FINCLUB Фiнансовий клуб

Близько 50 банків досі не надали регулятору повної інформації про своїх реальних власників. Нацбанк загрожує їм за це серйозними проблемами, але поки обмежується штрафами і позбавленням права голосу на зборах акціонерів. Учасники ринку підтримують виявлення неблагонадійних власників, але відзначають, що інструменти НБУ мають бути більш гнучкими.

МВС звинувачує банкірів у приховуванні інформації про крадіжки грошей з платіжних карток своїх клієнтів, збитки яких цього року вже досягли 500 млн грн. Фінансисти здивовані: вони стверджують, що не тільки інформують правоохоронців про шахрайства, а й просять своїх клієнтів також подавати аналогічні заяви. Зростання втрат українців вони пояснюють їхнім небажанням вчитися методам захисту електронних носіїв грошей.

Банківське лобі через три місяці після посилення Нацбанком підходів до оцінки ділової репутації банкірів вирішило заступитися за сотень і тисяч топ-менеджерів банків, які лопнули. У профільних асоціаціях вважають, що не всі керівники збанкрутілих банків винні в їхньому банкрутстві, тому не можна забороняти їм на строк 3-10 років керувати іншими банками. Якщо банкіри зможуть суб'єктивно вирішувати, хто правий, а хто винен, процес відновлення довіри вкладників до банків буде підірвано.

Активів Фонду гарантування вкладів фізосіб недостатньо для виконання багатомільярдних зобов'язань перед клієнтами збанкрутілих п'яти десятків банків. Під загрозою зупинки опинилися розрахунки з вкладниками Дельта Банку. Тому Фонд звернувся до уряду за додатковими 20 млрд грн – уряд затягує з їх виділенням.

Валютним іпотечним позичальникам, які вже втомилися чекати розв'язку історії прийняття законопроекту № 1558-1, запропонували новий варіант реструктуризації. Банки готові конвертувати валютні кредити в гривню зі списанням для більшості клієнтів від 25% до 50% боргу і повним пробаченням кредитів для особливих позичальників. На думку банкірів, це кращий можливий компроміс, щоправда, прихильникам курсу 5,05 грн/$ він навряд чи сподобається.

Нацбанк переходить з 2016 року до інфляційного таргетування: після нинішнього зростання цін у півтора рази найближчими роками вони повинні збільшуватися усього на 5-12% на рік. НБУ нестиме політичну відповідальність за утримання інфляції в цих межах, а не за валютний курс гривні. Парадокс ситуації полягає в тому, що для досягнення низького росту цін НБУ, будучи прихильником гнучкого курсу, не повинен допускати сильну девальвацію.