Ключевым героем этой истории стал Виктор Ющенко, который возглавлял НБУ с 1993 по 1999 год. Вчера в ходе круглого стола на тему «Як відбувалася грошова реформа України 1996 року?» третий президент Украины раскрыл подробности того, как он «шантажировал» второго президента Леонида Кучму, требуя от него указ о проведении денежной реформы.

Виктор Ющенко поставил президенту ультиматум:

«Або ця інформація починає деструктивно працювати проти нас, або ми зараз повинні об’явити дату проведення реформи».

– Ну він так типу «А що ти пропонуєш?»

– Я кажу, я пропоную, щоб я з прем’єр-міністром пішов на телебачення у неділю і об’явив про проведення реформи, про умови і час, коли ми її починаєм.

– «Ну і шо ти хотів би від мене?»

– Указ на проведення реформи.

– «Добре. Я зараз попрошу Пинзеника (у той час міністр фінансів. – FinClub), щоб він з тобою пішов у неділю на телебачення».

– Я не коментую, чого він прем’єр-міністру не подзвонив.

Президентській указ "Про грошову реформу в Україні" був підписаний 25 серпня, оприлюднений 29 серпня, реформа тривала з 2 по 16 вересня.

У 1991 році однією з ймовірних назв для розмінних монет гривні була "шаг" (монети УНР 1917-1919 рр.). Але обрали звичну назву "копійка".

Було чому повчитись Ющенко навіть в Сталіна.

«І найбільше протирічь у нас знаходилось в ідеології реформи. Група радників президента бачила цей варіант як реформа фіскальна. В рамках фіскальної реформи проводиться арифметична або геометрична деномінація, в залежності від сум, які потребують обміну. Ця реформа має бути миттєвою, так як Йосиф Віссаріонович Сталін проводив. І на період реформи відводиться тільки два тижні».

Владимир Матвиенко, глава НБУ в 1991-1992 годах, рассказал правду о том, почему первые гривны печатались в Канаде. Оказалось, что НБУ хотел закупать только качественные банкноты в Великобритании, но депутаты имели другое мнение.

«Ніхто в цій країні нічого сам не вирішує. Віктор Андрійович згадав прем’єра, а я згадаю ту ж людину, яка очолювала СБУ (Євген Марчук в 1991-1994 роках був першим головою СБУ, а в 1995-1996 роках – прем’єр-міністром. – FinClub). Оскільки багато наших активних з Верховної Ради хотіли дуже мати гривню з Канади. Тому ми вирішили так полюбовно: ми даємо Канаді купюри невисокого достоїнства. А купюри високого достоїнства друкувались на самій надійній фабриці, з самим надійним захистом, з самим надійним перевезенням і т.д. Поступили ті гроші, поступили європейські, і разом ми ввели в обіг. Була така ситуація, що і Кравчук, і Марчук, і Матвієнко в трьох сиділи і дивились-вирішували це питання».

Першу серію банкнот номіналами 1, 2, 5, 10 та 20 гривень зразка 1992 року було виготовлено у 1992 році у Канаді; а зразка 1994 року - у Великобританії. У розробці дизайну банкнот національної валюти в 1991-1992 роках брали участь українські художники Василь Лопата та Борис Максимов. Банкнотний папір для гривні протягом 20-ти років виготовлявся з бавовни. У 2016 році вперше було застосовано папір із волокнами льону (до 20%) українського виробництва

К реформе готовились в режиме секретности. Банкиры знали о ней по косвенным данным, о ее подготовке узнал совладелец АППБ «Аваль» Александр Деркач.

«Перший раз я побачив і зрозумів, що буде реформа, нашу монету нову, коли був у нашого клієнта на заводі – Луганському патронному заводі. І біля великого станка показали у засмальцьованому відрі браковані наші монети. А потім я був у відпустці, повертався зі Львова, мені подзвонили і сказали, що з понеділка «Час Ч». Який «Час Ч»? Ну ти ж розумієш який «Час Ч» - не по телефону».

Перші монети спочатку, в 1992 році, карбувалися на Монетному дворі Італії, у 1996 році - в Україні на Луганському верстатобудівному заводі, а з 2000 року - виготовляються на Банкнотно-монетному дворі НБУ.

Наталия Гребенник, экс-директор департамента монетарной политики НБУ, сообщила, что обмен наличных купонно-карбованцев на гривну прошел быстро.

«Ота робота, яка була проведена Нацбанком, підготовчою групою, спільно з комерційними банками, дала можливість протягом перших 3-4 днів обміняти 97% готівки поза банками на національну повноцінну валюту – гривню».

Купоно-карбованці обмінювались на гривні у пропорції 100 000 до 1.

В готівковому обігу на 1 липня 2016 року знаходилось 12,4 млрд шт монет на загальну суму 1,9 млрд грн. На одного мешканця України припадає 278 монет. Найбільше в обігу монет номіналом 10 копійок - 3,64 млрд шт, або 29% від загальної кількості.

Основной удар принял на себя Ощадбанк, о чем не преминул похвастаться Анатолий Колесников, экс-руководитель Ощадбанка.

«Банківська система в особі Ощадбанку мала понад 13 тисяч банківських установ, в яких працювало близько 50 тис. банківських працівників. Це та армія банкірів, яку не мав жодний банк в нашій країні на той час. Всі розуміли, що основний удар роботи прийдеться на цей банк. Він ще тоді називався Державний комерційний ощадний банк України.

І зробити так, що в першій день відкривається о 8 годині кожна одиниця Ощадного банку, і як би людям не казали, що не треба бігти, не треба йти, не треба спішить, не створювати черг, треба знати ментальність наших людей, яких добре навчили реформи попередні, в том числі і «павлівська», яка проводилась сталінськими методами, коли що творилося.

Перші безсонні чотири ночі.. на Ощадбанк прийшлась десь приблизна половина готівки, яка була обміняна в країні».

За период реформы Ощадбанк даже увеличил свой депозитный портфель.

Яков Смолий, нынешний замглавы НБУ, в год денежной реформы работал в «Авале», а монеты развозили по хранилищам НБУ за несколько лет до этого. Как раз в 1991-1994 годах он работал в Тернопольском теруправлении НБУ.

«Монети розвозились вагонами. І я, працюючи в Тернопольскому теруправлінні, поступає команда-інформація – треба вийти на роботу в нічну зміну. Це взагалі нонсенс для працівників НБУ. Що ж ми будемо робити. Під великим секретом. Привезли на залізничну станцію вагон, заповнений розмінною монетою. Ніякі сховища НБУ і сьогодні не спроможні вмістити такі об’єми ні по вазі, ні по розміру.

Це все грузиться вручну з вагонів на спину і в автомобіль КАМАЗ, правда броньований. По місту перевозимо, вночі з КАМАЗу вигружаємо ці мішечки. Вони запаковані в такі целофанові кульки, вони рвуться, не витримують ваги. Ми їх грузимо в мішки спеціальні інкасаторські зелені. Ми це заносимо в бомбосховище в обласному центрі тоді ще обкому партії, яке взагалі не пристосовано ні кліматично, ні фізично, ні з точки зору зберігання. Монета, яка пролежала півтора року до введення в обіг, вона піддалась корозії».

Автором ескізів усіх розмінних монет є український художник Василь Лопата. Монети номіналами 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок введено в обіг 2 вересня 1996 року, номіналом 1 гривня - 12 березня 1997 року. Монети виготовляють з нержавіючої сталі (1, 2, 5 копійок), алюмінієвої бронзи та латуні (спочатку), низьковуглецевої сталі з гальванопокриттям латунню (10, 25 і 50 коп.), алюмінієвої бронзи та латуні (1 грн)

Проведение денежной реформы было бы затруднено без собственного Банкнотно-монетного двора, который был создан за два года до реформы.

Владимир Штефан, первый руководитель Банкнотной фабрики НБУ, говорит, что пришел весной 1992 года в НБУ и возглавил отдел, которому было поручено заниматься всеми работами по созданию Банкнотной фабрики НБУ.

«У нас практически было все готово, мы не могли выйти на контракт. В принципе было уже определено, что это будет английская фирма Томас Де Ла Рю, и в начале февраля Виктор Андреевич возглавил НБУ. Работа после этого не просто пошла, она просто побежала. Уже 5 мая 1993 года был подписан контракт, а 22 марта 1994 года фабрика была уже введена в эксплуатацию».

Станом на 1 липня 2016 року в готівковому обігу перебувало 2,8 млрд шт банкнот на 305,4 млрд грн. Найбільше в обігу було банкнот по 200 грн - 548,3 млн шт, або 20% від загальної кількості. Це 109,66 млрд грн - більше третини (35,9%) усіх готівкових грошей зосереджені в 200-гривневих банкнотах. На одного мешканця припадає 65 банкнот

Вера Рычковская, экс-заместитель главы НБУ, говорит только о достижениях.

«Зуміли за цей період створити потужну виробничу базу – повністю закритий цикл від виробництва паперу, фарб і друку. І на сьогоднішній день ми маємо Банкнотно-монетний двір один з найкращих передових у світі.

Була величезна складова безпекова. Ті суми грошей, які ви вловили напевно, возили пароходами, возили поїздами, вагонами, КАМАЗами. Це все ж потребувало як конфіденційності, так і з другого боку – відповідного супроводження, забезпечення. І щоб, не дай Бог, не сталося якогось ексцесу. І слава Богу, наскільки спрацювали всі безпекові служби – не тільки банківської системи, але й правоохоронних органів».

Праздник позитивных воспоминаний испортил экс-глава НБУ Ярослав Солтис, который приступил к критике нынешней политики НБУ Валерии Гонтаревой.

«Адміністрування, яке запроваджено, не сприяє стабільності гривні. 90% готівки сьогодні міняється поза межами Нацбанку через ці 2% жадних комісійних, які беруть при купівлі валюти, а 2% це 50 копійок на доларі».