые измеряются миллиардами, и основная масса транзакций – до 100 тыс. грн. Мы хотим выработать какое-то правило, которое стимулировало бы систему использовать часовые отрезки времени, когда не принципиально… если нужно налоги заплатить. Не было же проблем: продлить СЭП, не продлить, он работает полностью в реальном времени по конкретному дню.

– Чи є в когось ще думки з приводу нашої теми?

Костянтин Кошеленко: Я хотів би підтримати Артура та Олександра стосовно того, що треба більше розмовляти про якість, надійність, а не про вартість цієї послуги. Багато клієнтів люблять платити в інтернет-банкінгу ввечері, після роботи. Коли у людини є час, вона платить комунальні платежі або кредит у банку, а це вже неопераційний час. І платіж він відправляє сьогодні, а комунальна компанія побачить його завтра. І якщо людина сьогодні хотіла заплатити за кредит, то не встигає. А 24/7 – це можливість проводити платежі в онлайн, коли це зручно клієнту. А Р2Р тут виграють, можна хоч о третій годині ночі все «ганяти» по картках. Тобто клієнт виграє з точки зору якості і сервісу. А з точки зору вартості, тут також є шлях до оптимізації та мінімізації комісійних платежів.

Олександр Карпов: Мы пришли к тому, что будем ли мы снижать interchange или нет, все равно появятся существенно более дешевые продукты и в среднем цена безнала по рынку будет неуклонно снижаться.

Іван Степанець: Призываю административно не снижать interchange. Нацбанку надо бы подумать о требованиях к технологичности. То же с IBAN происходит, банки должны поддержать эту технологию обязательно. И то, что у нас сейчас много бесконтактных терминалов, это даже не желание банков. Обновлять платежную инфраструктуру – это требование платежных систем. Также и требование по онлайн-зачислению на карту. На сегодняшний день не регламентировано зачисление на счет, который привязан к карте. Если мы используем «аккаунт-аккаунт», банки в договорах обычно пишут: несколько рабочих дней. Де-факто если мы хотим конкурировать через национальную расчетную систему, тогда нужно будет выставлять определенные требования.

Олександр Карпов: Хорошо, что Иван об этом вспомнил. Это требование к банкам разнести платеж, когда они его получили, а не когда им заблагорассудится. Онлайн должен быть в режиме онлайн, а не псевдоонлайн, сегодня на послезавтра. Иногда банки из-за ликвидности даже Р2Р зачисляют не в онлайне, особенно если с ФОПа платишь на физлицо. Возникает вопрос: может, у вас с ликвидностью проблемы, поэтому вы мои деньги куда-то дели? Поэтому здесь регуляторка должна поддержать желание клиента получать деньги реально в онлайн.

Іван Степанець: Еще одно дополнение – арбитраж. Сейчас СЭП – это полноценная платежная система для переводов, а для оплаты за услуги и товары надо уже подумать о защите и арбитраже.

Сергій Холод: Под СЭП мы подразумеваем, что это универсальная платежная система, но нельзя объять необъятное. Надо внедрять инстант-платежи. Они могут быть построены на базе СЭП, могут быть построены параллельным каналом. В них есть уже четкое время регламента. Мы сейчас анализируем, будет это в СЭП-4 реализовано либо есть смысл сделать параллельную систему, которая будет больше работать в ритейле.

Когда мы анализировали, как развивается open banking в Швеции, как правило, центробанк не выступает таким финтех-монстром, который разрабатывает все. Есть у Европейской Бизнес Ассоциации своя группа – Open Banking Working Group. Это институции, которые объединяют банки и финтех-компании, которые на имеющемся законодательстве и стандартах открывают двери небанковским организациям. Это зона активности других компаний, которые обладают свободным ресурсом, заинтересованностью и могут предложить клиентам сервисы, а клиент может выбрать и получить наилучшее. Не должен центробанк заниматься всем.

Костянтин Кошеленко: Коли ми подивилися на потреби наших клієнтів, ми зрозуміли, що про АРІ не треба говорити, а треба віддавати. Коли ми подивилися на потреби наших клієнтів, ми зрозуміли, що банки в деяких випадках від фінкомпаній і платіжних інтеграторів трохи відстали. Ми взяли одного нашого партнера, віддали йому АРІ, зробили картку, і клієнти цього партнера отримали доступ до банківської послуги, чого вони не могли мати в рамках фінансової компанії. А ми, навпаки, дали можливість клієнту сплачувати своєю карткою у всіх мерчантах, які є в агрегаторі, і отримали таку синергію.

Артур Загородников: Я хотів би підсумувати спільну точку зору нашого круглого столу. Вартість безготівкових платежів буде зменшуватися, альтернативи цьому нема, але це повинно відбуватися не завдяки якомусь імперативному рішенню регуляторного органу, а природньо: завдяки приходу на ринок нових гравців, завдяки новим технологіям, розумінню з боку платіжних систем Visa і Mastercard особливостей розвитку цього бізнесу в Україні. Ми можемо тільки вплинути на темпи зниження вартості безготівкових платежів завдяки впровадженню IBAN, переходу на режим роботи 23/7, а потім 24/7, а також боротьбі з тіньовою економікою, яка сьогодні дуже суттєво впливає на цей ринок.

– Якщо немає питань у журналістів, давайте на цьому завершувати. Ми будемо очікувати, що конкуренція на ринку безготівкових платежів буде збільшуватися, і це стимулюватиме зменшення ціни на ці послуги для клієнтів. Дуже всім дякую! До нових зустрічей!

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.