Фінансові регулятори домовилися визначити правовий статус «криптовалют» в Україні. Але прогресу у виробленні єдиної позиції немає. Заступник голови НБУ Олег Чурій в ході Ukrainian Financial Forum, організованого групою ICU, розповів, чому НБУ не легалізує криптовалюти, що це таке і чи бояться регулятори шахрайства та обману інвесторів. FinClub публікує його позицію, яка може бути корисною для майнерів, здобич яких привернула увагу правоохоронців.
Держбанки виграли конкуренцію за гроші страхових компаній. Страховики довірили їм 41% своїх депозитів. Така динаміка спровокована минулим банкопадом і жорсткістю вимог регулятора. Страховики кажуть, що крім держбанків віддають перевагу банкам з іноземними капіталом, а також установам, які готові до спільного бізнесу.
Україна вперше з 2013 року вийшла на зовнішній ринок запозичень без підтримки Росії або США. Її випуск єврооблігацій встановив відразу кілька рекордів: найдовший (15 років) і найбільший ($3 млрд) бонд з прийнятною дохідністю. Хоча Мінфін досяг всіх своїх цілей – дефіцит бюджету-2017 профінансовано, а пікові виплати 2019-2020 років зменшені, випуск все ж зумів викликати поляризацію думок експертів від «перемоги» до «зради».
З 2018 року українські банки, разом з європейськими, перейдуть на нові стандарти фінансової звітності – МСФЗ 9. Більшості з них можуть знадобитися нові інвестиції від акціонерів: їм доведеться оплачувати не тільки поточні збитки, а й майбутні кредитні ризики. Європейські банки потребують 15-20% нового капіталу, а українські – до 30%.
Національний банк через високу інфляцію утримує облікову ставку незмінною з травня на рівні 12,5%, але банки все літо продовжували знижувати депозитні ставки для населення. І хоча середня прибутковість річних гривневих вкладів перевищує 14%, найбільші банки вже залучають вклади за нижчими ставками. І вони бачать потенціал подальшого їх зниження.
USAID розробило законопроект про створення інституту фінансового омбудсмена, однак ця ідея вже напоролася на жорстку критику учасників фінансових ринків. Вони незадоволені запропонованими механізмами оплати роботи омбудсмена, призначення його керівних органів та відсутністю можливості оскаржити в суді свої програші. До того ж немає гарантії, що омбудсмен не буде «похований» під десятками тисяч скарг клієнтів.
Мінфін не знає, що робити зі 100 млрд грн проблемних кредитів в Ощадбанку, Укрексімбанку та Укргазбанку, тому пропонує створити держкомпанію з управління такими активами. Такий сценарій потребуватиме бюджетних вливань, тому в держбанках пропонують спочатку випробувати всі методи роботи з проблемною заборгованістю.
Релізи
ТОП-новости
