Доступ до грошей

Національний банк з 11 січня перезапускає свою монетарну політику. Він відмовиться від надання банкам кредитів на 90 днів і змінить графік тендерів з рефінансування і розміщення депозитних сертифікатів. «Основні операції будуть чергуватися і проводитися тільки раз на тиждень по п'ятницях: один тиждень – тендер з надання ліквідності, наступний – розміщення депозитних сертифікатів», – заявив заступник голови НБУ Олег Чурій.

На відміну від інструментів овернайт (як кредитів, так і депозитних сертифікатів), які НБУ задіє кожен день, інші операції регулятор проводить не так часто. Депозитні сертифікати зараз розміщуються по вівторках і п'ятницях – на 10-14 днів, а тендери з надання рефінансування – на термін 14 днів або трьох місяців – проводяться ще рідше.

Оскільки НБУ почне рідко проводити тендери з двотижневими інструментами (всього двічі на місяць кредитуватиме і двічі на місяць продаватиме депсертіфікати), їх обсяги будуть безлімітними. Олег Чурій вважає, що зменшення частоти планових тендерів допоможе розвитку міжбанківського ринку. Якщо НБУ буде рідше кредитувати банки або приймати їхні зайві кошти на зберігання, то банки повинні будуть проводити ці операції між собою.

Банкам вигідніше купувати двотижневі депозитні сертифікати, за якими НБУ платить 18% річних, ніж депсертіфікати овернайт (16%). При отриманні рефінансування у банків немає причин підходити до прийняття рішення більш усвідомлено: і кредити овернайт, і кредити на два тижні НБУ видає під 20% (облікова ставка + 2 п.п.). З січня НБУ знизить ставку за двотижневим рефінансуванням до облікової (18%), залишивши дорогими кредити овернайт (20%).

Ці зміни мають допомогти банкам краще справлятися з періодами коливання ліквідності. «Протягом року банківська система може перейти в стан дефіциту ліквідності. Під час такого переходу стан ліквідності банківської системи може бути нестійким: змінюватися від профіциту і дефіциту і навпаки. Крім того, ліквідність може бути сегментованою, тобто нерівномірно розподілятися між банками. Це викликає необхідність зміни операційного дизайну в напрямі більшої гнучкості», – заявили в НБУ.

Нацбанк відходить у бік

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків каже, що з 2014 року, коли майже всі банки закрили один на одного ліміти, Нацбанк фактично став кредитором останньої інстанції. «Зараз, коли криза залишилася позаду, Нацбанк хоче змінити ситуацію», – пояснює він.

Начальник відділу по роботі з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько зазначає, що роль центробанку, яка зросла, в підтримці ліквідності банків – аж ніяк не українська особливість. «Після економічної кризи 2008 року роль центробанків на міжбанківських ринках в усьому світі істотно збільшилася», – каже Андрій Приходько.

За даними НБУ, в грудні банки 15 разів зверталися за кредитами овернайт (залучили 19,7 млрд грн), від початку року – 95 на 130 млрд грн. Ще 30 разів банки залучили на тендерах 27,7 млрд грн на термін від 9 до 84 днів.

Криза, що почалася в 2014 році, і банкопад, що пішов за нею, лише зміцнили позиції банківського регулятора. «Дочірні банки європейських структур під час кризи закрили ліміти на бланкові кредити для банків з українським капіталом через високі ризики. Угоди на міжбанківському ринку найчастіше проходять під заставу ліквідних активів, перш за все валюти і ОВДП. І хоча очищення банківського ринку вже відбулося, банки не поспішають розвивати міжбанківське кредитування», – описує Андрій Приходько ситуацію, що склалася.

Головний аналітик департаменту стратегічного управління банку «Південний» Сергій Дробот зазначає, що банки, якщо й кредитують один одного, то лише на добу. «З огляду на високі процентні ризики і волатильність гривневої ліквідності, ніхто не готовий позичати на тривалі терміни», – пояснює він.

Гра в коротку

Опитані фінансисти вважають, що відмову від 90-денного рефінансування банки сприймуть досить спокійно. «На кредити рефінансування строком на три місяці попит був дуже невеликим. Таке фінансування є актуальним, як правило, в жовтні-грудні для тих банків, які активно співпрацюють з місцевими бюджетами. Наприкінці року депозити місцевих органів влади закінчуються, і банкам доводиться повертати чималий обсяг коштів, що може відбитися на їхній ліквідності», – каже Михайло Демків.

Як повідомляв FinClub, на 1 грудня місцеві бюджети розмістили на депозитах 12 млрд грн, але наприкінці року місцеві бюджети повинні перевести їх на рахунки в Держказначействі. В Укргазбанку розміщено 4,6 млрд грн, або 37% депозитів, у ПриватБанку – 3,9 млрд грн, або 32%, в Ощадбанку – 3,9 млрд грн, або 26%, в Укрексімбанку – 0,6 млрд грн, або 5%.

Зміни НБУ більше вплинуть на формат роботи банків. «Ті, хто залучав довгі кредити, почнуть шукати альтернативні джерела короткострокових коштів (депозити, операції РЕПО, СВОП), а ті, хто часто розміщував кошти в двотижневі сертифікати, теж знайдуть альтернативу у вигляді операцій РЕПО чи СВОП, а також ОВДП або активізації кредитування клієнтів», – вважає головний скарбничий Альтбанку Наталія Стельмах. «Враховуючи регулярне надання двотижневих кредитів НБУ, необхідність у більш довгих рефінансах відпадає, бо банки завжди можуть зробити ролловер (постійно продовжувати 14-денний рефінанс. – Ред.)», – припускає Сергій Дробот.

На міжбанку без змін

Чекати кардинальних змін в січні не варто. «Мені здається, зміни якщо й будуть, то некритичні. Наприклад, держбанки за необхідності зможуть позичати кошти на ринку. Водночас для невеликих установ Нацбанк, найвірогідніше, залишиться ключовим кредитором. Не думаю, що на них у інших учасників ринку відкрито ліміти», – каже Михайло Демків.

Але поступово банки з надлишковою ліквідністю будуть дедалі частіше з'являтися на міжбанку. Сергій Дробот пояснює, що зараз такі установи розподіляють свою надлишкову ліквідність в депозитних сертифікатах так, щоб кожні кілька днів йому поверталися кошти. «При цьому ліквідність могла тривалий час не потрапляти на міжбанківський ринок, а звертатися між НБУ і банком. При нових правилах, якщо банк захоче вкласти в довгі депсертіфікати, йому доведеться чекати два тижні повернення грошей. Це стримуватиме його від зберігання великих обсягів у даному інструменті, оскільки за два тижні йому може знадобитися ліквідність, за якою доведеться йти на міжбанк (або звертатися до НБУ) і, ймовірно, брати дорожче, ніж коштують двотижневі депсертифікати», – прогнозує Сергій Дробот.

На його думку, з 11 січня банки з надлишковою ліквідністю, найвірогідніше, зберігатимуть менші обсяги в двотижневих депсертіфікатах і видаватимуть більше кредитів іншим банкам.

Ключовим стане питання довіри. «Питання довіри на ринку швидко не вирішуються, особливо в умовах воєнного стану в країні. Тому в найближчому майбутньому НБУ, безумовно, залишиться ключовим гравцем на міжбанківському ринку. Можливо, більш активну роль на цьому ринку зможуть грати держбанки і приватні банки з українським капіталом, але в будь-якому випадку повноцінний розвиток міжбанківського ринку – це питання не одного дня», – вважає Андрій Приходько.

Одного бажання банків кредитувати своїх колег мало. «Є ще обмеження у вигляді банківських нормативів і необхідність формувати резерви за активними банківськими операціями. Банки-контрагенти мають певний клас, який розраховується на основі показників їхньої діяльності та від якого залежить розмір ліміту на банк», – нагадує Наталія Стельмах. Вона пояснює, що за інших рівних умов (однакової або близької за значенням процентної ставки або прибутковості) банки виберуть менш ризиковий інструмент для розміщення коштів, тобто депозитні сертифікати НБУ і ОВДП, які класифікуються як безризикові інструменти. «Тому на початковому етапі банки з надлишковою ліквідністю, найвірогідніше, збільшать вкладення в державні облігації», – припускає Наталія Стельмах.

Михайло Демків очікує ще один наслідок прийнятого рішення. «Рішення Нацбанку відіб'ється на обсязі коштів, який він перерахує в бюджет за підсумками своєї роботи в 2019 році. Якщо вони видаватимуть менше кредитів рефінансування, та ще й за нижчою ставкою, їхній прибуток буде меншим», – пояснює фінансовий аналітик. У 2018 році Нацбанк перерахував до держбюджету 44,6 млрд грн, в 2017-му – 44,4 млрд грн, в 2016 році – 38,16 млрд грн.

Вікторія Руденко