Деривативи пустять в маси

Деривативи пустять в маси

Депутати підключилися до створення ринку похідних цінних паперів і перезапуску роботи товарних бірж. Це, в теорії, має привернути інвестиції на український ринок. Щоправда, учасники ринку побоюються, що втручання держави у бізнес посилиться.



На вимогу зверху

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку хоче отримати нові повноваження – контроль за діяльністю товарних бірж та розвитком ринку деривативів. Підготовлений за її участю відповідний законопроект № 3498 подано до Верховної Ради 20 листопада. Ініціаторами документа стали 14 депутатів, зокрема Руслан Демчак, Михайло Довбенко, Сергій Рибалка, Максим Поляков та Ігор Фурсін, які входять до комітету з питань банківської діяльності та фінансової політики Верховної Ради.

НКЦПФР працювала над законопроектом спільно з представниками Мінфіну, МЕРТ, НБУ, ЄБРР, МВФ і USAID. У документі враховано міжнародний досвід, у тому числі рекомендації Міжнародної асоціації свопів і деривативів (ISDA), директиви ЄС про ринки фінансових інструментів (MiFID II), регламенти про ринки фінансових інструментів (MiFIR) і про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR). «Розвинений фінансовий сектор є ключовою умовою для зростання економіки будь-якої країни. В Україні повноцінному функціонуванню та подальшому розвитку ринків капіталу заважає існування цілого низки невирішених проблем», – йдеться в пояснювальній записці.

Серед цих проблем – відсутність комплексного регулювання відносин на ринках похідних цінних паперів та деривативів, неузгодженість і відсутність єдиних підходів до регулювання діяльності організаторів торгівлі та відсутність гарантій виконання деривативів. «Закон «Про товарну біржу», прийнятий у 1991 році, не відповідає вимогам, що висуваються до сучасної інфраструктури товарного біржового ринку, і не дозволяє забезпечити можливості справедливого ціноутворення на продукцію аграрного сектора», – вважають автори проекту. На 17 серпня із 626 товарних бірж 109 перебували в стані ліквідації, а працювали тільки 200 бірж (на них операції в середньому проводили вісім брокерів).

Мета змін – отримати репрезентативні біржові цінові індикатори і знизити ризики невиконання угод контрагентами. «Україна має всі шанси стати країною, на сільськогосподарські котирування цін якої має рівнятися світ. І хоча законопроект передбачає більш широку лінійку базових інструментів (товарів, валют), основна ставка все ж робиться на сільськогосподарські товари. Пропонується через електронні складські розписки створити похідні інструменти – деривативи, які дають право купити/продати за вказаною ціною і в зазначені терміни базовий актив, наприклад, партію зерна», – говорить Руслан Демчак.

До похідних цінних паперів відносяться опціонний сертифікат, фондовий варрант, кредитна нота і депозитарна розписка. Деривативами є опціон, своп, ф'ючерс і форвард.

Виконання угод забезпечуватимуть рахунки умовного зберігання коштів (ескроу-рахунки). «Зараз деривативи укладаються, але їх обсяги незначні та мають коротку лінійку. Законопроектом передбачається, що розвиватимуться всі групи деривативів та гібридні фінансові інструменти. Обсяг біржової торгівлі має збільшитися більш ніж на 5% оптового обороту на відміну від теперішніх 0,026% на день», – вважає Руслан Демчак.

Європейський досвід по-українськи

Ухвалення документа – крок вперед в імплементації європейського законодавства. Але закон не просто розширить повноваження комісії, але й збільшить навантаження на профучасників. «Передбачається повне переліцензування учасників фондового ринку, оскільки передбачається зміна назви ринку та класифікації і назв видів професійної діяльності – отже, і ліцензії мають бути нові», – вважає директор фондової біржі «Перспектива» Станіслав Шишков. Втім, документ в цьому відношенні досить лояльний. Закон набуде чинності з 1 січня 2017 року, а ліцензії будуть вважатися переоформленими автоматично.

З'являться такі види діяльності, як субброкерська діяльність, діяльність з управління портфелем фінансових інструментів, інвестиційне консультування, андерайтинг з гарантією продажу, андерайтинг без гарантії продажу, діяльність з організації укладення деривативів, діяльність з організації торгівлі продукцією і діяльність з організації торгівлі інструментами грошового ринку. «Це ніби-то не суперечить MiFID, але там йдеться про класифікацію інвестиційних сервісів (види діяльності), а не окреме ліцензування кожного виду діяльності», – уточнює Станіслав Шишков.

Регулятор зможе на свій розсуд встановлювати вимоги і стандартизувати допуск до торгів не лише для цінних паперів та деривативів, але й валюти, банківських металів, продукції та іншого майна. «Виходить, що НКЦПФР зможе стандартизувати зернові культури, сорти вугілля, процентні ставки, одиниці викидів», – здивований голова ради АУФТ Сергій Антонов.

Крім того, в документі не зачіпається питання управління ризиками під час торгівлі деривативами. «Автори обмежуються конкретизацією очевидного факту, що клірингові установи можуть проводити кліринг не лише з цінних паперів, але й з деривативів. Хоча насправді системи управління ризиками з деривативів істотно відрізняються від систем гарантій щодо виконання зобов'язань за угодами з цінними паперами», – упевнений Станіслав Шишков. Є питання і щодо набуття чинності документа. «Запропонований проект закону не містить жодного перехідного положення. Тобто планується зробити все за один раз, хоча мені важко уявити, як це можливо», – говорить Сергій Антонов.

 

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу