Узаконено квазівалютні кредити громадян

Узаконено квазівалютні кредити громадян

Верховний суд узаконив кредити для фізосіб з валютною прив'язкою. Втім, це не означає, що банки і фінансові компанії відразу почнуть знову видавати такі кредити. Для кредиторів рішення суду означає лише спрощення захисту їхніх прав у судових конфліктах з позичальниками, які оскаржують в суді валютну прив'язку за своїми боргами.

Вклади не повернуть позачергово

Вклади не повернуть позачергово

Повернення грошей кредиторам неплатоспроможних банків має відбуватися виключно відповідно до закону «Про систему гарантування вкладів», а отже, у чіткій послідовності. Інші варіанти заборонені, вирішив Верховний суд. Але через ФГВФО кредитори банків нічого не отримують.

За неповернення валютного депозиту покарають гривнею

За неповернення валютного депозиту покарають гривнею

Заробити валюту на банках не вийде. При простроченні валютних депозитів вкладники можуть отримати від банку пеню виключно в гривні. До такого висновку дійшов Верховний суд. Фактично вкладники і позичальники у питаннях пені поставлені у нерівне становище.
Суд врегулював дострокове стягнення боргів

Суд врегулював дострокове стягнення боргів

Верховний суд «скоротив» банкам термін для стягнення боргів у судовому порядку. Він ухвалив правову позицію, що в разі вимоги дострокового погашення кредиту позовна давність починається відразу ж після цього, і її не можна відраховувати від початкового терміну дії кредитного договору. Позиція суду врегулює 10% спірних випадків, коли банки в суді доводять, що вимога достроково повернути їм борг не зменшує терміни позовної давності.
Вклади перевіряють на конституційність

Вклади перевіряють на конституційність

Конституційний суд почав досліджувати систему гарантування вкладів фізосіб. Він хоче з'ясувати, чи порушує ФГВФО Конституцію. Нацбанк, позивач і викладачі університетів висловили протилежні думки. За судовою суперечкою стежила кореспондент FinClub Олена Губар.

Суд захистив права пограбованих вкладників

Суд захистив права пограбованих вкладників

Відповідальність банків за крадіжку депозитів їхніми співробітниками підтверджена Верховним судом. Він вирішив, що в такому випадку вкладник повинен вимагати від банку не відшкодування шкоди, а саме виконання зобов'язань за депозитним договором – повернення суми вкладу та нарахованих відсотків. Зараз постраждалі клієнти банків використовують три різні способи повернення грошей.

Страховка не врятує водіїв від позовів

Страховка не врятує водіїв від позовів

Верховний суд дозволив потерпілим в ДТП стягувати грошову компенсацію з винуватця аварії, навіть якщо він має поліс ОСЦПВ і «посилає» потерпілого в страхову компанію. Учасники ринку вважають, що Верховний суд підриває основи «автоцивілки», які передбачають заборону подавати позови до застрахованого винуватця ДТП, якщо розмір виплати менше за ліміт з ОСЦПВ. Але при цьому страховики визнають, що судовий прецедент може підштовхнути автовласників до більш усвідомленого вибору страховика.

Мораторій без зворотної дії

Верховний суд визначив, що судове рішення про стягнення житла не може бути в подальшому скасоване тільки тому, що на етапі його апеляційного чи касаційного оскарження вже діяв мораторій на стягнення іпотеки. Це роз'яснення дозволить банкам не допустити скасування вже прийнятих на їхню користь рішень про стягнення житлової нерухомості, але фізично забрати квартиру або будинок у злісних неплатників за кредитами вони все ж таки зможуть тільки після скасування мораторію.

Суд зберіг минуле
Верховний суд України роз'яснив банкам, як застосовувати мораторій на примусове стягнення заставної нерухомості за валютними кредитами фізосіб. Рішення винесено в рамках розгляду УкрСиббанку з позичальником. У 2007 році фізособа отримала у нього кредит на $20 тис. під заставу іпотеки. Борг не обслуговувався своєчасно, прострочення склало $16,6 тис., тому банк вирішив стягнути заставне майно – квартиру. 20 травня 2014-го Миргородський міський районний суд Полтавської області задовольнив вимогу кредитора. Однак вже 10 липня Апеляційний суд Полтавської області скасував це рішення і виніс нове, яким відмовив УкрСиббанку у позові. Суд послався на те, що на момент перегляду справи в апеляції вже діяв закон № 1304-VII від 7 червня, згідно з яким предмет іпотеки не може бути примусово відчуженим.

З червня 2014 року мораторій на стягнення іпотечної нерухомості поширюється на житло, яке було придбано за рахунок валютного кредиту, за умови, що воно є місцем постійного проживання позичальника-фізособи і його площа не перевищує 140 кв. м для квартир і 250 кв. м – для будинків. Касаційна інстанція підтримала рішення апеляції, тому УкрСиббанк звернувся до ВСУ за остаточним роз'ясненням.

Верховний суд 25 березня встав на сторону кредитора. Він послався на те, що під час винесення рішення першої інстанції про стягнення майна закон про мораторій ще не набув чинності. І в зв'язку з тим, що в Україні закони не мають зворотної сили (крім випадків пом'якшення або скасування відповідальності), норми закону про мораторій не можуть бути підставою для скасування судового рішення, прийнятого в минулому. «До події застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вона настала або мала місце. Заборона зворотної сили є однією з важливих складових принципу правової визначеності», – йдеться в його правовій позиції.

При цьому Верховний суд зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню в період дії мораторію. Тобто до скасування мораторію майно все ж таки не може бути стягнуто, але тільки-но мораторій закінчиться, банк зможе привести у виконання рішення суду першої інстанції.

В УкрСиббанку вчора відмовилися прокоментувати фінальне судове рішення.

Проблеми виконання

Рішення, що розглядається у ВСУ, було ухвалене до мораторію, але конфлікти з позичальниками судді розглядали і після набуття чинності мораторію. Юристи розповідають, що у справах про звернення стягнення на предмет іпотеки у судовій практиці склалися дві правові позиції. «Перша: суди своїми рішеннями, винесеними в першій інстанції після 7 червня, відмовляють у задоволенні позову банку на тій підставі, що існує мораторій. А друга: суди задовольняють вимоги банку, але при цьому в резолютивній частині рішення вказують, що рішення може бути виконане після скасування мораторію. Підставою для принципово різного підходу є думка, що мораторій стосується тільки стадії виконання судового рішення, – розповідає адвокат юридично-консалтингової компанії «Де-Юре» Дмитро Довбишев. – Тому якщо позичальник має рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке набуло сили, але це рішення фактично не виконано, то є усі шанси не виконати його в зв'язку з мораторієм. Наскільки мені відомо, жоден виконавець не виставить іпотечне майно на торги в період мораторію. В іншому випадку його дії можна без особливих зусиль оскаржити в суді».

Правова позиція ВСУ застосовуватиметься судами апеляційної та касаційних інстанцій, які зараз можуть розглядати рішення, прийняті до 7 червня. Це полегшить роботу банківським юристам. «Суд виклав свою спільну позицію, яка полягає в тому, що не можна застосовувати норму закону, яка на момент спору (позов в суді першої інстанції) ще не існувала. Крім того, суд акцентував увагу на тому, що сам мораторій процесуально не може служити підставою для скасування рішення суду першої інстанції, – говорить партнер правової групи «Домініон» Михайло Гончарук. – Після зняття мораторію, швидше за все, будуть нові позови від банків».

Безстрокова заборона
Після скасування мораторію банки зможуть і надалі забирати у неплатоспроможних боржників заставну іпотеку. «Все залежить від того, на якій стадії судового розгляду був застосований мораторій: банку було відмовлено в розгляді справи по суті або на стадії виконання. У першому випадку банку треба буде звернутися знову до суду для звернення стягнення на предмет іпотеки, але з інших підстав, посилаючись на те, що мораторій вже скасовано. А в другому випадку – закінчувати процедуру виконання продажем предмета іпотеки. У всякому разі рішення – оскаржити чи ні – приймається індивідуально. Якщо суд, пославшись на мораторій, неправильно застосував умови застосування мораторію, банки оскаржать його рішення», – зазначає Дмитро Довбишев.

Мораторій на стягнення іпотеки буде скасовано після вступу в силу меморандуму між банками і позичальниками про реструктуризацію валютних кредитів і внесення правок до Податкового кодексу. Терміни – невідомі, але це мало відбутися ще минулого року. «Не секрет, що є позичальники, які й могли б платити за кредитами, але не хочуть, чекаючи законодавчих послаблень, тобто маніпулюють ситуацією. Тому після реструктуризації скасування мораторію буде стримуючим фактором для позичальників, які й надалі не гаситимуть кредити», – зазначає начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу