На позичальників шукають управу

На позичальників шукають управу

Фонд гарантування вкладів фізосіб хоче в поточному році отримати від продажу активів від 3 млрд до 6 млрд грн. Цьому має сприяти розширення кола покупців і продаж усіх активів через єдину систему «ProZorro.Продажі». Щоправда, недобросовісні позичальники не чекають, поки їхній борг продадуть: вони судяться з Фондом і подають на фіктивні банкрутства.


Тернистий шлях

Перспективи активізації продажу активів банків-банкрутів залишаються туманними. Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) не вдалося в 2016 році виконати план з продажу активів у 7,5 млрд грн. Він отримав тільки 3,2 млрд грн. Тому на 2017 рік Фонд поставив собі консервативне завдання: мінімум 3 млрд грн, максимум – 6 млрд грн. «У нас в 2016 році зафіксовано щомісячний потік від продажу дрібних активів – до 1-3 млн грн. Ці продажі тривають, і ми за ними можемо прогнозувати, що 3 млрд грн ми однозначно отримаємо. А ще 3 млрд грн – це непрогнозовані надходження від продажу великих активів. Ми хочемо отримати ці кошти, якщо переламаємо ситуацію, що склалася. Це велике питання», – визнає директор департаменту консолідованого продажу та управління активами ФГВФО Юлія Берещенко.

Складнощі з реалізацією прав вимоги за кредитами, а це 80% усіх активів банків-банкрутів, не дивні. 95% позичальників після оголошення про впровадження в банк тимчасової адміністрації перестають обслуговувати кредити. Але решта 5% створюють відчутний грошовий потік – за минулий рік Фонд отримав від позичальників 4 млрд грн. Деякі з тих, хто тривалий час не платив, дізнавшись, що їхня застава виставляється на продаж, поспішають погасити борг, щоб зберегти актив. Більш дисципліновано гасять кредити населення і малий та середній бізнес.

У Фонду є підстави для оптимізму. По-перше, він розширив коло покупців: крім банків і фінансових компаній права вимоги за кредитами зможуть купувати фізичні та юридичні особи. Обмеження залишається для позичальників, яким заборонено з дисконтом викуповувати свій кредит. Другий фактор: Фонд з 1 лютого перевів продаж усіх активів банків-банкрутів до системи «ProZorro.Продажі». Третій: активи чотирьох банків (Укргазпромбанк, Євробанк, «Хрещатик», Фідобанк) будуть виставлені на торги за балансовою вартістю, а не за низькою оціночною. «Якщо восени ми говорили, що близько 80% активів жодного разу не виставлялися на продаж з різних причин, то тепер таких активів уже 60%. Цього року ми хочемо велику частину активів усе-таки виставити на продаж», – пообіцяла Юлія Берещенко.

Боротьба з позичальниками

Майже 50% кредитів юридичних осіб (на суму 180 млрд грн) було видано 600 великим бізнес-групам, найчастіше – пов'язаним з банком особам. Середній розмір таких кредитів – 300 млн грн, але вони не обслуговуються, а забезпечення немає. Такі борги Фонд повертає через суди. «Якщо позичальник в суді дійде до «вишки» і виграє касацію, тоді жоден інвестор не купить такий кредит навіть за одну гривню. Це квиток на програну війну», – вважає Юлія Берещенко.

На три групи позичальників, пов'язаних з Імексбанком, Брокбізнесбанком і Південкомбанком, припадає кредитів на 20 млрд грн. Навіть якщо Фонд виграє суди, він стикається з тим, що у позичальників немає майна та активів, або ж у заставі знаходяться «сміттєві» цінні папери.

У великих позичальників є цілий арсенал інструментів для захисту застав. Це й оспорювання кредитних договорів та договорів застави, оскарження дій реєстратора під час постановки на баланс предмета застави, взаємозалік «збитків» з кредитами чи примусова «глибока» реструктуризація за рішенням суду, фіктивні банкрутства і самоліквідації, та й навіть «стратегічний дефолт» з метою знецінити вартість боргу для потенційних покупців. «Ми стикаємося з ситуаціями, коли суди забороняють або скасовують публічні аукціони. Тільки в січні нам суди «знесли» одну третину результатів продажів», – говорить Юлія Берещенко.

Про своє банкрутство оголосили 90% корпоративних позичальників банку «Таврика», понад 80% – банку «Надра», майже 50% – «Форуму», третина – Дельта Банку, 25% – банку «Фінанси та Кредит». Тільки за сімома установами (зокрема, за ВіЕйБі Банком, Дельта Банком, банками «Таврика», «Форум» і «Фінанси та Кредит») в стані банкрутства «виявилися» позичальники з кредитами на суму 40 млрд грн.

Ще одна проблема – відсутність «живих» банків серед потенційних покупців активів. «Банки можуть зацікавити кредитні портфелі банків-банкрутів, які потенційно можуть приносити грошовий потік. Якщо говорити в розрізі клієнтів, то, звичайно ж, перевага віддається кредитам фізосіб, оскільки стягнути такі кредити набагато легше, ніж кредити великих корпоративних позичальників», – вважає головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько. На його думку, банкам для розвитку мережі може бути цікаво нерухоме майно банків. «Найчастіше ці приміщення вже потрібним чином обладнані, локації підібрані з урахуванням банківських потреб, то ж залишається лише ремонт», – говорить він.

Борг не чекає

При цьому причин прискорити процес продажу активів у Фонду більш ніж достатньо. І йдеться не лише про те, що з часом якість активів ліквідованих банків не поліпшується, а лише погіршується. ФГВФО необхідно погасити кредити майже на 70 млрд грн, які він брав, щоб виплатити компенсацію за гарантованими вкладами. Мінфіну він винен близько 60 млрд грн, ще 9 млрд грн – Нацбанку. Щорічно Фонд тільки відсотків за боргом платить на 2,4 млрд грн.

Зараз, за словами директора-розпорядника ФГВФО Костянтина Ворушиліна, тривають переговори з НБУ про реструктуризацію заборгованості. «Ми домовляємося про реструктуризацію кредиту, погашення якого заплановано на цей рік. Хочемо перенести погашення на наступний рік», – сказав він. Приблизно половина цього кредиту покрита ОВДП з терміном обігу до 2018 року, тому Фонд пропонує поєднати погашення кредиту НБУ з датою погашення облігацій Мінфіном. Заборгованість перед самим Мінфіном Фонд повинен погасити протягом 8-10 років.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу