Валютним іпотечним позичальникам, які вже втомилися чекати розв'язку історії прийняття законопроекту № 1558-1, запропонували новий варіант реструктуризації. Банки готові конвертувати валютні кредити в гривню зі списанням для більшості клієнтів від 25% до 50% боргу і повним пробаченням кредитів для особливих позичальників. На думку банкірів, це кращий можливий компроміс, щоправда, прихильникам курсу 5,05 грн/$ він навряд чи сподобається.
Нацбанк переходить з 2016 року до інфляційного таргетування: після нинішнього зростання цін у півтора рази найближчими роками вони повинні збільшуватися усього на 5-12% на рік. НБУ нестиме політичну відповідальність за утримання інфляції в цих межах, а не за валютний курс гривні. Парадокс ситуації полягає в тому, що для досягнення низького росту цін НБУ, будучи прихильником гнучкого курсу, не повинен допускати сильну девальвацію.
Україна узгодила з комітетом кредиторів умови реструктуризації держборгу: тепер їх мають затвердити 75% власників кожного з випусків єврооблігацій. Кредитори згодні списати $3,6 млрд, продовжити термін повернення боргів на чотири роки і трохи підвищити собі ставку прибутковості. Натомість Україна обіцяє, що якщо з 2021 до 2040 року вітчизняний ВВП ростиме швидше, ніж на 3% на рік, держбюджет заплатить кредиторам частину приросту економіки.
Паніка на біржовому ринку США, викликана проблемами в Китаї та падінням цін на сировину, почала різко спадати. Вчора «індекс страху» – індикатор волатильності VIX Чиказької біржі опціонів – впав з піку в 40 пунктів, зафіксованого в «чорний» понеділок, до рівня 31 пункта. А на американському ринку відбулося перше за шість днів ралі. Побоювання біржових інвесторів виявилися набагато більшими, ніж реальний рівень проблем, які їх налякали.
Криза на світовому фінансовому ринку і «чорний понеділок», що настав, виявився на руку українським чиновникам. Інвестори, що знаходяться під тиском складних переговорів і нестабільності на фондових ринках, вже готові списати 20% українського боргу. Це логічно: погіршення глобальної ситуації погіршує шанси України відновити свою економіку.
Мінфін може зобов'язати страхові компанії стягувати з автомобілістів транспортний податок під час продажу полісів ОСЦПВ. Проконтролювати кожного агента страховики не в змозі, тому не можуть гарантувати перерахування державі зібраних податків у повному обсязі. Накопичені податки «губитимуться» і в момент банкрутства страховиків.
Кримчани, які втратили заощадження в українських збанкрутілих банках, зможуть отримати їх компенсацію у ФГВФО. Фонд відновлює виплати в межах 200 тис. грн. Гроші обіцяні лише українським громадянам, які не мають російського громадянства. Проте Фонд гарантування вкладів не зможе перевірити ні відсутність у заявника російського паспорта, ні те, що потерпілий клієнт не отримував грошей з російського Фонду захисту вкладників.
Найближчі до України країни переживають значне знецінення національних валют, викликане падінням цін на нафту. Український валютний ринок ця девальваційна хвиля поки не зачепила: вплив слабких рубля і тенге на український зовнішньоторговельний оборот проявиться через місяці, і цей вплив буде меншим, ніж будь-яке серйозне військове загострення на сході.
ТОП-новости