Клієнтів упізнають в обличчя

Клієнтів упізнають в обличчя

Новий закон про боротьбу з відмиванням «брудних» грошей посилює контроль за клієнтами банків: фізособи повинні будуть пройти «звіряння» даних у відділенні, а юрособи – розкрити своїх кінцевих власників. Під особливим контролем будуть держслужбовці. Нові правила додадуть роботи банкам, але дозволять краще боротися з відмиванням «брудних» грошей.

Особистий контакт

Оновлена редакція закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яка набрала чинності 6 лютого, посилює нинішній режим фінансового моніторингу. Основне нововведення, яке торкнеться фізосіб – клієнтів банків, – проведення верифікації, тобто «встановлення (підтвердження) суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідності особистості клієнта в його присутності отриманим від нього ідентифікаційним даним».

Раніше клієнти проходили ідентифікацію, яка передбачала тільки отримання банком ідентифікаційних даних клієнта. Тепер же клієнт зобов'язаний особисто прийти в банк для підтвердження даних про себе. «Це означає, що відсіється категорія підставних осіб: тільки наявність документів ще не дасть можливості здійснювати операції. Знадобиться присутність власника цих документів», – говорить начальник управління комплаенсу в боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму Укрсоцбанку Жанна Єлагіна.

Більшість клієнтів майже не помітять змін, а нововведення ускладнить проведення банківських операцій за дорученням, наприклад, якщо банківські операції здійснюються від імені особи, що виїхала з України. «Питання про втрату сенсу довіреності неодноразово обговорювалося на спільних семінарах комерційних банків та НБУ. На сьогодні чіткої відповіді Нацбанку з цього приводу не отримано. Можливо, при затвердженні нової редакції «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» це питання буде регламентовано законодавчо», – говорить Жанна Єлагіна.

У законодавстві з'явилося поняття «національних публічних діячів», до яких відносяться в тому числі президент України, прем'єр-міністр, міністри та їхні заступники, народні депутати, судді судів вищих інстанцій, посли, держслужбовці I категорії.

Операції, які проводяться такими клієнтами, підлягають контролю з боку Держфінмоніторингу. Також обов'язковий фінмоніторинг торкнеться операцій з готівкою в розмірі понад 150 тис. грн та операцій неприбуткових організацій. «Це негативний момент для банків, тому що кількість операцій, які потрібно вносити до реєстру, виросте в рази, а вони можуть не мати ніякого відношення до відмивання коштів», – повідомили в прес-службі Незалежної асоціації банків України (НАБУ).

Компанії розкриють структуру

Зміни торкнуться і юросіб. Вводиться поняття кінцевого бенефіціарного власника та документальне підтвердження структури власності компанії. «Тепер юрособа зобов'язана надати документально підтверджені дані про структуру своєї власності для встановлення усіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або документально підтвердити їх відсутність», – пояснює Жанна Єлагіна.

Якщо такі документи і відомості не будуть надані або банк вважатитме такі документи недостатніми або недостовірними, банк зобов'язаний відмовити клієнту в подальшому обслуговуванні. «В цілому ця вимога не є новою, але формулювання приведено у відповідність до міжнародних стандартів», – зазначили в НАБУ. Прийняття закону, який посилює боротьбу з відмиванням коштів, – одна з вимог МВФ. І його норми відповідають усім рекомендаціям FATF. «Усі зміни призведуть до зростання обсягів роботи банків, але у світі банки вже давно працюють за такими стандартами», – зазначили в НАБУ.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу