Люди понесли гроші в банки

Люди понесли гроші в банки

Нацбанк помітив «зміцнення» довіри населення до банківської системи. Громадяни змирилися з банкрутством половини ринку і понесли гроші до установ, що залишилися, в тому числі державних банків. Причому приплив гривневих вкладів не зупинило навіть падіння ставок. І цей тренд триває.


Гривня тримає лідерство

Портфель депозитів у банківській системі в 2017 році виріс на 13%, або 102,8 млрд грн – до 896,3 млрд грн, тоді як роком раніше темпи зростання становили 10,7% (+76,7 млрд грн), підрахували в Національному банку. Це дозволило їм заявити про «поступове зміцнення довіри до банківської системи».

Але якщо подивитися ближче, ситуація виглядає не так сенсаційно. З приросту в 102,8 млрд грн на заощадження населення і бізнесу припадає 86,2 млрд грн. Решта – на інших вкладників, в тому числі на Держказначейство, яке зберігало в Ощадбанку валютні залишки з конфіскованих $1,5 млрд у оточення екс-президента Януковича.

НБУ акцентує увагу на зростанні гривневих вкладів. «Випереджаючими темпами зростали кошти в національній валюті. Українці збільшили гривневі вклади в платоспроможних банках на 19,4%. Так само бізнес наростив гривневі вклади в платоспроможних банках на 11,6%. Цьому сприяло поступове поліпшення фінансового стану бізнесу, а також зростання номінальних доходів населення», – стверджують в НБУ. Сумарно гривневі залишки цих клієнтів зросли на 15,1%.

В абсолютному вимірі гривневі рахунки населення і бізнесу сумарно поповнилися на 64,62 млрд грн. Тоді як решта приросту припала на валютний сегмент пасивної бази банків. Бізнес наростив валютні заощадження в банках на $410 млн, але в гривневому еквіваленті (з урахуванням девальвації гривні) загальний портфель виріс на 15,7 млрд грн.

Населення минулого року продовжувало забирати валютні вклади, які в цілому по банківській системі скоротилися на $46 млн. Втім, в гривневому еквіваленті цей портфель виріс на 6,2 млрд грн.

«В цілому на ринку вклади у валюті зросли за рік на 2,7% (у гривневому еквіваленті. – Ред.), Вклади в гривні – на 19,4%. Випереджальна динаміка других пояснюється значною – понад 10 відсоткових пунктів – різницею в прибутковості між гривневими та валютними вкладами, при цьому річна девальвація гривні склала менше 4%», – зазначає начальник управління розвитку продуктів та проектів роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Олександр Стецко.

Лідери і аутсайдери

Гривневі вклади населення зросли за рік на 38,2 млрд грн, досягнувши 235,3 млрд грн. Найбільший приплив грошей на гривневі рахунки – як депозитні, так і карткові – протягом року спостерігався у держбанків: ПриватБанку, Ощадбанку та Укргазбанку. Вкладники сприймають додаток «державний» до слова «банк» як позитивний фактор. При цьому держбанки, знижуючи ставки протягом року, все ж пропонували не найнижчу дохідність на ринку.

Самі банки вважають, що динаміка депозитів визначається «репутацією та якістю обслуговування». «Зростання депозитів пов'язане з довірою до банку, нашою репутацією, а також істотним поліпшенням якості обслуговування клієнтів. Також важливим фактором стала можливість відкриття депозитів on-line в «Ощад 24/7». Завдяки нашому додатку вже більше 10% депозитів відкриваються без приходу в банк», – розповів FinClub заступник голови правління Антон Тютюн.

У ПриватБанку зростання депозитів пояснюють тим, що «банк давно і предметно займається даним напрямком». Відомо, що на початку 2017 року банк повертав на свій баланс роздрібні депозити, які в 2016-му були виведені колишнім менеджментом шляхом впровадження інструменту P2P-кредитування: вкладникам пропонували «купити» у банку кредит одного з позичальників, щоб отримати прибутковість вище за депозитну. Екс-голова ПриватБанку Олександр Шлапак говорив, що в банк було повернуто 4 млрд грн.

Директор департаменту роздрібного банкінгу Укргазбанку Олег Кляпко сплеск припливу вкладів спостерігав у II кварталі 2017 року, а за рік вони зросли в його банку на третину. «Розмір ставки – це, безумовно, важливий фактор. Але протягом року ми поступово знижували процентну ставку, при цьому вклади населення зростали. На нашу думку, зв'язок ставки з динамікою зростання не такий сильний, як зв'язок динаміки з правильно побудованою сервісною моделлю обслуговування фізосіб в мережі відділень», – вважає Олег Кляпко.

Валютні вклади у них зросли на 5%, чому сприяли «пом'якшення обмежень регулятора» і «звільнення від сплати податків операцій з купівлі валюти».

Протилежний тренд у російських банків, які згортають свою діяльність в Україні. Відтік вкладів показали Сбербанк, ВТБ Банк і Промінвестбанк. Також зменшилися вклади в Укрсоцбанку та Універсал Банку, оскільки їхніх клієнтів переводили до Альфа-Банку і ТАСкомбанку відповідно.

Питання ставки

Депозитні ставки протягом року знижувалися. Якщо на початку 2017-го за річним гривневим вкладом, згідно UIRD, банки в середньому пропонували 17,74%, то наприкінці року – 14,26%. «Вартість депозитів у 2017 році зменшилася внаслідок зниження облікової ставки НБУ протягом першої половини року. Але в IV кварталі, коли НБУ перейшов до більш жорсткої монетарної політики в зв'язку з посиленням інфляційних ризиків, вартість депозитів, переважно короткострокових, знову зросла», – стверджують в НБУ.

За останній квартал, коли НБУ сумарно збільшив облікову ставку на 2 п.п., середня прибутковість 3-місячних вкладів зросла лише на 0,14 п.п. За 6-місячними вкладами вона впала на 0,04 п.п., за 9-місячними – на 0,25 п.п., за річними – на 0,4 п.п.

Банки кажуть, що вклади почали зростати до кінця року. «Традиційно в літні місяці приріст був дещо нижчим. До кінця року банки відкоригували свої ставки з урахуванням рівня інфляції в країні і, як наслідок, залучили більше коштів», – сказали в прес-службі ПриватБанку.

У поточному році банкіри очікують збереження тренда зростання пасивної бази, а перелік факторів, які впливають на депозитні ставки, залишиться колишнім. «На ставки в гривні істотний вплив чинитимуть облікова ставка та інфляція, а ставки у валюті продовжуватимуть знижуватися», – говорить керівник з питань заощаджень і транзакційних послуг Райффайзен Банку Аваль Сергій Анніков.

І це при тому, що, наприклад, в його банку валютні ставки настільки низькі, що клієнтів фактично підштовхують змінити банк. «Ставки за валютними вкладами в Райффайзен Банку Аваль знаходяться на дуже низькому рівні (0,15% в доларах США і 0% в євро), тому клієнти можуть шукати інших варіантів з більш високою прибутковістю», – визнає Сергій Анніков.

Низькі ставки за вкладами – це основна причина міграції клієнтів. Часом банки через це втрачають портфелі, наприклад, він скоротився у Банку Кредит Дніпро. «Відтік депозитів спостерігався за рахунок валютних вкладів, це був прогнозований банком ефект, який безпосередньо пов'язаний з пропонованими ставками з валют», – говорить Олександр Стецко.

Депозитна ставка стала потужним інструментом переформатування депозитного ринку. «Кожен банк формує строкову і валютну структуру депозитного портфеля, виходячи з власних пріоритетів, які визначаються поточним рівнем ліквідності, можливостями з диверсифікації фондування, рівнем апетиту до кредитного ризику», – зазначає Олександр Стецко.

У ПриватБанку також стверджують, що «у банку сьогодні немає потреби в значному обсязі валютних коштів». «Проводиться політика контрольованого зниження валютного депозитного портфеля. Швидше клієнти витрачали валюту або просто зберігали поза банківською системою. Конвертації в гривню, звичайно, були, але незначні», – відзначають в банку.

Директор з розвитку роздрібного бізнесу Альфа-Банку і Укрсоцбанку Олексій Пузняк пояснює відтік валютних вкладів низкою факторів. «Основними чинниками стали трата населенням накопичень на поточні потреби, а також, частково, перекладання грошей з валюти в нерухомість, що в свою чергу пов'язано зі зниженням ставок за валютними депозитами», – пояснює експерт.

Курсовий вплив

В середньому на ринку річні вклади в гривнях, доларах та євро зараз коштують 14,27%, 3,68% і 2,51% відповідно. До кінця року ці рівні будуть нижче. «Однозначно зростання депозитної бази триватиме. Щодо ставок, то за умови макроекономічної стабільності, відповідності рівня інфляції прогнозному значенню і стабільності курсу гривні вони впадуть на 2-3% в національній валюті та на 1-1,5% в іноземній валюті», – говорить Антон Тютюн.

Істотним фактором впливу на депозитні ставки залишається валютний курс гривні. «Істотний вплив на ставки зараз чинить курс: якщо він продовжить тенденцію зростання, то зростуть ставки і за депозитними продуктами в гривні, додатково можуть з'явитися короткострокові продукти на 7-14 днів, – каже Олександр Стецко. – Суттєвого зростання за ставками у валюті не очікуємо. За умови стабілізації курсу і помірної інфляції ймовірно відновлення тренда поступового зниження депозитних ставок у гривні як необхідної умови здешевлення кредитних ставок».

У ПриватБанку кажуть, що «залежність між ставками і приростом депозитів є, але головне значення має не якесь абсолютне значення ставки, а відносне – щодо пропозицій інших банків і спокус відмовитися від заощаджень взагалі та витратити гроші на щось інше».

При цьому вони хотіли б і надалі знижувати ставки, пропонуючи зараз із гривні та долара до 15% і 3,75% відповідно. «У банку є бажання і потреба в зниженні ставок за вкладами, але реальність визначатиметься зовнішніми факторами. З гривні – рівень інфляції та ставка рефінансування НБУ. З валюти – динаміка курсу гривні до валют і загальна стабільність ситуації в країні. З гривні портфелі вкладів неминуче зростатимуть, а ось з валюти, напевно, продовжать зниження, якщо, звичайно, держава не зробить банкам цільове замовлення на залучення валюти для реалізації якихось стратегічних загальнодержавних проектів», – зазначили в ПриватБанку.

Зростання депозитних портфелів і зниження ставок будуть паралельними процесами. «Ми прогнозуємо збільшення вкладів населення. Це досягатиметься не за рахунок збільшення процентних ставок. На це вплине поступове повернення довіри громадян до вітчизняної банківської системи, яка пройшла останніми роками непростий шлях. Основні механізми конкуренції – це конкуренція брендів, цін і технологій. Хто зробить продукт простіше, зручніше, доступніше і вигідніше за наявності доброї репутації, той і виграє», – вважає Олег Кляпко. Ідентичний прогноз дає також Олексій Пузняк: «Найголовніше, на що клієнти все більше звертатимуть увагу в 2018 році – це рівень сервісу, який вони отримують в конкретному банку».

Вікторія Руденко, В'ячеслав Садовничий

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу