У програмі круглого столу: 

• Драйвери зростання банківського ринку-2019.
• Роздріб, корпоратив, трансакційний бізнес: на що роблять ставки банкіри?
• Вплив нормативу LCR на банківську систему: чи всі учасники впораються? Перспективи запуску NSFR.
• Відновлення кредитування-2019: міф чи реальність? Основні фактори, які гальмують кредитування. Вплив нової нормативної бази на сегмент кредитування.
• Вартість фінансування: вплив жорсткої монетарної політики НБУ на вартість депозитну і кредитну політику

В якості спікерів запрошені: 

• Катерина Рожкова, перший заступник голови НБУ;
• Роман Шпек, старший радник Альфа-Банку, голова Ради Незалежної асоціації банків України;
• Сергій Мамедов, голова правління банку «Глобус»;
• Сергій Наумов, голова правління Піреус Банку;
• Михайло Власенко, голова правління Ідея Банку;
• Тамара Савощенко, заступник голови правління Укргазбанку;
• Леонід Гребінський,  голова правління Кристалбанку;
• Василь Фурман, член Ради НБУ. 

Стенограма круглого столу «Що чекає банківський сектор у 2019 році?»

Модератором круглого столу виступив керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

– Усім доброго дня! «Фінансовий клуб» продовжує чи, напевно, завершує цього року серію круглих столів, що стосуються банківської системи. Сьогодні ми підбиваємо підсумки банківського 2018 року, і спробуємо спрогнозувати, що нас чекатиме наступного року. Зосередимося в першу чергу на тому, які будуть драйвери у 2019 році на банківському ринку, як буде поводитися корпоративний та роздрібний і навіть транзакційний бізнес, які банки в повному обсязі виконують всі вимоги НБУ, які санкції чекають на порушників, чи становлять вони взагалі загрозу для банківської системи.

Нещодавно пішов з ринку ВТБ Банк. Чи будуть ще йти з ринку банки? Цікавим є питання достатньо жорсткої політики Нацбанку, що було зумовлено зростанням інфляції та бажанням стримати її темпи.

Сьогодні в нашому круглому столі беруть участь: перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова; старший радник Альфа-Банку, голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек; голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов; голова правління Піреус Банку Сергій Наумов; голова правління Ідея Банку Михайло Власенко; заступник голови правління Укргазбанку Тамара Савощенко; член ради Нацбанку Василь Фурман і голова Кристалбанку Леонід Гребінський.

Почнемо з того, що наш регулятор дасть оцінку банківській системі й тому, як вона пройшла цей рік. Пані Рожкова, як ви оцінюєте, з чим ми входимо в новий рік?

Катерина Рожкова: Доброго дня! Дякую, що запросили. Рік ще не закінчився, попереду, незважаючи на прийдешні свята, місяць для банків кропіткої роботи. Але підсумки роботи банківської системи за 11 місяців досить позитивні, і наші очікування – також.

По-перше, банківська система – прибуткова. Прибуток – близько 15 млрд грн. У післякризовий період ми бачимо сталу тенденцію до прибуткової роботи банківської системи. На сьогодні основними складовими прибутку є процентний прибуток, що є класичним для банків, комісійний прибуток, який зростає у зв’язку з тенденціями до нарощування обсягів споживчого кредитування. Є й інші складові, але, напевно, вони не відіграють такої значної ролі. В цілому у витратах суттєво знизилися обсяги, які банки спрямовували на формування резервів. Таким чином, сукупність усіх цих чинників призвела до того, що банківська система працює нарешті прибутково.

Стосовно основних змін, які ми фіксуємо в структурі активів і зобов’язань. По-перше, стала тенденція до нарощування в структурі пасивів обсягів вкладів населення. Кошти населення є основною складовою ресурсної бази, і вони зростають протягом усього цього року. Це позитивна тенденція. Незважаючи на те, що на початку року ставки ще були навіть нижчими, ніж сьогодні, динаміка позитивна за вкладами населення є. Структура цих коштів поступово переходить у більш довгострокову, хоча на сьогодні є проблема короткостроковості ресурсної бази банків. Але ми розуміємо, що потрібен час для того, щоб переформатувати усю ресурсну базу, і ми сподіваємося, що у якомусь розумному періоді часу це буде зроблено.

Що стосується активних операцій, то дуже високими темпами зростали кредити населенню. Темп становить близько 40% рік до року. Ця тенденція з’явилася на початку 2017 року. Ми бачили, що припинилося скорочення обсягу кредитного портфеля фізичних осіб. І сьогодні дуже багато банків, які раніше не працювали в цьому сегменті, виходять на цей ринок. Лідером з точки зору продуктової структури цього портфеля є, звичайно, споживче кредитування, беззаставні кредити. Як я вже сказала, дуже багато банків в цей сегмент пішли. По-перше, це високодохідний сегмент, по-друге, достатньо диверсифікований. Незважаючи на такий високий темп зростання, сьогодні ми не бачимо поки що системних ризиків у цьому напрямку кредитування. Проте, за нашими очікуваннями, тенденція до зростання цього сегменту буде продовжуватися і наступного року. Враховуючи це, ми плануємо у 2019 році під час діагностики окрему увагу приділити саме споживчому кредитуванню. Ми будемо діагностувати ці портфелі на портфельній основі (вибачте за тавтологію), аби зрозуміти, як в умовах кризових явищ цей портфель може витримувати навантаження.

Стосовно іпотеки. Ми бачимо, що вона починає відновлюватися, хоча тенденції ще нестійкі, і невелика кількість банків сьогодні заходить в цей сегмент. Це питання і legacy, які банки мають з іпотечними кредитами, але сподіваємося, що в перспективі іпотечне кредитування буде відновлюватися.

Стосовно кредитування корпоративного сектору. Загальна статистика, якою ми користуємося, на жаль, не дає розуміння повної картини, що там відбувається. Протягом 2018 року банки здійснювали багато реструктуризацій, списань раніше зарезервованих активів тощо, тому неможливо просто дивлячись на цифри – на початок і кінець періоду, – зрозуміти, що ж відбулося в реальності. Якщо подивитися детальніше на статистику, яку ми маємо, то ми можемо сказати, що кредитування позичальників, які не припускалися агресивних дефолтів протягом кризового періоду, зростає досить високими темпами – 23% рік до року в гривні і 17% рік до року у валюті.

На чому концентруються банки? Традиційно для нас – це сільське господарство, будівництво, переробна промисловість. Ми бачимо зростання кредитування обігових коштів, тобто очікування бізнесу з точки зору майбутнього та нашого опитування, яке ми здійснили по банках, бізнес в принципі позитивно налаштований і готовий вже брати кредити, чого не було ще два роки тому. Є певні позитивні настрої щодо нарощування обсягів виробництва, обсягів операцій. Банки також очікують, що протягом наступних 12 місяців кредитування зростатиме. Маємо непогану тенденцію і сподіваємося, що вона продовжиться.

Стосовно стійкості банківської системи. Результати нашого стрес-тестування у 2018 році говорять про те, що банківська система достатньо капіталізована, вона є стійкою. Ті незначні потреби в капіталі, які виникли за результатами стрес-тестування у невеликої кількості банків за базовим сценарієм, фактично всі банки вже покрили.

Стосовно ліквідності. Ми працювали попередні роки в ситуації структурної переліквідності, причому вона була сконцентрована переважно в держбанках і банках з іноземним капіталом. З одного боку, банки почали кредитувати, з іншого – активніше інвестували цього року в державні цінні папери. Сьогодні ми бачимо, що від структурного профіциту ми переходимо, я не можу сказати, що до дефіциту структурної ліквідності, але й профіциту того нема. Під ліквідністю ми розуміємо переважно швидкі гроші, тобто коррахунки банків і вкладення в депозитні сертифікати Нацбанку, які є дуже короткими за терміном розміщення. Проте на сьогодні банківська система достатньо ліквідна – 73-75 млрд грн. Є стала тенденція до відновлення депозитного портфеля у банківський системі. Крім того, у Нацбанку існує чимало інструментів для підтримання ліквідності – це стандартні інструменти. Тож банки мають змогу в разі виникнення короткострокових розривів ліквідності звернутися до Нацбанку.

Ми, як регулятор, почуваємося комфортно, дивлячись сьогодні на банківську систему. Дуже багато банків протягом останніх двох років створювали так званий буфер ліквідності шляхом нарощування обсягів вкладень у державні цінні папери і депозитні сертифікати. Для нас це дуже позитивний тренд, тому що банки вивчили уроки минулої кризи і розуміють, що треба розглядати різні сценарії та дійсно створювати для себе певний запас ліквідних активів. Саме на створення запасу ліквідних активів спрямовано наш новий норматив ліквідності – LCR, який став чинним з 1 грудня. До цього ми тривалий час з банківською спільнотою розробляли і обговорювали методику, потім працювали в тестовому режимі, і нарешті затвердили цей норматив як актуальний з нормативним значенням 80% з поступовим доведенням до 100%.

Чому 80%? Норматив, дійсно, новий. Він розрахований не на фіксацію ситуації в банку у якийсь певний день у певну годину, як це було раніше, а має прогнозний характер, тобто дозволяє спрогнозувати, що відбудеться у банку з ліквідністю протягом найближчих 30 днів в разі, якщо всі кредити, які мають бути сплачені йому, повернуться, а всі депозити, термін яких закінчиться, він повинен буде повернути. Зрозуміло, що методика розрахунку і сама суть цього нормативу геть інша, тому ми, зробивши тестові розрахунки по банківській системі, визначили, що ми починаємо з 80% з поступовим доведенням його до 100%.

На сьогодні ми маємо близько 10 банків, які не дотримуються 80%. На нашу думку, це не проблема. По-перше, це невеликі банки, і вони не впливають суттєво на банківську систему. По-друге, основні банки, які становлять більше 90% в активах, зобов’язаннях, дотримуються цього нормативу на сьогодні. Банкам потрібен час, щоб зробити певну реструктуризацію своїх ресурсних баз, тобто попрацювати з термінами залучення депозитів юридичних і фізичних осіб, з активною стороною балансу – привести свій баланс у відповідність, аби самі ж банки могли мати інструментарій для управління своєю ліквідністю. Тому тут ми також не бачимо проблем.

Тож у нас позитивні очікування. Результати цього року непогані. Перспективи позитивні. Ми очікуємо, що кредитування триватиме, система продовжить працювати прибутково. Продовжиться зростання ресурсної бази банків. На сьогодні є дуже багато тенденцій в банківському і фінансовому секторі.

– Дуже дякую, Катерино. Ви спробували зараз зарядити нас позитивом. Катерино, у багатьох банків є питання щодо включення валютних активів LCR і як це буде обліковуватися. Але не всі питання в банківській системі залежать від регулятора і від банків. Все-таки є питання, які залежать від Верховної Ради. Які законопроекти зараз чекають прийняття у Верховній Раді?

Катерина Рожкова: Певна частина важливих для банківської спільноти законів була проголосована цього року: і закон про захист прав кредиторів, і кодекс про банкрутство, закон про корпоративне управління в державних банках. Їхня імплементація спрямована на посилення банківської системи, на підвищення її спроможності з точки зору роботи з позичальниками, на захист прав заставодержателя в процесі кредитування. Щодо закону про корпоративне управління в держбанках, то з його імплементацією ринок буде ще більш конкурентним, прозорим і цікавим.

Не проголосовано закон про захист прав споживачів фінансових послуг. Навіть не був зареєстрований, але дуже потрібний ринку законопроект, який передбачає створення компаній для управління проблемною заборгованістю.

Я почала з позитиву, але, звичайно, у банківській системі є проблеми великого обсягу поганих кредитів, накопичення на балансах банків непрофільних активів – близько 40 млрд грн. Якщо брати у відсотках за всією банківською системою, то це крапля в морі, але в окремих банках питома вага цих непрофільних активів перевищує 30-40%, і з ними теж треба щось робити. Це також колишні застави тощо.

Тому ми говоримо про спліт, бо бачимо, що сьогодні на фінансовому ринку відбувається: певний перетік банківських клієнтів до небанківських фінустанов. Тут виникають питання використання регуляторного арбітражу, контролю за цими операціями, захисту прав споживачів, які звертаються до небанківських фінустанов. Ринок не можна поділити такою собі «китайською стіною», операції переходять від однієї фінустанови до іншої. Ці законопоекти були б важливі для ринку і допомогли б більш комплексно і гармонійно врегулювати ринок, з одного боку, більш якісно захистити споживачів фінансових послуг. Так, ми, Нацбанк, регулюємо банківський ринок, але ми насамперед – за справедливість, пропорційний підхід. Якщо ми говоримо, що кредитори на сьогодні можуть бути захищені, базуючись на існуючому законодавстві, то такий самий захист ми повинні надати споживачам фінансових послуг. І, звичайно, створення вторинного ринку для роботи з поганими активами, це можуть бути реструктуризації, продажі, інвестиції – будь що, але в нас немає сьогодні інфраструктури. Важливо створити інфраструктуру, в яку може прийти інвестор і здійснювати всі ті операції, полегшивши банкам роботу, не відволікаючи їхній ресурс для роботи з проблемною заборгованістю.

– Дякую. Романе Васильовичу, ви керівник найпотужнішої асоціації. Які настрої ви бачите зараз у банкірів, у банках, і які загрози ви бачите наступного року?

Роман Шпек: Дякую за запрошення. Бачите, скільки тут банкірів, і всі прийшли розповідати, що вони готові, бо вони здорові, мають достатньо капіталу, ліквідності, знань, досвіду. Кожен вже має нову структуру, відповідальні наглядові ради, які вже більше несуть відповідальності за управління ризик-менеджментом, комплаенсом тощо. Проблема в країні одна: реформи в країні проходять не комплексно, не системно.

Перед початком дискусії ваші колеги-журналісти ставили мені питання щодо доступності кредитування. Я хочу підтримати те, що сказала Катерина Вікторівна. Здорових, прозорих ми кредитуємо, і плачемо, що їх так мало. Між банками триває напружена боротьба за здорового, якісного позичальника, а таких, на жаль, більше не стає. Великий бізнес не проходить структурні реформи. Великий бізнес тільки багато говорить про закредитованість. Коли ми були закредитовані або мали багато проблем, ми збільшили капітал. А вони не хочуть збільшити капітал, і говорять, що для них недоступні кредитні ресурси. Так покращуйте в себе свою частину балансу, для того щоб вам можна було більше позичати. Без інвестицій значного кредитування у корпоративному секторі не буде. Цифра, яку назвала Катерина Вікторівна, – 23% росту кредитування недефолтних позичальників. А загальні темпи росту – 0,2%, дуже мізерна частина якісних позичальників серед загальної частини бізнесу.

Країна приречена на реформи. 2018 рік – це рік, коли наша економіка у середньостроковому проміжку часу пройшла зеніт свого економічного зростання. В другому кварталі зростання складало 3,8%, в третьому – вже менше, суто ситуативно, в четвертому кварталі зростання буде близько 4%, але такий показник можливий за рахунок рекордного врожаю кукурудзи. Та наступного року – 2,9%. Номінальний валовий продукт в гривні скорочується з 20% до 15%, у доларі – з 16% до 5%. Промислове виробництво не зростає. Роздрібний товарообіг, темпи росту якого у 2017 році були 8,6%, цього року – 6%, а наступного року будуть 4,5%. Це говорить про те, що темпи зростання споживчого кредитування зменшуватимуться. Не обсяги кредитування, а темпи приросту портфелів зменшуватимуться.

Боротьба серед банків буде ще більш жорстокою. Але головне, що потрібно пам’ятати: за свої помилки, за помилки контрагентів запроваджено нові вимоги до ідентифікації клієнта, до оцінки його проекту. Часто приходять і говорять: «В мене є застава, яка втричі перевищує обсяг кредиту». А я ще в Альфа-Банку працюю. Ми цього року продали активів на $250 млн, але це робота попередніх чотирьох-п’яти років. Поки реалізуєш ту заставу, ті п’ять років треба вносити капітал і формувати резерви. Банки не готові приймати вже такі ризики.

І тут зростає роль Нацбанку як лідера реформ через ту раду фінансової стабільності спонукати інших: податківців, Міністерство фінансів тощо.

Вартість запозичень… Уряду – суверену – дають під 10%... Дешевші ресурси для країни не будуть. Ми передбачаємо, що ставка рефінансування Нацбанку не буде нижчою, ніж 16%, наступного року.

Отже, ми готові. Хотіли б, якби ті зміни, про які так давно говоримо, відбувалися в інших секторах економіки.

Щодо закону про захист прав кредиторів. Чому після трьох з половиною років проголосували? Реформи йдуть в країні вкрай незадовільно. Золотовалютні резерви на сьогодні мали бути понад 30 млрд. На кінець програми з МВФ мало бути 38,5 млрд, а їх-то не буде. Щастя, що Мінфін під 10% запозичив 2 млрд. Зараз транш МВФ, Світового банку, Європейського союзу – ще плюс 3 млрд. Одним словом, ми протягнемо у передбачуваному сценарії до кінця 2019 року. А в кінці 2019-го ситуація політично буде простішою? Якраз коаліцію будуть формувати. А Світовий банк і Європейський союз сказали, що по діях з боку уряду і Нацбанку друга частина іхніх грошей і гроші МВФ прийдуть пізніше. Кредитори прийняли небувале рішення фінансувати державу. Знаючи нашу обов’язковість, вони розділили це на дві частини.

Якщо бізнес матиме сигнал, що перегляд відбувся, ситуація одна. А якщо перегляд не відбувається, стають шустрішими, розумнішими: хтось підвищує вимоги до оцінки ризиків, хтось з однієї валюти перекладається в другу. Цей прогноз, про який я говорив, ще оптимістичний, якщо всі робитимуть те, під чим підписалися. Але якщо ми з великого пакету фінансової допомоги – 40 млрд з урахуванням реструктуризації зовнішнього боргу – за ці роки отримали трохи менше, ніж половину.

Ми, як ті, хто повинен професійно оцінювати середовище, на другу половину наступного року маємо невизначені настрої. Чекаємо рішень від органів влади. Надзвичайно важливо, щоб політичний порядок денний не вплинув кардинально на ті рішення прагматичні, які мають бути прийняті, і тоді наступного року буде 2,9% зростання ВВП. Це буде зростання кредитування, але дещо нижчими темпами, ніж цього року. І ми повинні розуміти, що ситуація на валютному ринку прогнозована, передбачувана, але ми очікуємо дій уряду і Нацбанку стосовно отримання другої частини тих траншів.

Досить жорстка монетарна політика Нацбанку – виправдано жорстка. Якщо ми минулого року на початку року говорили, що уряд завищив доходи бюджету на 60-70 млрд грн. Ми це знали? Знали, але не всі про це вголос говорили.

Ми бачимо, що зараз уряд робить, що вони не повернули кошти місцевих громад, які мобілізували на покриття дефіциту бюджету, і багато чого іншого. І це професіоналів змушує зважено ставитися до нових ризиків. При цьому я залишаюся оптимістом.

– Дуже дякую, Романе Васильовичу! Те, що я зараз почув – Нацбанк знизить ставку на 2% – це вже позитив.

Роман Шпек: Вона не буде нижчою, ніж 16%.

– Дякую. Прошу до слова Сергія Мамедова. Ви як керівник банку «Глобус» представляєте банки з українським приватним капіталом. Які ваші очікування, наскільки українські банки готові збільшувати капітал, вкладати своє і які ризики ви бачите зараз у банківській системі?

Сергій Мамедов: Дякую за запрошення. Цікава сьогодні дискусія. Насамперед скажу про динаміку. Зменшилися темпи приросту кредитування юридичних осіб. Банки зараз більше вкладають у депозитні сертифікати, облігації державної позики. Темпи кредитування фізичних осіб збільшуються, хоча й не сильно. Структура, на мій погляд, досить сумна, бо збільшується за рахунок товарного кредитування. Автокредитування знаходиться майже на тому ж самому рівні, іпотечне поступово зменшується. По-перше, тому що та дохідність, яку дає зараз Мінфін і Нацбанк, досить прийнятна для банків. Їм вигідно кредитувати не юридичних осіб з ризиком, який є, а вигідно купити облігацію з дохідністю 19% і почуватися досить впевнено за тих нових нормативів, які вводяться. На мою думку, наступного року ця тенденція зберігатиметься. До чого це призведе? Мінфін буде отримувати більше грошей, і головна функція банківської ситеми – кредитування – буде плавно переходити до Міністерства фінансів. Він отримує гроші та фінансує проект. Не буде інтересу у банку кредитувати корпоративний сегмент – це моє бачення.

Щодо роздрібного кредитування, то банк «Глобус» запустив проект споживчого кредитування. Ми бачимо, що це ефективно. Це більша дохідність, зовсім інші терміни (ми закладаємо два місяці – обіг цих коштів). З ринком іпотеки поки складно, є перешкоди, які не дозволяють нам працювати.

Тут присутні три банки, які активно кредитують на первинному ринку. Що заважає зараз кредитуванню? На мій погляд, і відсоткові ставки, і ліквідність… Але головне те, що при первинному кредитуванні майнові права не враховуються у забезпеченні. Це теж саме, що майнові права на нерухомість, яка будується, теж саме, як майбутній врожай. І тоді банк повинен формувати резерв на рівні 13,5%, що саме по собі робить цей напрямок неефективним.

Ми за 2,5 року видали близько 560 млн, 180 млн було погашено. Жодного випадку, коли з нами не розрахувалися, немає. І ми вважаємо цей інструмент дуже важливим не тільки для банку, але й для економіки, це нові робочі місця. Статистика така: 1 гривня вкладання в іпотечне кредитування – це можливість отримання 11 гривень ВВП. Ми бачимо, що рівень зарплат збільшується. Багато людей поїхали на заробітки в інші країни. Іпотечне кредитування має також соціальну функцію. Людина отримує квартиру, і в неї вже нема бажання працювати й жити в іншій країні.

У нас програми з кредитування дуже вигідні. У нас є програми під 0,1%, 5%. Цю програму просто треба підтримати, і ми зможемо наростити обсяг кредитування набагато більше, ніж є зараз. Споживче кредитування, автокредитування – це добре. Але воно тисне на імпорт.

Катерина Рожкова: Сергію, зовсім з тобою не погоджуюся, що банки наступного року будуть інвестувати в цінні папери. Ми розуміємо, що банківська система – це дериватив від економіки. Економіка залежить від того, про що говорив Роман Васильович, – це реформи, макрофінансова стабільність, яку ми бачимо. Але є ризики, треба продовжувати реформи. Це все правда. Але у будь-якій країні одним з факторів, який сприяє розвитку економіки, є платоспроможнімть, споживчий попит. Тому я б не була настільки категоричною щодо споживчих кредитів.

Друге. З 2014 року ми на гнучкому курсоутворенні. Давайте домовимося, якщо споживче кредитування буде чинити занадто великий тиск на наш поточний рахунок, то цей попит буде балансуватися з пропозицією. На товари зростатимуть ціни, але вони балансуватимуться з ціною пропозиції. І ринковими механізмами вони знайдуть свою рівновагу.

І, нарешті, третє. Ми ж не хочемо з вами сьогодні заборонити людям користуватися технікою. Тож треба піднімати іншу сторону. Якщо ми сьогодні розуміємо, де ми є імпортозалежними, то ми повинні говорити або про імпортозаміщення, або про нарощування експортного потенціалу.

Я вважаю, що на сьогодні загрози з точки зору споживчого попиту нашому балансу не існує.

– Катерино, насправді звучать від банкірів інколи різкі заяви про те, що варто було б заборонити роздрібне кредитування, але це все ж таки не тема сьогоднішньої нашої дискусії.

Сергій Мамедов: Я не сказав, що споживче кредитування треба заборонити. Його треба розвивати. Просто іпотечне кредитування є більш ефективним для економіки, ніж споживче. Стосовно того, як банки вибудовують свою стратегію, я можу сказати на прикладі свого банку «Глобус». Ми вирішили працювати з невеликими сумами на короткі періоди. Ті нові показники, які вводяться, стимулюють банки займатися саме цим. Ми не можемо кредитувати на три-десять років, якщо нема такого пасиву, або за рахунок капіталу. Зараз і інші банки будуть вибудовувати таку специфіку у структурі активів.

Щодо юридичних осіб, то ми працюємо тільки за овердрафтами. У нас немає іншого продукту, ми його не пропонуємо банкам. Овердрафт – продукт зрозумілий, простий, і сума невелика – до 3 млн грн. Стосовно споживчого кредитування – це автокредитування, товарні кредити, які ми запустили. Статистика наша тішить нас. Приблизно на день ми отримуємо 500 заявок, 50-60 ми підтримуємо. Наша гордість в тому, що рішення приймається за 13 секунд, і у 92% випадків – автоматично. Зменшуються адміністративні витрати, не потрібні люди для прийняття рішення, а також більше можливостей збільшити клієнтську базу.

Чекаємо, може зміниться відношення до іпотечного кредитування, тоді ми активно будемо цим займатися. Сама статистика доводить, що цей інструмент активний. Якщо ми видаємо кредит на 20 років, то термін погашення його – 23 місяці. Це дуже гарний показник, ще краще, ніж в автокредитуванні. Крім того, це дає можливість банку отримати фінансування, тому що 40-50% коштів, які ми направляємо, ми отримаємо від забудовників. Тому я буду просити шановний Нацбанк, щоб переглянули 351-у стосовно майнових прав за іпотекою.

Катерина Рожкова: На жаль, досвід, який ми здобули всі в період кризи, свідчить про те, що майнові права на майбутнє житло в періоди якихось негативних моментів – це, вибачте, талон на галоші. І банки, які активно кредитували іпотеку і залишилися з цією проблемною іпотекою, напевно, з нею назавжди і залишаться.

Якщо ми хочемо, щоб майнові права на майбутнє житло якимось чином колись приймалися в заставу з якимось коефіцієнтом, то нам треба змінювати законодавство не банківське і не регуляції Нацбанку, а законодавство, яке регулює правила роботи забудовників, реєстрацію. Коли ми говоримо про майнові права, ми говоримо про якісь віртуальні метри, які в реальності, коли житло буде добудовано, можуть виявитися зовсім іншими метрами або взагалі повітрям. Тоді, можливо, ми зможемо переглянути питання щодо застави.

Є дуже багато моментів, де банківська спільнота як рушійна сила економіки може об’єднатися, і там, де ви відчуваєте, що треба змінити законодавство, братися, працювати і піти до Верховної Ради. Нацбанк має законодавчі ініціативи. Ми готові підтримати будь-яку вашу ініціативу, яка сприятиме підвищенню вашої можливості кредитувати найбільш важливі для економіки напрямки.

– Давайте перейдемо до великих банків. Тамаро, ви працювали у великому іноземному банку, тепер працюєте у державному. Які зміни ви відчуваєте в роботі з клієнтами? 2019 рік – це рік початку продажу частки державних банків. Наскільки банки готові до цього? Як ви це відчуваєте всередині?

Тамара Савощенко: Дякую за запрошення. Я представник не тільки державного банку, а й активно кредитуючого банку. Якщо говорити про відмінності між банком з іноземним капіталом і державним банком, в частині роботи з клієнтами відмінностей небагато. Трішки інший клієнтський профайл, так би мовити. Якщо брати Укргазбанк, змінюється не тільки сама робота банку, а й клієнти, з якими працюють. Якщо раніше в більшості своїй це були державні компанії та бюджетні організації, то зараз це досить значний сегмент малого і середнього бізнесу. В корпоративному сегменті теж багато комерційних підприємств, не тільки державних.

З моєї точки зору, основних чинників, які впливатимуть на зростання банківської системи у 2019 році, три. Перший чинник – це прогнозний ріст ВВП, про який сказав Роман Васильович. Другий чинник – це майбутні вибори і досить значні виплати за зовнішніми запозиченнями. Ці два чинники вочевидь спричинять зменшення ліквідності у банківській системі. Третій чинник – все-таки регуляторний. Норматив LCR матиме вплив на банки, тому що він вимагатиме ще більш консервативного підходу до оцінки позичальника і його кредитування. Якщо подивитися на всі три чинники, то в принципі зростання банківського сектору у 2019 році не буде. Чинників для росту немає. Без збільшення кредитування зростати банківський сектор не буде. Чинників, які сприятимуть цьому зростанню, теж немає. Платоспроможний попит на кредити задоволений повністю, і саме тому точиться зараз така запекла боротьба між банками за гарного клієнта. Але це не ріст кредитування в цілому.

Тому, на мій погляд, зростання сектору не буде. Хоча тенденція до прибутковості банків збережеться, але за відсутності росту. Банки стали більш виважено ставитися до інвестицій, до внутрішніх витрат, запускають певні оптимізаційні проекти, роблять акценти на розвитку транзакційного бізнесу як низькоризикового. Хоча враховуючи ту конкуренцію між банками, яка є, то перерозподіл ресурсу, який є між банками, буде здійснено. Це приведе, можливо, до ще більшої концентрації на рівні основних гравців, ніж це є зараз.

– А щодо продажу частки державних банків?    

Тамара Савощенко: Укргазбанк знаходиться в активній фазі. З державних банків ми найбільш готові до цього процесу. Тому все-таки позитивний крок і для банку, і для його клієнтів. Є стратегія, є рух у правильному напрямку.

– Я б хотів підключити пана Фурмана. Які ви бачите проблеми в банківській системі та на що треба звертати увагу банкірам та їхнім клієнтам?

Василь Фурман: Доброго дня, шановні колеги! Хочу звернути увагу на декілька речей.

Україна вже вступила у виборчу фазу. Ми чуємо багато закликів, чи правильна, чи ні політика Нацбанку, оголошується новий економічний курс, і про нову роль Нацбанку у фінансуванні економіки. При цьому наводяться приклади розвинутих країн. На мою думку, це міфи, якщо ми говоримо про країни, які розвиваються. Центральний банк і країни, що розвиваються, не беруть активної участі у фінансуванні економіки, як сьогодні пропонують деякі політики різних політичних сил. Країни розвинуті боряться з дефляцією, у них низька інфляція. Рік-три тому, коли центральні банки дійсно брали участь у фінансуванні економіки, у них була майже нульова інфляція.

В Україні в окремі періоди була інфляція 40-60% – дійсно висока. І центральний банк не може брати участі у фінансуванні економіки. Це міф. І якщо будуть подібні процеси, то буде девальвація, інфляція. Нам це потрібно? Ні, не потрібно.

– Я вас підтримую. Просто нагадаю, коли Нацбанк рефінансував, усі гроші пішли на валютний ринок, на підвищення попиту на валюту.

Василь Фурман: Щодо активізації кредитування. Голова Нацбанку нещодавно сказав, що 2019 рік буде роком зростання та активізації кредитування. Я цілком підтримую це. Роль Нацбанку і уряду в цьому питанні дуже важлива.

Звучала фраза, що нам потрібні клієнти. Дійсно, це так. Але клієнта треба вирощувати. І цим треба стратегічно займатися. Питання до уряду: чи є програми, які спонукають розвивати та активізувати кредитування у нашій державі? І про ефективність тих коштів, які виділяються.

На мою думку, як експерта, дуже важливо, аби кошти виділялися на підтримку малого і середнього бізнесу. В майбутньому цей МСП, можливо, стане і великим позичальником. Але є відповідні етапи розвитку.

Я спілкувався нещодавно з одним аграрієм. Він каже: «Я використовую кошти, які йдуть на компенсацію за кредитами». Він використовує державну підтримку, коли купляє техніку вітчизняного виробництва. Такі речі спонукають розвиток нашої держави, нашої економіки.

Ми всі переймаємося зростанням ВВП. А за рахунок чого? Якщо за рахунок торгівлі товарами імпортного виробництва, то це одна історія. Нам потрібно, щоб економіка зростала за рахунок внутрішнього виробництва. Тому питання вирощування клієнтів є стратегічним, ним треба перейматися і приймати спільні, узгоджені рішення.

Ми говорили про NPL. Вибачте, про цей закон я чую два роки. Так, ЄБРР розробляє цей законопроект. Я розумію, якби він пройшов вже перше читання тощо… Тому для нас це стратегічно важливо.

І третє. Якщо ми хочемо, щоб в Україні активізувалося кредитування, ми маємо робити ці реформи. Так, прийняли класні закони, але якщо не працюватиме судова система, знову будуть ті ж самі проблеми. Бюджетні програми… Питання виникає: а де гроші? 50% економіки в тіні. Так давайте виводити її з тіні. Тоді будемо ефективно використовувати ті бюджетні програми, і будуть вам грошові кошти на розвиток економіки та кредитування.

Кошти МФО – як ми їх використовуємо? Це ж десятки мільярдів доларів, які можуть бути інвестовані в нашу державу.

Якщо ми активізуємо кредитування, 10% це додасть до зростання ВВП 2%. Якщо ми залучимо додатково $1 млрд в економіку нашої держави, це додасть 0,2-0,3% до зростання ВВП. Все дуже просто.

– Дуже дякую. Нагадаю. Я не буду зараз називати банк, який ходив по ринку і казав: «У мене є гроші ЄБРР і ми готові кредитувати під 12-13% у гривні, але немає таких позичальників за нашими критеріями». Тобто є питання підготовки бізнесменів, щоб вони вміли нарешті складати бізнес-план. Дійсно, зараз немає такої кількості клієнтів, які можуть фахово подати документи до банків, щоб отримати кредитування на розвиток бізнесу.

Я б хотів підключити Сергія Наумова і Михайла Власенка. Ви є представниками банків з іноземним капіталом і за статистикою Нацбанку у вас найменша частка проблемних кредитів. Які зараз у вас настрої та до чого ви готуєтесь наступного року?

Сергій Наумов: Приветствую всех и спасибо за приглашение!

Немного отвлекусь от основной темы. Относительно недавнего военного положения. Обратите внимание, насколько быстро банковская система вышла из этой ситуации, насколько умело мы смогли погасить панику. Пострадали люди, которые начали покупать доллар за большие деньги.

Это говорит о том, что вся работа, которая была проделана по мониторингу за банками, по стресс-тестированию, дала свои результаты. Банковская система и банки в частности как никогда стабильны. Такой мини-тест должен показать вкладчикам, что банковской системе сейчас можно и нужно доверять гораздо больше, чем до этого.

Даже невозможно спорить, что без экономического роста в стране, без реформ не будет кредитования в 2019 году. Не будет кредитования – не будет роста экономического. Обратите внимание, в последнее время капитал банков вливался для покрытия прошлых убытков. На сегодняшний день вливается капитал для развития банков. Многие банки имеют высокий уровень адекватности капитала, но они его не используют. Они не инвестируют, не финансируют. Почему? Экономика.

В 2019 году существуют политические риски. Банки тоже на это смотрят. Высокие темпы инфляции не позволяют Нацбанку понизить учетную ставку. Соответственно стоимость ресурсов достаточно высокая. Какой спрос будет на гривневые ресурсы? У нас дисбаланс в системе пассивов. Что предпочитает делать население? Держать депозиты в долларах. Какие кредиты предпочитает бизнес? В гривнах. К сожалению, уровень долларизации банковской системы, я говорю о пассивах, не падает, а растет. За последние девять месяцев, согласно статистике Нацбанка, он вырос до 45%.

– То есть даже если вы будете вводить отрицательную ставку по депозитам в валюте, люди будут нести.

Сергій Наумов: Это действительно так. Когда мы серьезно понизили проценты по депозитам, люди стали предпочитать держать на текущем счете.

Многое сделал законопроект по защите прав кредиторов, но когда я смотрю, как я буду наращивать и что мне мешает, возникает вопрос долгосрочного достаточно дешевого фондирования в гривне в том числе. И здесь большая проблема на самом деле. Что касается рисков, мы в основном нацелены на малый и средний бизнес, его надо развивать. Программы нормальной нет. МСБ – не только залог экономического роста страны, но еще и стабильность банковской системы. МСБ – это диверсифицированный портфель, это компании, которые проводят обороты, держат свои ресурсы в банках. Это действительно стабильная ресурсная база. Мы ориентируемся на МСБ, это достаточно неплохие, серьезные компании.

Новый портфель, который был сформирован, имеет ноль просрочки. То есть в принципе есть компании на рынке, которые работают достаточно стабильно, их финансировать можно и нужно. Главная проблема – в общем росте экономики, инвестиционной привлекательности страны. Тогда придет капитал в банки. А пока весь капитал покрывает убытки. Мы внимательно смотрим, что будет происходить со страной, и тогда будем менять свою стратегию.

Михайло Власенко: Спасибо за приглашение и возможность высказать свое мнение. Я, наверно, больше буду говорить о потребительском кредитовании. С 2015 года мы работаем в этом секторе. У нас 100% портфеля – потребительские кредиты. В поддержку потребительского кредитования скажу: импортные товары – это далеко не первая, вторая или третья позиция, на что берутся потребительские кредиты. Мы обнаружили, что часть потребительских кредитов берутся частными, малыми предпринимателями, которые развивают кустарное производство, розничную торговлю и т.д. Для этого мы разрабатываем новые программы.

С точки зрения регулятора, мы в 2018 году провели большую работу, направленную на укрепление банковской системы. Причем все эти требования далеко не новы, если говорить об иностранных банках. Если говорить о результатах, потребительское кредитование, начиная с 2015 года, росло и динамично развивалось. У нас наибольшие показатеди деятельности: рентабельность капитала – 68%, активов – 10%, в среднем по банковской системе – 1,1%.

Если говорить о том, как будет развиваться это направление в 2019 году… Если сравнивать с октябрем 2017 года, потребительский кредитный портфель вырос порядка 47%. Рост большой, потому что низкая база.

Основным драйвером в потребительском кредитовании 2018 года был потребительский спрос. Если помотреть, что драйвило потребительский спрос, то октябрь к октябрю 2017 года реальная зарплата – плюс 14%, номинальная – плюс 25% и плюс увеличение пенсии.

Рост потребительского кредитного портфеля в 2019 году будет порядка 30%. База будет побольше с учетом роста в 2018 году. Основные драйверы – рост зарплаты порядка 16% по прогнозам, а также по закону по пенсиям будет плюс 9%.

В целом нужно сказать об отложенном спросе. Трудности на этом рынке – это большая конкуренция, даже все корпоративные банки начали перестраиваться на потребительское кредитование. Также часть клиентов, которые пользуются этим направлением, еще больше уходят в онлайн-кредитование, введение банковского ID увеличит возможности развития данного направления. Поэтому на 2019 год мы уже утвердили бюджет и будем на наблюдательный совет выносить. Мы предусматриваем значительный рост своих как объемных, так и качественных показателей. И банковская система, я думаю, в 2019 году будет улучшаться.

– Спасибо. Мы услышали от Пиреус Банка, что ждет нас по МСБ, от Идея Банка – по розничному кредитованию. Леонид Гребинский, вы всегда были большим специалистом по работе с корпоративными клиентами. Что ждет корпоративных клиентов в следующем году?

Леонід Гребінський: Я присоединяюсь ко всем предыдущим спикерам. Я понимаю, что глобальная экономика будет расти, как бы там ни было. Хотелось бы, чтобы драйвером было правительство, которое даст направление бизнесу – малому, среднему, большому. Считаю, что все будет позитивно, и банковская система к вызовам готова.

Катерина Рожкова: Как раз вчера я была на конференции директоров с Романом Васильевичем. И один из представителей бизнеса сказал: «Все это хорошо, стандарты…. А когда же наконец правительство скажет, какие у нас отрасли перспективные, какие лучше кредитовать?» Ответ очень правильный прозвучал: «Коллеги, у нас все так и получилось, и потому у нас в госбанках 60% NPL. Посмотрите, какие там отрасли, и кто в этих отраслях был главный в последние 20 лет» Может, хватит правительству определять, кого кредитовать? Рынок должен определять.

В 2015 году мы также говорили о возобновлении кредитования и о том, что реформы медленные, что без них никуда и т.д. Всемирный банк, МВФ уже говорят о новом мировом кризисе, можно вообще ничего не начинать. Все вопросы: недостаточность реформ, судебная система – будут присутствовать всегда в той или иной степени. Мы хотим, чтобы все улучшалось, реформировалось. У нас на самом деле адженда очень большая по финансовому сектору, не все мы сделали, как хотели, и нужно еще работать. Тем не менее есть пусть маленькие, но успехи. Начинать нужно с небольших вещей.

Вы говорите: срочного фондирования нет, это факт. Но его во всем мире нет. Это тоже факт, но банковские системы работают. Значит, вопрос не в том, что мы не будем кредитовать, пока не будет долгосрочного фондирования, а в том, как правильно научиться управлять своей ликвидностью. Потому в этом году банки создавали буферы ликвидности. Почему я не верю, что все банки в следующем году будут продолжать покупать и наращивать объемы бумаг? Нет. После кризиса, когда ликвидность стала возвращаться, банки вернули рефинансирование, начали создавать эти буферы, чтобы просто иметь запас. Они будут их поддерживать, но не будут наращивать такими же темпами инвестиции в эти активы. Научились управлять ликвидностью, создали буферы, начинаем потихоньку увеличивать сроки кредитования. У нас не хватает платежеспособного грамотного спроса? Да, не хватает. Заемщиков надо учить и воспитывать? Надо.

Коллеги-банкиры, вы же на самом деле являетесь драйверами не только с точки зрения выдачи кредитов, а драйверами формирования качественного спроса на банковскую услугу. В чем это заключается? В стандартах корпоративного управления конкретно у вас, в стандартах и требованиях к заемщику. Вы формируете качественный спрос на услугу, и вы должны образовывать своих заемщиков, в том числе потенциальных. Сегодня Нацбанк проводит уроки финансовой грамотности для населения, работает с преподавателями вузов, проводит регулярные встречи с бизнесом, чтобы люди имели понимание, куда все движется, как использовать прогнозы Нацбанка.

Сегодня мы понимаем, что заемщики не умеют правильно составлять бизнес-план и отчетность. Мелкие заемщики уходят в микрофинансы. Там требования к качеству ниже, так не отпускайте их туда. Победит тот, кто предложит малому и среднему бизнесу в пакете комиссионных услуг формирование и сдачу отчетности, контроль за бизнес-планом. Рассказывайте, показывайте, обучайте, формируйте своего клиента. Формируйте спрос на качественную услугу.

Следующий вопрос – реструктуризация. Кто-то очень не хочет этого закона. Он реально бы нам помог. Будем пытаться еще.

60% – NPL, из них 70% – в руках 40 крупнейших украинских бизнес-групп. Из этих 40 большинство работает, производит, не реструктуризируется. На этом фоне они задыхаются от отсутствия оборотного капитала. Это крупные производители. Там тоже есть проблема с не совсем прозрачной отчетностью. Так давайте их реструктуризируем. Тогда вы получите новых заемщиков, потому что сегодня они отрезаны от вашего рынка. Если это 70% NPL, это же те компании, которые в предыдущие годы формировали устойчивый спрос на кредиты. Да, наверное, контроль за использованием кредитных ресурсов был не совсем, и не все кредиты шли туда, куда они брались, и потому роста экономики в таком объеме не было. Так сегодня вы уже умеете это контролировать и знаете, как это делать. Давайте решать сначала маленькие проблемы, и все потихоньку выровняется.

– Когда проводили мероприятие с аграриями, аграрии долго слушали все и сказали: «Ну, это все хорошо. А сколько денег даете?»

Катерина Рожкова: Это время, поверьте. И рассказывать надо простым языком. Кто-то хочет обсуждать эскроу-счета, кому-то интересна эта услуга. А кто-то элементарно не понимает, как счет в банке открыть и дистанционно им управлять.

Роман Шпек: Ми проводимо роботу з фінансової грамотності в аграрному секторі. Ми збирали малих сільськогосподарських виробників, які не мають фінансових директорів. Розповідали їм, як вони повинні працювати, щоб стати клієнтами банку. Потім ми з зацікавленими банками проводили другий тур навчання, як працювати з такими позичальниками. Нам треба вирощувати цього позичальника.

З тим, що в нас немає довгострокових ресурсів, я не погоджуюся. Приходячи в український банк, клієнт намагається просковзнути, щоб мати можливість не повертати, а приходячи в іноземний банк – приносять весь пакет документів відповідно до вимог. Десятки мільярдів доларів довгострокових ресурсів держава не використовує на інфраструктурні проекти, на енергозбереження, енергоефективність, на розвиток місцевих громад, де вони там будуть приймати рішення. Звичайно, місцевий бюджет – 20-30%, решту дають. Розумієте, немає інтересу. Там така процедура закупівель, що вкрасти неможливо. А в нас вже в системі ProZorro знайшли, як перемагати.

$1,5 млрд є на енергетику у недержавному секторі та Європейському інвестиційному банку, $400 млн на малий і середній бізнес. І відсоткові ставки там малі. Відповідно до статутних документів вони фінансують 50% проектів. Є можливість для українських банків брати участь у співфінансуванні та розділяти ризики. ЄБРР кредитує 75-80% проекту, решта – місцеве івнансування. І так разом з ними ми можемо вирощувати українського позичальника-виробника. Для цього треба бути добропорядним позичальником, мати нормальну історію. Не на пальцях розповідати про ефективність проекту, а показати, що фінансових потоків вистачить для ведення бізнесу і виконання фінансових зобов’язань за цим проектом. Просто часто до нас приходять перевірити… Багато років вдавалося. А після каскаду криз вже всі стали за бажанням власним чи за вимогами регулятора більш перебірливими.

Маючи на меті нарощувати великі обсяги кредитування, ми не перетворимося на касу, яка видає гроші тільки під підпис, без зобов’язань.

Сергію, я з тобою погоджуюся у більшості, про що ти говорив, окрім того, що всі банки замість кредитувати – купуватимуть цінні папери. Це неправда. Я працюю у великому банку, і ми не хочемо зосередити всю роботу на роботі казначейства. Ми не хочемо втратити експертизу в кредитуванні в енергетиці, будівництві, сільському господарстві. Ми хочемо утримувати цих людей. Вони зацікавлені.

Великий бізнес дає крос-продажі. Це і потоки, і продажі, і зарплатні проекти. Легко нарощувати пакет споживчого кредитування платоспроможним клієнтам, яких ти знаєш. Я працюю у банку, який активно нарощує роздрібне кредитування, але переважно ми працюємо з тими верствами населення, хто з нами був добропорядним у період кризи, хто виконував свої зобов’язання. Ми маємо високий рівень довіри до таких клієнтів. Розумієте, потреба сталого економічного розвитку, зростання добробуту, в тому числі через кредитування – так, але вимоги до кредитування ви не повинні нівелювати.

В структурі ВВП обсяг інвестицій – не більше 20%. Для того щоб не було падіння, частка інвестицій у ВВП має бути 20%. Два роки поспіль інвестиції в країну з 45-мільярдним населення – $2 млрд. Це значить, що нові бізнеси не відкриваються, нові позичальники не з’являються. Імідж держави і рейтинг суверенного теж впливають. Без прямих приватних інвестицій не буде стимулювання для розвитку кредитування, тому що універсальні банки все ж таки більш короткий період працюють. А є спеціалізовані інвестиційні банки… Скільки років ми не виходимо в Польщі, Гонконзі чи в Лондоні… А як виходять, то це поодинокі випадки, які не можуть міняти систему. Нам треба формувати соціальний запит до кандидатів у депутати, президенти. Не здешевлення, а реалізм і прагматизм врятує країну.

– Дякую. Нагадаю, що в нас прямий ефір, і глядачі ставлять питання. Михайло Власенко сказав, що імпортні товари кредитуються, за підрахунками, не на першому чи другому місці. А що на першому і другому?

Михайло Власенко: В целом люди берут на обучение. Самая большая проблема – это большая оборачиваемость, выдаем около 10 тысяч кредитов в месяц. Если посмотреть наш баланс, кредитный портфель растет гораздо меньше. Хотя мы выдаем потребительские кредиты на три-пять лет, чтобы снизить долговую нагрузку на самого заемщика, но гасятся они до двух лет. Есть посткредитование (типа «Фокстрот», «Эльдорадо»), там в основном это импортная техника.

На свадьбы, дни рождения берут – на разные потребительские нужды. Микробизнес берет потребительские кредиты как обычные физлица.

– Спасибо. Нам нужно завершать. По два слова, не больше. Прошу.

Сергій Мамедов: Абсолютно согласен с высказываниями по облигациям. Динамика будет сохраняться. Сейчас банкам выгодно входить в этот актив. Не у всех есть кредитные продукты. Требования Нацбанка ужесточаются. Это значит, что для выхода на какой-то рынок нужно тщательно подготовиться. А тут как палочка-выручалочка. Не надо ничего придумывать, побежал, купил облигации, и год себя нормально чувствуешь. Особенно это видно по валюте. Валютные риски мы понимаем. Привлекли под 5%. Тенденция к снижению ставок в валюте немного приостановилась. Банки привлекают и под 9% покупают облигации у Минфина. То, что это неправильно и риск, абсолютно согласен. Есть опыт других стран. В Монголии такая игра с облигациями привела к тому, что банковская система стала неэффективной.

Мы сами выращиваем клиента и сейчас. Открыть счет сейчас стало на порядок сложнее. Нельзя уже просто так дать паспорт и начинать работать с банком. Те же требования по кредитованию, по обслуживанию и т.д. Те клиенты, которые смогут быстро перестроиться, получат более дешевое финансирование, сразу будут иметь конкурентные преимущества. Я уверен, что ситуация будет меняться.

Катерина Рожкова: Дякую ще раз, що нас запросили. Я залишаюся оптимістом, як завжди. І впевнена, що найстрашніший період часу у фінансовому секторі нам вдалося пережити й подолати, і сьогодні взагалі не стоїть питання про виживання банківської системи. Сьогодні ми говоримо про відновлення.

Звичайно, в нас ще буде закінчення року, результати аудитів, стрес-тести, імплементація нових вимог – то все життя, ми будемо це планово робити. Ми, наприклад, зараз плануємо вже ті речі, які нам необхідно буде продовжити або розпочати чи переглянути наступного року. Питання відновлення кредитування і відновлення банківської системи – стратегічні для нас. Тому власне я пропоную і вам, колеги: що ключового, важливого, на вашу думку, необхідно зробити наступного року, аби пришвидшити процеси відновлення фінансової системи. Давайте скоординуємо наші зусилля. Представники страхових компаній дуже просили про зустріч з банкірами. Ви ж розумієте, якщо банки – це похідне від економіки, то страхові – це похідне від банків, так у нашій країні склалося. Ми дуже давно говорили про страхування майбутнього врожаю тощо. Тобто прийшов час сьогодні якісь речі робити разом.

Я звертаюся до вас, ви усі – члени Незалежної асоціації банків, а також до тих, кого тут немає, але вони нас, напевно, почують або прочитають. Ми зараз з точки зору регулятора будемо на це дивитися. Ви дивіться з точки зору банкірів і бізнесу, який у ваших банках обслуговується. Давайте складемо ці плани, але не наприкінці першого кварталу, як завжди, а зараз, для того щоб до кінця року визначити чотири-п’ять основних напрямків, за якими ми будемо дуже інтенсивно працювати разом наступного року. До речі, за опитуваннями банкірів, політичні ризики посідають лише третє місце серед системних ризиків, які бачать банкіри та їхні клієнти. На першому місці – робота правоохоронних органів і судової системи. На другому – продовження співпраці України з МВФ і рештою наших міжнародних партнерів. Дякую.

– Завершимо. Якщо ми говоримо про наступний рік, позитивні тенденції, я гадаю, залишаться. Як сказав Нацбанк, банківська система нарешті вийшла на позитивний, прибутковий баланс. Якщо наступного року буде вирішене питання з двома російськими банками, це суттєво поліпшить загальний баланс щодо прибутковості банківської системи. Мікрокриза, яка могла бути у зв’язку з впровадженням воєнного стану, не вплинула на банківську систему. Вона оговталася фактично за два-три дні. Це говорить про те, що політичні ризики наступного року на банківську систему майже не вплинуть. Звичайно, є надія, що люди голосуватимуть головою, а не серцем, будуть слухати те, що говоритимуть політики, не піддаватися панічним настроям, які можуть призвести до грошових втрат. На цій позитивній ноті ми завершимо. Чекаємо вас наступного року! Дякую ще раз усім!

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.