Банківський роздріб подолав кризу

Банківський роздріб подолав кризу

Минулий рік став успішним для банківського ринку: система вперше за п'ять років закінчила рік з прибутком, а показники роздрібного бізнесу вийшли на докризові рівні. Банкіри очікують, що 2019 рік стане ще краще і це їм дозволить розвивати прибуткові для них напрямки бізнесу, але економічні та політичні ризики року подвійних виборів внесуть свої корективи.

У плюсі

Банківська система повертається до докризових показників. «Довіра до банків продовжувала зміцнюватися, про що свідчить приплив вкладів населення. Також тривало активне відновлення кредитування, переважно за рахунок зростання споживчих кредитів», – підбили підсумки 2018 року в Нацбанку. Портфель гривневих кредитів населення зріс за рік на 31,4% – до 135,4 млрд грн.

Позитивною була динаміка і на депозитному ринку: українці понесли в банки гривневі заощадження, які банки можуть направити на кредитування бізнесу, що працює на внутрішньому ринку. За підсумками року обсяг гривневих депозитів населення збільшився на 14,5% – до 268,9 млрд грн. «Обсяг гривневого депозитного портфеля перевищив рівень, якого банківська система досягла в 2013 році», – зауважили в НБУ.

Збільшенню гривневих заощаджень сприяли високі темпи зростання доходів населення, привабливі відсоткові ставки за гривневими депозитами, які навіть з урахуванням оподаткування залишалися вищими за інфляцію, і помірні коливання курсу гривні, які не провокували бажання конвертувати заощадження в національній валюті у долари або євро.

Завдяки динаміці грудня за підсумками року в банківській системі зріс портфель вкладів фізосіб в іноземній валюті. У 2018 році українці стали зберігати в банках на 1,6% більше – $8,6 млрд.

Гарний рік

Опитані FinClub банкіри підтверджують тенденції, які зазначив регулятор. «Нам вдалося на 10 млрд грн (+25%) збільшити кредитний портфель фізичних осіб і на 11,4 млрд грн (+7%) наростити кошти фізосіб. Наші клієнти стали активніше користуватися платіжними картками, оплачувати комунальні послуги, поповнювати мобільний телефон. Завдяки запуску інноваційних сервісів і програм нам вдалося збільшити кількість активних клієнтів, які користуються банківськими продуктами, на 1,5 млн осіб. Вже понад 14 млн українців здійснюють свої розрахунки через ПриватБанк», – говорить член правління ПриватБанку Олексій Шабан, відповідальний за розвиток роздробу.

Директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Олег Кляпко головним досягненням свого роздрібного бізнесу в 2018 році вважає збільшення клієнтської бази на 70%. «І як результат ми побачили збільшення кількості вкладників на 11%, з яких 24% – це нові вкладники. При цьому депозитний портфель виріс на 36%», – заявив Олег Кляпко.

Активно розвивав роздрібне кредитування і Ощадбанк, який раніше залучав вклади населення, але майже не кредитував фізосіб. «Стартували нові напрямки: кредитні картки, кеш-кредитування, кредити на купівлю сонячних панелей, батарей, сонячних станцій та генераторів», – перераховує заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

Банки робили спроби розвивати іпотечний напрямок і автокредитування. «Ми запустили «Кредит під заставу нерухомості», який передбачає видачу кредиту на купівлю житла на первинному ринку або на будь-які споживчі цілі», – розповів Олег Кляпко. Однак успіхи ринку були досить скромними: у сегментах іпотечного кредитування і автокредитування прорив не відбувся.

 

Причин, за якими не вдалося реалізувати задумане, багато. «Хотілося б меншого дефіциту персоналу в точках продажів (це проблема всього українського рітейлу) і більшої швидкості випуску продуктів на ринок в деяких випадках. Наприклад, в банку планували запустити новий інструмент наприкінці листопада 2018 року, а за фактом буде старт з пілотом в лютому 2019 року», – пояснює Антон Тютюн. Про неефективні ініціативи розповіли і в ОТП Банку. «Було кілька бізнес-проектів, які не дали очікуваного результату. Наприклад, продаж кредитних карток в аеропортах», – визнає член правління ОТП Банку Володимир Мудрий.

Паралельно банкіри працювали над апгрейдом усього роздрібного напрямку. «Здійснено ривок у діджіталізації – ми оновили функціонал додатка Ощад 24/7, в результаті кількість клієнтів Ощад 24/7 перевищила 3 млн. Запущено транспортні кешлес-проекти, а також запроваджено низку інноваційних рішень: додаток для розрахунків за допомогою QR-технології, цифрова картка, запущено чат-бот банку в Telegram і Facebook Messenger, оплата в сервісних центрах Держміграційної служби, оформлення електронних українських віз online, можливість токенізувати картки в годинник за допомогою Garmin Pay», – перераховує Антон Тютюн.

Інтерес до розвитку роздробу закономірний. «Населення виступає основним внутрішнім інвестором, адже роздрібні депозити формують більшу частину банківського фондування – більше 40% банківських зобов'язань, при цьому понад 60% з них термінові. Тоді як бізнес-клієнти левову частку коштів тримають на рахунках до запитання», – пояснює заступник голови правління – директор з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Олег Пахомов. Строкові депозити формують 74% портфеля банку, з них понад 80% розміщено на терміни від півроку і вище.

Ставки за валютними вкладами в ПриватБанку знижувалися, а лінійка гривневих депозитів розширювалася. «У нас, наприклад, з'явився новий вклад «Джуніор». Тепер можна робити накопичення на користь дітей: клієнт відкриває вклад на себе і вибирає дату в майбутньому, коли він хоче передати всі права за вкладом дитині. До моменту передачі вкладу вкладник зберігає за собою повний контроль над депозитом. Необов'язково, щоб початковим вкладником був хтось із батьків, такі вклади можна відкривати на користь онуків, племінників, хрещеників», – говорить Олексій Шабан.

Великі надії на гривню

Учасники ринку сподіваються, що 2019 рік стане не менш вдалим. «Зростання роздрібного кредитування – це один з наших пріоритетів. У 2019-му продовжиться активний розвиток карткового кредитування (кредитні картки, овердрафти, програми оплати частинами). Гадаю, обсяг ринків продажу автомобілів і нерухомості якщо й зросте, але незначно. Відповідно, обсяги авто- та іпотечного кредитування істотно не збільшаться», – констатує Антон Тютюн.

Олег Пахомов сподівається, що вплив держбанків зменшуватиметься. «Наші певні розчарування і, відповідно, очікування в 2019 році спрямовані на оздоровлення конкурентного середовища. Сьогодні близько двох третин ринку формують держбанки, які залучають вклади населення під держгарантії, але за ставками комерційних банків, що дозволяють собі невисоку розбірливість в контролі ризиків, які компенсує держава, тобто платники податків. Це недозволена розкіш для наших реалій», – нарікає Олег Пахомов.

Вкладники, на думку Антона Тютюна, продовжать віддавати перевагу гривні. «Незалежно від того, як змінюватимуться інтереси вкладників, банкам для розвитку і кредитування потрібна тільки гривня. Конкуренція буде йти тільки за гривню, хоча маркетингові комбінації можуть бути різними», – вважає Володимир Мудрий. ПриватБанк теж цікавили лише гривневі вклади як основа для розвитку кредитних програм. «Цього року ми теж віддаємо пріоритет залученню саме коштів у гривні. Для цього ми пропонуємо клієнтам зручні варіанти накопичень, спеціальні накопичувальні програми для тих, хто отримує в ПриватБанку пенсію або зарплату і, звичайно, усі можливості віддаленого обслуговування в Інтернеті або через мобільні додатки», – пояснює Олексій Шабан.

Укргазбанк розширить лінійку ЕКО-продуктів для населення, а також активізує іпотечне та автокредитування. «Продовжує підвищуватися середня зарплата, а це значить, що придбання автомобіля або житла буде доступним більшій кількості клієнтів. У 2018 році на 0,9 млрд грн збільшився портфель заставного кредитування в ПриватБанку, а плани на 2019 рік у нас більш амбітні», – говорить Олексій Шабан.

Але в активний розвиток іпотеки вірять не всі. «Для істотного поліпшення ефективності роздрібного банкінгу дуже важливим є продаж іпотечних кредитів. На жаль, у 2019 році очікувати на розвиток цього напрямку немає підстав», – каже Володимир Мудрий. На його думку, розвиватиметься напрямок installment (рівні платежі) за кредитними картками, а конкуренція зміщуватиметься в бік зручності та спрощення процесів для клієнта при отриманні та обслуговуванні кредиту.

 

Не залишаться без уваги також інші сегменти. «Банк приділятиме багато уваги розвитку напрямку електронної комерції: розширимо функціонал і оновимо платформу Ощад 24/7, будемо розвивати напрямок еквайрингу і працювати над інноваційними проектами в сфері cashless», – обіцяє Антон Тютюн.

Комплексний розвиток роздрібного бізнесу, за прогнозами Олега Пахомова, дозволить банкам нарощувати операційні доходи від кредитування і транзакційного бізнесу. «Будемо підвищувати ефективність каналів продажів і процесів, проводити зважену ризик-політику комплементарно до все більш пильного нагляду, нових економічних нормативів і посилених вимог регулятора», – будує плани Олег Пахомов.

Зона ризику

Антон Тютюн каже, що на роздрібний бізнес впливатимуть економічні показники: інфляція, реальні доходи населення і курс гривні. «Усе це формуватиме ціну на банківські депозити і кредити», – вважає банкір.

Володимир Мудрий важливим фактором називає конкуренцію за ресурси. «І на це впливатимуть відразу кілька факторів: результати роботи банків у 2018 році (зокрема, дуже швидке зростання кредитування), нормативи НБУ, політика Мінфіну, рік виборів і нагнітання негативних очікувань, вихід/трансформація з ринку деяких гравців і зростання номінальних і реальних доходів населення», – перераховує Володимир Мудрий.

Настрої клієнтів, їхні валютні інтереси і загальний рівень довіри до банківської системи є прямими похідними від економічної стабільності, інфляційної передбачуваності, курсової прогнозованості, чесної та прозорої конкуренції. «За цих умов зростання депозитної бази продовжиться, гривня зміцнить свої позиції, а у банків з'явиться доступ до «довгих» грошей для їх ефективного та прибуткового розміщення у програми роздрібного та бізнес-кредитування – необхідної умови економічного прискорення», – резюмує Олег Пахомов.

Вікторія Руденко