Більше свободи: як НБУ змінив роботу валютного міжбанку
Регулятор зробив банкам подарунок і скасував ліміт сальдо купівлі-продажу валют протягом однієї торгової сесії міжбанку, а ліміт купівлі валюти взагалі підвищив втричі. Однак сплеску валютних спекуляцій НБУ не чекає, адже навіть нові більш ліберальні нормативи валютної позиції обмежуватимуть можливості банків розхитувати курс гривні.
Маленькі кроки
Національний банк змінив правила роботи валютного міжбанку: лібералізація правил валютних операцій була давно очікувана банками, хоч і не виявилася революційною.
З 30 березня скасовано денний ліміт сальдо купівлі-продажу банками іноземних валют, який становив 1% їхнього регулятивного капіталу. Обмеження діяло з березня 2015 року та було відповіддю на валютну паніку лютого 2015-го, коли міжбанківський долар перевищував 30 грн. Спочатку ліміт становив 0,1%, в лютому 2016-го НБУ провів валютну «лібералізацію» цього ліміту до 0,5%, а з серпня 2017-го – до 1%. Тепер НБУ вирішив, що ліміт більше не потрібен.
Регулятивний капітал банків початку березня становив 122 млрд грн ($4,55 млрд за курсом на 1 березня). Тому 1-процентний ліміт становив $45,5 млн на всі банки сумарно (максимальний був у ПриватБанку – $8,3 млн). У НБУ визнають, що це обмеження кілька років сковувало розвиток міжбанку. «Скасування добового обмеження повинно стимулювати банки до більш активної роботи на міжбанку. До кризи обсяги міжбанківського ринку в Україні були близько $1 млрд, при цьому значну частку становили міжбанківські операції. Зараз же клієнтські заявки і міжбанківські операції – це $550-600 млн. З них міжбанківських угод менше половини», – констатує директор департаменту відкритих ринків НБУ Сергій Пономаренко.
На цьому «свято» лібералізації не закінчилося. З 1 травня Нацбанк знову пом'якшить валютні обмеження. Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банків (Л13-1) буде збільшено з 1% до 3%, ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції (Л13-2) – зменшено з 10% до 8%. Валютна позиція банку стає відкритою в разі неспівпадання розмірів активів і пасивів в іноземних валютах. При цьому довга позиція означає, що кількість купленої валюти більше кількості проданої, а коротка – передбачає більший обсяг проданої валюти.
На 1 березня норматив Л13-1 порушували сім банків: Індустріалбанк (16%), Сбербанк (26,02%), Альфа-Банк (51,74%), Банк Кредит Дніпро (92,24%), Промінвестбанк (140,85 %), ПриватБанк (174,2%), Банк Форвард (3 344 677%). Норматив Л13-2 вище за норму був у п'яти банків: Укрексімбанку (35,24%), ПриватБанку (35,7%), ВТБ Банку (162,72%), Ощадбанку (179,98%), Банку Форвард (275 481 317 %).
У НБУ пояснили, що їхня майбутня мета – повний збіг обох лімітів, а добові ліміти операцій, які зараз скасовані, стримували використання банками навіть дозволених лімітів валютної позиції. За словами Сергія Пономаренка, раніше банки не були готові входити в коротку валютну позицію саме через добові обмеження.
«У нас є ліміт довгої валютної позиції – 1% і короткої – 10%. Наприклад, якщо у банку стартова позиція – 0% і він бачить, що гривня девальвувала і можна цим скористатися, продавши валюту з позиції, то йому потрібно відкрити позицію на 10%. Раніше добове обмеження його б стримувало, тому що якщо банк відкриє позицію на 10% і того ж дня не закриє, то наступного дня набуває чинності ліміт 1%, і він в кращому випадку ще 10 днів позицію закриватиме, що є великим ризиком», – пояснив чиновник.
Ослаблення обмежень необхідно банкам для більш активної торгівлі валютою і більш вигідного управління валютною ліквідністю. «Розширення регулятором можливостей банків для проведення операцій з іноземною валютою на міжбанку продиктовано поточною сприятливою ситуацією на валютному ринку і дозволить, з одного боку, більш ефективно банкам управляти своєю валютною ліквідністю і розподіляти валютні ризики, а з іншого – підвищить активність і ліквідність міжбанківського ринку. Будуть посилені його власні можливості щодо нівелювання дисбалансів попиту і пропозиції валюти і курсової волатильності, а також мінімізована необхідність втручання самого регулятора», – вважає директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний.
Заробити на валюті
Колишні ліміти стримували валютну свободу банків. Тепер у них з'являється шанс замінити НБУ на міжбанку і звільнити його від необхідності проводити екстрений викуп валюти в разі, якщо на ринку з'являється великий продавець. Тепер же банки, прогнозуючи рух ринку, зможуть в рамках Л13-1 купувати втричі більше валюти – не $45,5 млн, а $136,5 млн. Продавати більше валюти банки не зможуть, а, навпаки, в рамках Л13-1 продаватимуть менше.
«Раніше Національному банку необхідно було двічі на тиждень рятувати і покупців, і продавців на міжбанку. Тепер же банки більш спокійно заходитимуть у валютні позиції, знаючи, що вони не застрягнуть із зайвою валютою. Гадаю, це має освіжити апетит до ризику і збільшити обсяги ринку», – повідомив дилер одного з великих банків з іноземним капіталом.
Нацбанк не боїться, що апетит до ризику, який проявився, переросте у валютні спекуляції. Адже банки стримуються лімітами валютних позицій. «У нас зараз ситуація інша, ніж коли цей ліміт впроваджувався у 2015 році. Тоді банківська система мала глибоку коротку позицію. Банки були найбільшими покупцями валюти і самі генерували попит, який сам себе підживлював. Зараз же банки мають довгу валютну позицію. Тим більшим гравцем на міжбанку залишається Нацбанк», – говорить Сергій Пономаренко. «Банки у нас не вміють цього робити. Добове обмеження – це $45 млн на день. Ми бачимо, що у банків робота через позицію мінімальна, вони не вміють і бояться це робити. Зараз їхня функція починається і закінчується на виконанні клієнтської заявки», – вважає заступник голови НБУ Олег Чурій.
При цьому в НБУ говорять, що планів з накопичення валютних резервів ніхто не відміняв. Регулятор, як і раніше, має намір бути присутнім на ринку і викуповувати валюту. «Будемо продовжувати накопичення резервів. Скасування добового обмеження дозволить банкам самостійно закривати невеликі перекоси на міжбанку», – сказав Сергій Пономаренко.
Анонімні торги
НБУ не тільки не йде з міжбанку, а й готовий проводити валютні інтервенції по-новому – з використанням функціоналу Matching. Цей функціонал банки з кінця березня використовують в торгово-інформаційних системах Bloomberg і Thomson Reuters, щоб миттєво укладати угоди купівлі-продажу валюти шляхом вибору кращого з котирувань «електронної склянки».
Принцип Matching такий. Банкіри до початку торгів встановлюють ліміти на кількість угод з іншими учасниками, а під час торгової сесії подають заявки на купівлю-продаж валюти. Таким чином формується «електронна склянка» заявок. Учасники бачать заявки, якщо ліміти один на одного збігаються. Після цього вони миттєво можуть укласти угоду за найбільш вигідною для них ціною. Особливість функціоналу в тому, що він анонімний. Побачити, у якого банку ти купив валюту чи якому продав, можна тільки після укладення угоди.
Національний банк планує стати «учасником торгів» і використовувати Matching для інтервенцій за кращим курсом (request for quotation (RFQ); НБУ виступає прайс-тейкером) і за єдиним курсом (НБУ виступає прайс-мейкером, анонімно пропонуючи ринку ціну). У проведенні такого виду інтервенцій зможе брати участь необмежена кількість учасників. Досі в інтервенціях RFQ могли брати участь тільки заздалегідь відібрані Нацбанком 20 банків. Тепер же інтервенції за запитом кращого курсу НБУ зможе проводити або шляхом офіційного запиту цін 20 банків, або шляхом вибору кращої ціни в функціоналі Matching.
У Нацбанку кажуть, що інтервенції RFQ для них стають більш пріоритетними, а валютний аукціон втратив статус пріоритетного виду інтервенцій. «Минулого року через RFQ ми купили не менше валюти на міжбанку, ніж через валютний аукціон. Проблема аукціону в тому, що це недостатньо оперативне втручання, як RFQ. Крім того, оголошення аукціону впливає на ціноутворення. Після того як ми робимо анонс, ціни відразу змінюються, а ринок знижує активність і чекає на результати аукціонів», – говорить Сергій Пономаренко. Але валютний аукціон буде можливий: «Будемо його використовувати, тільки коли великі перекоси на ринку».
Новий функціонал учасники ринку оцінюють як більш «прозорий». «Matching прозоріший для ринку, тому що банкіри бачать, за якими цінами укладаються угоди. Ця система дозволяє Нацбанку при перекосі одномоментно закривати певний обсяг заявок за тим курсом, який вони бачать. Цей функціонал однозначно зручний для Національного банку і частково для банків. Якщо раніше НБУ виходив з котируванням через RFQ, то ринок розумів, до чого готуватися, і орієнтував клієнтів за цінами. Зараз може бути невизначеність. Наприклад, банк поставить котирування, а його можуть не закрити. Тому що ти не знаєш, є НБУ на ринку чи ні», – говорить начальник управління дилінгових операцій Райффайзен Банку Аваль Юрій Гриненко. За його словами, Matching присутній на багатьох організованих ринках, переважно з високою ліквідністю. «З огляду на обсяги нашого ринку, можна припустити, що Нацбанк спробує наповнити метчингову систему більшою ліквідністю», – зазначив він.
Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.
ТОП-новини